Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/2570/3399/2011 : не визначено.
Надіслано судом: 12.07.2011. Зареєстровано: 14.07.2011. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2011.
Дата набрання законної сили: 14.03.2012
Результат оскарження 14.03.2012 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2а/2570/3399/2011 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 05 липня 2011 р. м. Чернігів
		Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого суддіЗаяць О.В.,
		при секретаріСапоненко А.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокурора міста Чернігова Карася Валерія Миколайовича про визнання бездіяльності протиправною, -
		 В С Т А Н О В И В:
		 22.06.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокурора міста Чернігова Карася Валерія Миколайовича, в якому просить визнати бездіяльність відповідача, що полягала у його рішенні про відмову у порушенні адміністративного провадження за зверненням позивача з такою вимогою від 11.05.2011 року протиправною. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач незважаючи на встановлений судом факт  визнання протиправною бездіяльності Чернігівського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо ненадання позивачу інформації на його запит від 18.03.2011 року та в порушення вимог ч. 1 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення відмовив йому у порушенні адміністративного провадження. У звязку з цим, вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка унеможливлює здійснення його прав та законних інтересів, наданих ст. 269 Кодексу України про адміністративні правопорушення як потерпілому та ст.23 Цивільного кодексу України. 
		Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав заперечення, в яких зазначив, що позивач у своєму зверненні від 11.05.2011 року вказував на необхідність порушення провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно невстановленої особи, що суперечить нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, 09.06.2011 року позивачу було надано вичерпну та обґрунтовану відповідь з урахуванням поставлених питань. А тому вважає, вимоги позивача необґрунтованими та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 18.03.2011 року позивач звернувся до Начальника УКЗ управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області з інформаційним запитом про надання інформації. 25.03.2011 року йому була надана відповідь. Оскільки, вказана відповідь, на думку ОСОБА_1, містила неправдиву інформацію, яка не відповідала дійсності, він звернувся з позовом до суду. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, треті особи, без самостійних вимог на предмет спору - прокурор м.Чернігова - радник юстиції Карася Валерія Миколайовича, Чернігівська міська рада про визнання дій (бездіяльності) протиправними задоволені частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Чернігівського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо ненадання позивачу інформації на його запит від 18.03.2011 року стосовно підстав та порядку нагородження цінним подарунком працівника органу внутрішніх справ України; зобовязано Чернігівський міський відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області надати позивачу інформацію щодо підстав та порядку нагородження цінним подарунком працівника органу внутрішніх справ України. 11.05.2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про порушення адміністративного провадження за фактом скоєння працівником Чернігівського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 09.06.2011 року відповідачем було відмовлено у задоволенні вказаної заяви у звязку з тим, що підстав для порушення адміністративного провадження не вбачається.
		Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Згідно ст.ст. 5, 27 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. 
		Згідно ст.ст. 15, 20, 24 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження. Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.
		Згідно ч. 1 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про звернення громадян", "Про доступ до судових рішень" та "Про засади запобігання і протидії корупції", - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
		Відповідно до ст. ст. 245, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
		Згідно ч. 1 ст. 254, п. 11 ч. 1 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, зокрема, прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (частина друга статті 1271, статті 1722 - 1729, 18832, 18835, 2123).
		Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_1 від 11.05.2011 року відповідачем розглянута та своєчасно надана відповідь на неї  09.06.2011 року. В задоволенні заяви відмовлено у звязку з відсутністю підстав для порушення адміністративного провадження. Таким чином, суд не вбачає допущення відповідачем бездіяльності.
		Суд не приймає до уваги посилань позивача на встановлення в постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 року судом факту про визнання протиправною бездіяльності, оскільки, вказана постанова не набрала законної сили.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач, як субєкт владних повноважень довів правомірність своїх дій. 
		Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Прокурора міста Чернігова Карася Валерія Миколайовича про визнання бездіяльності протиправною задоволенню не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 П О С Т А Н О В И В:
		 В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Прокурора міста Чернігова Карася Валерія Миколайовича - відмовити. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 Суддя:О.В. Заяць

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...