Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 28/17-511-2011 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.07.2011. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2011.
Дата набрання законної сили: 05.07.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			"05" липня 2011 р.Справа № 28/17-511-2011
			Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
			головуючого судді: Журавльова О.О.
			суддів Савицького Я.Ф., Ярош А.І.
			(відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 01.07.2011р. №393 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)
			при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.
			 за участю представників сторін:
			від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 28.02.2011р. №14
			від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 11.10.2010р. №1
			 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4
			на рішення господарського суду Одеської області від 20 травня 2011 року 
			у справі №28/17-511-2011
			за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ”
			до відповідача Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4
			про розірвання договору фінансового лізингу, зобовязання повернути майно та стягнення 32942,21 грн., -
			В С Т А Н О В И В:
			Товариство з обмеженою відповідальністю „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 про розірвання договору фінансового лізингу №1405/138 від 14.05.2008р., повернення майна, а саме: сідельного тягача Renault RVI, шасі №НОМЕР_2, напівпричіпа Krone шасі №НОМЕР_3 та стягнення 32261,76 грн. боргу за договором фінансового лізингу №1405/138 від 14.05.2008р. по сплаті лізингових платежів та 680,45 грн. пені. 
			В процесі розгляду справи 21.03.2011р. позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про зміну, уточнення позовних вимог, в якій просив суд розірвати договір фінансового лізингу №1405/138 від 14.05.2008р, стягнути з відповідача заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 53769,60 грн., пеню в сумі 680,45 грн. та зобовязати повернути майно, а саме: сідельний тягач Renault RVI, шасі №НОМЕР_2, напівпричіп Krone шасі №НОМЕР_3.
			29.04.2011р. позивач надав до суду першої інстанції заяву про зміну позовних вимог, згідно з якою збільшив суму основного боргу по сплаті лізингових платежів до 64523,52 грн.
			Окрім того, 19.05.2011р. позивач надав до суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив суд розірвати договір фінансового лізингу №1405/138 від 14.05.2008р, стягнути з відповідача заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 64523,52 грн., пеню в сумі 680,45 грн. та зобовязати повернути майно, а саме: сідельний тягач Renault RVI, шасі №НОМЕР_2, напівпричіп Krone шасі №НОМЕР_3 у кількості 1 одиниця.
			Рішенням господарського суду Одеської області від 20 травня 2011 року у справі №28/17-511-2011 (суддя Гуляк Г.І.) позов ТОВ „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” задоволено; розірвано договір фінансового лізингу №1405/138 від 14.05.2008р., укладений між ТОВ „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” та Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4; зобовязано Субєкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_4 повернути ТОВ „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” сідельний тягач Renault RVI, шасі №НОМЕР_2, напівпричіп Krone шасі №НОМЕР_3, у кількості 1 (одна) одиниця; стягнуто з Субєкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_4 на користь ТОВ „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” 64523,52 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів, 680,45 грн. пені, 737,12 грн. держмита та 236 грн. витрат за ІТЗ судового процесу.
			Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” на підставі ст.ст. 526, 530, 549, 629, 651 ЦК України, ст.ст. 232, 292 ГК України, ст.ст. 2, 10, 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”.
			Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач (Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4), в якій просить його скасувати частково та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ТОВ „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” про стягнення з відповідача 64523,52 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів та 680,45 грн. пені, а в решті позовних вимог відмовити, з посиланням при цьому на неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
			Апеляційна скарга Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Михайлов М.В., Ярош А.І., про що 14.06.2011р. винесено відповідну ухвалу.
			Відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 01.07.2011р. №393 справа №28/17-511-2011 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Савицький Я.Ф.
			У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні. 
			Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 04.07.2011р. за вх.№2008/11/Д1.
			Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. 
			 Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.
			 З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” (Лізингодавець, позивач) та Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4 (Лізингоодержувач, відповідач) укладено договір фінансового лізингу №1405/138, відповідно до умов якого Лізингодавець передав Лізингоодержувачу в платне користування терміном на 36 місяців сідельний тягач Renault RVI 2001 р.в., шасі №НОМЕР_2, напівпричіп Krone 1999 р.в. шасі №НОМЕР_3 вартістю 371680 грн., про що був складений акт прийому-передачі обєкту лізингу (додаток 3 до Договору).
			Згідно з додатком 4 до договору встановлено графік, розмір та кількість лізингових платежів, які повинні сплачуватись відповідачем. Лізингові платежі сплачуються за виставленими рахунками в національній валюті.
			Відповідно до ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р. №723/97-ВР (зі змінами та доповненнями) лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
			Оплата лізингових платежів здійснюється у гривні шляхом перерахування на поточний рахунок позивача або готівкою в касі уповноваженого банку на поточний рахунок позивача (п.9.4 договору).
			Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України „Про фінансовий лізинг”, за яким фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобовязується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
			Статтею 2 Закону України „Про фінансовий лізинг” встановлено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
			Права та обовязки сторін за договором фінансового лізингу детально визначені у статтях 10, 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, зокрема, лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмету лізингу у передбачених законом та договором випадках.
			Відповідно до положень ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. 
			Пунктами 6.4 та 6.5 договору передбачено, що лізингоотримувач не має право розірвати або припинити даний договір по будь-яким причинам, крім випадків, узгоджених сторонами, та лізингодавець не має права розірвати або припинити даний договір протягом того часу, коли лізингоотримувач виконує свої обовязки по даному договору.
			Окрім того, лізингодавець має право в односторонньому порядку достроково припинити дію даного договору, з письмовим повідомленням лізингоотримувача, та повернути обєкт лізингу, якщо лізингоотримувач не проводить оплату лізингодавцю лізингових платежів на протязі 14 днів після настання строку їх оплати, згідно Додатку №4 до договору; якщо лізингоотримувач, протягом 14 днів після отримання письмового повідомлення лізингодавця, не приймає міри для усунення будь-якого порушення договору, виявленого лізингодавцем.
			Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 
			Суд першої інстанції, приймаючи рішення про розірвання договору лізингу, про повернення предмету лізингу, дійшов висновку, що вимоги про розірвання договору та повернення предмету лізингу правомірні, оскільки відповідач істотно порушив умови договору, однак апеляційний господарський суд не може погодитись з таким висновком, з огляду на наступне.
			У розумінні ч.2 ст. 651 ЦК України підставами для розірвання договору є: істотне порушення договору другою стороною; та інші випадки, встановлені договором або законом. При цьому істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
			Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
			Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
			Апеляційний господарський суд вважає, що позивачем у розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України належним чином не доведено істотних порушень відповідачем умов договору лізингу, що б привели до негативних наслідків для лізингодавця, внаслідок яких лізингодавець значною мірою був б позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору фінансового лізингу.
			До того ж, відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.
			Розірвання договору лізингу, по якому сплачено більш ніж 70% вартості предмету лізингу, по якому відсутні негативні наслідки для позивача не може вважатися справедливим.
			Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
			За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що рішення суду в частині розірвання договору лізингу та відповідно зобовязання відповідача повернути предмети лізингу, підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову про розірвання договору лізингу та зобовязання повернути предмет лізингу.
			Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. у справі №14/123-10-4007 за позовом ТОВ „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 про розірвання договору фінансового лізингу №1405/138 від 14.05.2008р., повернення майна, а саме: сідельного тягача Renault RVI, шасі №НОМЕР_2, напівпричіпа Krone шасі №НОМЕР_3 та стягнення 44562,60 грн., з яких 38419,16 грн. основного боргу та 6143,44 грн. пені. Вказаною постановою частково скасовано рішення господарського суду Одеської області від 12.11.2010р. у справі №14/123-10-4007; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 на користь ТОВ „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” 19027 грн. боргу по сплаті лізингових платежів, 190,27 грн. держмита та 106,29 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.
			Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. у справі №14/123-10-4007 сторонами не оскаржена та вступила в законну силу.
			Щодо стягнення з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 на користь ТОВ „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” 64523,52 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів та 680,45 грн. пені за договором, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
			Матеріалами справи встановлюється та сторонами не заперечується, що станом на 19.05.2011р. заборгованість по сплаті лізингових платежів складає 64523,52 грн.
			За п.12.2 договору відповідач зобовязаний за власний рахунок, належним чином утримувати та експлуатувати обєкт лізингу у відповідності з технічним описом та інструкцією з експлуатації.
			У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
			Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
			Окрім того, згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
			Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
			Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” про стягнення з відповідача 64523,52 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів та 680,45 грн. пені за період з 20.11.2010р. по 07.02.2011р. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
			За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду - частковому скасуванню.
			В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
			Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, - 
			П О С Т А Н О В И В:
			1.Апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 задовольнити. 
			2.Рішення господарського суду Одеської області від 20 травня 2011 року у справі №28/17-511-2011 скасувати частково, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:
			„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” задовольнити частково.
			Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” (65045, м. Одеса, вул. Катеринінська, 25, оф. 15, код ЄДРПОУ 31502612) 64523 (шістдесят чотири тисячі пятсот двадцять три) грн. 52 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів, 680 (шістсот вісімдесят) грн. 45 коп. пені, 652 (шістсот пятдесят дві) грн. 04 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
			В решті позовних вимог відмовити”.
			3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальна лізингова компанія „ЛЕНД-ЛІЗ” (65045, м. Одеса, вул. Катеринінська, 25, оф. 15, код ЄДРПОУ 31502612) на користь Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.
			4.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.
			Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку. 
			 Повний текст постанови підписаний 11 липня 2011 року.
			 
				 
				Головуючий суддя
				 
					 Судді О.О. Журавльов 
					 
						 Я.Ф. Савицький
						 
							 А.І. Ярош

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...