Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5-2026км11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.07.2011. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2011.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 
		 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах 
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		головуючого           Лагнюка М.М., 
		 суддів                Тельнікової І.Г., Романець Л.А.,  
		 прокурора             Шевченко О.О. 
		 розглянула у судовому засіданні у м. Києві 7 липня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Нахімовського районного суду м.Севастополя від 14 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м.Севастополя від 1 березня 2011 року.  
		Вироком Нахімовського районного суду м.Севастополя від 14 грудня 2010 року 
		ОСОБА_1, 
		ІНФОРМАЦІЯ_1,  
		громадянина України,  
		не судимого, 
		 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.  
		На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки та покладено обовязки, передбачені ст. 76 КК України.  
		Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 1 березня 2011 року вирок залишено без зміни. 
		Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 30.09.2010 року приблизно о 18 год. 10хв., керуючи автомобілем «КамАЗ 5320» д.н. НОМЕР_1 на 12 км + 500 м автодороги «Підїзд до с. Кача» зі сторони  
		с. Любимівка в напрямку аеропорту «Бельбек», порушив вимоги п.п. 10.1, 14.6, 1.5 Правил дорожнього руху, перед початком обгону, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки для інших учасників руху на ділянці дороги з обмеженою видимістю, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21065» д. н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок зіткнення автомобіль «ВАЗ 21065» відкинуло на зустрічну смугу руху, де сталося його зіткнення з автомобілем «МАЗ 64229» д. н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 Внаслідок зіткнення автомобіль «ВАЗ 21065» загорівся, а його водій ОСОБА_2 помер на місці пригоди від термічного опіку 100% тіла. 
		   У касаційній скарзі прокурор, погоджуючись із видом і розміром основного покарання, застосуванням ст. 75 КК України, ставить питання про скасування постановлених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого через безпідставне незастосування до ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом. Зазначає, що не призначаючи додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд належним чином не врахував, що внаслідок вчинення даного злочину настала смерть людини, а засуджений, згідно трудової книжки, має іншу спеціальність, може за нею працювати. Наголошує, що дані доводи не були враховані при апеляційному розгляді справи, а тому ухвала суду є незаконною. 
		   Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав. 
		Як убачається з вироку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України. Правильність цього висновку, кваліфікація дій засудженого, призначена основна міра покарання з випробуванням у касаційному порядку не оспорюються. 
		Доводи касаційної скарги про безпідставне незастосування судом додаткового покарання є не вмотивованими. 
		Як убачається з вироку, суд належним чином вмотивував рішення про призначення засудженому ОСОБА_1 покарання, в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, взявши до уваги щире каяття, інші обставини, що помякшують покарання, врахував думку потерпілого, якому відшкодовані матеріальні і моральні збитки, а також те, що робота водієм - єдиний засіб отримання доходу для утримання сімї.  
		Колегія суддів вважає переконливим обґрунтований висновок про можливість виправлення засудженого без відбування покарання на підставі ст.75 КК України і без застосування додаткового покарання, що передбачено ч.2 ст. 286 КК України. Такий вирок суду є справедливим, щодо призначеного покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а тому відсутні підстави для його скасування внаслідок мякості, як про йдеться у касаційній скарзі прокурора.  
		Усі наведені прокурором в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено, апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.377 КПК України, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.  
		Даних, які свідчили б про неправильне застосування кримінального закону в справі щодо ОСОБА_1, колегія суддів не встановила. 
		 Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів  
		 у х в а л и л а : 
		 касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення. 
		Вирок Нахімовського районного суду м.Севастополя від 14 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м.Севастополя від 1 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни. 
		 Судді: 
		  М.М.Лагнюк І.Г. Тельнікова Л.А. Романець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...