Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-178/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.07.2011. Забезпечено надання загального доступу: 27.07.2011.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		1-178/11 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 30.05.2011 р. Голосіївський районний суд м. Києва 
		в складі : головуючого судді Білик О.В. 
		при секретарі: Тарковській Л.С. Огірко Т.Ю., Корчук І.О.,
		за участю прокурора: Воліка О.І., Литвин С.М., Куца О.О., Вдовиченка О.С., 
		захисника-адвоката: ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, неодружений, працюючого ТОВ „Безпека-Континеталь”, охоронцем, не судимого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,-
		 ВСТАНОВИВ:
		 ОСОБА_2 приблизно о 02:00 год. 18.09.2010, знаходячись на території кафе, що розташоване по вул. Кайсарова, 9 в м. Києві, помітив раніше знайомого ОСОБА_3 та вирішив відкрито викрасти чуже майно. Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 підійшов до потерпілого ОСОБА_3, який на той момент бився з ОСОБА_4 та схопив його за одяг під приводом припинення бійки. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 схопив за праву руку ОСОБА_3 та відкрито викрав чуже майно, а саме зняв з його пальця золоту обручку, вартістю 1000 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_3 збитки на суму 1000 грн. Відкрито викравши чуже майно, яке належить ОСОБА_3, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину з зник.
		Підсудний ОСОБА_2, визнав себе винним за ч.1 ст.186 КК України По суті пояснив, що 18.09.10 року приблизно о 02:00 годині, знаходячись на території кафе, що розташоване по вул. Кайсарова, 9 в м. Києві, помітив раніше знайомого ОСОБА_3 та вирішив відкрито викрасти його обручку. Він підійшов до потерпілого ОСОБА_3, який на той момент бився з ОСОБА_4 та схопив його за одяг під приводом припинення бійки. Після чого, схопив за праву руку ОСОБА_3 та зняв з його пальця золоту обручку після чого втік з місця вчинення злочину.
		Крім зізнавальних показів, винність підсудного доведена доказами і ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному зясуванні всіх обставин справи в їх сукупності. Так потерпілий ОСОБА_3, пояснив, що 17.09.2010 року приблизно о 21 год. 20 хв. він вийшов зі свого будинку на вул. Кайсарова. 7/9 в м. Києві за цигарками. Біля кіоску він зустрів свого знайомого ОСОБА_5. Біля кіоска стояли навісні палатки. Там знаходились відвідувачі. ОСОБА_5 грав карти з відвідувачами, він за ним спостерігав та вживав пиво. Через деякий час, а саме: ближче до 01 год. 18.09.2010 р. в кафе зайшли наглядно знайомі ОСОБА_2, та ОСОБА_4 Вони також грали карти, а він спостерігав. ОСОБА_4, постійно на нього дивився. Він зробив останньому зауваження щоб той не дивився так на нього, так як йому це не приємно. Через деякий час він збирався йти додому. На території кафе до нього підійшов ОСОБА_4, та сказав щоб він з ним вийшов поговорити. Він погодився та вони двоє вийшли за територію кафе. Коли вони стояли на площадці, яка знаходиться неподалік від кафе, то ОСОБА_4, запитав його: «Ти, що самий модний»і відразу наніс йому удар рукою в область обличчя. Він не впав на землю та почав оборонятися. Між ними розпочалась бійка, він також наносив йому удари руками в лице та по тулубу. ОСОБА_4 впав на нього і вони знову продовжили боротися між собою. Через деякий час він звільнився від ударів та отримав ініціативу в боротьбі та почав бити ОСОБА_4, зі словами «заспокійся»на що останній погодився та вони припинили бійку. Вони з ОСОБА_4, пішли назад в кафе, сіли за стіл та почали вживати пиво. Через деякий час між ним та ОСОБА_4., знову розпочався конфлікт і вони знову вийшли з ним вдвох на ту ж саму ділянку і знову почали битися. ОСОБА_4, збив його з ніг і вони боролися лежачи. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_2, та почав їх розбороняти, а потім підняв його праву руку та зняв з його пальця обручку та відразу втік, вони продовжили з ОСОБА_4, битися. Через деякий час вони припинили бійку та розійшлись. В той же день він зателефонував до міліції та повідомив, що відносно нього був вчинений злочин. Того ж дня, о 21:00 год. ОСОБА_5, приніс йому обручку та сказав, що це передав ОСОБА_2, щоб він не писав заяви до міліції.
		Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він 17.09.2010 року 
			приблизно о 23 год. він прийшов до кафе, що розташоване по вул. Кайсарова, 9 в м. Києві, щоб попити пиво. На той момент там знаходився ОСОБА_4 та 
				ОСОБА_2. Через деякий час прийшли ОСОБА_3 та присів до них за 
					стіл. Через деякий час вони почали грати в карти. Він точно не пам'ятає, як все розпочалося, однак між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпочався конфлікт. Вони двоє вийшли з-за столика та відійшли в сторону біля кафе. Приблизно о 01 год. 18.09.2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали битися. Він разом з ОСОБА_2 підійшли до них та почали їх розбороняти. Він намагався відтягнути ОСОБА_3 від ОСОБА_4, а ОСОБА_2 в свою чергу відтягував ОСОБА_4. Через декілька хвилин, вони перестали битися, так як сили були рівні. Всі погодились, що конфлікт потрібно припинити та пішли назад в кафе. Вони знову замовили собі пива та почали пити. Випивши пива, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знову розпочався словесний конфлікт. Вони двоє знову вийшли за територію кафе та розпочали бійку. Коли конфлікт знову перейшов в бійку, то він з ОСОБА_2 знову прибігли до хлопців. Вони почали їх розбороняти. ОСОБА_2 розтягував ОСОБА_3, який лежав на той момент на землі а він в свою чергу розтягував ОСОБА_4, який лежав на ньому та вони боролись. Він звернув увагу, так як тами було нормальне освітлення, що ОСОБА_2 коли тягнув ОСОБА_3 за руку, то зняв з його правої руки обручку та відійшов в сторону. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ще деякий час билися, а потім припинили. 18.09.2010 р. о другій половині дня він зустрів ОСОБА_2 та запитав його про обручку ОСОБА_3. ОСОБА_2 йому особисто не говорив, що той забирав обручку, а лише відав її, що він передав ОСОБА_3 і щоб той не звертався до міліції. Наступного дня він передав обручку ОСОБА_3 та повідомив, що дану обручку передав ОСОБА_2.
				
				Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він 17.09.2010 року приблизно о 22 год. прийшов до кафе, що розташоване по вул. Кайсарова, 9 в м. Києві. В кафе на той момент був ОСОБА_5, ОСОБА_3, а також ОСОБА_2. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вживали спиртні напої. Він підсів до них та також почав вживати пиво разом з хлопцями. Через деякий час вони почали грати в карти. Коли вони закінчили, то продовжували сидіти за столом, він був вже на підпитку та почав з коса дивитись на ОСОБА_3, так як з останнім у нього були не досить приязні відносини і вони часто конфліктували. ОСОБА_3 зробив йому зауваження, щоб він на нього так не дивився, бо останньому так не подобається. Його це обурило та він запропонував вийти за територію кафе та з»ясувати стосунки там. ОСОБА_3 погодився та вони вийшли зі столу за кафе на площадку. Приблизно о 01 год. ночі 18.09.2010 року він разом з ОСОБА_3 розпочав конфлікт. Він наніс ОСОБА_3 декілька ударів по обличчю, той в свою чергу також бив його по обличчю. Вони двоє з ОСОБА_3 впали на землю та почали битися. Через деякий час прибігли до них ОСОБА_5 та ОСОБА_2. ОСОБА_2 намагався відтягнути ОСОБА_3 від нього, так як той його бив. А ОСОБА_5 в свою чергу відтягував його від ОСОБА_3. Через декілька хвилин, вони перестали битися, так як сили були рівні. Всі погодились, що конфлікт, потрібно припинити та пішли назад в кафе. Вони знову замовили собі пива та почали пити. Випивши пива, між ним та ОСОБА_3 знову розпочався словесний конфлікт. Нецензурною лайкою вони в приміщенні кафе не висловлювались, а лише розмовляли на підвищених тонах. Він не пам'ятає хто з їх двох сказав, що вийти розібратися, але вони знову вийшли за територію кафе та розпочали бійку. Він пам'ятає, що наносив удари по ОСОБА_3, а той в свою чергу бив його. До них знову прибігли ОСОБА_5 та ОСОБА_2. ОСОБА_2 почав їх розбороняти та хотів вдарити по ОСОБА_3 однак вдарив його. Через деякий час вони припинили бійку та розійшлись по домівках.
			
			Свідок ОСОБА_6 пояснив в судовому засіданні що 21.09.2010 року 
				йому на виконання надійшов матеріал перевірки від начальника ВКР Голосіївського РУ Голіченко з приводу відкритого викрадення чужого майна громадянина ОСОБА_3. Під час ознайомлення матеріалів було встановлено, що ОСОБА_3 вказав на особу, що у нього викрала чуже майно, ним виявився неповнолітній ОСОБА_2, 1992 року народження який проживає за адресою: АДРЕСА_1. Так, ним спільно з о/у ВКР Голосіївського РУ Горошко прибули за вищевказаною адресою, де знаходився ОСОБА_2. Вдома крім нього нікого не було. Вони доставили ОСОБА_2 до Голосіївського райуправління міліції. Після чого зв'язалися з матір»ю ОСОБА_2 Коли мати приїхала він опитав ОСОБА_2 Останній пояснив, що дійсно 18.09.2010 року відкрито викрав чуже майно, а саме обручку у ОСОБА_3 під час конфлікту ОСОБА_3 з ОСОБА_4, а наступного дня віддав дану обручку ОСОБА_5, щоб той передав ОСОБА_3.
			
			Додатково вина підсудного підтверджується протоколом огляду місця події (ас.18-21). Протоколом відтворення обстановки та обставин події (ас.85-95) Протоколом очної ставки між підсудним та потерпілим (ас.82-84)
		
		Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що з обвинувачення підсудного слід виключити кваліфікуючу ознаку Грабіж поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого і дії підсудного слід перекваліфікувати з ч.2 ст.186 КК України на ч.1 ст.186 КК України. Приймаючи рішення про виключення з обвинувачення підсудного кваліфікуючої ознаки Грабіж поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, суд враховує, що матеріали кримінальної справи не містять, прокурором додатково не надано і вході судового слідства судом не здобуто, достатніх обґрунтованих, належних доказів того, що підсудний вчинив злочин з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого. 
		Підсудний, під час допиту як підозрюваного, обвинуваченого на досудовому слідстві, давав послідовні і логічні покази, які узгоджувалися з матеріалами справи, з приводу того, що грабіж він вчиняв, але насильства до потерпілого не застосовував. Аналогічні покази ОСОБА_2 давав і в ході судового слідства при допиті як підсудного і його покази, які суд визнає правдивими, не спростовуються показами потерпілого та іншими дослідженими доказами.
		Враховуючи, що згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд не може грунтувати свій висновок про те, що підсудний вчинив злочин поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, а відповідно кваліфікувати дії за ч.2 ст. 186 КК України. Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винність підсудного і кваліфікує його дії за ч.1 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) 
		При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи: 
		- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину; 
		- особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.
		Обставиною, що помякшує покарання у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття винного у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину відшкодування шкоди завданої злочином.
		Обставин, що обтяжують покарання підсудного згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлені.
		Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 186 ч. 1 КК України у вигляді штрафу, передбаченого санкцією даної статті.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
		 ЗАСУДИВ:
		 ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання штраф в розмірі 50 (пятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот пятдесят ) гривень 00 коп. Речовий доказ по справі  золоту каблучку, яку передано на зберігання ОСОБА_3, - залишити йому ж, як власникуМіру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
		 
			 Суддя Білик О.В.

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...