Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11/638/08 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Інші об'єкти пром. власності і розпоряд. правами на них; Інший спір про інші об'єкти пром. власності і розпоряд. правами на них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.07.2011. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		 ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			"19" липня 2011 р. Справа № 11/638/08 
			Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. 
			розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Лікеро-горілчаний завод Альтера”, м. Донецьк (далі –ТОВ “Лікеро-горілчаний завод Альтера”),
			на рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2010 та
			постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2011
			зі справи № 11/638/08
			за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Лікеро-горілчаний завод Хортиця”, м. Запоріжжя (далі –ТОВ “Лікеро-горілчаний завод Хортиця”),
			до товариства з обмеженою відповідальністю “Флайт, ЛТД”, м. Запоріжжя (далі –ТОВ “Флайт, ЛТД”),
			товариства з обмеженою відповідальністю “Альтера Групп”, м. Донецьк (далі –ТОВ “Альтера Групп”), 
			товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло”, м. Вільногірськ Дніпропетровської області (далі –ТОВ “Вільногірське скло”),
			ТОВ “Лікеро-горілчаний завод Альтера” та
			Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі –Департамент),
			про припинення неправомірного використання промислових зразків, стягнення 200 000 грн. шкоди та зобов’язання укласти ліцензійний договір.
			 За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
			 ВСТАНОВИВ:
			 ТОВ “ЛГЗ “Хортиця” як власник патенту України № 7821 на промисловий зразок “Пляшка фірмова” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням його уточнення) про:
			- зобов’язання ТОВ “Флайт ЛТД” оприлюднити спростування реклами горілчаної продукції “Pulse”;
			- скасування патенту України № 16658 на промисловий зразок “Пляшка”.
			          Позовні вимоги мотивовані тим, що: товариство з обмеженою відповідальністю “Артемівський лікеро-горілчаний завод Плюс” (далі –ТОВ “Артемівський лікеро-горілчаний завод Плюс”, правонаступником якого є ТОВ “Лікеро-горілчаний завод Альтера”) розливає свою продукцію у пляшки, що копіюють належний позивачеві промисловий зразок “Пляшка фірмова” за патентом України № 7821; назване товариство є власником оспорюваного патенту України № 16658 на промисловий зразок “Пляшка”, який, на думку позивача, не відповідає умовам патентоспроможності; ТОВ “Флайт ЛТД” неправомірно рекламувало горілчану продукцію “Pulse” названого виробника.
			Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.12.2010 (суддя Гончаренко С.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2011 (колегія суддів у складі: суддя Калантай М.В. –головуючий, судді Дучал Н.М., Новікова Р.Г.), позов задоволено частково: скасовано патент України № 16658 на промисловий зразок “Пляшка”; в решті позову відмовлено.
			          У касаційній скарзі ТОВ “Лікеро-горілчаний завод Альтера” просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарськими судами норм процесуального права, зокрема, статей 41, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) та у зв’язку з цим невірне застосуванням законодавства про охорону прав на промислові зразки. Зокрема, скаржник зазначає, що господарські суди неправомірно без відповідного висновку судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності дійшли висновку про відсутність новизни оспорюваного патенту. 
			Відзив на касаційну скаргу не надходив.
			Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги. Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
			Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
			Господарськими судами у справі встановлено, що:
			- ТОВ “Лікеро-горілчаний завод Хортиця” є власником патенту України №7821 “Пляшка фірмова” (дата подання заявки №2003030410 –11.03.2005; відомості про видачу патенту опубліковано 15.08.2003 в офіційному бюлетені “Промислова власність” № 8 за 2003 рік); 
			- ТОВ “Артемівський лікеро-горілчаний завод Плюс”, правонаступником якого є ТОВ “Лікеро-горілчаний завод Альтера”, є власником патенту України № 16658, яким надано правову охорону промисловому зразку “Пляшка” (дата подання заявки № s200701723 –31.10.2007; відомості про видачу патенту опубліковано 26.05.2008 в офіційному бюлетені “Промислова власність” № 8 за 2008 рік);
			- ТОВ “Лікеро-горілчаний завод Альтера” використовує промисловий зразок “Пляшка” за патентом України № 16658, зокрема, у виробництві горілчаної продукції “Pulse”;
			- у справі наявний висновок від 17.11.2010 № 158 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України. 
			Причиною виникнення спору зі справи є питання щодо наявності підстав для визнання недійсним належного відповідачеві патенту на промисловий зразок.
			Відповідно до частини першої статті 469 Цивільного кодексу України права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом. 
			Згідно з підпунктом “а” пункту 1 статті 25 цього Закону патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом. 
			У пунктах 1, 5, 6 статті 5 Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” зазначено, що правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності; право власності на промисловий зразок засвідчується патентом; обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до реєстру зображення виробу; тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису. 
			Статтею 6 Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” встановлено, що: промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим; промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до уповноваженого відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету; у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних уповноваженим відомством заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень; на визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки до уповноваженого відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. 
			У прийнятті оскаржуваних судових рішень попередні судові інстанції виходили з того, що: відповідно до висновку призначеної у справі експертизи об’єктів інтелектуальної власності судовим експертом було проведено порівняльне дослідження промислового зразку “Пляшка фірмова” за патентом України № 7821 та пляшки для горілки “Pulse”, що виробляється ТОВ “Артемівський лікеро-горілчаний завод Плюс” (ТОВ “Лікеро-горілчаний завод Альтера”), і за результатами цього дослідження встановлено, що у названій пляшці використано 24 з 25 суттєвих ознак належного позивачеві промислового зразку “Пляшка фірмова” за патентом України № 7821; тому промисловий зразок “Пляшка” за патентом України № 16658 на дату подачі заявки не був новим, відтак оспорюваний патент не відповідає умовам патентоспроможності і має бути визнано недійсним.
			Вищий господарський суд України з такими висновками, покладеними в основу оскаржуваних судових актів, погодитися не може, оскільки вони суперечать наведеним положенням статей 5, 6 Закону України “Про охорону прав на промислові зразки”.
			Зі змісту зазначених норм вбачається, що для вирішення питання про визнання оспорюваного патенту недійсним належному позивачеві патенту повинна протиставлятися новизна саме оспорюваного патенту. Натомість господарські суди, приймаючи рішення у справі, обмежилися висновками про використання у пляшці горілки “Pulse” певної кількість суттєвих ознак промислового зразка за належним позивачеві патентом. Обґрунтований належними доказами висновок про те, що патент України № 16658, суттєві ознаки якого було використано в пляшці для горілки “Pulse”, містить суттєві ознаки патенту України № 7821 на промисловий зразок “Пляшка фірмова” (з більш ранньою датою подачі заявки) у справі відсутній.
			Разом з тим, вирішення питання про новизну промислового зразка потребує спеціальних знань, а тому господарським судам відповідно до статті 41 ГПК України належало не перебирати на себе не притаманні суду функції експерта, а доручити його вирішення судовій експертизі. Відповідну правову позицію наведено в пункті 4 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 17.04.2006 № 01-8/844 “Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на промисловий зразок та прав на раціоналізаторську пропозицію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)”.
			Господарський суд Запорізької області доручив проведення експертизи об’єктів інтелектуальної власності у спорі зі справи експертній установі –Бюро судових експертиз Інституту вивчення проблем злочинності академії правових наук України, до компетенції якої відповідно до Державного Реєстру атестованих судових експертів не віднесено проведення відповідних експертиз.
			Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій не дано оцінки обраному позивачеві способу захисту порушених прав інтелектуальної власності на промисловий зразок - скасування патенту України № 16658 на промисловий зразок “Пляшка”, хоча приписами Цивільного кодексу України та Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” передбачено спосіб захисту у вигляді визнання патенту недійсним у разі, якщо він не відповідає умовам патентоспроможності.
			Отже, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.
			З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону. До того ж у новому розгляді справи, враховуючи уточнені позовні вимоги, суду необхідно визначитися щодо суб’єктного складу сторін даного спору.
			Керуючись статтями 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України 
			 ПОСТАНОВИВ:
			 1. Касаційну скаргу товариства з “Лікеро-горілчаний завод Альтера” задовольнити частково.
			2. Рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2010 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2011 зі справи № 11/638/08 скасувати. 
			Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. 
			 
				 Суддя В. Селіваненко
				 
					 Суддя І. Бенедисюк
					 
						 Суддя Б. Львов

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...