Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-11/11 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Інших суб`єктів владних повноважень.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.07.2011. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
			 
				 
				Справа № 2-а-11/11
				ПОСТАНОВА
				І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
				 
					 07 червня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
					 у складі: головуючого судді Маймур Ф.Ф.
					при секретарі Величко О.М.
					 за участю: позивача ОСОБА_1
					 
					розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради»за участю прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська, про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди, -
					 ВСТАНОВЛЕНО:
					 09 листопада 2009 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди(а.с.1)
					Ухвалою суду 05.11.2010 року до участі у розгляді справи було залучено прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська (а.с.24)
					Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні, в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що за розпорядженням начальника Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»його було двічі 23.07.2009 року та 14.09.2009 року незаконно примусово госпіталізовано до зазначеної установи, на виконання завідомо неправомірної постанови Красногвардійського суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2009 року про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи винесеної у справі про адміністративне правопорушення. Щоразу госпіталізація проводилась примусово, за участю співробітників районного відділку міліції, але в медичній документації відповідачем зазначалось, що його було госпіталізовано «з усвідомленою згодою». Примусове утримування позивача в лікарні, що фактично було позбавленням його свободи, тривало з 23.07.2009 року по 24.07.2009 року та з 14.09.2009 року по 08.10.2009 року. Жодних висновків та результатів експертизи позивачу надано не було. Крім того, КЗ «ДОКПЛ», який виконував на той час функцію експертної установи, незважаючи на те, що зазначений вид судово-психіатричної експертизи не передбачено процесуальним законодавством у межах справи про адміністративне правопорушення, нехтуючи правами та свободами позивача, все ж таки госпіталізував ОСОБА_1 до лікарні, при цьому плутаючи поняття та норми законодавства, якими відповідач повинен керуватися при зазначених обставинах, з допущенням чисельних грубих порушень законодавства. Тому, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання дій Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня», щодо його госпіталізації та його примусового утримання у КЗ «ДОКПЛ»в період з 23.07.2009 року по 24.07.2009 року, та з 14.09.2009 року по 08.10.2009 року з метою проведення стаціонарної судово-медичної експертизи неправомірними. Також, зважаючи на фізичні та душевні страждання, які пережив позивач будучі двічі незаконно позбавленим свободи, зі зміною звичного способу життя, добового режиму, харчування, кругу спілкування, усвідомлення явної небезпеки за своє здоровя та життя, крім того доводячи своє психічне здоровя, що суперечить презумпції, ОСОБА_1 просив стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 500000 грн.(а.с.1)
					Відповідач у судове засідання свого представника не направив, хоча неодноразово повідомлявся про дату та час судового засідання, на адресу суду направив письмові запереченні на позовні вимоги позивача, в яких посилався на те, що ніяких порушень чинного законодавства зі сторони відповідача не було вчинено. Дійсно ОСОБА_1 був двічі госпіталізований, але на виконання постанови суду, не виконати вимоги якої відповідач не мав права. Жодних протиправних дій у відношенні позивача Комунальним закладом не застосовувалось, та шкода завдана не була. Крім того, КЗ «ДОКПЛ»не є субєктом владних повноважень, тобто не є належним відповідачем і дану справу неможна розглядати у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, тому відповідач просив відмовити у задоволенні позову(а.с.21-23,26,28,30,36-38,40а-43,86-87,93-96,126-127,130,135,139145-149, 152-153) 
					Представник прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська у судове засідання не зявився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив(а.с.144)
					Заслухавши пояснення позивача, свідків та, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку з наступних підстав.
					У судовому засіданні встановлено, що з 28.10.2010 року відповідачем було змінено найменування юридичної особи на - Комунальний заклад «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради»(а.с.41,45-46)
					Судом встановлено, що Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська при розгляді справи № 3-1754/2009 про адміністративне правопорушення, 23.07.2009 року було винесено постанову про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи особи яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 (а.с.56-58)
					Також судом встановлено, що 23.07.2009 року ОСОБА_1 з залу суду Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська був доставлений співробітниками міліції до Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня», для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, та був госпіталізований до першого психіатричного відділення, з зазначенням у медичній картці № 7161/09 стаціонарного хворого наступних даних: мета госпіталізації «лікування», звідки поступив  «з дому», госпіталізований без усвідомленої згоди «ні», госпіталізований в стаціонар - «в плановому порядку», що підтверджується поясненнями позивача, свідків, не запереченням зазначених обставин відповідачем та письмовими доказами наявними в матеріалах справи(а.с.41-43,53)
					Встановлено, що ОСОБА_1 не надавав КЗ «ДОКПЛ»ДОР» згоди на свою госпіталізацію 23.07.2009 року та проведення у відношенні нього стаціонарної судово-психіатричної експертизи, що підтверджується відповідною відміткою в матеріалах медичної картки № 7161/09, копія якої наявна в матеріалах справи, а також поясненнями позивача та свідків.(а.с.54)
					Також встановлено, що у КЗ «ДОКПЛ»ДОР»в період з 17-45 год. 23 липня 2009 року по 15-20 год. 24 липня 2009 року ОСОБА_1 було проведено стаціонарне психіатричне обстеження, встановлено діагноз «без психічних розладів на момент огляду», та виписано позивача з відділення у звязку з неможливістю винесення експертного рішення враховуючи відсутність характеризуючих відомостей(а.с.63, 203)
					Судом встановлено, що 19.08.2009 року завідуючий відділенням СПЄ КЗ «ДОКПЛ»направив на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська запит, про направлення ОСОБА_1 до місця проведення експертизи в один з робочих днів неділі в першій половині дня з паспортом, для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, що підтверджується копією зазначеного запиту (а.с.207)
					Встановлено, що 02.09.2009 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська на підставі запиту завідуючого відділенням СПЄ КЗ «ДОКПЛ»від 19.08.2009 року, звернувся до Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області з проханням надати допомогу у забезпеченні явки ОСОБА_1 до КЗ «ДОКПЛ»для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи(а.с.208)
					У судовому засіданні встановлено, що 14.09.2009 року ОСОБА_1 був повторно доставлений співробітниками міліції до Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня», для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи на підставі постанови Красногвардійського суду м. Дніпропетровська від 23.07.2009 року, та був госпіталізований до першого психіатричного відділення, з зазначенням у медичній картці № 8854/09 стаціонарного хворого наступних даних: мета госпіталізації «судово-психіатрична експертиза», звідки поступив «з дому», госпіталізований без усвідомленої згоди «ні», госпіталізований в стаціонар - «в плановому порядку», що підтверджується поясненнями позивача, свідків, не запереченням вказаних обставин відповідачем та письмовими доказами наявними в матеріалах справи(а.с.41-43,64)
					Судом встановлено, що ОСОБА_1 не надавав КЗ «ДОКПЛ»згоди на свою госпіталізацію 14.09.2009 року та проведення у відношенні нього стаціонарної судово-психіатричної експертизи, що підтверджується копією заяви позивача від 29.09.2009 року, щодо його негайного звільнення з медичної установи, де він примусово утримується вже на протязі 15 діб, поясненнями позивача та свідків, а також відсутністю в матеріалах медичної картки № 8854/09 відповідної розписки ОСОБА_1 про згоду на свою госпіталізацію (а.с.167-190, 213-214)
					Встановлено, що згідно акту № 36 від 08.10.2009 року стаціонарної судово-психіатричної експертизи на випробуваному ОСОБА_1, яка проводилась в період з 14.09.2009 року по 08.10.2009 року, комісія прийшла до висновку, що у звязку зі складністю випадку, неясністю клінічної картини, встановити діагноз та вирішити експертні питання у відношенні ОСОБА_1 не вбачається можливим, тому рекомендовано проведення повторної судово-психіатричної експертизи(а.с.65-68)
					Також встановлено, що згідно довідок № 3396 та № 3397 від 17.11.2009 року виданих «ДОКПЛ»ДОР»позивачу, він знаходився на лікуванні в КЗ «ДОКПЛ»ДОР»з 23.07.2009 року по 24.07.2009 року та з 14.09.2009 року по 08.10.2009 року, що підтверджується копіями вказаних довідок наявних в матеріалах справи (а.с.32)
					Судом встановлено, що відповідачем було повернуто до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська матеріали справи № 3-1754/2009 з невиконаною постановою суду від 19.11.2009 року про проведення повторної судово-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_1, на підставі Наказу МОЗ України від 05.07.1996 року № 194 «Про удосконалення організації судово-психіатричної експертизи в Україні», а саме у звязку з тим, що здійснення повторної експертизи належить до компетенції інших установ (а.с.218)
					Суд вирішуючи спір у даній справі виходить та керується наступним.
					Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. 
					Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. 
					Судом встановлено, що Комунальний заклад «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради»є закладом охорони здоровя населення Дніпропетровської області, який діє на підставі Конституції України, законів України, нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоровя України, рішень Дніпропетровської обласної ради та розпоряджень її голови, інших нормативно-правових актів з питань, що регулюють діяльність закладів охорони здоровя та статусу закладу(а.с.46-52) 
					Крім інших напрямків діяльності Комунальний заклад «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради» проводить всі види військової, трудової та судово-психіатричну експертизи, керуючись при цьому Законом України «Про судову експертизу».
					Відповідно до ст.. 7 Закону України «Про судову експертизу»судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України належать до державних спеціалізованих установ
					Статтею 32 Закону України «Про психіатричну допомогу»рішення, дії чи бездіяльність осіб, які порушують права, свободи та законні інтереси громадян при наданні їм психіатричної допомоги, можуть бути оскаржені, за вибором цих громадян, до власника психіатричного закладу або власника психоневрологічного закладу для соціального захисту чи спеціального навчання, або уповноваженого ними органу, або до вищестоящих органів (вищестоящих посадових осіб), або безпосередньо до суду.
					Враховуючи, що позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що не надавав згоди на свою госпіталізацію до КЗ «ДКПЛ»та на проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, цивільних правовідносин між ОСОБА_1 та КЗ «ДКПЛ»ДОР»не виникало, так як відповідач своїми діями виконував постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, а не надавав позивачу, за його проханням або усвідомленою згодою, послуг щодо психіатричної допомоги чи проведення експертизи, також зважаючи, що відповідач при вчиненні оскаржуваних дій реалізовував функції експертної установи, взявши при цьому на себе зобов'язання виконувати завдання та відповідати за їх задовільне вирішення, а також прийнявши відповідні владні повноваження, крім того, саме дії КЗ «ДКПЛ»по використанню владних повноважень виниклих йому на підставі рішення суду, оскаржуються позивачем, з посиланнями на те, що дії відповідача при виконанні стаціонарної судово-психіатричної експертизи були незаконними, з проявом упередженості до особи, стосовно якої вчинялась дія, тобто позивача, недобросовісними, без дотримання принципу рівності перед законом, без досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами особи позивача, суд приходить до висновку, що спір між сторонами є публічно-правового характеру, а відповідач, в межах спірних правовідносин, належить до суб'єктів наділених владними повноваженнями в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України.
					Оцінюючи правомірність оскаржуваних дій, суд враховує наступне.
					Згідно ч.1 ст.. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
					Відповідно до ст..8 КАС України Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. 
					Частиною першою статті 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури встановленої законом.
					Статтею 21 Конституції України усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
					Згідно ч.2 ст.28 Конституції України жодна людина її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. 
					Відповідно до ст..29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
					Згідно ст..33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування.
					Відповідно до ст..3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
					Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про психіатричну допомогу»особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність. 
					Згідно ч. 5 ст..16 ЗУ «Про психіатричну допомогу»керівник психіатричного закладу зобов'язаний негайно повідомити про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку членів її сім'ї, інших родичів або її законного представника. У разі відсутності відомостей про наявність членів сім'ї, інших родичів або законного представника в особи, яку госпіталізовано, а також про їх місце проживання повідомляються органи внутрішніх справ за місцем проживання цієї особи.
					Статтею 21 ЗУ «Про психіатричну допомогу»передбачено, що судово-психіатрична експертиза з адміністративних, кримінальних і цивільних справ призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом. 
					Згідно ст..25 ЗУ «Про психіатричну допомогу»особи, яким надається психіатрична допомога, мають права і свободи громадян, передбачені Конституцією України та законами України. Обмеження їх прав і свобод допускається лише у випадках, передбачених Конституцією України, відповідно до законів України. Особи, яким надається психіатрична допомога, мають право на: поважливе і гуманне ставлення до них, що виключає приниження честі й гідності людини; отримання інформації про свої права, пов'язані з наданням психіатричної допомоги; одержання психіатричної та соціальної допомоги в умовах, що відповідають вимогам санітарного законодавства; відшкодування заподіяної їм шкоди або шкоди їх майну внаслідок незаконного поміщення до психіатричного закладу; спілкування з іншими особами, в тому числі з адвокатом або іншим законним представником, без присутності сторонніх осіб згідно з правилами внутрішнього розпорядку психіатричного закладу.
					Пунктом 25 «Порядку проведення судово-психіатричної експертизи»затвердженої Наказом Міністерства Охорони здоровя України № 397 від 08.10.2001 року стаціонарна експертиза обвинуваченого проводиться в експертній установі (підрозділі) за наявності рішення суду про призначення відповідної експертизи. Стаціонарна експертиза потерпілого, свідка, позивача та відповідача у кримінальних і цивільних справах призначається судом тільки за їх згодою.
					Як зазначено у пункті 35 вказаного Порядку висновок експертизи повинен бути обґрунтованим і містити відповіді на поставлені перед ним питання у межах його компетенції, мати конкретний характер. Відповіді не можуть мати форму рекомендацій або вказівок слідству чи суду.
					Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, вирішуючи вимоги позивача, щодо неправомірності дій відповідача, що виразилися в незаконних госпіталізаціях позивача та проведенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи у відношенні нього, суд виходив з того, що призначення та проведення даного виду експертизи передбачено лише Кримінально-процесуальним та Цільно-процесуальним кодексами України. Порядок проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в психіатричних закладах, передбачено лише для осіб, які утримуються під вартою (Затверджений Наказом Міністерства охорони здоровя України № 397 від 08.20.2001 року), тому оскаржувані дії відповідача по госпіталізації та примусовому утриманню ОСОБА_1 у медичній установі, були здійсненні безпідставно, у порядку не передбаченому чинним законодавством.
					При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача у своїх запереченнях, на те, що заклад вчиняючи оскаржувані дії, виконував постанову суду, не виконати вимоги якої відповідач не мав права, зважаючи на те, що Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2011 року було призначено експертизу у відповідності до статті 17, 20 КУпАП, але стаття чітко не передбачає позбавлення волі підекспертного, і суд не давав прямої вказівки відповідачу про позбавлення заявника волі внаслідок своєї постанови, крім того відповідач має вичерпний перелік осіб, які можуть бути підекспертними при проведенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи, а саме: підозрюваний, обви нувачуваний, підсудний, потерпілий, свідки, позивач й відповідач, але ніяк не особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
					Крім того, приходячи до висновків з приводу незаконності дій відповідача, суд при вирішенні позовних вимог враховує, що експерт-психіатр (установа) має право відмовитися від проведення експерти зи і надання висновку не тільки через те, що поставлені питання ви ходять за межі його психіатричних знань або недостатньо матеріалів про об'єкт дослідження, а й з інших причин. До підстав для відмови експерта-психіатра від проведення експертизи належать такі: відмовлення особи від проходження експертизи, проведення якої без її згоди неможливе (не потрібна згода підозрюваного, обви нувачуваного, підсудного). Потерпілі й свідки, позивачі й відповідачі піддаються експертизі тільки з їхньої добровільної згоди чи зі згоди їх законних представників (це стосується неповно літніх і осіб, які визнані судом недієздатними).
					За сукупністю наведених обставин, суд також враховує чисельні порушення, допущені відповідачем при госпіталізації позивача та його примусовому утриманні у медичній установі, а саме порушення своїми діями презумпції психічного здоровя позивача та порушення п. 35 «Порядку проведення судово-психіатричної експертизи»затвердженої Наказом Міністерства Охорони здоровя України № 397 від 08.10.2001 року при складанні висновку за результатами проведення експертизи.
					Зважаючи на те, що стаціонарна судово-психіатрична експертиза починається з дня надходження в експертну установу постанови (ухвали) про її призначен ня, матеріалів кримінальної чи цивільної справи або особистої справи заарештованого, а також прибуття до стаціонару підекспертного, суд приходить до висновку, що відповідач незаконно госпіталізував ОСОБА_1 на підставі лише однієї постанови суду без матеріалів справи № 3-1754/2009 про адміністративне правопорушення (а.с.202) що суперечить нормам чинного законодавства.
					Також, суд розцінює дії КЗ «ДКПЛ»щодо запиту до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2009 року про направлення ОСОБА_1 до місця проведення експертизи, як порушення норм «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень»затвердженої Наказом Міністерства Охорони здоровя України № 144/5 від 30.12.2004 року, а саме експертною установою ініціювалось проведення експертизи, не зважаючи на те, що матеріали справи № 3-1745/2009 разом з невиконаною постановою суду та клопотанням експерта були повернуті 24.07.2009 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська (а.с.203), та повторно станом до 19.08.2009 року на виконання до КЗ «ДКПЛ»не поверталися.
					Враховуючи, що згідно Наказу Міністерства Охорони здоровя України від 05.07.1996 року № 194 «Про удосконалення організації судово-психіатричної експертизи в Україні», відповідач є закладом для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, та стаціонарної судово-психіатричної експертизи особам, які утримуються під вартою, суд, приходить до висновку, що КЗ «ДКПЛ»взагалі не мав законних підстав проводити такого виду судово-психіатричну експертизу.
					Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
					В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій, не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, а тому суд вважає, що дії Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради», щодо госпіталізації 23.07.2009 року та 14.09.2009 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та його примусового утримання у КЗ «ДОКПЛ»ДОР»в періоди з 23.07.2009 року по 24.07.2009 року та з 14.09.2009 року по 08.10.2009 року з метою проведення стаціонарної судово-медичної експертизи неправомірними, чим задовольняє позовні вимоги позивача в цій частині.
					Вирішуючи вимоги позивача стосовно відшкодування понесеної ним моральної шкоди, суд, враховуючи, що у судовому засіданні не було доведено наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з порушенням прав позивача, крім того, ним не надано пояснень з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами вона підтверджується, тому суд вважає вимоги в цій частині необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
					На підставі викладеного та керуючись, ст.. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ст..ст. 21,28-29,33 Конституції України, ст..ст. 17,20 КУпАП, ст..ст. 3,14,16,21,25,32 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», п. 25, 35 «Порядку проведення судово-психіатричної експертизи»затвердженої Наказом Міністерства Охорони здоровя України № 397 від 08.10.2001 року, ст..ст. 2,3,6,8, 70-71, 158-163 КАС України, суд, -
					 
					В И Р І Ш И В :
					 Визнати дії Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради», щодо госпіталізації 23.07.2009 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та його примусового утримання у КЗ «ДОКПЛ»ДОР»в період з 23.07.2009 року по 24.07.2009 року з метою проведення стаціонарної судово-медичної експертизи неправомірними.
					Визнати дії Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради», щодо госпіталізації 14.09.2009 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та примусового утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у КЗ «ДОКПЛ»ДОР»в період з 14.09.2009 року по 08.10.2009 року з метою проведення стаціонарної судово-медичної експертизи неправомірними.
					ОСОБА_1 у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
					 
						 Постанову суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі, якщо судом оголошено вступну та резолютивну частини, а також, у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
						Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
						 Суддя Ф.Ф. Маймур

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...