Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1291/09 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2015. Зареєстровано: 02.08.2011. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2011.
Дата набрання законної сили: 21.07.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		  
			 
		
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			21 липня 2011 р. < Текст >Справа № 40040/09   
				 
			
			Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
			 головуючого судді Ніколіна В.В.,
			суддів Пліша М.А., Заверухи О.Б.,
			 розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.05.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
			 В С Т А Н О В И Л А :
			 У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ВХ № 045710 від 22.02.2009 року.
			 Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 300 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки фото фіксація правопорушення здійснена приладом «Візир», який не є спеціальним технічним засобом, що працює в автоматичному режимі, та відповідно до методичних рекомендацій має похибку 1-2 км/год., а протокол про вчинення адміністративного правопорушення у відповідності до 254 КУпАП не складався, у зв»язку із чим вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.
			 Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.05.2009 року в позові ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовлено.
			 Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1, подавши на неї апеляційну скаргу.
			 У поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою повністю задоволити його позов, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність його висновків обставинам справи. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що пристрій автоматичної фіксації "Візир" органами ДАІ для проведення експертизи не 
				надавався. Згідно із законодавством України використання засобів захисту інформації в 
					автоматизованих системах вважається легальним, якщо вони мають документальне 
						підтвердження своєї відповідності вимогам. На цей час зазначених документів ані Пристрій, ні бази не мають, а тому їх використання за діючим законодавством є нелегальним та незаконним.
					
					Також була порушена ст. 268 КУпАП яка передбачає що справа про адміністративне 
						правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної 
							відповідальності і вона має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, 
								подавати докази, заявляти клопотання, тощо. В даному випадку при винесені постанови не була надана змога реалізувати свої права.
							
							 Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
						
						 Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
					
					 При вирішення зазначеної справи суд першої інстанції виходив з таких висновків, а саме, що у представлені представником відповідача в ході розгляду справи по суті рапорт інспектора ДПС Чемеровецького взводу УДАІ УМВС України в Хмельницькій області Росецького О.В., фотокартка належного позивачу автомобіля з зазначенням на ній швидкості його руху на фоні дорожнього знаку «Кінець населеного пункту» є належними, допустимими та достатніми доказами позивачем порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що йому слід відмовити у позові.
				
				 Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права. 
			
			 Як вбачається з матеріалів справи, а саме із постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВХ 045710 від 22.02.2009 р. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки ЗАЗ-ДЕУ номерний знак НОМЕР_1 22.02.2009 р. близько 15 год. 26 хв. перевищив встановлену швидкість руху на 25 км/год. та рухалася зі швидкістю 85 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 300 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постанова винесена без складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
			 Доказом перевищення допустимої швидкості позивачем зазначено фотовідображення її автомобіля здійснене приладом Візир № 0812519.
			 Відповідно до п. 12.4 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км\год. Водіям забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену у пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до пункту «и» пункту 30.3 Правил  п. 12.9 б ПДР України.
			 В постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вказано, що швидкість руху керованого ним автомобіля фіксувалась приладом Візир «0812519».
			 Як вбачається із дослідженої колегією суддів постанови, позивачем вчинено правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП у зв'язку зі здійсненням порушення п. 12.04 ПДР України. 
			 Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
			 Відповідно до вимог державних стандартів України відео - та фотозйомку працівники ДАІ здійснюють приладами, які сертифіковані в Україні, зокрема: "Візир". 
			 Згідно до постанови, фіксація вищевказаного правопорушення проводилась за допомогою фотоапарата "Візир" N 0812519. Однак, суду не надано доказів на підтвердження правомірності застосування саме цього технічного засобу при фіксації вказаного у протоколі правопорушення. 
			 Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. 
			 Підтвердженням вчинення адміністративного проступку є докази. 
			 Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. 
			 У відповідності до ст. ст. 10 - 15 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. 
			 У спірній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою приладу "Візир" N 0812519. Крім того, що у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до пп. 12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з протоколу та постанови, не можна зрозуміти, як проводилась зйомка, з якого транспортного засобу, чи був він припаркований чи перебував у русі. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності. 
			 У підтвердження зазначеного, відповідачем не було надано доказів, якими підтверджено знаходження на балансі Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області приладу "Візир" N 0812519. Між тим, згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 22.02.2009 року фіксування вищевказаного правопорушення відбувалась за допомогою фіксуючого приладу "Візир" N 0812519. Інших документів, які підтверджують правомірність винесеної відповідачем постанови не надано. 
			 Згідно зі ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" з метою захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні використовуватися засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації (далі - КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством. 
			 Згідно з п. 18 ст. 16 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" на Держспецзв'язку покладається обов'язок щодо організації та координації разом з центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації робіт з проведення сертифікації засобів криптографічного та технічного захисту інформації, а також організації та проведення державної експертизи у сфері криптографічного то технічного захисту інформації. 
			 Відповідно до листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (надалі - Держспецзв'язку) N 8/1-817 від 25.03.2009 р. пристрій автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху "Візир" (далі - Пристрій) органами ДАІ України для проведення державної експертизи або сертифікації до Держспецзв'язку не надавався. Процедур державної експертизи або сертифікації Пристрій не проходив. Експертного висновку або Сертифіката відповідності у сфері захисту інформації він не має. Держспецзв'язку інформувала листом N 8/1-2161 від 13.11.2008 р. МВС України про необхідність забезпечення захисту інформації в автоматизованій системі реєстрації, обліку та контролю транспортних засобів, їх власників та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі - База) шляхом впровадження КСЗІ з підтвердженою відповідністю. За станом на 17.03.2009 р. База не має впровадженої КСЗІ з підтвердженою відповідністю. Заяви на проведення державної експертизи КСЗІ в Базі до Держспецзв'язку не надходило. Відомостей про проведення робіт із створення КСЗІ на Базі Держспецзв'язку не має. Зробити висновок щодо неможливості довільної зміни отриманих за допомогою Пристрою відомостей, їх коригування, знищення, несанкціонованого доповнення, втручання в роботу Пристрою можна лише у разі позитивних результатів державної експертній або сертифікації у сфері Захисту інформації, а щодо неможливості вчинення тих самих дій стосовно внесених до Бази відомостей під час її експлуатації - у разі позитивних результатів державної експертизи КСЗІ Бази. Згідно з законодавством України у сфері захисту інформації використання засобів захисту інформації (у визначенні ДСТУ 3396.2-97) та КСЗІ в автоматизованих системах вважається легальним, якщо вони мають документальне підтвердження своєї відповідності вимогам, встановленим нормативно-правовими актами. Для засобів захисту інформації це Експертний висновок або Сертифікат відповідності, а для КСЗІ - Атестат відповідності. На час винесення оскаржуваної постанови зазначених документів ні Пристрій, ні КСЗІ Бази не мають. 
			 В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним. 
			 Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. 
			 Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 
			 В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню. 
			 Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. 
			 Крім того, згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
			Також колегія суддів звертає увагу не те, що частину шосту статті 258 визнано такою, що не відповідаєКонституції України є неконституційною, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. N 23-рп/2010.
			 Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
			Отже, для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав. 
			 З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанова від 22.02.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню. 
			За таких обставин, постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
			На підставі викладеного і статті 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а тому колегія суддів у відмові в задоволення позову вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.
			 Керуючись 195, 197, 198, 202 п. 3, 4, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, 
			 ПОСТАНОВИЛА :
			 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
			 Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.05.2009 року у справі № 2-а-1291/09 скасувати та прийняти нову постанову якою позов ОСОБА_1 задоволити.
			 Скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ВХ № 045710 від 22.02.2009 року.
			 
			Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. 
			 
			 Головуючий суддя В.В.Ніколін
			 Судді О.Б. Заверуха
			  М.А. Пліш

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...