Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5005/1203/2011 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.08.2011. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		 ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			"02" серпня 2011 р. Справа № 5005/1203/2011   
				 
					 
				
				Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
			
			
			головуючого суддіОвечкіна В.Е., 
			суддівЧернова Є.В., 
			Цвігун В.Л., 
			розглянув касаційну скаргу 
			ВАТ "Дніпровагонмаш" 
			на рішеннявід 04.04.2011р. господарського суду Дніпропетровської області 
			на постановувід 14.06.2011р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду 
			у справі№5005/1203/2011 господарського суду Дніпропетровської області 
			за позовомДніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ 
			доВАТ "Дніпровагонмаш" 
			пропро внесення змін до договору оренди земельної ділянки
			за участю представників:
			позивача: не з'явилися;
			відповідача: не з'явилися;
			 ВСТАНОВИВ:
			 Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2011 (суддя С. Юзіков), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 (судді Л. Лотоцька, Р. Бахмат, О. Євстигнеєв) позов задоволено, змінено п. 3.1 договору оренди земельної ділянки від 01.10.2003, стягнуто з відповідача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
			 Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ВАТ "Дніпровагонмаш" звернулося із касаційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2011, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 652 ЦК України, ст. 188 ГК України, ст. 54 ГПК України.
			 Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.          
			Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
			 Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
			01.10.03р. сторонами укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір), за яким Орендодавець (Позивач) надає, а Орендар (Відповідач) приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 32,2297 га, за адресою: вул. Українська, 4, згідно з планом земельної ділянки (кадастрові номери: 1210400000:02:004:0057; 1210400000:02:004:0058), що додається (п. 1.1 Договору).
			Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 27.08.03р. № 184-07/ХХІУ (п. 1.2 Договору).
			Відповідно до п. 1.4 Договору грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання цього договору: 55849172 грн.
			Договір укладається на термін до 27.08.2053р. (п. 2.1 Договору).
			У п. 3.1 Договору сторонами погоджено, що орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі в розмірі: 613 340,89 грн./рік, що становить 51 195,07 грн./міс, і вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту.
			Пунктом 3.3 Договору встановлено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадах і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, товарів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
			Згідно з п. 7.6 Договору у разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди, його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони та інші спори вирішуються у судовому порядку.
			Позивачем на адресу Відповідача направлено листа від 25.11.10р. № 5вих-10/459, у якому повідомлялося про прийняте рішення міськради від 27.08.2008 №449-25/V "Про затвердження розміру орендної плати за земельні ділянки, які надаються у користування", яким визначено відсоток нормативної грошової оцінки для розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку 3,5 та ставилася вимога до Відповідача направити свого представника для підписання додаткових угод до договорів оренди. У випадку незгоди підписати додаткові угоди, позивач просив терміново повідомити про рішення Відповідача.
			 З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів зазначає наступне.
			Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування –з 04.06.2008 року.
			В зв’язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.
			Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
			Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Ця методика та порядок використання орендної плати для земель, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлюються в договорі відповідно до Закону України "Про плату за землю" (статті 15 та 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
			Згідно із статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
			Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
			Частинами четвертою та п'ятою статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
			Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.
			Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.
			Оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати (п.3.3), а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (Постанова Верховного суду України від 04.07.2011 у справі №41/81пд).
			За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
			 Доводи скаржника щодо безпідставності задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем порушено досудовий порядок врегулювання спору, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на таке.
			У листі Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)”, зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача.
			 Крім того, у касаційній скарзі заявник вказує на те, що в порушення приписів ст. 54 ГПК України, якою встановлено, що в позовній заяві повинен бути обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, позивач не надав жодного обґрунтованого розрахунку нового розміру орендної плати. 
			Разом з тим, вказане спростовується матеріалами справи та фактами, встановленими судами попередніх інстанцій, зокрема тим, що 31.03.11 Позивачем надано пояснення, у якому обґрунтовано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить –65 524 314,62 грн. х 3,5 (Додаток № 2 до рішення міської ради від 27.08.08р. № 449-25/V) = 2 293 351,08 грн. –орендна плата за рік, таким чином, орендна плата за місяць становить –191 112,59 грн.
			 З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій правильно застосовані норми матеріального та процесуального права і доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Судові рішення прийняті відповідно встановленим обставинам, дослідженим доказам і підстави для їх скасування відсутні.
			 Керуючись ст. ст. 1115 , 1117 , 1119 , 11111 ГПК України ,? Вищий господарський суд України, ?
			 ПОСТАНОВИВ: 
			 Касаційну скаргу ВАТ "Дніпровагонмаш" залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 у справі №5005/1203/2011 –без змін. 
			 
				 
					 
					Головуючий, суддяВ. Овечкін 
					 
						 
							 
								Судді:Є. Чернов 
								 
									 
										 
											В. Цвігун

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...