Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 30/5005/6920/2011 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.08.2011. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		 
		01.08.11р.Справа № 30/5005/6920/2011  
			 
		
		За позовом: регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ 
		До відповідача: публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод", м. Дніпропетровськ 
		Про: стягнення 119 641,77 грн. 
		Суддя: Євстигнеєва Н.М.
		Секретар судового засідання: Червякова О.В.
		Представники:
		Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 144 від 22.04.2011 року;
		Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 08.07.2011 року №92/2, представник 
		СУТЬ СПОРУ:
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду з позовом та з урахуванням уточнення позовних вимог (заява №10-11-04766 від 21.07.2011 року) просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" на користь державного бюджету суму завданих збитків державі за нестачу у розмірі 119 641,77 грн. 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відкрите акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" створено у процесі приватизації із статутного фонду якого вилучалось державне майно, в тому числі, бризкальний басейн, розташований по вул. Дзержинського ЖЕУ-2 (інв. №27475052), два котли НІІСТУ-5 (інв. №27476302, №27476303), котел для варіння асфальту (інв. №27475786). Тобто, вищезазначені об'єкти є державною власністю, обліковуються на балансі підприємства та утримуються за його рахунок.
		Листом від 20.02.2008 року №60/9-21 ВАТ "Дніпровський машинобудівний завод" надало до регіонального відділення результати інвентаризації станом на 01.02.2008 року, відповідно до якої на балансі підприємства обліковуються бризкальний басейн, розташований на вул. Дзержинського ЖЕУ-2 (інв. № 27475052), два котли НІІСТУ-5 (інв. № 27476302, № 27476303), котел для варіння асфальту (інв. № 27475786). Крім інвентаризаційної відомості до листа було надано пояснювальні записки, відповідно до яких бризкальний басейн було ліквідовано та побудовано будівлю магазину, якому присвоєно адресу: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 34б.; два котли НІІСТУ-5 підприємством було демонтовано.
		За результатами проведеної Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області інвентаризації державного майна, яке перебуває на балансі відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" було виявлено нестачу чотирьох одиниць об'єктів державного майна, а саме: бризкального басейну, двох котлів НІІСТУ-5, котла для варіння асфальту. Збитки за нестачу двох котлів НІІСТУ-5 та котла для варіння асфальту було утримано із заробітної плати ОСОБА_3 у розмірі 610,03 грн. Розмір збитків від нестачі бризкального басейну розраховано відповідно до формули передбаченої "Порядком про визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", який складає 119 641,77 грн., що і просить стягнути позивач з відповідача. 
		Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач був повідомлений про знищення бризкального басейну ще у лютому 2008 року (лист від 20.02.2008 року №60/9-21 було вручено позивачу 21.02.2008 року), а звернувся позивач до суду у травні 2011 року, тобто після спливу строку позовної давності. Відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності та просить в задоволенні позову відмовити. 
		Відповідно до Статуту публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" відкрите акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" змінило назву на публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод". 
		З огляду на викладене, суд вважає за необхідне привести назву відповідача у відповідність до правовстановлюючих документів та зазначити його назву - публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод". 
		Розгляд справи був відкладений з 21.06.2011 року на 12.07.2011 року, з 12.07.2011 року на 26.07.2011 року. В судовому засіданні 26.07.2011 року оголошувалася перерва до 01.08.2011 року. 
		У судовому засіданні 01.08.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення. 
		При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
		В С Т А Н О В И В:
		Відкрите акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" створено в процесі приватизації на підставі наказу Фонду державного майна України від 01.02.1996 року №25-АТ (а.с.10)
		Згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу в процесі приватизації відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" із статутного фонду цього господарського товариства вилучалось державне майно на суму 870 036 588 тис. крб., в тому числі, бризкальний басейн, розташований на вул. Дзержинського ЖЕУ-2 (інв. № 27475052), два котли НІІСТУ-5 (інв. № 27476302, № 27476303), котел для варіння асфальту (інв. № 27475786).
		Питання про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі регулюється Положенням про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженим спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року №908/68 (надалі Положення №908/68).
		Відповідно до зазначеного Положення державні органи приватизації здійснюють функції з управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" об'єктами управління державної власності є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій. 
		Згідно підпункту 9 пункту 4 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 412, регіональне відділення відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень здійснює, зокрема, управління та розпорядження майном підприємств, установ і організацій, що перебуває у державній власності, в процесі приватизації.
		Відкрите акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" листом від 20.02.2008 року №60/9-21 надало до регіонального відділення результати інвентаризації станом на 01.02.2008 року, відповідно до якої на балансі підприємства обліковуються бризкальний басейн, розташований на вул. Дзержинського ЖЕУ-2 (інв. № 27475052), два котли НІІСТУ-5 (інв. № 27476302, № 27476303), котел для варіння асфальту (інв. № 27475786). Крім інвентаризаційної відомості до листа було надано пояснювальні записки, відповідно до яких бризкальний басейн було ліквідовано та побудовано будівлю магазину, якому присвоєно адресу: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 34б; два котли НІІСТУ-5 підприємством було демонтовано.
		05.03.2009 року відкрите акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" листом №6000/9-111 надало регіональному відділенню Фонду державного майна України результати інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного фонду, але перебуває на балансі підприємства станом на 01.02.2009 року.
		Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області за участю фахівців регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області проведено перевірку об'єктів державного майна, яке не увійшло до статутного фонду та залишилися на балансі відкритого акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод", за наслідками якої складено довідку (а.с. 43-44). 
		В результаті вказаної перевірки встановлено нестачу чотирьох одиниць об'єктів державного майна, а саме: бризкального басейну, двох котлів НІІСТУ - 5, котла для варіння асфальту.
		Відповідно до п.3.1 Положення №908/68 відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, визначається главою 29 розділу I Книги третьої Цивільного кодексу України - щодо захисту прав власності, та главою 51 розділу I Книги п'ятої Цивільного кодексу України - щодо правових наслідків порушення зобов'язань.
		Згідно п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №116 розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за встановленою формулою.
		Пунктом 2 вищезазначеного Порядку передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за формулою:
		РЗ = [(Бв - А) х І інф + ПДВ + Азб] х 2 + Вп + ВР,
		де Рз - розмір збитків (у гривнях); Бв - балансова вартість на момент встановлення факту нестачі; А - амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації (у гривнях); І інф - загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом індексів інфляції; ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях); Азб - розмір акцизного збору (у гривнях); Вп - фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях); Вр - фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).
		Листом від 20.01.2010 року відкрите акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" повідомило позивача, що за результатами інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного фонду, проведеної у період ревізії Контрольно-ревізійного управління у Дніпропетровській області станом на 28.09.2009 року, із зapo6iтної плати ОСОБА_3 на відшкодування Обласному управлінню казначейства за нестачу двох котлів НІІСТУ - 5 (інв. №27476302, №27476303) та котла для варіння асфальту (інв. №27475786) утримано суму в розмірі 610,03 грн.
		Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області проведено нарахування розміру збитків, які з урахуванням уточнення позовних вимог склали 119 641,77 грн.: (35 658,61 х 1,398 +9 970,15) х 2 = 119 641,77 грн., де 35 685,61 грн. - 50% від балансової вартості бризкального басейну, 1,398 - індекс інфляції розрахований за період з 18.05.2009р. по 18.05.2011р.; 9 970,15 грн. - сума податку на додану вартість.
		Позивач просить стягнути з відповідача суму завданих збитків державі за нестачу у розмірі 119 641,77 грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору. 
		Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту права або законні інтереси якого порушено. 
		Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
		За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
		Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 року у справі №42/266-6/492).
		Матеріалами справи доведений факт завданих збитків державі за нестачу бризкального басейну, розташованого по вул. Дзержинського ЖЕУ-2 (інв. №27475052), двох котлів НІІСТУ-5 (інв. №27476302, №27476303), котла для варіння асфальту (інв. №27475786) у розмірі 119 641,77 грн. 
		Між тим, позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне. 
		Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). 
		Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України). 
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про втрату бризкального басейну, розташованого по вул. Дзержинського ЖЕУ-2, двох котлів НІІСТУ-5, котла для варіння асфальту з інвентаризаційної відомості та пояснювальної записки до неї, наданої відповідачем з листом №60/9-21 від 20.02.2008 року, яке отримане позивачем 21.02.2008 року, про що свідчить відмітка про отримання за вх. №2368 (а.с. 22). 
		Відповідач у відзиві на позов заявив про застосування судом позовної давності та просив відмовити в задоволенні позову у зв'язку із пропуском строку позовної давності. 
		У зв'язку з тим, що позивач дізнався про порушення своїх прав 21.02.2008 року, звернувся з позовом до суду лише 26.05.2011 року (після спливу трирічного строку), відповідачем заявлено про застосування позовної давності, господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову. 
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі з відповідача не стягуються. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позову відмовити. 
		 Суддя Н.М.Євстигнеєва
		 Повне рішення складено - 05.08.2011 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...