Справа № 11-788, 2006 року Головуючий
в 1-й інстанції
Латюк П.Я.
Категорія:
ст.365 ч.2 КК
України Доповідач
ДуфнікЛ.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2006 року Колегія
суддів судової палати
у кримінальних справах
апеляційного суду Хмельницької
області у складі:
головуючого - судді Дуфнік Л.М.
суддів Ващенка
С.Є., Шершуна В.В.
з участю
прокурора Бірюченка С.В.
захисника ОСОБА_1
потерпілого , ОСОБА_2
представника
потерпілого ОСОБА_3
розглянула
у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за
апеляціями представника потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_3, прокурора, який брав
участь у розгляді справи, на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 16 листопада 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителяАДРЕСА_1,
українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не
працюючого, раніше не судимого,
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
уродженця та жителя АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з неповною вищою
освітою, одруженого, на утриманні малолітня дитина, інспектора
дорожньо-патрульної служби ВДАІ Хмельницького РВ УМВС України в Хмельницькій
області, раніше не судимого, -
виправдано
за ст. 365 ч,2 КК
України в зв'язку з недоведеністю їх участі у вчинені цього злочину.
ОСОБА_4. та ОСОБА_5. обвинувачувались в тому, що працюючи відповідно
інспектором дізнання відділення державної автомобільної інспекції Хмельницького
районного відділу внутрішніх справ УМВС України в Хмельницькій області та
інспектором дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної
інспекції Хмельницького районного відділу внутрішніх справ УМВС України в
Хмельницькій області, будучи представниками влади, біля 23 год. 50 хв. 30 жовтня 2005 року на
автодорозі між селами Осташки та Грузевиця Хмельницького району в лісі вчинили
дії, які явно виходили за межі наданих їм повноважень і які проявилися в тому,
що, зупинивши автомобіль ВАЗ-21013, реєстраційний знак НОМЕР_1, фактичним
власником якого був ОСОБА_2.,
а керування яким здійснював ОСОБА_6., почали перевіряти документи на право
керування цим автомобілем, в ході чого між ними та ОСОБА_2. виник конфлікт,
оскільки останній відмовився пред'являти документи у неосвітленій місцевості в
темну пору доби, просив проїхати до найближчого населеного пункту, де і хотів в
освітленому місці пред'явити документи. В ході цієї суперечки ОСОБА_4. та
ОСОБА_5, перевищуючи
службові повноваження, умисно застосували до ОСОБА_2 насильницькі дії, болісні
та такі, що ображають його особисту гідність: насильно витягнули його з
автомобіля та почали ногами і руками наносити йому по різних частинах тулуба і
обличчя удари, спричинивши легкі тілесні ушкодження у вигляді невеликої рани
м'яких тканин підборіддя, крововиливу м'яких тканин правого стегна, лівої
кисті, набряку м'яких тканин правого стегна, лівої кисті,
2
набряку м'яких тканин лівої половини грудної клітки,
струсу головного мозку, після чого зв'язали йому руки ременем та безпідставно
помістили в багажник службового автомобіля де протягом тривалого часу
транспортували, доставивши його до залізничного переїзду, розташованого на
автотрасі між м.Хмельницьким та с.Грузевиця Хмельницького району і в такий
спосіб вчинили злочин, передбачений ст.365 ч.2 КК України.
Суд першої
інстанції виправдав ОСОБА_4. та ОСОБА_5.
у вчиненні інкримінованого їм злочину за недоведеністю їх участі у його
вчиненні, посилаючись на те, що обвинувачення не може грунтуватись на доказах,
одержаних незаконним шляхом, та на припущеннях.
В апеляції
прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий
вирок, яким засудити ОСОБА_4. і ОСОБА_5.
за ст.365 ч.2 КК України та призначити кожному покарання у вигляді 4 років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням
організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Прокурор
посилається на те, що судове слідство по справі було проведено однобічно,
висновки суду з приводу недоведеності вини ОСОБА_4. і ОСОБА_5. спростовуються
доказами, дослідженими в судовому засіданні, однак суд не взяв до уваги ті
докази, які істотно впливають на правильність рішення по справі, а при
наявності суперечливих доказів у вироку не зазначив, чому до уваги взяті одні
докази, а інші відкинуті
В апеляції
представник потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_3. просить скасувати вирок Хмельницького
міськрайонного суду від 16
листопада 2006 року як
однобічний, постановлений без врахування всіх обставин справи та даних, що
характеризують виправданих, і постановити свій вирок щодо ОСОБА_4. та ОСОБА_5., призначивши їм
покарання в межах санкції ст.365 ч.2 КК України. Крім того, апелянт просить
задовольнити в повному обсязі цивільний позов ОСОБА_2
Захисник
ОСОБА_1. у запереченні на апеляції просить вирок суду щодо ОСОБА_4. та ОСОБА_5. залишити
без зміни, а апеляції прокурора та представника потерпілого - без задоволення.
Захисник вказує, що висновки суду, викладені у вироку повністю відповідають
фактичним обставинам справи. Зібраними по справі доказами спростовані покази
потерпілого та повністю доведено невинність ОСОБА_5. та ОСОБА_4. у
вчиненні інкримінованого їм злочину.
Захисник
виправданого ОСОБА_4. ОСОБА_7. в запереченні на апеляцію представника ОСОБА_3
вказує, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а апеляція
ОСОБА_3 такою, що задоволенню не підлягає. ОСОБА_7. зазначає, що в апеляції
представник посилається на покази зацікавлених осіб, тоді як в основу вироку
покладенні об'єктивні докази.
Заслухавши
доповідача, пояснення прокурора, потерпілого та його представника ОСОБА_3, які
підтримали свої апеляції, а також пояснення виправданих та їх захисників, які
вважають вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали
кримінальної справи, обговоривши доводи поданих апеляції, колегія суддів
вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Кримінальна
відповідальність за ч,2 ст.365 КК України настає за умови, якщо злочин,
по-перше, містить всі ознаки перевищення службових повноважень (вчинення
активних дій, які явно виходять за межі повноважень службової особи та
заподіюють істотну шкоду) і, по-друге, вчиняється або певним способом
(насильство чи болісні і такі, що ображають гідність потерпілого, дії), або за
допомогою певних знарядь -
зброї.
Виправдані ОСОБА_4. та ОСОБА_5,
як в ході досудового слідства ,
так і в процесі судового розгляду справи, послідовно стверджували, що
наданих їм службових повноважень під час несення служби 30 жовтня 2005 року не
перевищували. В цей день біля
3
24
год. вони в формі працівників міліції за розпорядженням начальників УМВС України
в Хмельницькій області та Хмельницького райвідділу внутрішніх справ в
с.Осташки, Хмельницького району несли службу. Побачивши, що автомобіль
ВАЗ-21013, реєстраційний знак НОМЕР_1
рухається без ввімкненого світла фар, почали його зупиняти жезлом, який
освітлювався і якого не помітити було неможливо, однак на цю вимогу автомобіль
не зупинився. В зв'язку з цим вони почали його переслідувати на службовому
автомобілі і, наздогнавши через метрів 300,
через вікно службового автомобіля знову жезлом подали знак, вимагаючи
зупинки. Коли автомобіль зупинився, до нього підійшов ОСОБА_4. та,
представившись, попросив надати документи для перевірки і повідомити причину
нехтування вимогою про зупинку, на що водій автомобіля, як пізніше вони
дізналися -ОСОБА_6.,
відповів, що документів у нього немає і що вони знаходяться у пасажира
автомобіля. Останній, почувши таку вимогу, почав брутально лаятися, а коли вони
підійшли до нього, то помітили, що він знаходиться в стані сильного
алкогольного сп'яніння. В цей час пасажир, яким виявився ОСОБА_2., схопив ОСОБА_4.
за формений одяг на рівні пояса ,
де знаходилась табельна зброя, почав його шарпати, продовжуючи брутально
лаятись, а тому ОСОБА_5. викрикнув: „Припинити !". Почувши це, ОСОБА_2. припинив шарпати ОСОБА_4. та,
вийшовши з автомобіля, накинувся на ОСОБА_5., схопив його за формений одяг, почав тягти на себе, зірвав
з нього формений кашкет та кинув на землю, обірвав погон та пошкодив замок
„змійку" на форменій куртці. Побачивши такі зухвалі дії пасажира, ОСОБА_4.
почав його відтягувати від ОСОБА_5.,
а той в свою чергу -
відштовхувати руками ОСОБА_2 і в цей час останній вкусив ОСОБА_5. за ліву
руку. Завернувши ОСОБА_2. руки за спину і в такий спосіб заспокоївши його, вони
посадили його в службовий автомобіль та, дізнавшись від водія ОСОБА_6., що
ОСОБА_2. є співробітником міліції, викликали співробітників служби внутрішньої
безпеки УМВС України в Хмельницькій області та слідчо-оперативну групу, почали
доставляти затриманих у м. Хмельницький і, зустрівши біля залізничного переїзду
працівників служби внутрішньої безпеки та слідчо-оперативної групи, передали їм
ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Під час транспортування ОСОБА_2 з місця затримання у м.
Хмельницький він знаходився в салоні автомобіля, звідки намагався втекти. Факт
побиття та перевезення ОСОБА_2 в багажнику автомобіля ОСОБА_4. та ОСОБА_5.
заперечували.
Вказані
показання ОСОБА_4. та ОСОБА_5. ні органами досудового слідства, ні в суді не
спростовані.
Як вбачається з
матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_4. працював інспектором дізнання
відділення Державної автомобільної інспекції Хмельницького районного відділу
внутрішніх справ УМВСУ в Хмельницькій області, маючи спеціальне звання
лейтенант міліції, і в його обов'язки входило виїзди на місце скоєння
дорожньо-транспортних пригод та незаконних заволодінь транспортними засобами,
проведення дізнання з дотриманням положень кримінально-процесуального закону,
здійснення нагляду за дорожнім рухом, виявлення та припинення порушень Правил
дорожнього руху з боку його учасників. В обов'язки ОСОБА_5., який працював1
інспектором дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції
Хмельницького районного відділу внутрішніх справ УМВСУ в Хмельницькій області і
мав спеціальне звання прапорщик міліції, входило здійснення нагляду за дорожнім
рухом, виявлення та припинення порушень Правил дорожнього руху з боку його
учасників (т.1 , а.с.188-189).
Згідно з
розпорядженням (т.1, а.с.77) начальника Хмельницького РВ УМВСУ в Хмельницькій
області від 30 жовтня 2005 року на
виконання розпорядження начальника УМВСУ в Хмельницькій області № 258 від 23 жовтня 2005 року з метою
профілактики, попередження та розкриття злочинів на території Хмельницької
області екіпаж ДАІ в складі ОСОБА_5. і ОСОБА_4. був задіяний 30 жовтня 2005 року в
проведенні комплексного оперативно-профілактичного відпрацювання на
Чорноострівському напрямку, тобто в с.
Остатки Хмельницького району Хмельницької області у вказаний день
4
біля 24 год. ОСОБА_5 і
ОСОБА_4. знаходились при виконанні службових обов'язків.
З наявних в
матеріалах справи висновку службового розслідування, наказу №672 від 25.12.2005 року про
притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності вбачається, що під час
перевірки виправданими у потерпілого документів той, будучи в стані
алкогольного сп'яніння, вступив з ними в суперечку, почав чинити непокору їх
законним діям, погрожував розправою, намагався застосувати фізичну силу, через
що вони змушені були застосувати до нього заходи фізичного впливу, затримати
його та доставити в УМВС України в Хмельницькій області. За ці дії ОСОБА_2 було
притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про
неповну посадову відповідність з одночасним зняттям надбавки за безперервну
службу і цей наказ ОСОБА_2. не оскаржив (т.1 а.с.10, т.2 а.с.82-83).
Відповідно до
акту судово-медичного обстеження ОСОБА_5.,
у нього було виявлено тілесне ушкодження у вигляді крововиливу і осаджень
шкіри правого передпліччя, що могли утворитися від дії тупозагострених твердих
предметів конічної форми з обмеженою контактуючою поверхнею, якими можуть бути
і зуби людини, не виключено, під час та за обставин, зазначених обстежуваним,
тобто 30 жовтня 2005 року (т.1
а.с.18).
Відповідно до
ст. 13 Закону
України „Про міліцію" працівники міліції мають право застосовувати заходи
фізичного впливу для припинення правопорушень, подолання протидії законним
вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівника
міліції, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання
покладених на міліцію обов'язків.
Згідно зі ст. 11 Закону України „ Про
міліцію" міліція для виконання покладених на неї обов'язків має право перевіряти
у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх
особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання
правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію ; затримувати
осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або
розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, -на строк до
трьох годин, а у необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування
обставин правопорушення -
до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту
затримання, осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, - до розгляду
справи судом, але не більше, ніж на 24
години. Відповідно до п.п.21 вказаної статті Закону України „ Про
міліцію" міліція має право зупиняти транспортні засоби в разі порушення
правил дорожнього руху, оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв
документи на право користування й керування ними, затримувати, відстороняти від
керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а
також тих, які не мають документів на право керування або користування
транспортними засобами.
Як вбачається з
показань потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні ( т.2, а.с.27
об.), він фактично не заперечував того факту, що 30 жовтня 2005
року біля 24 год. за
с. Осташки Хмельницького району Хмельницької області належний йому
автомобіль ВАЗ-21013, реєстраційний знак НОМЕР_1 , яким на його
прохання керував ОСОБА_6., зупиняли працівники ДАІ, які вимагали надати
документи на право користування та керування транспортним засобом, однак такі
документи не були надані.
Свідок ОСОБА_6., який керував автомобілем ВАЗ-21013, реєстраційний знак НОМЕР_1, суду показав,
що дійсно біля 24 год.
ЗОжовтня 2005 року на прохання ОСОБА_2, який був в стані алкогольного сп'яніння, він керував
автомобілем в с Осташки
Хмельницького району і, коли їх зупинили працівники ДАІ, які були у формі, та
попросили у нього документи на право керування цим автомобілем та посвідчення
водія, то такі документи їм надані не були. Крім того, ОСОБА_6. пояснив, що
після зупинки автомобіля між ОСОБА_2
та працівниками міліції виник конфлікт, але він не бачив, щоб працівники ДАІ
били ОСОБА_2, однак
під час досудового слідства показання ,
в тому числі при проведенні відтворення обставин події, він давав на
прохання сусіда та товариша ОСОБА_2 і в такий спосіб оговорив працівників
міліції. В прокуратуру Хмельницького району приходив разом з ОСОБА_2. і там вже
були готові протоколи з його показами, які він підписував, не читаючи, а при
проведенні відтворення обстановки і обставин події він їхав в автомобілі, яким
керував ОСОБА_2. , і який
зупиняв автомобіль там, де вважав за потрібне, а він, показував так, як йому
раніше говорив ОСОБА_2.
При медичному
обстеженні для встановлення стану сп'яніння ОСОБА_6. називався ОСОБА_8., про що
власноручно зазначив у протоколі з цього приводу ( т.1, а.с.75), а будучи опитаним працівником внутрішньої
безпеки УМВС України в Хмельницькій області відразу після вищевказаних подій,
будь-яких пояснень з приводу побиття працівниками міліції ОСОБА_2, його
перевезення у багажнику автомобіля не висловлював (т.1 а.с.72, 75).
Суперечливі
показання щодо того, чи били працівники ДАІ ОСОБА_2 та чи везли його в
багажнику автомобіля , свідок
ОСОБА_6. давав і в судовому засіданні (
т.2, а.с.70 -75).
Свідки ОСОБА_9.,
ОСОБА_10., які були запрошені в якості понятих для проведення з ОСОБА_6 такої
слідчої дії, як відтворення обстановки та обставин події, а також статист
ОСОБА_11. в суді підтвердили, що під час проходження у прокуратурі
Хмельницького району, в тому числі і у слідчого Козака О.І., 16 березня 2006 року були
запрошені ним в якості відповідно понятих та статиста брати участь у проведенні
з ОСОБА_6 відтворення обстановки та обставин події, то при цьому ОСОБА_2.
дійсно керував автомобілем, в якому на пасажирському сидінні знаходився
ОСОБА_6., а слідчий Козак О.І знаходився в іншому автомобілі, яким керував
ОСОБА_11. (т.2 а.с. 117,
137-138). Вказані обставини не заперечував в судовому засіданні
слідчий Козак О.І. ( т.2,
а.с.73), що свідчить про порушення вимог кримінально-процесуального закону при
проведенні досудового слідства.
Співробітники
управління внутрішньої безпеки УМВС України в Хмельницькій області та члени
слідчо-оперативної групи, які на виклик виправданих виїжджали на місце пригоди -оперативний
уповноважений інспектор з особового складу відділу внутрішньої безпеки УМВС
України в Хмельницькій області ОСОБА_16., слідчий Томусяк B.C.,
начальник карного розшуку Хмельницького райвідділу внутрішніх справ Юхімік
І.П., суду пояснили
, що вони в ніч з 30 на 31 жовтня 2006 року дійсно
виїжджали в складі слідчо-оперативної групи на виклик виправданих, які в цей
день несли службу на Чорноострівському напрямку, та зустріли їх разом з
працівником міліції ОСОБА_2. та ОСОБА_6 на залізничному переїзді в районі с. Грузевиця. При цьому
бачили, що ОСОБА_2. був в стані сильного алкогольного сп'яніння, однак на
обличчі не було ніяких тілесних ушкоджень, і ні він, ні ОСОБА_6. їм не говорили
про те, що ОСОБА_2 били працівники ДАІ та везли його у багажнику автомобіля до
залізничного переїзду. Вказані свідки також підтвердили, що ОСОБА_2. та ОСОБА_6
з приводу документів, як на право користування автомобілем , так і на право
керування ним , то стверджували
', що документів на
автомобіль у них немає, то говорили ,що викинули їх, щоб не забрали працівники
міліції, і лише після того ,
як при співбесіді в УМВС області ОСОБА_2 з заступником начальника УМВСУ в
Хмельницькій області по роботі з персоналом Краплею останній висловив думку про
необхідність звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ, той згадав, що у
нього зникли гроші та мобільний телефон дружини. Крім того, з пояснень цих
свідків вбачається, що і в приміщенні УМВС області при освітленні вони не
бачили у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, в тому числі, і на обличчі, та не чули
запаху нафтопродуктів від його одягу.
Заступник прокурора Хмельницького району
акогуз І.А., який 31.10.2006
року в
6
прокуратурі району спілкувався з потерпілим ОСОБА_2., суду стверджував, що
на підборідді у нього бачив лише невеликої форми синець (т.2, а.с. 112 об.), а не рану.
Згідно з
показаннями допитаного в якості свідка лікаря-нарколога Хмельницького обласного
наркодиспансеру ОСОБА_12.,
під час його чергування в 1
год. 25 хв. 31.10.2005
року він проводив освідування на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2, і, відібравши
від нього для цієї мети кров, встановив, що той був в стані середнього ступеня
алкогольного сп'яніння; при цьому він не бачив у ОСОБА_2 , в тому числі і на
обличчі, будь-яких тілесних ушкоджень (
якби такі були, то він обов'язково б їх виявив та зазначив про це у
відповідних медичних документах), сам ОСОБА_2. був охайно вдягнутий, запаху
нафтопродуктів від нього чути не було і він не заявляв про наявність будь-яких
тілесних ушкоджень (т.2, а.с.51
- 52).
Об'єктивно ці
показання свідка ОСОБА_12. підтверджуються наявним в матеріалах справи
протоколом медичного обстеження ОСОБА_2 для встановлення стану алкогольного
сп'яніння, з якого вбачається, що зовнішній вигляд обстежуваного охайний, він
орієнтований у місці, часі та ситуації і знаходиться в стані алкогольного
сп'яніння (2,15% алкоголю
в крові) (т.1 а.с.20).
З наявного в
матеріалах справи висновку експертизи паливно-мастильних матеріалів № 449 від 30 червня 2006 року вбачається,
що плями на штанах і піджаку ОСОБА_2 містять характерні для всього спектру
нафтопродуктів вуглеводні, як палива так і мастил, а плями на килимку із
автомобіля ВАЗ- 21099, реєстраційний
знак НОМЕР_2, в
багажнику якого, як твердив потерпілий, його везли, містять вуглеводні
характерні лише для нафтового мастила ;
дати відповідь на питання про ідентифікацію неможливо в зв'язку з
відсутністю спеціального ,
обладнання (т.1 а.с. 128-132).
Допитаний з
цього приводу в судовому засіданні експерт ОСОБА_17 підтвердив, що виявлені на
штанах і піджаку ОСОБА_2 та на килимку з багажника автомобіля ВАЗ-21099 плями
нафтопродуктів не могли утворитися при контакті цих речей ,оскільки на
штанах і піджаку ОСОБА_2 були виявлені вуглеводні як палива так і мастил, а на
килимку цього автомобіля вуглеводні, характерні лише для нафтового мастила; на
піджаку ОСОБА_2 були виявлені плями нафтопродуктів у вигляді крапель, що
свідчить про те, що вони не могли бути нанесені шляхом тертя цього піджака об
килимок та інші частини багажника автомобіля.( т.2, а.с.135 -136).
Остання
обставина була підтверджена і при огляді, в тому числі і піджака потерпілого,
під час судового слідства (т.2,
а.с. 139).
З врахуванням
викладеного суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що ці
об'єктивні дані спростовують твердження потерпілого ОСОБА_2 про те, що плями
нафтопродуктів на його штанах та піджаку утворилися під час його перевезення
працівниками ДАІ в багажнику службового автомобіля.
Згідно з
висновком судово-трасологічної експертизи №
308 від 27 червня 2006 року, на задній
панелі салону автомобіля ВАЗ 21099,
реєстраційний знак НОМЕР_2
в лівій її частин наявне пошкодження у вигляді крихкого зламу кронштейну
від лівої боковини, однак дати категоричну відповідь про напрямок прикладення
зусилля, що спричинило дане руйнування по наявних слідах неможливо, оскільки
руйнуюче зусилля могло бути прикладене до різних частин панелі, як у напрямку з
багажного відділення в салон ,
так і навпаки (т.1 а.с. 140-146).
Допитані з цього приводу місцевим судом експерти ОСОБА_18. та ОСОБА_19.
показали, що пошкодження цієї панелі багажника автомобіля могли виникнути також
і в процесі експлуатації автомобіля, коли зверху на нього було покладено якийсь
вантаж , і що
встановити дату пошкодження панелі та напрямок прикладання для цього зусиль
неможливо(т.2, а.с. 134-135).
7
З наявного в
матеріалах справи висновку судово-медичної експертизи вбачається, що у ОСОБА_2
були виявлені тілесні ушкодження у вигляді невеликої рани м'яких тканин
підборіддя, крововиливу м'яких тканин правого стегна, лівої кисті, набряку
м'яких тканин лівої половини грудної клітки, струсу головного мозку, що могли
утворитися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею,
або від удару до таких (т.1 а.с. 119-120).
Допитаний в
судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_20. спростував твердженя потерпілого
ОСОБА_2 про те, що його руки були зв'язані ременем, вказавши, що в такому разі
на його руках обов'язково залишилися б сліди, однак таких при огляді ОСОБА_2
виявлено не було, що наявні у потерпілого тілесні ушкодження могли виникнути і
при падінні, а симптоми, характерні для струсу головного мозку, могли виникнути
і при загостренні наявної у ОСОБА_2 гіпертонічної хвороби в поєднанні із
алкогольним сп'янінням середнього ступеня. Крім того, експерт пояснив, що
тілесне ушкодження у вигляді невеликої рани м'яких тканин підборіддя, якщо воно
було спричинено біля 24
год. 30.10.2005 року, перестало кровоточити через декілька хвилин після
його виникнення і відповідно не могло кровоточити вранці 31.10.2005 року ( т.2, а.с.49-50).
Дружина
потерпілого ОСОБА_2, будучи
допитаною судом в якості свідка ,показала,
що коли вранці 31.10.2005
року чоловік прийшов додому, то у нього була брудна куртка, на його голові
вона бачила синці, розбите підборіддя ,
а коли він ліг на ліжко, то вся подушка була в крові ( т.2, а.с.ЗЗ
об.).
Разом з тим, як
встановлено судом першої інстанції, і що підтверджується наявним в матеріалах
справи висновком судово-медичної експертизи, показами експерта ОСОБА_20., у потерпілого на
голові, окрім невеликої рани м'яких тканин підборіддя, будь-яких тілесних
ушкоджень виявлено не було, і таке тілесне ушкодження в разі його спричинення у
вказаний в обвинувальному висновку час, на ранок 31 жовтня 2005
року не могло кровоточити. Крім того, під час інкримінованих ОСОБА_4. та
ОСОБА_5. кримінально-карних дій ОСОБА_2. був без куртки, оскільки вона
знаходилась в салоні автомобіля ,
і де він її забруднив ,
а також, де ним отримані тілесні ушкодження до моменту звернення у травмпункт
31 жовтня 2005 року о 16 год., слідством не
встановлено.
Керівники
потерпілого - заступник
командира батальйону ДСО Собко О.П. та командир групи затримання ДСО Демчишин
А.Б. в суді підтвердили, що після затримання ОСОБА_2 в ніч з 30 на 31.10.2005 року вони були
викликані в УМВС Хмельницької області, де бачили ОСОБА_2, який скаржився
на головний біль, однак тілесних ушкоджень на його обличчі вони не бачили, як і
не бачили слідів крові на одязі.
Відповідно до
керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року (п.18
постанови № 9 „Про
застосування Конституції України при здійсненні правосуддя") при розгляді
кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ч. 1 ст.62
Конституції України принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа
вважається невинуватою у вчиненні'
злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не
буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що
набрав законної сили. При цьому звернуто увагу судів на те, що згідно з ч.З
зазначеної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на
користь останньої
Згідно зі ст.62
Конституції України , зазначено
в п.19 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, обвинувачення не
може грунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним
шляхом.
З врахуванням викладеного суд першої інстанції, дослідивши в повному обсязі
зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, в тому числі з точки зору
допустимості, обґрунтовано визнав недоведеним
факт умисного застосування ОСОБА_4.
та
8
ОСОБА_5. при виконанні
службових обов'язків насильницьких і таких, що ображають гідність , дій щодо ОСОБА_2
та заподіяння йому легких тілесних ушкоджень та виправдав їх.
Доводи прокурора
про те, що суд не взяв до уваги в підтвердження вини ОСОБА_4. і ОСОБА_5. в перевищенні
службових повноважень показання ОСОБА_6. в тій частині, що ОСОБА_2 перевозили в
багажнику автомобіля, на думку колегії, не можуть бути покладені в основу
обвинувального вироку, оскільки, як встановлено судом, про неправомірні дії
працівників ДАІ ОСОБА_2.,
а потім і ОСОБА_6., почали заявляти лише тоді, коли стало питання про
звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ. Крім того, в судовому засіданні
свідок ОСОБА_6. визнав, що показання давав під впливом і на прохання ОСОБА_2 і
оговорив співробітників міліції. Інших очевидців затримання ОСОБА_6. та
ОСОБА_2. не було. Показання свідків ОСОБА_13., ОСОБА_14 ОСОБА_15., ОСОБА_16.
про те, що вони бачили в службовому автомобілі пошкоджену задню панель, не є
незаперечливими доказами того, що панель була пошкоджена саме при перевезенні в
багажнику ОСОБА_2 Об'єктивно показання потерпілого ОСОБА_2 про неправомірні дії
співробітників ДАІ при його затриманні належним чином в установленому законом
порядку не підтверджені.
Та обставина, що
ОСОБА_4. та ОСОБА_5 в ході
досудового слідства відмовлялися давати показання, як зазначено в апеляції
прокурора, не може служити доказом вчинення ними злочину. Відповідно до вимог
ст.63 Конституції України і ст.69-1 КПК України, особа не несе відповідальності
за відмову давати показання або пояснення щодо себе, а отже, вона не може бути
змушена свідчити проти себе.
Таким чином,
підстав для скасування виправдувального вироку щодо ОСОБА_4. та ОСОБА_5. колегія
суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст.
365, 366 КПК
України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах -
Ухвали л а:
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 16 листопада 2006
року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який
брав участь у розгляді справи, та представника потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_3- без
задоволення.