Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6/116-32/15-31/425 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.08.2011. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26.04.2011 № 6/116-32/15-31/425
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:Вербицької О.В.
		суддів: Буравльова С.І. 
		Андрієнка В.В. 
		при секретарі: Гордієнко Л.М. 
		за участю представників:позивача: ОСОБА_4.  представник за довіреністю № 68 від 10.09.2010 року;
		відповідача: ОСОБА_1.  представник за довіреністю № С/9-21 від 10.01.2011 року; 
		ОСОБА_2.  представник за довіреністю № С/9-8 від 18.01.2010 року;
		третьої особи: ОСОБА_3.  представник за довіреністю № 317-109 від 24.12.2010 року;
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу 
		 Консорціуму "Укріндустрія"
		на рішення господарського суду міста Києва
		від09.02.2011 року 
		у справі№ 6/116-32/15-31/425 (головуючий суддя - Качан Н.І., судді - Спичак О.М., Ярмак О.М.) 
		за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мед Лайф"
		доКонсорціуму "Укріндустрія"
		за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору
		на стороні позивачаГоловне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
		пропримусове виконання обовязку в натурі
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2011 року у справі № 6/116-32/15-31/425 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Лайф" (далі  позивач, ТОВ "Мед Лайф") до Консорціуму "Укріндустрія" (далі  відповідач), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі - третя особа) про примусове виконання обовязку в натурі  позов задоволено частково. Зобовязано Консорціум "Укріндустіря" виконати обовязок за договором 1-ДУ від 15.05.2003 року, укладеним з ТОВ "Мед Лайф" здійснити власними або залученими силами роботи з капітального будівництва нежитлових приміщень загальною площею 456,88 кв.м., що знаходяться за будівельною адресою: перший поверх будинку № 5 по вулиці Бальзака у 2-му мікрорайоні жилого масиву "Троєщина" Деснянського району м. Києва (за поштовою адресою: перший поверх 5 корпусу будинку № 9 по проспекту Генерала Ватутіна у 2-му мікрорайоні житлового масиву "Троєщина" Деснянського району міста Києва). В решті позову відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
		В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 15 хв. 26.04.2011 року.
		26.04.2011 року через загальний відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду позивачем подано пояснення на апеляційну скаргу, відповідно до яких ТОВ "Мед Лайф" просить суд рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2011 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення.
		26.04.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін та третьої особи.
		Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарським судом міста Києва справи № 18/490 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України до ТОВ "Етьєн-Вест" та БК "УкрАзіяБуд" про розірвання договору № 4А/03/206 від 15.03.2006 року, укладеного між Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, ТОВ "Етьєн-Вест" та БК "УкрАзіяБуд".
		Суд, проаналізувавши заявлене клопотання, матеріали справи та вислухавши думку учасників судового процесу, ухвалив відмовити в задоволенні заявленого клопотання, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є виконання Консорціумом "Укріндустіря" умов договору 1-ДУ від 15.05.2003 року щодо інвестування проекту з будівництва обєкту нерухомого майна.
		Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (далі  ГПК України), господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
		В той же час, предметом розгляду у справі № 18/490 є розірвання договору № 4А/03/206 від 15.03.2006 року, укладеним між Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, ТОВ "Етьєн-Вест" та БК "УкрАзіаБуд".
		Оскільки, у відповідності до ч. 2 ст. 651, ч.ч. 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та вимоги чинного законодавства, колегія суду приходить до висновку щодо відсутності підстав для зупинення апеляційного провадження до розгляду справи № 18/490.
		Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Консорціуму "Укріндустрія" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. 
		Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Рішенням господарського суду міста Києва № 6/116 від 15.04.2008 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2008 року, у задоволенні позову ТОВ "Мед Лайф" було відмовлено повністю.
		Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2008 року касаційну скаргу ТОВ "Мед Лайф" було задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2008 року та рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2008 року у справі № 6/116 було скасовано, а матеріали справи було передано на новий розгляд.
		Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва № 6/116-32/15 від 16.04.2009 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 року, позов було задоволено повністю.
		Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2009 року касаційну скаргу Консорціуму "Укріндустрія" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 року та рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2009 року скасовано, а справу передано на новий розгляд.
		Під час нового розгляду справи, до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
		Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1-ДУ (далі - договір), предметом якого є інвестування проекту з будівництва обєкту нерухомого майна (першого поверху будинку за генеральним планом № 5 загальною площею 456,88 кв.м.) на будівельному майданчику за будівельною адресою: вул. Бальзака, 2-й мікрорайон жилого масиву "Троєщина" Деснянського району м. Києва шляхом встановлення правовідносин з дольової участі в капітальному будівництві.
		Розпорядженням Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 15.06.2007 року № 880 шістьом 34-х поверховим будинкам у 2-А мікрорайоні житлового масиву "Вигурівщина-Троєщина" у Деснянському районі міста Києва були присвоєні поштові адреси, у тому числі житловому будинку за Генеральним планом № 5 було присвоєно поштову адресу: проспект Генерала Ватутіна № 9, корпус 5, м. Київ. 
		Згідно з умовами договору, відповідач зобовязався своїми та/або залученими силами виконати роботи з капітального будівництва обєкту нерухомого майна у відповідності з робочою документацією та передати позивачу долю (п. 3.1 договору), що належить останньому за договором, а позивач зобовязується проводити фінансування робіт шляхом перерахування грошових коштів загальною сумою 762724,60 грн. на рахунок відповідача (п. 4.1 договору).
		Пунктом 3.4 договору передбачено, що орієнтовний строк здійснення відповідачем свого обовязку щодо закінчення будівельно-монтажних робіт визначається IV кварталом 2004 року. 
		Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами всіх своїх обовязків, що випливають з договору (п. 6.1 договору).
		03.12.2008 року рішенням господарського суду міста Києва у справі № 37/427-31/355 за позовом ТОВ "Мед Лайф" до Консорціуму "Укріндустрія", Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, ТОВ "Етьєн-вест", БК "УкрАзіаБуд" про визнання права на частку в капітальному будівництві позивача було визнано власником майнових прав на частку в обєкті інвестування за договором № 1-ДУ від 15.05.2003 року, що складається з нежитлових приміщень площею 456,88 кв.м., які знаходяться за будівельною адресою: перший поверх будинку № 5 по вул. Бальзака у 2-му мікрорайоні жилого масиву "Троєщина" Деснянського району м. Києва.
		Так, позивач на підтвердження виконання ним своїх зобовязань щодо фінансування обєкту нерухомого майна в обсязі та порядку, передбаченому п. 4.1 договору, надав платіжні доручення № 85 від 22.05.2003 року та № 127 від 05.06.2003 року, якими перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 473000,00 грн. та 289 724,60 грн., що разом становить 762 724,60 грн.
		Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2008 року у справі № 37/427-31/355 позивача визнано власником майнових прав на частку в обєкті інвестування за договором № 1-ДУ від 15.05.2003 року, що складається з нежитлових приміщень площею 456,88 кв.м., які знаходяться за будівельною адресою: перший поверх будинку № 5 по вул. Бальзака у 2-му мікрорайоні жилого масиву "Троєщина" Деснянського району м. Києва.
		Вказаним рішенням також встановлено, що договір № 205 від 10.03.2006 року про заміну сторони в зобовязані був укладений без участі та згоди ТОВ "Мед Лайф" і в подальшому жодних правочинів, за якими будь-яка особа зобовязувалася виконати обовязки відповідача за даним договором перед позивачем, останнім не укладалося (на час прийняття рішення).
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), є господарський договір.
		Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
		Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.
		Частиною 1 ст. 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
		Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
		Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач як дольовик (інвестор) отримав права одного із замовників, що здійснює розрахунки по обєкту в межах вартості своєї частки та може здійснювати певні дії повязані з будівництвом обєкту.
		Згідно з умовами вищевказаних договорів сторони приймали додаткові заходи щодо залучення коштів та джерел фінансування робіт для подальшої добудови та введення обєкту в експлуатацію. 
		Проте, оскільки позивач не надавав згоди на заміну відповідача іншою особою у спірному договорі, не надавав згоди на внесення будь-яких змін до нього, відповідач не звільнений від виконання своїх обов'язків за договором 1-ДУ від 15.05.2003 року.
		Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. 
		В той же час, матеріали справи містять листування та звернення з претензійними вимогами позивача до відповідача, відповідно до яких позивач звертався до відповідача з вимогою виконати умови договору. В свою чергу, відповідач у відповіді від 30.11.2005 року посилається на факт отримання звернень та вимог позивача, що не оскаржується апелянтом.
		Колегією суддів враховується, що строк виконання будівельно-монтажних робіт визначений сторонами у договорі орієнтовно (IV квартал 2004 року), на момент звернення позивача до господарського суду міста Києва з позовом відповідач прострочив строк виконання договору та не виконав взяті на себе зобов'язання, що суперечить вимогам цивільного законодавства та звичаям ділового обороту. 
		Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, може зокрема бути примусове виконання обов'язку в натурі. Зазначений спосіб є реальним виконанням зобов'язання і застосовується у тому разі, якщо кредитор заінтересований у певній дії та застосовується на вимогу кредитора.
		Відповідачем ні суду першої, ні апеляційної інстанцій не надано належних доказів, які б підтверджували виконання ним своїх зобов'язань за договором, зокрема: договорів з контрагентами, кошторисної документації, актів виконання будівельних робіт, накладних, рахунків, платіжних документів, а також, за наявності Акту державної комісії про введення об'єкту нерухомості в експлуатацію, як це передбачено п. 3.5 укладеного договору.
		В матеріалах справи міститься висновок судової будівельно-технічної експертизи від 25.11.2010 року № 17-06/168-10, відповідно до якого, в процесі обстеження території будівельного майданчику та визначення технічного стану обєкту зясовано, що роботи на будівництві не ведуться, а приміщення першого поверху знаходяться у незадовільному стані. Експерт, виходячи з особистого досвіду, вважає, що фактичний обсяг робіт (з зазначенням найменувань конструктивних елементів) досягнув 54 %.
		Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, на момент розгляду даної справи в суді, відповідачем так і не закінчено будівельно-монтажні роботи, виконання яких, перевищує орієнтовний строк, зазначений у договорі.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суду приходить до висновку, що відповідачем не виконано договірних зобовязань за договором, а тому вимоги позивача в частині зобовязання Консорціуму "Укріндустрія" здійснити узгоджені роботи правомірно задоволено судом першої інстанції.
		Крім того, колегія суддів, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач передчасно звернувся з вимогою про передачу майна у власність, оскільки, право на такі вимоги у позивача ще не настало, будівництво обєкту не закінчено, а умовами договору сторони визначили, що розподіл часток та оформлення права власності буде проводитися по закінченню будівництва.
		Що ж стосується доводів апелянта з приводу відсутності будівельної ліцензії, то вони є необґрунтованими, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції, як належні та допустимі докази в розумінні ст. 34 ГПК України.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		На думку апеляційної інстанції Консорціумом "Укріндустрія" не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.
		Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно зясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.
		Судові витрати, повязані з розглядом справи в господарському суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта у відповідності до ст. 49 ГПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101  105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
		 ПОСТАНОВИВ:
		Рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2011 року у справі № 6/116-32/15-31/425 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Лайф" до Консорціуму "Укріндустрія", за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про примусове виконання обовязку в натурі - залишити без змін, а апеляційну скаргу Консорціуму "Укріндустрія"  без задоволення.
		Справу № 6/116-32/15-31/425 повернути до господарського суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
		Головуючий суддяВербицька О.В. 
		 СуддіБуравльов С.І.
		 Андрієнко В.В.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...