Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-5037/10/1370 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2011. Зареєстровано: 16.08.2011. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2011.
Дата набрання законної сили: 26.05.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
			79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			 21 липня 2011 р. м. Львів№ 2а-5037/10/1370 
			 Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представників позивача Карпи І.І., Чернорай Ю.С., представника відповідача Копняк Н.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Трускавецька міська лікарня»до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про скасування рішення,
			 ВСТАНОВИВ
			 Зміст позовних вимог та пояснення сторін:
			Комунальне підприємство «Трускавецька міська лікарня»звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про скасування рішення № 159 від 07.05.2010 року, згідно якого за порушення постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року № 1138 та розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 13.02.1996 року № 94 до Лікарні застосовано економічні санкції в сумі 208000,32 грн. за отримання необґрунтованої виручки, яка за період з травня 2009 року по квітень 2010 року становить 69333,44 грн. Позивач не погоджується з таким рішенням з тих підстав, що під час перевірки контролюючий орган дійшов помилкових висновків про завищення тарифів на платні медичні послуги, а також про отримання плати за медичні послуги, які повинні надаватись безоплатно. Щодо тверджень про завищення Лікарнею тарифів пояснив, що у собівартість послуг зі штучного переривання вагітності, діагностичних послуг а також орографії оглядової обґрунтовано включались витрати на заробітну плату лише тих лікарів та медперсоналу, витрати на заробітну плату яких фінансувались за рахунок спеціального фонду лікарні, а не загального, як зазначено в акті перевірки, що підтверджується штатними розписом лікарні на 2008-2010 роки. Щодо надання непередбачених названою вище постановою платних медичних послуг, то такі твердження контролюючого органу, на думку позивача, є наслідком неповного зясування всіх обставин, за яких ці послуги надавались. Усі зазначені в акті перевірки види медичних послуг належать до платних згідно з тією ж таки постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року, яка була чинною станом на дату виникнення спірних відноси і діє дотепер (зі змінами та доповненнями), а тому лікарня обґрунтовано отримувала за них кошти. На вимогу суду позивач долучив додаткові докази на підтвердження своїх доводів щодо відсутності порушень, про які зазначено в акті перевірки. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.
			Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву від 25.06.2010 року наступного змісту. Всупереч постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року № 1138 КП «Трускавецька міська лікарня»надавала платні послуги, які не передбачені цією Постановою. Покликання позивача на пункт 21 Переліку послуг, затвердженого ПКМУ № 1138 від 17.09.1996р. вважає безпідставним, оскільки згідно з цим пунктом позивач має право здійснювати медичне обслуговування за договорами на платній основі, а не надавати медичну допомогу на платній основі. Перевіркою застосовано економічні санкції лише у випадках стягнення позивачем коштів за надання медичної допомоги, яка відповідно до Конституції та Законів України повинна надаватись комунальними підприємствами безоплатно, як от: надання медичної допомоги у разі гострого захворювання та у невідкладних випадках, оперативне втручання (ендовенозна лазерна коагуляція), виклик бригади швидкої допомоги. Даний висновок підтверджений рішенням Конституційного Суду України від 25.11.1998 року № 15-рп/98 та постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 р. № 195. Щодо згаданого в акті перевірки від 29.04.2010 року порушення порядку формування та застосування тарифів на такі платні послуги як: штучне переривання вагітності, діагностичну послугу орографія оглядова, УЗД підшлункової залози, зазначив таке. Необґрунтоване включення до собівартості перелічених вище послуг нарахувань на заробітну плату медперсоналу, яка фінансується з бюджету, а також безпідставного включення в структуру тарифів на ці ж медичні послуги витрат на податок на додану вартість в розмірі 20%, призвело до завищення граничного розміру рентабельності в тарифах, яка склала від 80,9 до 423,6% при граничному 30%, що є порушенням вимог розпорядження Голови Львівської облдержадміністрації від 12.02.1997 року № 94 та постанови Кабінету Міністрів України № 1602 від 05.10.1998 року.
			Виявлені під час перевірки порушення порядку встановлення та застосування цін на послуги, за надання яких чинним законодавством не передбачено отримання плати, а також випадки необґрунтованого завищення вартості надання платних послуг, що в цілому зумовило отримання необґрунтованої виручки на загальну суму 69333,44 грн., є підставою для застосування економічних санкцій. Тому відповідач правомірно прийняв рішення № 159 від 07.05.2010 року про застосування до відповідача економічних санкцій у сумі 208000,32 грн.
			 Суд заслухав пояснення представників сторін, спеціаліста, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи: 
			КП «Трускавецька міська лікарня»(надалі  Лікарня) засноване на комунальній власності територіальної громади м. Трускавця, підпорядковане Головному управлінню охорони здоровя та медичного забезпечення, виконавчого органу Трускавецької міської ради. Лікарня зареєстрована як юридична особа, свою діяльність здійснює згідно зі свого Статуту, затвердженого відділом приватизації та управління майном Трускавецької міської ради, та на підставі ліцензії на медичну практику серії АВ № 348469, виданої Міністерством охорони здоровя України на термін з 25.05.2007 року до 25.05.2012 року (том І, а.с. 82, 84).
			З 21 по 29 квітня 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області провела планову перевірку КП «Трускавецька міська лікарня» на предмет дотримання лікувально-профілактичними державними та комунальними закладами охорони здоровя вимог чинного законодавства з питань ціноутворення при наданні платних послуг за період з січня 2009 року по квітень 2010 року. За наслідками перевірки контролюючий орган склав акт № 000242 від 29 квітня 2010 року з додатками (надалі Акт перевірки від 29.04.2010 року, том І, а.с. 77-80), згідно з яким під час перевірки було виявлено наступні порушення. 
			В частині економічної обґрунтованості планових витрат при формуванні тарифів на платні послуги (розділ 2 акта перевірки від 29.04.2010 року) контролюючий орган зазначив, що при формуванні тарифів на платні послуги лікарня керувалась, зокрема, вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року № 1138 та від 17.05.2002 року № 659. Але, перевіркою встановлено, що ціни на медичні огляди сформовані виходячи із витрат на надання послуг та ПДВ. Згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.1998р. № 1602 операції з надання послуг медичних оглядів обкладаються податком на додану вартість. Включення в структуру тарифів непередбаченого законодавством податку на додану вартість при формуванні тарифів на всі інші платні послуги, такі як діагностичні, лабораторні, стоматологічні послуги, зубне протезування є порушенням вимог постанови КМУ від 05.10.1998р. № 1602. Однак, зазначено далі, в даному випадку таке порушення порядку формування тарифів не призводить до завищення граничної вартості цих послуг, визначеної з врахуванням рентабельності в розмірі 30%, встановленої на підставі розпорядженням Голови Львівської облдержадміністрації від 12.02.1997 року № 94 (том І, а.с. 255), оскільки при визначенні вартості послуг прибуток не включався.
			Перевіркою економічної обґрунтованості статей витрат, що були враховані при формуванні тарифів на платні медичні послуги встановлено наступне. До складу витрат при формуванні тарифів на платні медичні послуги віднесено витрати на заробітну плату медичного персоналу, нарахування на заробітну плату, вартість медикаментів, лабораторні дослідження (при проходженні медоглядів) та витрати на комунальні послуги, амортизацію приміщень. Рентабельність у вартість послуг не включалась.
			Перевіркою встановлено завищення планової собівартості таких послуг, як штучне переривання вагітності, діагностичні послуги: орографія оглядова без плівки, УЗД підшлункової залози, за рахунок необґрунтованого включення витрат на заробітну плату та нарахувань на заробітну плату медперсоналу, а саме: лікарів гінеколога та діагностичних кабінетів, які фактично покриваються загальним фондом кошторису, а не спеціальним фондом. Розрахунки в додатках №№ 25-29 до акта перевірки від 29.04.2010 року показують, що необґрунтоване включення в собівартість цих витрат, а також включення в структуру тарифів на зазначені послуги непередбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 року № 1602 податку на додану вартість, призвело до перевищення граничного розміру рентабельності, який склав 80,9 % - 423,6% при граничному 30%, що є порушенням вимог розпорядження Голови Львівської облдержадміністрації від 12.02.1997 року № 94 та постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 року № 1602. В результаті, чинний тариф на послугу штучного переривання вагітності (без анестезії) в період з 2008 р.  до 01.01.2010 р. в розмірі 77,13 грн. (з врахуванням послуг ощадного банку 0,05%) є завищеним на 48,05 грн. (калькуляція в дод. 29, том І, а.с. 150), а тариф, діючий з 01.01.10 р. в розмірі 106,98 грн. перевищує граничний на 68,20 грн. (дод. 25, том І, а.с. 146). Вартість послуги УЗД підшлункової залози 14,73 грн., та, яка діє з 01.01.2010 р. є завищена на 11,09 грн. (дод. 26, том І, а.с. 147), а вартість послуг з орографії оглядової в розмірі 26,60 грн., яка діє з 2008 р. до 01.01.2010 р. завищена на 17,80 грн. (дод. 27, том І, а.с. 148).
			У пункті 4.2 акта перевірки від 29.04.2010 року зазначено, що внаслідок застосування завищених тарифів під час надання медичних послуг, розрахованих з порушенням розпорядження Голови Львівської облдержадміністрації від 12.02.1997 року № 94 та постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 року № 1602, лікарня необґрунтовано отримала 2008,18 грн. Сума необґрунтовано отриманої виручки за період з червня 2009 року по 13 квітня 2010 р. (річний період, порушення за який включено до розрахунку економічних санкцій згідно оскаржуваного рішення) становить 1325,59 грн. (розрахунок в дод. 28, том І, а.с. 149).
			Стосовно перевірки на предмет дотримання порядку застосування затверджених тарифів на платні послуги контролюючий орган в акті перевірки від 29.04.2010 року, зокрема, зазначив таке. Перевіркою встановлено, що Лікарня надає за плату лікувальні послуги, які не передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996р. № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоровя та вищих медичних закладах освіти»(зі змінами), а саме :
			-оперативне втручання ендовенозна лазерна коагуляція з перебуванням в стаціонарі від 5 до 8 л/днів; 
			-виклик бригади швидкої допомоги;
			-надання медичної допомоги громадянам та пацієнтам санаторно-курортних закладів у разі гострого захворювання та в невідкладних випадках з перебуванням їх у стаціонарних відділеннях лікарні (в дод. 16 подаються приклади (вибірково) надання такої допомоги протягом І кварталу 2010 року ).
			Обсяги надання цих лікувальних послуг відображаються в Інформаціях про обсяги власних надходжень (дод. 17, 18, 19, 20) - п.1.5. Суми цих послуг складаються із суми коштів, оплачених громадянами через відділення ощадного банку за операції ендовенозної лазерної коагуляції з перебуванням в стаціонарі від 5 до 8 л/днів (дод. 21, том І., а.с. 140), з суми коштів сплачених громадянами через відділення Ощадного Банку за операції штучного переривання вагітності (дод. 22. том І, а.с. 141) та суми коштів, які надійшли від підприємств та санаторно-курортних закладів за надання їх пацієнтам лікувальних послуг (дод. 23, том І, а.с. 142). 
			Перевіркою встановлено, що в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996р. № 1138 КП «Трускавецька міська лікарня»необґрунтовано стягнула плати за лікувальні послуги в розмірі 82198,21 грн., сума фактично отриманої необґрунтованої виручки за період з травня 2009 року по 16 квітня 2010р. (річний період, порушення за який включено до розрахунку економічних санкцій згідно оскаржуваного рішення) становить 68007,85 грн. (розрахунок в дод. 24, том І, а.с. 143).
			У висновках акта перевірки від 29.04.2010 року відповідач зазначив про те, що:
			-внаслідок застосування лікарнею завищених тарифів при реалізації платних медичних послуг сума необґрунтовано отриманої виручки становить 1325,59 грн.; 
			-внаслідок необґрунтованого стягнення плати за лікувальні послуги, які не передбачені Переліком платних послуг, які надаються в державних та комунальних закладах охорони здоровя сума фактично отриманої необґрунтованої виручки становить 68007,85 грн.
			Таким чином, загальна сума необґрунтовано стягнутої плати при наданні платних медичних послуг, зазначено в акті перевірки від 29.04.2010 року, становить 84206,39 грн., в т.ч. сума необґрунтовано отриманої виручки в межах встановленого ст. 250 ГК України річного строку накладення адміністративно-господарських санкцій становить 69333,44 грн.
			 На підставі акта перевірки від 29.04.2010 року Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області винесла:
			-рішення № 159 від 07.05.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно з якого за одержання необґрунтованої виручки в результаті застосування цін, на платні послуги з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений граничний та справляння плати за послуги, що надаються безоплатно до КП «Трускавецька міська лікарня»застосовано економічні санкції в сумі 208000,32 грн. (69333,44 грн. + (69333,44 грн.*2));
			-претензію № 159 від 07.05.2010 року про необхідність перерахування зазначеної суми економічних санкцій у десятиденний строк.
			 Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.
			Відповідно до ст. 7, 16 Основ законодавства України про охорону здоровя, держава згідно з Конституції України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у галузі охорони здоровя, зокрема, шляхом створення розгалуженої мережі закладів охорони здоровя та надання всім громадянам гарантованого рівня медико-санітарної допомоги у обсязі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Безпосередню охорону здоровя населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоровя. Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами визначаються актами законодавства України. 
			Відповідно до ст. 18 цих же Основ законодавства, фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого та регіонального самоврядування, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством. Всі заклади охорони здоров'я мають право використовувати для підвищення якісного рівня своєї роботи кошти, добровільно передані підприємствами, установами, організаціями і окремими громадянами, а також з дозволу власника або уповноваженого ним органу встановлювати плату за послуги в галузі охорони здоров'я. 
			Перелік платних послуг, які можуть надаватись в державних та комунальних закладах охорони здоровя, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року № 1138 (далі Постанова № 1138). Стосовно тверджень відповідача про чинність цієї постанови станом на дату виникнення спірних правовідносин слід зазначити наступне. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 25.11.1998 року положення абзацу першого та другого пункту 1 та положення пункту 2 цієї Постанови, були визнані неконституційними; у звязку з цим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 року № 195 «Про визнання такими, що втратили чинність, окремих положень постанов Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. N 1138 та від 12 травня 1997 р. N 449, згідно з якої визнано такими, що втратили чинність: 1) абзац другий пункту 1 та пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1138, а також розділи I і II переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти, затвердженого зазначеною постановою;2) пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1997 р. № 449 «Про внесення змін та доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. N 1138»в частині змін та доповнень до розділів I і II переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1138.
			В подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 989 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1138»пункт 1 постанови № 1138 викладено у новій редакції, а саме: «затвердити перелік платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах (додається)», назви та розділи І та ІІ цього переліку також викладено у новій редакції. Таким чином, Постановою КМ України від 17 вересня 1996 р. № 1138, з огляду на зміни і доповнення, внесеними до неї згідно постановою КМ України від 11.07.2002 року, затверджено чинний на дату виникнення спірних правовідносин перелік платних послуг, які можуть надаватись в державних та комунальних закладах охорони здоровя. 
			Розділ І вказаної Постанови КМУ визначає наступні послуги, які можуть надаватись комунальними закладами охорони здоровя за плату:
			-косметологічна допомога, крім тієї, що надається за медичними показаннями (п. 1);
			-операції штучного переривання вагітності в амбулаторних умовах (методом вакуум-аспірації у разі затримки менструації терміном не більш як на 20 днів) та у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності), крім абортів за медичними і соціальними показаннями (п. 7);
			-медичне обслуговування закладів відпочинку всіх типів, спортивних змагань, масових культурних та громадських заходів тощо (п. 12);
			-лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненнями громадян, що надаються без направлення лікарів (п. 13);
			-медичне обслуговування за договорами із суб'єктами господарювання, страховими організаціями (в тому числі з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України) (п. 21);
			-медичне обслуговування іноземних громадян, які тимчасово перебувають на території України, в тому числі за договорами страхування (п. 22). 
			 Відповідно до ст. 5 чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин Закону України «Про податок на додану вартість», звільняються від оподаткування операції з поставки послуг з охорони здоров'я згідно з переліком, встановленим Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998р. № 1602 «Про послуги з охорони здоров'я, операції з надання яких закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг, звільняються від обкладення податком на додану вартість»(далі Постанова № 1602; названа постанова втратила чинність згідно з Постановою від 27.12.2010 року № 1236). 
			Одним і порушень, виявлених під час перевірки Лікарні, було включення у тариф на медичні огляди податку на додану вартість, хоча це не передбачено Постановою № 1602. Разом з тим, зазначене порушення не зумовило порушення державної дисципліни цін, оскільки згідно з розпорядженням Голови Львівської обласної державної адміністрації від 13.02.1997 року № 94 «Про регулювання цін», прийняте в межах наданих йому повноважень, встановлено, що загальний граничний рівень рентабельності на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні заклади охорони здоровя становить 30 відсотків до собівартості послуг. Обидві сторони з цього приводу дійшли згоди, а виявлене в цій частині порушення не вплинуло на прийняття спірного рішення про застосування економічних санкцій.
			 Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. 
			Вище вже йшлось про те, що комунальну заклади охорони здоровя можуть надавати платні медичні послуги, перелік яких затверджено Постановою № 1138. 
			Плата за послуги, що надаються бюджетними установами, належить до першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ відповідно до «Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрямів використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року № 659. Згідно з п.п. 2, 3 цього Переліку такі надходження мають постійних характер, обовязково плануються у бюджеті і повинні направлятись на покриття витрат, повязаних з організацією та наданням таких послуг. 
			Відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, установи, які утримуються за рахунок коштів бюджетів, для забезпечення своєї діяльності і виконання покладених на них функцій складають кошторис, складовою частиною якого є спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, повязаних з виконанням установою певних функцій. Тому кошти отримані від надання платних послуг, включаються до складу спеціального фонду кошторису. За змістом п. 23 названого Порядку видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються за встановленими напрямами використання, а також на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. 
			Вартість платних медичних послуг визначається виходячи з розрахунку валових витрат, повязаних з безпосереднім наданням тієї чи іншої послуги. Нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що складовою частиною таких витрат є витрати на оплату праці. Відповідно, доходи, отримані за надані платні послуги повинні спрямовуватись на відшкодування витрат, повязаних з наданням цих послуг, в тому числі на оплату праці медперсоналу.
			В акті перевірки від 29.04.2010 року позивачу поставлено у провину необґрунтоване включення у вартість штучного переривання вагітності, а також лабораторних і діагностичних послуг, поміж іншого, витрати на заробітну плату медичного персоналу, оскільки такі є статтею витрат загального фонду кошторису, а не спеціального. Під час вирішення питання щодо обґрунтованості таких тверджень суд взяв до уваги наступне. 
			Операції зі штучного переривання вагітності в амбулаторних умовах та у стаціонарі, а також діагностичні послуги є одним і тих послуг, які надаються за плату згідно із вже згаданою Постановою № 1138. Вартість таких послуг лікарня визначила з урахуванням, зокрема, витрат на заробітну плату медперсоналу та нарахувань на фонд заробітної плати. 
			У лікарні передбачено, що для проведення операції з переривання вагітності залучаються лікар-гінеколог, лікар-хірург, медична сестра та молодша медична сестра. Для надання послуг з проведення УЗД органів потрібні лікар УЗД та медична сестра, а щоб провести орографію оглядову необхідна участь лише рентген-лаборанта.
			На вимогу суду лікарня надала свої штатні розписи на 2009 рік та на 2010 рік. У розділі «штати за рахунок спеціального фонду»штатного розпису на 2009 рік серед іншого передбачено наступні штатні одиниці: лікар-хірург, рентгено лаборант, сестра медична та молодша медична сестра. Лікаря-гінеколога та лікаря УЗД серед цього переліку немає. Їх фінансування за рахунок спеціального фонду передбачено вже у штатному розписі на 2010 рік, поряд з переліченим вище медперсоналом. 
			Згідно з розрахунком суми необґрунтовано стягнутої плати та отриманої виручки від завищення тарифів на платні медичні послуги за операції зі штучного перериванні вагітності без анестезії, а також за надання послуг ультразвукової діагностики та орографії оглядової (том І, а.с. 149). Лікарня з червня 2009 року по квітень 2010 року отримала 2051,55 грн., у т.ч. 1318,62 грн. за штучне переривання вагітності (всього 14 операцій: по 77,13 грн. у 2009 році та по 106,98 грн. у 2010 році кожна, квитанції про оплату є серед матеріалів справи, том ІІ, а.с. 26, 27), 732,93 грн. за ультразвукову діагностику та орографію оглядову (27 послуг з орографії по 26,60 грн. кожна, наданих з червня по грудень 2009 року та 1 послуга з УЗД підшлункової залози у 2010 році вартістю 14,73 грн.). Із загальної суми доходу контролюючий орган вважає необґрунтованою виручкою 1325,59 грн. (з них 833,90 грн. виручка за операційне втручання по гінекології, решта 491,69 грн. послуги з діагностування та орографії), отриманої у звязку з включенням у вартість таких платних послуг витрат на заробітну плату медперсоналу та податку на додану вартість у розмірі 20%.
			Під час судового розгляду справи суд встановив, що у ціну послуг з переривання вагітності було включено заробітну плату лише того медичного персоналу, який відповідно до штатного розпису фінансується за рахунок спеціального фонду. Відтак, оскільки задіяний в такій операції лікар-гінеколог у 2009 році отримував заробітну плату із загального фонду, то витрати на його заробітну плату та нарахування на неї не були включені у тариф за надання вказаних платних послуг у 2009 року. У 2010 році заробітна плата лікаря-гінеколога виплачувалась за рахунок надходжень спеціального фонду кошторису лікарні, а тому ці витрати вже цілком обґрунтовано було закладено у вартість послуг з переривання вагітності. Щодо інших працівників лікарні, участь яких необхідна під час такого виду операцій з гінекології, то оскільки їхня зарплата фінансувалась зі спеціального фонду як у 2009 році, так і у 2010 році, витрати її виплату обґрунтовано були включені у ціну такої операції в обох випадках (том ІІ, а.с.4).
			Стосовно вартості ультразвукової діагностики органів та орографії оглядової, то оскільки заробіток лікаря УЗД та медичної сестри у 2010 році, а також рентген-лаборанта, який проводить орографію, у 2009 році, фінансувався з коштів спеціального фонду, то ціну за надання таких послуг лікарня обґрунтовано визначила з урахуванням витрат на оплату праці цих працівників (том ІІ, а.с.5).
			З огляду на встановлені обставини справи та норми законодавства, відповідач під час перевірки Лікарні дійшов помилкового висновку про безпідставне включення у тариф за штучне переривання вагітності, діагностичні послуги та орографію витрат на заробітну плату медперсоналу. Щодо податку на додану вартість у розмірі 20%, то його дійсно безпідставно закладено у тариф за оперативне втручання по гінекології, а також за лабораторні та діагностичні послуг, позивач з цим погодився. Проте збільшення тарифу на вказані медичні послуги за рахунок включення в його розрахунок податку на додану вартість не призвело до перевищення дозволених згідно з розпорядження голови Львівської облдержадміністрації № 94 тридцяти відсотків граничної рентабельності платних медичних послуг, тобто порушення державної дисципліна цін в даному випадку не було. Відповідно, виручку за надання перелічених вище послуг у період з червня 2009 року по квітень 2010 року в сумі 1325,59 грн. Лікарня отримала правомірно.
			 Щодо висновків відповідача про надання Лікарнею не передбачених Постановою № 1138 платних медичних послуг, внаслідок чого необґрунтовано отримано виручку в сумі 68007,85 грн. суд дійшов наступних висновків.
			Розрахунок суми порушення (68007,85 грн.) наведено у додатку 24 до акта перевірки від 29.04.2010 року (том І, а.с. 143), відповідно до якого таку виручку лікарня отримала за наступні види платних медичних послуг: 
			1) лікування в умовах стаціонару пацієнтів санаторно-курортних закладів - в сумі 57700,47 грн.; 
			2) ендовенозна лазерна коагуляція на загальну суму 9585,13 грн.; 
			3) послуги швидкої медичної допомоги в сумі 78,47 грн.; 
			4) послуги лікування за готівку в сумі 643,78 грн.; 
			 Щодо висновків відповідача про отримання Лікарнею стосується необґрунтованої виручки на загальну суму 57700,47 грн. суд встановив таке.
			Медичне обслуговування за договорами із субєктами господарювання є одним із видів послуг, які надаються комунальними закладами охорони здоровя за плату (п. 21 Постанови КМУ № 1138). На території м. Трускавця є значна кількість санаторіїв, пансіонатів та інших закладів санаторно-курортного відпочинку та оздоровлення, з якими лікарня щорічно укладає договори про надання медичної допомоги їхнім пацієнтам. Згідно з умовами цих договорів субєкт господарювання («Замовник»за договором) оплачує надані його клієнтам медичні послуги згідно виставленого йому Лікарнею рахунку. Вартість наданої медичних послуг залежить від обсягу послуг, наданих тому чи іншому пацієнту. Про те, у чому полягала надана медична допомога, її кількісні одиниці та, у підсумку, загальна ціна, що підлягає сплаті у кожному випадку складається акт виконаних робіт.
			Кошти у сумі 57700,47 грн. Лікарня отримала від субєктів господарювання (санаторно-курортних закладів, будинків відпочинку тощо) за надані їх клієнтам медичні послуги, в т.ч. лікування в умовах стаціонару. Вказані кошти отримано Лікарнею на підставі договорів про надання медичних послуг та актів виконаних робіт (про надання медичної допомоги пацієнтам, які перебували на санаторно-курортному лікуванні у «Замовника»), копії яких долучено до матеріалів справи (том І, а.с. 186-254). З огляду на наведену норму Постанови КМУ № 1138 щодо можливості надання платних медичних послуг на підставі договорів з субєктами господарювання, висновок відповідача про отримання Лікарнею необґрунтованої виручки є помилковим та необґрунтованим. 
			 З метою зясувати зміст такого медичного втручання, як ендовенозна лазерна коагуляція, та її класифікації як медичної послуги чи медичної допомоги, суд в порядку ст. 67 КАС України викликав та заслухав у судовому засіданні спеціаліста завідуючого хірургічним відділенням стаціонару КП «Трускавецька міська лікарня»Куцика Б.І., який має вищу кваліфікаційну категорію лікаря - хірурга, двічі проходив спеціалізацію з впровадження новітньої технології проведення операцій по «Ендовенозній лазерній коагуляції»у Росії (м. Москва) та в Україні (м. Київ). 
			На запитання суду спеціаліст пояснив, що ендовенозна лазерна коагуляція є високоефективним способом лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок, який полягає у локальному термічному пошкодженні стінки вени лазерним променем шляхом впливу контрольованої дози світлової енергії, що призводить до виключення вени з патологічного кровопотоку. Варикозна хвороба нижніх кінцівок є хронічним захворюванням з прогресуючим перебігом, яке зумовлює низку ускладнень, починаючи з естетичних проблем («негарні»вени на ногах) та закінчуючи утворенням тромбів, що загрожують життю пацієнта, тому на сьогоднішній день ендовенозна лазерна коагуляція спосіб широко застосовується у лікарській практиці. Вказана операція може проводити з двох мотивів: 1) як хірургічна операція за медичними показами, якщо хвороба на останніх стадіях створює небезпеку життю пацієнта; 2) як косметично-хірургічна послуга за особистим зверненням пацієнта, якщо хвороба на ранній стадії не загрожує життю чи здоровю, проте негативно впливає на зовнішній вигляд нижніх кінцівок пацієнта. В другому випадку така послуга як косметична входить до Переліку платних послуг, затвердженого Постановою № 1138. На запитання суду, у який спосіб документально фіксується мета, з якою в Лікарні проводиться вказана операція п. Куцик І.Б. надав копії медичних карток хворих, де у розділі «згода пацієнта на оперативне лікування»передбачена відповідна графа «із косметичною метою»(том ІІ, а.с. 44-63), пояснив що наявність такого запису свідчить про призначення цієї операції. Для порівняння надав також зразки медичних карток, де така операція проводилась з огляду на медичні покази хворого (том ІІ, а.с. 64, 65). 
			За наслідками заслуховування пояснень спеціаліста до дослідження наданих письмових доказів суд встановив, що у перелічених в акті перевірки випадках операція «ендовенозна коагуляція вен»надавалася Лікарнею пацієнтам за їх зверненням з косметичною метою, та, відповідно, оплачувалася згідно із затвердженими тарифами. Оскільки операція «ендовенозна лазерна коагуляція»у даному випадку за своїм характером є косметично-хірургічною операцією, то справляння плати за її надання є цілком обґрунтованим і правомірним.
			 Стосовно послуг швидкої медичної допомоги, за надання якої Лікарня отримала виручку в сумі 78,47 грн., суд встановив наступне. Громадянин Російської Федерації ОСОБА_6 звернувся до головного лікаря КП «Трускавецька міська лікарня»із письмовою заявою, у якій просив надати йому за оплату згідно з рахунку машину швидкої медичної допомоги, разом із супроводом медсестри, для того, щоб довезти його з санаторію «Вілла Вікторія»до залізничного вокзалу. Копія зазначеної заяви разом з квитанцією про сплату 78,47 грн. долучено до матеріалів справи (том ІІ, а.с. 6, 7). Зважаючи на те, що згідно постанови КМУ № 1138 медичні послуги іноземцям надаються за плату, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про необґрунтоване отримання Лікарнею 78,47 грн. 
			 Згідно з розрахунком відповідача, Лікарня безпідставно отримала готівку за лікування в стаціонарі на загальну суму 644,08 грн. Суд встановив, що зазначені кошти отримано за надання таких медичних послуг, як штучне переривання вагітності без анестезії, медикаментозне лікування в урологічному відділенні та медикаментозне лікування в неврологічному відділенні. 
			З приводу штучного переривання вагітності без анестезії, то за вказаною послугою до Лікарні ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, на кожну із них заповнено медичні картах переривання вагітності (том ІІ, а.с. 19, 21, 23, 25, 80). З огляду на те, що надання такого виду послуг згідно з Постановою № 1138, є платними, про що уже зазначалось вище, кожна із них оплатила таку операцію згідно із розрахунком вартості. У ціну чотирьох операцій було також включено вартість одного ліжко/дня в сумі 97,66 грн. Відповідно, вартість отриманих послуг, яку сплатили кожна із чотирьох пацієнток, становить 204,64 грн., з якої 106,22 грн. вартість операції з переривання вагітності, 97,66 грн. вартість одного ліжко/дня перебування у стаціонарі хірургічного відділення (оскільки саме там надавались ці послуги), 1,02 послуги банку. Квитанції про оплату медичних послуг долучено до матеріалів справи (том ІІ, а.с. 18, 20, 22, 24, 79). Відповідач заперечує обґрунтованість справляння з клієнтів плати за перебування в стаціонарі хірургічного відділення на загальну суму 390,64 грн. (97,66 грн.*4), вважає, що така послуга повинна надаватися громадянам безоплатно. 
			Вище вже зазначалось, що операції зі штучного переривання вагітності в амбулаторних умовах та у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності), крім абортів за медичними і соціальними показаннями, є послугою, яка надається за плату. Перелічені вище пацієнти звернулися про надання їм платної послуги за власним бажанням, при госпіталізації термін вагітності не перевищував встановлених меж. З пояснень спеціаліста вбачається, що надання послуги з штучного переривання вагітності, окрім власне самої операції, може вимагати ще й перебування пацієнтки в стаціонарі впродовж кількох днів з метою запобігти ймовірним післяопераційним ускладненням, можливість настання яких залежить від індивідуальних фізіологічних особливостей організму жінки. За наведених обставин обґрунтованим є справляння з клієнта плати за один ліжко/день перебування у стаціонарі, що зумовлено наданням йому послуги з штучного переривання вагітності. Відтак, висновок відповідача про безпідставне отримання Лікарнею виручки за перебування у стаціонарі за вказаних обставин є помилковим. 
			Щодо отримання лікарнею 96,33 грн. за стаціонарне лікування в урологічному відділенні, суд встановив, що зазначена послуга була надана гр. ОСОБА_12, який був госпіталізований після того, як отримував платні медичні послуги (дроблення каменю в нирці) у лікаря - підприємця ОСОБА_13 Оскільки у гр. ОСОБА_12 після проведених процедур виникли ускладнення, ФОП ОСОБА_13 скерував його до Лікарні в стаціонар, оскільки має укладений з Лікарнею договір про надання медичної допомоги пацієнтам (том ІІ, а.с. 78). Копія медичної карти хворого ОСОБА_12, а також акт виконаних робіт щодо наданих йому послуг на загальну суму 96,33 грн. долучено до справи (том ІІ, а.с. 9, 10). Приватний лікар підприємець ОСОБА_13, у якого лікувався ОСОБА_12, оплатив вартість перебування свого пацієнта у лікарні в сумі 96,33 грн., але у квитанції в графі «платник» помилково зазначив, що платіж за лікування хворого з 06.08. по 07.08.2009 року, здійснив сам пацієнт (том ІІ, а.с. 8). Пояснення такого змісту ФОП ОСОБА_13 долучено до справи (том ІІ, а.с. 77). Оскільки кошти в сумі 96,33 грн. Лікарня отримала на підставі договору із субєктом господарювання, то відсутні підстави для визнання їх необґрунтованою виручкою. 
			Щодо отриманих лікарнею у листопаді 2009 року 157,11 грн. за медикаментозне стаціонарне лікування в неврологічному відділенні, то згідно з долучених до справи документів, а саме медичної карти стаціонарного хворого, акта виконаних робіт та квитанції про сплату зазначеної вище суми коштів (том ІІ, а.с. 11-13) вбачається, що таке лікування отримала та оплатила громадянка Російської Федерації ОСОБА_14, постійним місцем проживання якої є Росія, Брянська область. В акті виконаних робіт (том ІІ, а.с. 13) зазначено, що м. Трускавець є її тимчасовим місцем перебування. Беручи до уваги те, що медичне обслуговування громадян, які тимчасово перебувають на території України, відповідно до Постанови від 1138, є платним, суд не вбачає порушення у тому, що за надані медичні послуги іноземцю Лікарня отримала виручку в сумі 157,11 грн.
			 Згідно з вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
			Встановлені судом фактичні обставини справи, що підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, свідчать про те, що Лікарня не порушила державної дисципліни цін. Відповідач не довів встановлення чи завищення Лікарнею тарифів на медичні послуги, які б спричинили отримання необґрунтованої виручки на загальну суму 69333,44 грн. Суд дійшов висновку, що відповідач в ході перевірки позивача не в повній мірі зясував усі фактичні обставини та правові підстави отримання Лікарнею кошти за надані платні медичні послуги, а тому дійшов помилкового висновку про отримання необґрунтованої виручки. 
			Суд у разі задоволення адміністративного позову на підставі ст. 162 КАС України може прийняти постанову про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень індивідуально правового характеру. Відтак, рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області № 159 від 07.05.2010 року, прийняте на підставі хибних висновків відповідача, є протиправним та підлягає скасуванню.
			 Судові витрати відповідно до вимог ст. 94 КАС України відшкодовуються позивачу за рахунок бюджету. 
			 Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд 
			 ПОСТАНОВИВ:
			 Адміністративний позов задовольнити повністю.
			Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області № 159 від 07.05.2010 року.
			Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального підприємства «Трускавецька міська лікарня»судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.
			Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
			У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
			Повний текст постанови виготовлено 26 липня 2011 року.
			Суддя Москаль Р.М. 
			З оригіналом згідно 
			Суддя Москаль Р.М.

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...