Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-10425/11/0170/5 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.08.2011. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
		 вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013 
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України 
		 
			 
			19 серпня 2011 р. (15:25) Справа №2а-10425/11/0170/5 
				 
					 
				
				Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Сидоренка Д.В., при секретарі Щепанській А.В., 
			
			розглянувши за участю представників:
			позивача  ОСОБА_1, довіреність № 24/01-55/1699 від 02.06.2011 року,
			у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
			за позовом Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим
			до Республіканського благодійного фонду «Крим-21век»,
			третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Сімферопольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим
			про обмеження права на мирні зібрання, 
			 Обставини справи: Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Республіканського благодійного фонду «Крим-21век», в якому просив обмежити право на мирні збори шляхом заборони РБФ «Крим-21век» 20.08.2011 року з 12:00 до 15:00 проведення акції-маршу «За тверезий спосіб життя» за маршрутом: пл. Леніна  готель «Україна» - вул. Р. Люксембург  вул. Павленка  вул. Желябова  Центральний ринок  пл. Леніна, згідно з повідомленням від 15.08.2011 року. 
			Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу листом від 16.08.2011 року вих. № 8811/24/01-66 було повідомлено про те, що проведення акції-маршу не погоджується до надання погоджувальних документів від СМУ ГУМВС України в АР Крим та від ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Сімферополя та АТІ при УДАІ МВС України в АР Крим згідно з Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим № 250 від 25.02.2011 року «Про організацію та проведення мирних зібрань в місті Сімферополі». Станом на 19.08.2011 року погоджувальні документи до виконавчого комітету не надані. 
			Ухвалами суду від 19.08.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Сімферопольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим.
			Представник позивача, присутній у судовому засіданні 19.08.2011 року, на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові. 
			Відповідач та третя особа, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином  телефонограмами.
			Суд, керуючись ст. 38 КАС України, приймаючи до уваги обмежені терміни розгляду справи, визначені у ст.182 КАС України, ухвалив розглянути справу за відсутності третьої особи на підставі наявних в ній документів.
			Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд 
			ВСТАНОВИВ:
			Відповідачем на адресу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим було направлено повідомлення про проведення 20.08.2011 року з 12:00 до 15:00 проведення акції-маршу «За тверезий спосіб життя» за маршрутом: пл. Леніна  готель «Україна» - вул. Р. Люксембург  вул. Павленка  вул. Желябова  Центральний ринок  пл. Леніна (а.с.12).
			Відповідачем у заяві було зазначено про кількість осіб, що планують приймати участь в акції: приблизно чоловік.
			Зазначена заява була отримана позивачем 15.08.2011 року.
			Листом від 16.08.2011 року вих. № 8811/24/01-66 (а.с.13) Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим було повідомлено відповідача про те, що проведення акції з метою забезпечення громадського порядку, вільного руху по тротуарам та перехід через проїзну частину потребує погодження з відділом ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Сімферополя, АТІ при УДАІ МВС України в АР Крим та Сімферопольським міським управлінням ГУ МВС України в АР Крим.
			Відповідно до ч. 1 ст. 182 КАС України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
			При цьому згідно ч. 2 ст. 182 КАС України встановлені скорочені строки для подання позову суб'єктом владних повноважень до суду в залежності від часу проведення заходів, а саме якщо позовна заява, яка надійшла в день проведення заходів, визначених частиною першою цієї статті, або після цього, залишається без розгляду.
			Відповідно до ч. 4 ст. 182 КАС України адміністративна справа про обмеження права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів - невідкладно.
			Ст. 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. 
			Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
			Відповідно до ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.
			Право громадян збиратися мирно, без зброї проводити зустрічі та зібрання є їх невід'ємним і непорушним правом, гарантованим Основним законом України.
			Але реалізація зазначеного права не може порушувати права та інтереси інших суб'єктів, тому особа має належним чином користуватися правом на зібрання та зустрічі, виконуючи обов'язки щодо погодження своїх дій з органами місцевого самоврядування. Отже, на організаторів зібрань покладено обов'язки завчасного сповіщення відповідних органів, у разі необхідності органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування можуть погоджувати з організаторами масових зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість їх проведення.
			Зазначений висновок міститься і у Рішенні Конституційного Суду України від19.04.01року № 4-рп/2001 (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання).
			Як зазначалося вище, відповідачу листом від 16.08.2011 року вих. № 8811/24/01-66 було повідомлено про необхідність погодження мирної акції з відділом ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Сімферополя, АТІ при УДАІ МВС України в АР Крим та Сімферопольським міським управлінням ГУ МВС України в АР Крим.
			Положенням № 1 до рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №250 від25.02.2011 року «Про організацію та проведення мирних зібрань в м. Сімферополі» передбачений порядок проведення мирних зібрань у місті, права виконавчого комітету при вирішенні питання щодо надання дозволу на проведення мирного зібрання, обовязки організаторів мирних зібрань, попереджувальні заходи за для забезпечення громадського порядку при проведенні мирного зібрання та інше. 
			Пунктами 24.6, 29 вказаного Положення передбачено, що виконавчий комітет міської ради вправі рекомендувати уповноваженим особам (організаторам) узгоджувати питання забезпечення громадського порядку при проведенні мирних зібрань з СМУ ГУ МВС України в АР Крим, та у випадку проведення мирних зібрань, повязаним з зупиненням, зміною руху громадського транспорту погоджувати з управлінням транспорту та звязку міської ради, відділом ДАІ по обслуговуванню адміністративної території міста Сімферополя та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим.
			Відсутність вказаного узгодження, стало підставою для відмови відповідачу у погодженні проведення мирної акції.
			Судом було перевірено вимоги Положення № 1 до рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №250 від25.02.2011 року «Про організацію та проведення мирних зібрань в м. Сімферополі» вимогам чинного законодавства та встановлено наступне.
			Відповідно до пункту 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 року № 9306-ХІ «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» (яка є чинною на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР») про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації робиться заява у виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів. 
			Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви (пункт 2 Указу).
			Отже, законодавцем не передбачено надання жодних інших документів до виконавчого комітету, окрім заяви, яка має відповідати вимогам пункту 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 року № 9306-ХІ «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР».
			Більш того, даним Указом саме на виконавчі комітети покладений обовязок щодо забезпечення необхідних умов для проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації (пункт 3 Указу). 
			Таким чином, саме виконавчі комітети мають забезпечити необхідні умови для проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації, у тому числі шляхом взаємодії з місцевими органами внутрішніх справ та управління державної автомобільної інспекції.
			Зобовязання виконавчим комітетом організаторів мирних зібрань отримання погоджувальних документів від місцевих органів внутрішніх справ та управління державної автомобільної інспекції по суті свідчить про перекладення комітетом своїх повноважень на не уповноважених осіб.
			До того ж, Положення № 1 до рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №250 від25.02.2011 року «Про організацію та проведення мирних зібрань в м. Сімферополі» не містить будь яких зобовязувальних норм щодо погодження організаторами з органами внутрішніх справ та управлінням державної автомобільної інспекції проведення мирного зібрання, дані норми носять рекомендований характер.
			На думку суду, вказане Положення взагалі свідчить про звуження конституційних прав громадян на мирні збори шляхом встановлення штучних умов необхідних для реалізації громадянам такого права в м. Сімферополі, у звязку з чим при вирішенні справи, керуючись принципом законності (ч.4 ст.9 КАС України), суд не застосовує зазначені нормативно-правові акти виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, а застосовує правові акти, які мають вищу юридичну силу (КАС України, Конституцію України та Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод). 
			Крім того, стаття 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить два пов'язаних між собою права: право на свободу зібрань та право на свободу об'єднань, так, зокрема передбачено, що: 
			- кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.
			- здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб і є необхідними в демократичному суспільстві. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особам, що входять до складу збройних сил, поліції або органів державного управління.
			На думку суду, таке поєднання двох свобод в одному положенні не є випадковим, адже свобода об'єднання фактично містить як компонент свободу зібрань.
			Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини свобода мирних зібрань, як і свобода вираження, «є фундаментальним правом у демократичному суспільстві та … є однією з підвалин такого суспільства» (Rassemblement jurassien et Unite jurassienne v. Switzerland, 1980). 
			Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи національної безпеки України» національна безпека це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток. 
			Статтею 3 вищезгаданого Закону передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи. Згідно із статтями 27, 34, 49 та 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля. 
			Законодавчого визначення громадського правопорядку не має. Водночас, суд дійшов висновку, що під «громадським правопорядком» слід розуміти зумовлену закономірностями соціального розвитку систем правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певну організаційну форму. Отже громадський порядок у вузькому розумінні означає відсутність правопорушень.
			Тобто умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
			Позивач не надав суду доказів, які б свідчили про намір відповідача сприяти чи створювати загрозу заворушень, злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
			За таких обставин, суд вважає, що реальність будь-якої небезпеки позивачем не доведена, наявність інтересів національної безпеки і громадського порядку виходячи з заявлених позовних вимог і форми (заворушень, злочинів тощо) очікуваної небезпеки на підтвердження своїх припущень позивачем не визначені. 
			За таких умов, суд не знаходить підстав для заборони у проведені Республіканському благодійному фонду «Крим-21 век» 20.08.2011 року з 12:00 до 15:00 акції-маршу «За тверезий спосіб життя» за маршрутом: пл. Леніна  готель «Україна» - вул. Р. Люксембург  вул. Павленка  вул. Желябова  Центральний ринок  пл. Леніна.
			Вступну та резолютивну частини постанови оголошено у судовому засіданні 19.08.2011 року.
			Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 19.08.2011 року.
			Керуючись ст.ст. 19, 39 Конституції України, ст. 160-163, 182 КАС України, суд
			 
			ПОСТАНОВИВ:
			1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.
			 Постанова підлягає негайному виконанню. 
			Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення. 
			У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
			Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. 
			 
			 Суддя Сидоренко Д.В.

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...