Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-2509/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.08.2011. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Справа № 2а-2509/11
		П О С Т А Н О В А 
		іменем України
		 "15" липня 2011 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді Мицик Ю.С.
		при секретарі Вікуловій О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС третього взводу першого батальйону полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві старшини міліції Кравець Юрія Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що останній, будучи субєктом владних повноважень 16 лютого 2011 року незаконно притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та піддав адміністративному стягненню, про що склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало нібито перевищення ним встановленої швидкості руху в населеному пункті, що вимірювалася приладом «Візир»№ 0812496. При цьому, позивач вважав постанову необґрунтованою, оскільки обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсним обставинам. Зазначив, що відповідач відмовився надати йому для огляду вимірювальний прилад та показник швидкості його автомобіля, мотивувавши свою відмову тим, що даний прилад було встановлено в службовому автомобілі. Крім того, до протоколу не було додано жодних фото- або відеоматеріалів, на яких було б зафіксовано показання вимірювального приладу. З огляду на викладені обставини, вважав, що протокол та постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності були складені без дотримання вимог законодавства і, таким чином, не відображає дійсних обставин справи та не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
		В судовому засідання позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. 
		Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив та не просив розглядати справу у його відсутність, тому суд визнає причини неявки відповідача не поважними і вважає за можливе розглядати справу у його відсутність.
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
		Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		З копії протоколу вбачається, що 16 лютого 2011 року о 15 год. 00 хв. позивач, керуючи автомобілем «Фольксваген Гольф», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Столичне шосе, рухався зі швидкістю 97 км/год, чим перевищив встановлене в населеному пункті обмеження швидкості на 37 км/год., порушивши тим самим п. п. 12.4 ПДР. Швидкість вимірювалась приладом «Візир»№ 08124436 /а.с.5/.
		Згідно копії постанови позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. /а.с.4 /. 
		Відповідно до п. 4.2. інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26.02.2009 № 77, яка набрала чинності з 18.05.2009 року (далі Інструкція) до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності. 
		Відповідно до п 12.1 інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі Інструкція № 1) від 26.02.2009 № 77, яка набрала чинності з 18.05.2009 року, фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
		Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
		Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. 
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про адміністративне правопорушення, не зазначено мотивів відхилення інших доказів, на які посилався позивач. Крім того, відповідач не надав доказів про те, що ним вживались заходи щодо встановлення свідків порушення, яке нібито вчинив позивач, хоча останній одразу не визнав своєї вини, про що зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення, не було надано фотокарток зафіксованих приладом «Візир»із чітким зображенням транспортного засобу (його марки, колір, номерний знак), не надано доказів про допуск відповідача до використання вимірювального приладу, свідоцтва про повірку приладу, у звязку з чим, суд вважає постанову такою, що винесена з порушенням вимог закону через відсутність вище зазначених доказів, які б достовірно свідчили про вчинення адміністративного правопорушення саме позивачем. 
		Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Враховуючи викладене, суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи позивача і вважає за можливе покласти їх в основу постанови суду, оскільки відповідачем останні не спростовані, у звязку з чим постанова підлягає скасуванню.
		Керуючись статтями ст.ст. 6 10, 14, 71, 86, 128, 159-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 251, 293 КУпАП, інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26.02.2009 р. № 77, постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, суд, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Адміністративний позов задовольнити.
		Скасувати постанову серії АА1 № 008064 від 16 лютого 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий:

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...