Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 27/255 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.08.2011. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
			01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 
				 
					 
				
				РІШЕННЯ
			
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
			№ 27/25526.07.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкхаус Україна» 
			доТовариства з обмеженою відповідальністю «Карго Партнер» 
			провідшкодування вартості втраченого вантажу у сумі 377132, 63 грн. 
			 
				 Суддя Дідиченко М.А.
				Секретар Приходько Є.П. 
				Представники сторін:  
					Від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 01.09.2010 року; 
				
				Від відповідача:ОСОБА_2 представник за довіреністю від 30.11.2009 року   
					 
				
				ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
				 На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкхаус Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Партнер»про відшкодування вартості втраченого вантажу у сумі 377132, 63 грн., з підстав пошкодження вантажу під час перевезення за договором № СРК 62/08 від 19.03.2008 року про надання транспортно-експедиційних послуг.
				Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2009 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.10.2009 року.
				Представник позивача у судовому засіданні 13.10.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення. Крім того, судом було залучено надані позивачем оригінали товарно-транспортних накладних № 459509 та № 459510 до матеріалів справи.
				Представник відповідача у судовому засіданні 13.10.2009 року подав витребувані судом докази та надав усні заперечення. Зокрема, відповідач зазначив про те, що всі документи з даного перевезення було передано позивачу та не заперечував проти того, що вантаж було пошкоджено. Крім того, відповідач заявив про застосування строку позовної давності.
				У судовому засіданні 13.10.2009 року було оголошено перерву до 27.10.2009 року та зобовязано позивача надати письмові пояснення на поданий відповідачем відзив, а відповідача надати докази, які б свідчили про залучення третіх осіб до даного перевезення. 
				Представник позивача у судовому засіданні 27.10.2009 року подав письмові пояснення, витребувані судом докази.
				Представник відповідача 27.10.2009 року зазначив про те, що не погоджується з заявленою до стягнення позивачем суми вартості втраченого вантажу, оскільки останній не запрошував уповноваженого представника відповідача для складання акту про вартість пошкодженого вантажу. Також, відповідач зазначив про те, що ТОВ "Карго Партнер»був експедитором у даному перевезенні, а перевізником було залучено третю особу, тому, як зазначено нормами Статуту автомобільного транспорту Української РСР, відповідач вважає, що претензії, які виникають з приводу пошкодження вантажу необхідно предявляти до перевізника.
				Крім того, сторони спільно заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.
				Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2009 року було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 16.11.2009 року.
				Представник позивача у судовому засіданні 16.11.2009 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
				 Представник відповідача у судовому засіданні 16.11.2009 року подав додаткові письмові розяснення та надав усні заперечення. Зокрема, відповідач зазначив про те, що наданий позивачем акт оцінки вартості пошкодженого внаслідок пожежі майна не може бути підставою для встановлення реального розміру завданої шкоди, оскільки для його складання та підписання не було залучено перевізника та експедитора. Крім того, відповідач заявив про те, що визначити реальну вартість пошкодженого вантажу може лише компетентний орган.
				 У судовому засіданні 16.11.2009 року було оголошено перерву до 16.11.2009 року о 16 год. 30 хв. 
				 Представники сторін у судовому засіданні 16.11.2009 року після перерви надали додаткові пояснення по справі.
				У зв'язку з тим, що відповідач заперечує проти визначеної позивачем в акті від 29.11.2008 року вартості пошкодженого вантажу, оскільки для складання та підписання якого позивач не залучав перевізника та експедитора (ТОВ "Карго Партнер»), суд дійшов висновку про необхідність призначення судової товарознавчої експертизи.
				Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2009 року призначено судову товарознавчу експертизу та зупинено провадження у справі № 27/471.
				23.12.2009 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість ідентифікувати та визначити дійсну кількість пошкодженого під час пожежі на транспортному засобі 14232 (НОМЕР_1) товару з подальшим визначенням розміру матеріальної шкоди.
				Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2009 року провадження у справі № 27/471 поновлено та призначено розгляд справи на 26.01.2010 року.
				У судовому засіданні 26.01.2010 року оголошено перерву до 08.02.2010 року.
				Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2010 року повторно заявив клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи. Зокрема, позивач зазначив про те, що здійснення перевезення вантажу відбувалось згідно товарно-транспортних накладних № 459509 та № 459510 на загальну суму 461837, 34 грн. Під час перевезення вантажу сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої частина вантажу була пошкоджена, про що було складено акт огляду вантажу від 11.09.2008 року. Вартість пошкодженого вантажу, непридатного до подальшого використання, визначена в акті від 29.11.2008 року і становить 314277, 19 грн., який було передано на відповідальне зберігання ТОВ «Вінкхаус Україна». Неушкоджену частину товару на суму 35425, 02 грн., яка відображена в акті від 29.11.2008 року, було доставлено вантажоодержувачу.
				Представник відповідача у судовому засіданні 08.02.2010 року подав письмові та надав усні пояснення.
				Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
				Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2010 року призначено судову товарознавчу експертизу, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинення провадження у справі № 27/471.
				27.07.2010 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла справа № 27/471 з висновком № 1647/10-16 судової судово-товарознавчої експертизи від 09.06.2010 року.
				Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.09.2010 року.
				Представник позивача у судовому засіданні 14.09.2010 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
				Представник відповідача у судовому засіданні 14.09.2010 року проти позову заперечував, просив суд у позові відмовити.
				Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
				В С Т А Н О В И В:
				 19.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінкхаус Україна»(надалі клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карго Партнер»»(далі - експедитор) був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг в міжнародному та міжміському сполученні № СРК 62/08 (надалі договір).
				Відповідно до п. 1.1 договору у відповідності до даного договору, експедитор зобовязується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання транспортно-екпедиторських послуг, повязаних із перевезенням вантажу автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученнях. 
				Відповідно до умов заявки № 135 на перевезення вантажу в міжміському сполученні позивач зобовязується організувати перевезення вантажу за маршрутом м. Київ м. Сімферополь. 
				На виконання умов договору та заявки на перевезення відповідачем для перевезення вантажу було подано автомобіль MAN НОМЕР_1, водій ОСОБА_3
				09.09.2008 року водій отримав на складі позивача вантаж на загальну суму 461837, 34 грн., згідно товарно-транспортних накладних № 459509 та № 459510 від 09.09.2008 року та видаткових накладних № 4479, 4473, 4472, 4500, 4499, 4498, 4496, 4495, 4494, 4493, 4492 від 09.09.2008 року.
				Факт отримання водієм вантажу засвідчується його підписами на товарно-транспортних накладних.
				10.09.2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода у звязку із пожежею, що виникла у вантажному автомобілі MAN 14232, д.н. НОМЕР_1 за адресою: Васильківський район, автомагістраль Київ-Одеса, між с. Гребінки та с. Саливонки, внаслідок якої більша частина вантажу була пошкоджена.
				По факту пошкодження вантажу за участю представників позивача та відповідача було складено акт огляду вантажу від 11.09.2008 року.
				29.11.2008 року позивачем було складено акт, відповідно до якого вартість пошкодженого вантажу непридатного до подальшого використання становить 314277, 19 грн., крім того ПДВ 62855, 44 грн., всього 377132, 63 грн.
				Даний акт було направлено для підписання на адресу відповідача, однак відповідач відповіді не надав, акт не підписав.
				19.06.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 71 від 15.06.2009 року, відповідно до якої просив у строк до 30.06.2009 року здійснити відшкодування вартості пошкодженого вантажу в сумі 377132, 63 грн.
				Відповідач зазначені кошти не перерахував, у звязку із чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 377132, 63 грн. шкоди.
				Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
				Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
				Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
				Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
				Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
				Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
				Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. 
				Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
				Згідно ст. 14 Закону України «Про транспортноекспедиторську діяльність»від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. 
				Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач заявив про застосування строку позовної давності.
				Так, відповідач зазначає, що відповідно до ст. 159 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР № 401 від 27.06.1969 року (надалі - Статут) до пред'явлення вантажовідправником або вантажоодержувачем автотранспортному підприємству або організації позову, який випливає з цього Статуту, обов'язкове пред'явлення претензій до них.
				Претензії автотранспортному підприємству або організації можуть бути пред'явлені протягом шести місяців (ст. 165 Статуту).
				Згідно із ст. 166 Статуту автотранспортне підприємство або організація зобов'язані розглянути заявлену претензію (по претензіях, що виникли з перевезень в автомобільному сполученні) і повідомити заявника про задоволення або відхилення її протягом 3 місяців з дня одержання претензії.
				Позови пред'являються відповідно до встановленої підвідомчості або підсудності в арбітраж або в суд за місцем знаходження автотранспортного підприємства або організації, до яких була пред'явлена претензія, у двомісячний строк з дня одержання відповіді автотранспортного підприємства або організації або з дня закінчення строку, встановленого для відповіді. При обчисленні строків на пред'явлення претензій і позовів повинен бути прийнятий до уваги час, необхідний на доставку документів (претензії, відповіді на претензію) органами зв'язку (ст. 167 Статуту). 
				Таким чином, позов повинен був бути поданим з урахуванням строків предявлення, розгляду претензії, строку направлення позову, а також часу на доставку документів не пізніше 24.07.2009 року.
				Розглянувши подане клопотання про застосування до вимог позивача строку позовної давності, суд відхиляє його враховуючи наступне.
				Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
				Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у звязку із перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 цього кодексу).
				Відповідно до ст. 925 ЦК України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами). Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. 
				До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).
				Згідно із ст. 925 ЦК України у разі порушення зобов'язання із договору перевезення сторони мають право скористатися або досудовим способом захисту порушених прав шляхом пред'явлення претензій, або одразу судовим способом - шляхом звернення до суду з позовом. Тобто Кодекс надає сторонам право вибору способу захисту порушених прав. На відміну від Цивільного кодексу України, транспортне законодавство закріплює правило про обов'язкове пред'явлення претензії до перевізника перед поданням вантажовідправником або вантажоодержувачем до нього позову та встановлює двомісячний строк предявлення позову з дня одержання відповіді автотранспортного підприємства або організації або з дня закінчення строку, встановленого для відповіді (ст.ст. 159, 166 Статуту автомобільного транспорту Української РСР). Однак за юридичною силою зміст підзаконних актів повинен відповідати, а не суперечити змісту законів, тому слід керуватися положенням ЦК України про право пред'явлення до перевізника претензії до пред'явлення позову, а не про обов'язок та про строк позовної давності в один рік. 
				Тому, судом встановлено, що позивачем не було пропущено строку позовної давності щодо предявлення вимог про відшкодування шкоди у звязку із перевезенням вантажу згідно із заявки № 135.
				Крім того, заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на те, що ТОВ «Карго Партнер»не приймало вантаж до перевезення. Перевезення вантажу здійснював субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_4, який його прийняв через свого водія, а тому останній повинен відповідати за збереження вантажу. Також, відповідач зазначає, що пожежа у автомобілі виникла не з його вини.
				Пунктом 6.7 договору встановлено, що експедитор несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоотримувачу.
				Відповідно до ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. 
				Згідно із ст. 14 Закону України «Про транспортноекспедиторську діяльність»експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
				Таким чином, незважаючи на залучення відповідачем до перевезення вантажу третьої особи (СПД ОСОБА_4), відповідач залишається відповідальним перед позивачем за збереження вантажу.
				За загальним правилом відповідальність експедитора перед клієнтом визначається правилами глави 51 ЦК України і складається з обовязку відшкодувати заподіяні збитки (ст. 611 ЦК України).
				Якщо порушення зобовязання експедитора викликано діями перевізника, відповідальність експедитора підлягає правилам про відповідальність самого перевізника. 
				Відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
				Згідно із висновку по дослідженню причини пожежі, що виникла 10.09.2008 року в вантажному автомобілі MAN 14232 д.н. НОМЕР_1 за адресою: Васильківський район, автомагістраль Київ Одеса, між с. Гребінки та с. Саливонки від 15.09.2008 року встанвоелно, що причиною пожежі у вантажному автомобілі MAN 14232 д.н. НОМЕР_1 за адресою: Васильківський район, автомагістраль Київ Одеса, між с. Гребінки та с. Саливонки, могло стати занесення стороннього джерела запалювання з метою піджпалу.
				Загальною умовою відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу є вина, яка припускається. Перевізник відповідає за збереження після прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або його пошкодження сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало, а саме сталися не з його вини (презумпція вини перевізника), а саме: а) вину відправника або одержувача; б) особливі природні властивості вантажу; в) недоліки тари чи упаковки, які не могли бути помічені за зовнішнім виглядом під час прийняття вантажу до перевезення; г) здача до перевезення вантажу або зазначення у накладній його особливих властивостей, які потребують особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу при перевезенні.
				Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
				Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
				Відповідачем не надано суду жодних доказів того, що пожежа у автомобілі MAN 14232, д.н. НОМЕР_1 сталася не з його вини. 
				Частиною 2 ст. 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що не сталося не з його вини.
				Згідно із висновку судово-товарознавчої експертизи № 1647/10-16 від 09.06.2010 року дійсний (реальний) розмір шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження під час пожежі на транспортному засобі 14232 д.н. НОМЕР_1 товару, складає 157926, 36 грн.
				Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
				Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 «Про судове рішення»).
				Достовірність це властивість доказу, яка характеризує його точність, правильність відображення обставин, що входять до предмета доказування. Оцінити достовірність доказів означає виявити відповідність дійсності відомостей про факти.
				Враховуючи вищевикладене, суд приймає як належний доказ розміру шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження під час пожежі на транспортному засобі 14232 д.н. НОМЕР_1 товару, висновок судово-товарознавчої експертизи № 1647/10-16 від 09.06.2010 року.
				Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
				Тому, позовні вимоги про стягнення збитків підлягають частковому задоволенню у сумі 157926, 36 грн.
				На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
				На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 924, 929, 932 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд 
				 В И Р І Ш И В : 
				 1.Позовні вимоги задовольнити частково.
				2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Партнер»(02660, м. Київ, вул. Автопаркова, 7; код ЄДРПОУ 33693358), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкхаус Україна»(04074, м. Київ, вул. Лугова, 9; код ЄДРПОУ 32380145) збитки у розмірі 157 926 (сто пятдесят сім тисяч девятсот двадцять шість) грн. 36 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 579 (одна тисяча пятсот сімдесят девять) грн. 43 коп., та 98 (девяносто вісім) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
				3. В решті позовних вимог відмовити.
				4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
				 
					 Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
					 
						 
							 
								 
								СуддяДідиченко М.А.  
									 
										 
											 
										
										дата підписання 22.09.2010 року

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...