Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-20/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (стара категорія).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.09.2011. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2011.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Калинівський районний суд Вінницької області 
		 Справа № 1-20/11
		ВИРОК
		ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
		 "11" липня 2011 р. Калинівський районний суд Вінницької області в складі:
		головуючого Павленко І. В. 
		При секретарі Жовтій С.В.
		За участю прокурора Козачука М.В.
		Адвоката ОСОБА_1,
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калинівка справу про обвинувачення:
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, призваного на військову службу Вінницьким ОМВК 31 серпня 2002 року, старшого лейтенанта, військовослужбовця в/ч А-1119, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, 
		  в скоєнні злочину, передбаченого ст.424 ч.2 КК України, суд,-
		 В С Т А Н О В И В:
		 ОСОБА_2, будучи командиром взводу охорони та оборони військової частини А-1119, являючись у повсякденній службовій діяльності прямим начальником та начальником за військовим званням для солдат однієї з ним частини, тобто військовою службовою особою для військовослужбовців строкової служби, перевищив владні повноваження, грубо порушуючи вимоги ст.ст. 11, 16, 30, 36, 49, 50, 58, 59, 119, 120 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. 1-6 Дисциплінарного статуту ЗС України, з хибних міркувань про військову службу та взаємовідносини між начальниками та підлеглими, бажаючи підкорити солдатів строкової служби своєму впливу, як до прямого начальника, не маючи особистої неприязні до підлеглих військовослужбовців строкової служби, розуміючи, що він, як начальник по відношенню до підлеглих, наділений всією повнотою розпорядчої влади і на нього покладена персональна відповідальність перед державою за всі сторони життя та діяльності підрозділу і кожного військовослужбовця, демонструючи тим самим свою уявну перевагу над військовослужбовцями строкової служби, перевищив владу щодо військовослужбовця строкової служби солдата ОСОБА_3 та повторно перевищив владу щодо військовослужбовців строкової служби солдатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що виражене у застосуванні насильства щодо підлеглих, а саме: 
		18 вересня 2009 року, близько 14 год. 00 хв. в приміщенні роти забезпечення біля тумбочки днювального, обхопив правою рукою шию, та стискаючи її внутрішньою стороною ліктевого суглобу, наніс солдату ОСОБА_3 не менше трьох ударів кулаком лівої руки в ділянку грудної клітини та не менше чотирьох ударів в ділянку ребер зліва, чим спричинив йому побої та фізичний біль;
		він же, повторно 14 грудня 2009 року близько 11 год. 15 хв. в кімнаті занять фізичними вправами та спортом роти забезпечення військової частини А-1119, наніс солдату ОСОБА_4 одного сильного удару кулаком правої руки в ділянку грудної клітини, від якого останній відчув сильний фізичний біль. Після цього старший лейтенант ОСОБА_2, підтягнувшись на гімнастичних брусах, наніс йому силою удар правою ногою в ділянку грудної клітини внаслідок якого солдат ОСОБА_4 впав на гімнастичні мати, що знаходилися позаду нього, після чого підійшовши до солдата ОСОБА_4, сів на нього зверху, наніс йому ще не менше 10 ударів кулаками обох рук в ділянку грудної клітини, чим спричинив йому побої та фізичний біль; 
		він же, повторно 14 грудня 2009 року близько 11 год. 15 хв. в кімнаті занять фізичними вправами та спортом роти забезпечення військової частини А-1119, наніс солдату ОСОБА_5 лівою ногою два удари в область правої голені, та наніс йому ще один удар кулаком правої руки в ділянку лівого плеча, чим спричинив йому побої та фізичний біль;
		він же, повторно 19 січня 2010 року в період з 9 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв., в розташуванні роти забезпечення військової частини А-1119, вдарив солдата ОСОБА_6 не менше трьох разів головою об деревяну обшивку колони. Продовжуючи насильницькі дії, маючи на меті принизити особисту честь і гідність підпорядкованого йому військовослужбовця, він силою змусив солдата ОСОБА_6 стати на коліна та тиснув його голову рукою до підлоги, при цьому наніс йому ще два удари кулаком по спині, чим спричинив останньому побої та фізичний біль;
		він же, повторно 2 лютого 2010 року близько 11 год. 10 хв. в розташуванні роти забезпечення військової частини А-1119 біля тумбочки днювального, завдав солдату ОСОБА_7 одного удару кулаком правої руки в праву ділянку грудної клітини, внаслідок чого у солдата ОСОБА_7 потемніло в очах, чим спричинив йому побої та фізичний біль;
		він же, повторно 2 лютого 2010 року в другій половині дня в розташуванні роти матеріального забезпечення військової частини А-1119, наніс солдату ОСОБА_5 кулаком правої руки не менше трьох ударів в ділянку стегна правої ноги, чим спричинив останньому побої та фізичний біль
		 Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Суду показав, що він з 21 серпня 2008 року проходить військову службу у військовій частині А-1119 на посаді командира взводу охорони та оборони роти забезпечення у військовому званні старший лейтенант. В 2009 році у війскову частину були призвані для проходження строкової військової служби солдати серед яких були і потерпілі по справі. Вказані військовослужбовці поводили себе негативно, сперичалися з командирами, порушували військову дисципліну та розпорядок. Таким військовослужбовцям він неодноразово робив зауваження, однак будь-якого насильства щодо підлеглих не застосовував, а лише намагався навести порядок, дбаючи про добробут військовослужбовців та підтримуючи військову дисципліну. 2 лютого 2010 року між ним та солдатом ОСОБА_7 дійсно мав місце інцидент, в зв'язку з тим, що ОСОБА_7 ходив не по формі одягу, тому він зробив йому двічі зауваження. Однак, коли ОСОБА_7 на зауваження не відреагував і розвернувся йти, то він правою рукою схватив його за рукав та відвів в підрозділ. Згодом ОСОБА_7 витягнув із внутрішнього карману губку для чищення взуття, яка була розбита. Він не заперечує того факту, що заставив роздягнутися ОСОБА_7 під форму «нуль» та провів його огляд під час якого вилучив мобільний телефон та зарядний пристрій. Будь-яких інших заходів насильства до військовослужбовців він не застосовував, а тому вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ст.424 ч.2 КК України, в зв'язку з чим просить його виправдати.
		Хоча підсудний ОСОБА_2 своєї вини у вчиненному не визнав, його вина в скоєному повністю підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме: заявами потерпілих (а.с.11-15), протоколами відтворення обстановки та обставин події (т.1 а.с.149-173, т.1 а.с.203-224, т.2 а.с.11-22, т.2 а.с.55-62, т.2 а.с.87-92, т.2 а.с.117-124, т.2 а.с.141-146), листком нарядів на особовий склад взводу охорони та оборони роти забезпечення військової частини А-1119 на січень 2010 року, відповідно до якого солдат ОСОБА_6 19 січня 2010 року заступив в добовий наряд по роті (т.3, а. с. 5 - 8, 10), книгою вечірньої перевірки особового складу роти забезпечення військової частини А-1119 за січень 2010 року, відповідно до якої солдат ОСОБА_6 19 січня 2010 року заступив в добовий наряд по роті (т. 3, а. с. 24  28), книгою вечірньої перевірки особового складу такелажної роти військової частини А-1119 за січень 2010 року, відповідно до якої солат ОСОБА_8 19 січня 2010 року був хворим (т. 3, а. с. 18  23), протоколом огляду книги обліку хворих направлених на стаціонарне лікування ВЛК відповідно до якого солдат ОСОБА_8 19 січня 2010 року був хворим та відвідував санітарну частину (т. 3, а. с. 41  44), губкою для чищення взуття «Silver», оглядом якої виявлено пошкодження корпусу, спричинені нанесенням удару (т.3 а.с.32-35), протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4, в якому виявлено дві фотографії, зроблених 14 грудня 2009 року о 11 год. 17 хв. в кімнаті для занять фізичними вправами та спортом роти забезпечення, чим встановлено, що кімната для занять фізичними вправами та спортом 14 грудня 2009 року в першій половині дня була відкрита (т.3, а. с. 38  40), листком нарядів на особовий склад другого такелажного взводу такелажної роти військової частини А-1119 на вересень 2009 року, відповідно до якого солдат ОСОБА_3 та солдат ОСОБА_4 18 вересня 2009 року заступили в добовий наряд по роті (т. 3, а. с. 5  8, 9), книгою вечірньої перевірки особового складу такелажної роти військової частини А-1119 за вересень 2009 року, відповідно до якого солдат ОСОБА_3 та солдат ОСОБА_4 18 вересня 2009 року перебували в добовому наряді (т.3, а. с. 5  8, 12  17), а також показаннями потерпілих та свідків в судовому засіданні.
		 Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 19 жовтня 2009 року він був призваний на строкову військову службу Немирівським РВК Вінницької області та в подальшому проходив службу у в/ч А-1119.
		19 січня 2010 року він заступав в добовий наряд по роті, а тому разом із військовослужбовцями, що хворіли, наводив порядок в розташуванні роти. В період з 9 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. старший лейтенант ОСОБА_2 здійснював огляд приміщень роти на предмет якості прибирання. При здійсненні огляду ОСОБА_2 запитав, хто здійснював прибирання приміщень, на що ОСОБА_6 відповів, що він. Будучи невдоволеним наведеним порядком, ОСОБА_2 схопив його правою рукою за комір кітеля та вдарив головою не менше трьох разів об колону, при цьому, супроводжуючи нанесення ударів лайкою та нецензурними висловами. Після цього, ОСОБА_2 схопив його за кітель та поволік до одного із ліжок в підрозділі, біля якого силою змусив стати на коліна та тиснув його голову до полу, кажучи при цьому, щоб він подивився скільки під ліжком пилі. Коли він ще перебував на колінах, то ОСОБА_2 наніс йому два удари кулаком по спині в район нирок. Після того як він підвівся з колін, ОСОБА_2 наказав йому йти до тумбочки днювального продовжувати нести службу. Також ОСОБА_6 показав, що причиною застосування насильства зі сторони ОСОБА_2 було те, що останній був невдоволений його несенням служби та наведеним ним порядком. Підстав для застосування насильства ОСОБА_2 не було, адже він завжди виконував всі поставленні завдання, що підтверджується відсутністю дисциплінарних стягнень за весь період військової служби. Внаслідок застосування насильства щодо нього ОСОБА_2, йому було завдано фізичних та моральних страждань. На даний час претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_2 не має. 
		 Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він був призваний на строкову військову службу 21 квітня 2009 року Барським РВК Вінницької області та проходив військову службу у військовій частині А-1119.
		2 лютого 2010 року, близько 11 год. 10 хв., коли він зайшов з вулиці до казарми, то біля тумбочки днювального стояв старший лейтенант ОСОБА_2, який побачивши ОСОБА_7, підійшов до нього. При цьому ОСОБА_2 зробив йому зауваження з приводу порушення форми одягу, адже в нього був розстібнутий верхній комірець камуфльованої куртки. Не дочекавшись відповіді, ОСОБА_2 наніс йому один удар кулаком правої руки в праву ділянку грудної клітини, внаслідок чого він відчув фізичний біль. Від нанесеного удару в нього розломилася губка для чищення взуття, що знаходилася в правій зовнішній кишені камуфльованої куртки. Почувши після удару хруст, ОСОБА_2 в нього відразу запитав, що в кишені та наказав йому дістати все із кишень, а після цього відвів до спального приміщення, де наказав роздягтися до натільної білизни. Після того як він роздягнувся, ОСОБА_2 обшукав його речі та знайшов мобільний телефон і зарядний пристрій. Знайдені предмети ОСОБА_2 забрав та наказав йому написати з даного приводу пояснення. При цьому покликав сержанта ОСОБА_9, щоб останній провів з ним розяснювальну бесіду з приводу заборони користування мобільними телефонами. Виконуючи наказ ОСОБА_2, він написав пояснення на імя командира роти де вказав, що готовий нести відповідальність за порушення форми одягу та за носіння телефону, однак не вважає, що в якості покарання ОСОБА_2 має застосовувати до нього насильство. Також він в поясненні клопотав про надання можливості по даному факту зустрітися з командиром частини. Написане пояснення він намагався віддати особисту ОСОБА_2, проте останній відмовився його приймати. Тоді він віддав пояснення черговому по роті старшому солдату ОСОБА_10, який і передав його ОСОБА_2 Прочитавши пояснення, ОСОБА_2 сказав, що пояснення написано невірно та він мав написати про порушення форми одягу і носіння мобільного телефону, а лише після цього писати скаргу. Тому ОСОБА_2 написане ним пояснення зімяв та забрав його із собою. Через деякий час ОСОБА_2 викликав його до себе в кабінет і запитав чого він хоче таким поясненням досягти та що цим він нічого не добється. Також ОСОБА_2 йому сказав, що він не зможе нічого довести, адже нанесення удару ніхто не бачив. Після цього ОСОБА_2 викликав в кабінет днювального ОСОБА_11, який в момент нанесення удару стояв на тумбочці днювального та все бачив, і запитав в нього, чи бачив він як ОСОБА_2 наносив удар ОСОБА_7 ОСОБА_11, боячись покарання зі строни ОСОБА_2, сказав, що нічого такого не бачив. Він в свою чергу клопотав перед ОСОБА_2 про зустріч з командиром, однак ОСОБА_2 відмовив та сказав вийти з кабінету. Також ОСОБА_7 показав, що причиною застосування ОСОБА_2 стосовно нього насильства було порушення ним форми одягу, адже будь-якої особистої неприязні до нього ОСОБА_2 не мав.
		 Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що він призваний на військову службу Шевченківським РВК м. Києва 21 травня 2009 року та проходив строкову військову службу у військовій частині А-1119 на посаді стрільця взводу охорони та оборони роти забезпечення у військовому званні солдат. Командиром взводу охорони та оборони був старший лейтенант ОСОБА_2, який являвся його безпосереднім командиром. Крім того, в грудні 2009 року ОСОБА_2 був тимчасово виконуючим обовязки командира роти забезпечення.
		14 грудня 2009 року йому та солдату ОСОБА_4 був відданий наказ старшим лейтенантом ОСОБА_2 на здійснення прибирання в кімнаті занять фізичними вправами та спортом. Під час здійснення прибирання, близько 11 год. 15 хв. до кімнати занять фізичними вправами та спортом зайшов ОСОБА_2 Перевіривши порядок, хоча його наведення ще не було закінчене, старший лейтенант ОСОБА_2, будучи невдоволеним виконанням робіт, зробив йому та ОСОБА_4 зауваження, після чого застосував насильство до солдата ОСОБА_4, що виражалося в нанесенні ударів останньому. В цей час він бачив дії ОСОБА_2 з лавочки.
		Закінчивши наносити удари солдату ОСОБА_4, ОСОБА_2 підійшов до нього та, обхопивши правою рукою його шию, почав таким чином його підіймати з лавки, після чого нахиливши і подавши його тіло до себе, наніс йому лівою ногою два удари в область правої голені. При цьому він намагався вирватися, а тому ОСОБА_2 його відпустив та наніс ще один удар кулаком правої руки в ділянку лівого плеча. Після цього ОСОБА_2 вийшов з кімнати занять фізичними вправами та спортом. Також ОСОБА_5 показав, що 2 лютого 2010 року він змінився з наряду по парку та прибув до підрозділу. В підрозділі сержант ОСОБА_13 дав йому поличку та наказав її пофарбувати. Виконавши наказ, він поставив пофарбовану поличку для сушіння, доповівши про виконаня наказу сержанту ОСОБА_13, після чого в приміщенні кімнати для відпочинку ліг відпочивати. Через деякий час до нього підійшов старший лейтенант ОСОБА_2, та виразивши невдоволення стосовно фарбування полички, сів на нього зверху та наніс кулаком правої руки не менше трьох ударів в ділянку стегна правої ноги. Даними діями ОСОБА_2 завдав йому фізичного болю та принизив його як особистість. На даний час претензій матеріального та морального характеру він до ОСОБА_2не має.
		 Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він призваний на строкову військову службу Печерсько-Голосіївським РВК 12 травня 2009 року та в період з 21 травня 2009 року проходив строкову військову службу у військовій частині А-1119 на посаді такелажника другого такелажного взводу такелажної роти.
		У військовій частині А-1119 на посаді командира взводу охорони та оборони роти забезпечення також проходив військову службу старший лейтенант ОСОБА_2, який був його прямим начальником. Старшим лейтенантом ОСОБА_2 до нього було застосоване насильство. Зокрема, 18 вересня 2009 року він заступив в добовий наряд днювальним по роті. Близько 14 год., коли він ніс службу на тумбочці днювального, то почув, як в кімнаті для вмивання з крану, який хтось забув закрутити, біжить вода. Тому, з метою закрутити даний кран, він пішов до кімнати для вмивання. При цьому, вже перебуваючи в кімнаті для вмивання, він почув крик старшого лейтенанта ОСОБА_2 та відразу повернувся до місця несення служби, де старший лейтенант ОСОБА_2 запитав в нього, яка причина того, що він залишив тумбочку днювального. На дане питання ОСОБА_3 відповів, що відлучився до кімнати для вмивання з метою закрутити кран, з якого бігла вода. Незважаючи на це, ОСОБА_2 обхопив правою рукою його шию, стискаючи її внутрішньою стороною ліктевого суглобу, та наніс йому близько трьох ударів кулаком лівої руки в ділянку грудної клітки та три-чотири удари в ділянку ребер зліва. Даними діями ОСОБА_2 спричинив йому сильний фізичний біль.
		Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він призваний на строкову військову службу Печерсько-Голосіївським РВК 20 травня 2009 року та з 21 травня 2009 року проходив строкову військову службу у військовій частині А-1119 на посаді старшого стрільця взводу охорони та оборони роти забезпечення. Його безпосереднім начальником був старший лейтенант ОСОБА_2, який являвся командиром взводу охорони та оборони роти забезпечення. Крім того, в грудні 2009 року старший лейтенант ОСОБА_2 тимчасово виконував обовязки командира роти забезпечення, оскільки командир роти старший лейтенант ОСОБА_14 вибув у чергову відпустку. 
		14 грудня 2009 року, старший лейтенант ОСОБА_2 наказав йому здійснити прибирання в кімнаті занять фізичними вправами та спортом. Прибирання він здійснював разом із солдатом ОСОБА_5 Близько 11 год. 15 хв., до кімнати занять фізичними вправами та спортом зайшов старший лейтенант ОСОБА_2 Перевіривши порядок, старший лейтенант ОСОБА_2, будучи невдоволеним виконанням робіт, зробив йому та ОСОБА_5 зауваження після чого наніс йому один удар кулаком правої руки в ділянку грудної клітини, від якого він відчув сильний біль. Супроводжуючи свої дії ненормативною лексикою, ОСОБА_2, підтягнувшись на гімнастичних брусах, наніс йому ще один удар правою ногою в ділянку грудної клітини, внаслідок чого він впав на гімнастичні мати, що знаходилися позаду нього на відстані близько одного метра. Після цього старший лейтенант ОСОБА_2 сів на нього зверху та наніс близько десяти ударів кулаками обох рук в ділянку грудної клітини. При нанесенні йому ударів ОСОБА_2 він відчув сильний фізичний біль та моральні страждання, адже такими діями ОСОБА_2 фактично принизив його як особистість. 
		Вважає, що причиною, яка слугувала застосуванню до нього насильства, було те, що коли він прийшов на військову службу у військову частину А-1119, то ОСОБА_2 запропонував йому розповідати про все, що робиться в підрозділі, а в разі його згоди, ОСОБА_2 обіцяв зробити все для того, щоб йому було добре служити. При цьому він відмовився від даної пропозиції, на що ОСОБА_2 сказав, що йому помститься та покаже, яка насправді буває військова служба важка, особливо тоді, коли не співпрацюєш з командиром.
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що він проходить військову службу у в/ч А-1119 на посаді командира відділення інженерної техніки інженерного взводу. В роті забезпечення також проходив строкову військову службу солдат ОСОБА_7 2 лютого 2010 року близько 11 години він зайшов до підрозділу та бачив, як в спальному приміщенні стояв роздягнений солдат ОСОБА_7, речі якого лежали на табуретці. Поряд з ОСОБА_7 стояв старший лейтенант ОСОБА_2, який тримав в руках мобільний телефон та кричав на останнього за те, що той не здав телефон на зберігання. При цьому ОСОБА_2 наказав ОСОБА_7 написати з даного приводу пояснення. Йому ж ОСОБА_2 наказав прослідкувати за написанням ОСОБА_7 пояснення та провести з ОСОБА_7 розяснювальну роботу про заборону користуватися мобільними телефонами. Однак, він відмовився це робити, адже ОСОБА_7 не був його підлеглим. Коли ОСОБА_7 пішов писати пояснення, він підійшов до днювального, солдата ОСОБА_11 та запитав, що сталося. ОСОБА_11 йому розповів, що ОСОБА_7 зайшов до приміщення із розстібнутим комірцем на що ОСОБА_2 зробив йому зауваження та при цьому наніс сильний удар рукою в грудну клітину. При ударі ОСОБА_2 відчув, що в ОСОБА_7 в кишені щось є, адже від удару було чути сильний хруст, а тому вирішив перевірити його речі на наявність мобільного телефону та наказав останньому повністю роздягтись, після чого обшукав його речі.Також ОСОБА_9 показав, що перебував в кабінеті ОСОБА_2, коли останній викликав ОСОБА_7, та тримаючи в руках написане ОСОБА_7 пояснення, запитав, що той хоче таким поясненням добитися та те, що він з приводу нанесення йому удару нічого не зможе довести, адже цього ніхто не бачив. Після цього ОСОБА_2 викликав до кабінету солдата ОСОБА_11, який все бачив, та запитав чи він бачив, що ОСОБА_2 наніс удар ОСОБА_7, на що ОСОБА_11, злякавшись розплати ОСОБА_2 відповів, що нічого такого не бачив. Після цього ОСОБА_2 зімяв пояснення ОСОБА_7 та викинув його до урни.
		Аналогічні показання, що й свідок ОСОБА_15, в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_16
		 Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що він проходить строкову військову службу у в/ч А-1119 на посаді старшого стрільця взводу охорони та оборони роти забезпечення. З ОСОБА_2 він знайомий, оскільки останній проходив разом з ним військову службу у військовій частині А-1119 на посаді командира взводу охорони та оборони роти забезпечення. 
		2 лютого 2010 року він заступив в добовий наряд черговим по роті. Разом з ним в склад добового наряду днювальним по роті заступив солдат ОСОБА_11 Близько 11 год. 00 хв., коли він перебував у кімнаті для сержантів, він почув в розташуванні роти шум. Зокрема, ОСОБА_2 кричав на ОСОБА_7 з приводу наявності в останнього мобільного телефону. Коли він вийшов з кімнати для сержантів, то побачив, що ОСОБА_2 стояв та тримав в руках мобільний телефон ОСОБА_7 та кричав на останнього з приводу того, що той не здав телефон та порушив форму одягу. Також були якісь розмови повязані із здійсненням фізичного впливу. При цьому ОСОБА_2 телефон ОСОБА_7 забрав та наказав останньому написати з даного приводу пояснення. Написане пояснення ОСОБА_7 дав йому та попросив передати ОСОБА_2, адже ОСОБА_2 відмовляється дане пояснення від ОСОБА_7 брати. Він погодився та взяв пояснення ОСОБА_7, при цьому прочитавши. В поясненні ОСОБА_7 написав як старший лейтенант ОСОБА_2 2 лютого 2010 року його вдарив та те, що ОСОБА_2 не мав права цього робити. Крім того, в поясненні містилося клопотання зустрітися з даного приводу із командиром військової частини. Також ОСОБА_10 показав, що ОСОБА_7 йому особисто цього дня розповідав, що коли він зайшов до казарми із розстібнутим комірцем ОСОБА_2 зробив йому зауваження та при цьому наніс сильний удар рукою в грудну клітину. При ударі ОСОБА_2 відчув, що в ОСОБА_7 в кишені щось є, адже від удару було чути сильний хруст, а тому вирішив перевірити його речі на наявність мобільного телефону та наказав останньому повністю роздягтись, після чого обшукав його речі.
		 Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 19 січня 2010 року він захворів та був записаний до книги запису хворих для відвідування санітарної частини, а тому вранці наводив порядок в підрозділі, адже саме хворі та новий наряд здійснюють наведення порядку. Разом з ним наводив порядок також і солдат ОСОБА_6, який того дня заступав в наряд по роті.
		В період з 9 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. старший лейтенант ОСОБА_2 здійснював огляд приміщень роти на предмет якості прибирання. В ході огляду ОСОБА_2 запитав у ОСОБА_6, який в цей час стояв на тумбочці днювального, хто здійснював прибирання, на що останній відповів, що він. Будучи невдоволеним наведеним порядком, ОСОБА_2 правою рукою схопив ОСОБА_6 за комір кітеля та сказав у підвищеному тоні, супроводжуючи нецензурними словами, подивитись на ліжко та відповісти чому нерівна лінія, на що ОСОБА_6 відповів, що потрібно трішки підрівняти. Після цього ОСОБА_2 силою, не менше трьох разів, вдарив головою ОСОБА_6 об колону. Після цього ОСОБА_2 схопив ОСОБА_6 за кітель та потягнув до одного із ліжок біля якого силою змусив ОСОБА_6 стати на коліна, тиснувши його голову до низу, щоб той подивився під ліжко скільки там пилюки. Після цього ОСОБА_2 кулаками завдав ОСОБА_6 не менше двох ударів в ділянку спини. 
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що він проходив строкову службу у в/ч А-1119 на посаді стрільця взводу охорони та оборони роти забезпечення.
		2 лютого 2010 року він заступив в добовий наряд по роті. Близько 11 год. 10 хв., коли він ніс службу на тумбочці днювального, біля нього стояв старший лейтенант ОСОБА_2 В цей момент до приміщення з вулиці зайшов ОСОБА_7, в якого був розстібнутий комірець камуфльованої куртки. Помітивши ОСОБА_7, ОСОБА_2 відразу до нього підійшов та зробив зауваження щодо порушення ним форми одягу. Не дочекавшись відповіді, ОСОБА_2 наніс йому один удар правою рукою в ділянку грудної клітини з права від якого ОСОБА_7 зігнувся. Від завданого ОСОБА_2 удару в ОСОБА_7 в кишені щось розломилося, адже було чути характерний звук. Згодом він дізнався, що це розломилася щітка для чищення взуття. Тому ОСОБА_2 запитав у ОСОБА_7, що в того в кишенях, та наказав усе дістати. Після цього, ОСОБА_2 наказав ОСОБА_7 зайти в спальне приміщення та роздягтися. Що відбувалося в спальному приміщенні він не бачив, проте чув невдоволення ОСОБА_2 та крики на адресу ОСОБА_7 з приводу заборони носіння мобільних телефонів у частині та порушення військової форми одягу.
		Через деякий час його в кабінет викликав ОСОБА_2, де вже знаходився ОСОБА_7, та запитав, чи він бачив як він завдавав удару ОСОБА_7 Злякавшись покарання зі сторони ОСОБА_2, він відповів, що нічого не бачив.
		Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що він проходив строкову військову службу на посаді механіка водія взводу охорони та оборони роти забезпечення в/ч А-1119. ОСОБА_2 був його прямим начальником та він перебував з ним у службових відносинах. Він особисто чув про те, що деякі військовослужбовці написали заяви про їх побиття старшим лейтенантом ОСОБА_2, однак йому такі факти не відомі.Також йому відомо, що 14 грудня 2009 року солдати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прибирали в кімнаті для занять фізичними вправами та спортом і цього дня вказана кімната в першій половині дня булла відкрита.
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що він проходив строкову військову службу у в/ч А-1119 на посаді старшого такелажника такелажної роти. Старший лейтенант ОСОБА_2 був командиром взводу охорони та оборони та він з ним перебував виключно у службових відносинах. За час проходження військової служби він неодноразово чув про застосування насильства до військовослужбовців строкової служби зі сторони старшого лейтенанта ОСОБА_2, однак особисто він таких випадків не бачив. 
		 Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що він проходив строкову військову службу стрільцем взводу охорони та оборони роти забезпечення у військовій частині А-1119. Приблизно на початку лютого 2010 року, коли він, солдати ОСОБА_20, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в казармі відпочивали, то до них зайшов старший лейтенант ОСОБА_2, та впершись в ліжка, про щось розмовляв з ОСОБА_5 Що ОСОБА_2 з ОСОБА_5 робив він не бачив. Також йому відомо, що ОСОБА_4 постійно скаржився на ОСОБА_2, що той до нього погано відноситься.
		 Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що він проходив строкову військову службу на посаді стрільця взводу охорони та оборони роти забезпечення у в/ч А-1119 у військовому званні солдат. Старший лейтенант ОСОБА_2 був його прямим начальником. 2 лютого 2010 року він разом із солдатом ОСОБА_19 змінилися з наряду після чого пішли відпочивати. В кімнаті також знаходилися солдати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Коли він лежав на ліжку, то в цей час до ОСОБА_5 підійшов ОСОБА_2 та про щось з ним розмовляв. Потім ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_4 та почав обшукувати його ліжко, тумбочку та речі на наявність телефону. Про будь-які побої з боку ОСОБА_2 по відношенню до військовослужбовців йому не відомо. Також він не бачив, щоб ОСОБА_2 сідав на ОСОБА_5
		 Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що він проводив досудове слідство по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 по ст.424 ч.2 КК України. В ході досудового слідства допитувались потерпілі та свідки, пояснення яких з їх слів фіксувалися в протоколах допиту, де усі особи розписувалися самостійно. При проведенні слідчих дій понятих з військової прокуратури не було. Будь-якого тиску на підсудного, потерпілих чи свідків під час розслідування кримінальної справи не чинилося. Досліджувались докази, які як обвинувачують підсудного, так його і виправдовують. Вважає, що досудове слідство по кримінальній справі було проведено повно, всебічно і об'єктивно.
		 Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він проходить військову службу у Вінницькому зональному відділі ВСП на посаді начальника режимної служби. З ОСОБА_2 він знайомий, оскільки за ним закріплена по питаннях режиму військова частина А-1119, де проходить військову службу ОСОБА_2 До його посадових обов'язків належить контроль за пропускним режимом, порядок допуску особового складу та техніки на технічну територію тощо. Оскільки за ним закріплена військова частина А-1119, то значну частину часу він проводить в ній. При цьому спілкується із військовослужбовцями строкової служби, проводить з ними бесіди, в ході яких наголошує, що в разі виникнення проблемних питань, щоб вони зверталися до нього. Одного разу до нього дійсно підходив солдат ОСОБА_4, який попросив у нього номер його мобільного телефону, щоб у разі виникнення проблем він міг до нього звернутися. Через деякий час до нього зателефонував ОСОБА_4 та сказав, що в його підрозділі один офіцер застосовує фізичну силу до військовослужбовців строкової служби. Коли ОСОБА_4 до нього підійшов, то розповів, що командир його взводу старший лейтенант ОСОБА_2 застосовував насильство до нього та солдатів ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 Після цього він здійснив доповідь своєму начальнику для відповідного реагування та проведення перевірки.
		 Таким чином, як вбачається з показань, даних в судовому засіданні підсудним ОСОБА_2, останній своєї вини в інкримінованому йому злочині не визнав, мотивуючи тим, що будь-якого насильства по відношенню до потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_22 не застосовував, а тому вважає, що потерпілі його оговорюють.
		Натомість потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_22, кожен окремо, як на досудовому слідстві, так і в суді дали показання, як викладено в описовій частині вироку, підтвердивши факти застосування до них насильства зі сторонни підсудного ОСОБА_2
		Свої показання потерпілі, кожен окремо, повністю підтвердили при проведенні з ними відтворення обстановки та обставин події, під час очних ставок з підсудним ОСОБА_2, з яких вбачається, що їх показання узгоджуються між собою та суперечили позиції підсудного. Будь-яких розбіжностей у показаннях потерпілих судом не встановлено.
		Усі потерпілі показали, що при застосуванні щодо них насильства зі сторони старшого лейтенанта ОСОБА_2 вони відчували сильний фізичний біль та перенесли моральні страждання, оскільки такими діями ОСОБА_2 фактично принизив їх особистості.
		Таким чином, аналіз показань потерпілих, даних під час досудового слідства, а також в судовому засіданні, дає суду підстави зробити висновок про те, що вони носять послідовний характер і відображають повну картину вчиненного підсудним злочину, незважаючи на невизнання ним своєї вини у вчиненому.
		 Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_11 підтвердили факти застосування насильства підсудним ОСОБА_2 до потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7
		Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили в судовому засіданні факт написання потерпілим ОСОБА_7 заяви про застосування щодо нього підсудним ОСОБА_2 насильства.
		Свідок ОСОБА_19 показав, що під час проходження військової служби він неодноразово чув про застосування насильства зі сторонни ОСОБА_2 до військовослужбовців строкової служби, однак свідком таких подій не був.
		Аналіз показань в судовому засіданні свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_19, а також порівняння їх показань з показаннями, які вони давали на досудовому слідстві, дає суду можливість зробити висновок про те, що їх показання є послідовними і не суперечать одне одному, а тому суд вважає їх достовірними.
		Також суд вважає достовірними показання ОСОБА_4 про застосування насильства підсудним ОСОБА_2 до підлеглих військовослужбовців ОСОБА_5 і ОСОБА_3, та відповідно показання потерпілого ОСОБА_5 про застосування насильства старшим лейтенантом ОСОБА_2 по відношенню до потерпілого ОСОБА_4 
		За таких обставин, показання в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_22 та свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_11 повністю спростовують твердження підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні про те, що будь-якого насильства до підлеглих військовослужбовців він не застосовував, а тому суд визнає їх недостовірними.
		Також суд визнає недостовірними показання в судовому засіданні підсудного ОСОБА_2 з приводу того, що він 18.09.2009 року в обідній час не міг застосовувати насильства до потерпілого ОСОБА_3, так як знаходився в кафе та обідав із своєю дружиною, оскільки такі показання підсудного ОСОБА_2 належними доказами не підтверджені та спростовуються показаннями самого потерпілого ОСОБА_3
		Суд визнає недостовірними і показання ОСОБА_2 про те, що кімната для занять фізичними вправами та спортом завжди закрита і відкривається лише згідно розпорядку дня, та 14 грудня 2009 року в першій половині дня дана кімната була закрита, оскільки такі показання спростовуються показаннями свідка ОСОБА_17 та оглядом телефону ОСОБА_23, де виявлено фотографії зроблені в кімнаті для занять фізичними вправами та спортом 14 грудня 2009 року о 11 год. 17 хв.
		Посилання в судовому засіданні підсудного ОСОБА_2 на те, що він не застосовував до потерпілих фізичного насильства, оскільки об'єктивних ознак тілесних ушкоджень при їх судово-медичному обстеженні не виявлено, суд оцінює критично, оскільки як вбачається з актів судово-медичних обстежень потерпілих ОСОБА_7 (т.1 а.с31), ОСОБА_6 (т.1 а.с.31), ОСОБА_5 (т.1 а.с.34), ОСОБА_4 (т.1 а.с.35) обстеження останніх проводилося 5 та 8 лютого 2010 року, тобто через певний проміжок часу з моменту застосування до них фізичного насильства зі сторонни підсудного.
		Крім того, суд звертає увагу на заяву потерпілого ОСОБА_7 від 18.06.2010 року (т.3 а.с.308), адресовану військовому прокурору Вінницького гарнізону, з якої вбачається те, що 16.06.2010 року біля 20 години до нього додому за адресою: АДРЕСА_2 приїзджав підсудний ОСОБА_2 та просив його відмовитися за винагороду від показань про те, що він застосовував 02.02.2010 року до нього фізичне насильство.
		Даний факт свідчить про те, що ОСОБА_2, побоюючись бути покараним за скоєне, намагався таким чином уникнути відповідальності.
		 Таким чином, аналіз матеріалів кримінальної справи, доказів здобутих під час судового слідства дають суду підстави зробити висновок про те, що 18.09.2009 року саме підсудний ОСОБА_2 застосував насильство по відношенню до потерпілого ОСОБА_3, 14.12.2009 року повторно застосував насильство до потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, 19.01.2010 року повторно застосував насильство до потерпілого ОСОБА_6 та 02.02.2010 року повторно застосував насильство до потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_5 під час якого потерпілі зазнали фізичного болю та моральних страждань. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що підсудний ОСОБА_2 насильства до потерпілих не застосовував судом встановлено не було. А тому невизнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненному, суд розцінює, як спосіб його самозахисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
		 Оцінивші зібрані по справі докази, суд вважає необхідним дії підсудного ОСОБА_2 кваліфікувати по ст.424 ч.2 КК України як застосування насильства щодо підлеглого. 
		 Вчинення підсудним ОСОБА_2 злочину повторно, суд визнає обтяжуючою по справі його вину обставину.
		 При обранні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проходження військової служби, від його злочинних дій тяжких наслідків не настало, потерпілі претензій матеріального та морального характеру до нього не мають та просять суворо його не карати, згідно наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 06.06.2011 року №184 звільнений з військової служби у запас за пунктом «а» частини шостої. 
		З врахуванням наведених обставин, суд вважає необхідним підсудному ОСОБА_2 обрати покарання у виді позбавлення волі і відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки позитивні дані про особу винного дають суду можливість дійти обгрунтованого припущення про те, що призначення в даному випадку більш м'якого покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,суд,-
		 З А С У Д И В:
		 ОСОБА_2 визнати винним по ст.424 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 3-х років позбавлення волі. 
		 Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. 
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.
		Речовий доказ по справі: губку для чищення взуття «Silver», яка зберігається при матеріалах кримінальної справи, - знищити.
		Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення. 
		 
			 
			Суддя:І. В. Павленко

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...