Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1158/11 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження нормативно-правових актів, виданих (усього), у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.09.2011. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2-1158/11
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 "18" серпня 2011 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області
		в складі : головуючого-судді Микитчина І.М.
		при секретарі Попович Є.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства „Філдес Українапро захист прав споживача, визнання контракту недійсним та стягнення грошових коштів, 
		 ВСТАНОВИВ :
		 
		Позивач просить:
		1) визнати недійсним Контракт № 0505696 від 27.12.2006р., укладений між ОСОБА_1 та ДП „Філдес Україна” Компанії „Філдес Ентерпрайзис ЛТД”, правонаступником якого є ЗАТ „Філдес Україна”, яке на даний час перереєстроване у ПАТ „Філдес Україна” внаслідок здійснення останнім нечесної підприємницької практики.
		2) Стягнути з ПАТ „Філдес Україна” на користь ОСОБА_1 74760, 55 грн., сплачених за Контрактом.
		3) Стягнути з ПАТ „Філдес Україна” на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000, 00 грн. 
		4) Судові витрати покласти на відповідача.
		В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що 27.12.2006 року він уклав з ДП „Філдес Україна” Компанії „Філдес Ентерпрайзис ЛТД”, правонаступником якого є ЗАТ „Філдес Україна”, яке на даний час перереєстроване у ПАТ „Філдес Україна” контракт № 0505696, з ідентифікатором контракту анкетні дані Клієнта та перелік платежів з зазначенням їх розміру, які позивач повинен здійснити. В Контракті на момент його укладання, була вказана на той час, адреса проживання та реєстрації позивача, це АДРЕСА_1, але, на сьогодні, його адреса місця проживання та реєстрації змінилася, на АДРЕСА_2. 
		Даний Контракт був укладений ним з відповідачем з метою придбання легкового автомобіля Chevrolet Aveo B4LM510 на суму 58800, 00 грн. Згідно умов спірного Контракту, а також п.п. 3, 17, 19, 22 ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів” відповідач виступає виконавцем певних послуг, зазначених у ст. 1 Контракту, а позивач є їх споживачем. При цьому умови Контракту порушують права позивача як споживача, а саме: 
		1. Відповідно до ст. 1 Контракту предметом контракту є надання особі, що уклала контракт, послуги по адмініструванню системи, що умовно називається Car Credit (Кар Кредит) з метою придбання автомобіля в групі. 
		Перед укладанням Контракту, протягом нетривалого часу відбулася бесіда між ним та представником відповідача, який запевнив його у вигідності умов Контракту, в результаті чого він його і уклав. При підписанні Контракту, на виконання ст. 2 ним на користь відповідача було сплачено 2116, 80 грн., в якості вступного внеску. 
		Позивач, як Клієнт системи повинен за Контрактом сплачувати щомісячні Повні внески в розмірі 949, 62 грн., а також, заповнювати та направляти на адресу Відповідача Пропозицію на торги. Він виконував свої обовязки належним чином, сплатив 76 (сімдесят шість) щомісячних Повних внесків, відповідно до отриманих платіжних доручень від Відповідача, але автомобіля так і не отримав. Загальна сума сплачених ним щомісячних платежів складає 72643, 75 грн. При цьому, як зазначено вище, ціна автомобіля Chevrolet Aveo B4LM510, який він мав намір придбати за допомогою послуг відповідача, складала 58800, 00 грн. Отже, сплативши фактично 123% вартості автомобіля, він так і не дочекався від ПАТ „Філдес Україна” автомобіля. Зазначений факт ілюструє несправедливе виконання умов Контракту з боку відповідача.
		Відповідач, керуючись Контрактом формує Групу Клієнтів системи та здійснює Асигнаційний акт щодо призначення (визнання) автомобіля Клієнту системи один раз на місяць. 
		Пунктом в) ст. 5 Контракту передбачено, що призначений (визнаний) автомобіль Клієнту системи за результатами Асигнаційного акту, є підставою для придбання автомобіля за рахунок Чистих внесків для Клієнта системи, що входить у дану групу.
		Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 7 ч. 3, ст. 19 Закону України „Про захист прав споживачів” забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, зокрема, забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
		Частиною 6 ст. 19 Закону України „Про захист прав споживачів” визначається, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.
		Таким чином, підсумовуючи діяльність відповідача як сторони оспорюваного Контракту, та відповідно до наведених вище норм Закону України „Про захист прав споживачів”, можна зробити висновки, що наявна підстава для визнання спірного Контракту недійсним як такого, що укладений внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики, яка відображена в умовах Контракту та полягає в наступному:
		- діяльністю відповідача є створення та обслуговування пірамідальної схеми під назвою „система придбання автомобіля в групі Кар Кредит”, що полягає у формуванні Груп Клієнтів системи (ст. 3 Контракту) за рахунок сплати щомісячних Повних внесків (ст. 5 Контракту), сплачених Клієнтами системи, тобто, за кошти Клієнтів системи, формуванні Фонду даної Групи (ст. 7 Контракту), також, із Фонду Групи формується Чистий Фонд, який призначений для придбання автомобілів для Клієнтів системи, його наступний щомісячний розподіл між Клієнтами системи споживачами ПАТ „Філдес Україна” шляхом призначення (визнання) автомобіля Клієнту системи з наступною його оплатою. При цьому, призначення (визнання) автомобіля, яке підтверджує право Клієнта системи на одержання автомобіля надається не всім Клієнтам системи, а тільки тим Клієнтам системи, які матимуть найбільшу кількість проплат (внесків), або надали найбільшу пропозицію на торги. Таким чином, зазначений Фонд Групи формується виключно за рахунок внесків Клієнтів системи придбання автомобіля в групі Кар Кредит, без залучення коштів ПАТ „Філдес Україна”, а розподіл коштів Фонду Групи між Клієнтами системи являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми, що порушує вимоги п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України „Про захист прав споживачів”, а саме, коли один Клієнт системи за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує автомобіль іншому Клієнту системи. При цьому, призначення (визнання) автомобіля, що підтверджує право Клієнта системи на одержання автомобіля, що передається у власність Клієнта системи є компенсацією за рахунок коштів інших Клієнтів системи, залучених до системи придбання автомобіля в групі Кар Кредит. 
		Тобто, він сплачував відповідачу власні кошти не за одержання автомобіля, а фактично за можливість призначення (визнання) автомобіля, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів та їх коштів до системи придбання автомобіля в групі „Кар Кредит”, а призначення (визнання) автомобіля залежить від розміру Фонду Групи і внесення коштів іншими Клієнтами системи та власного розсуду відповідача. Отже, така діяльність відповідача вводить його, як споживача в оману, є елементом нечесної підприємницької практики у вигляді створення та експлуатації пірамідальної схеми, до якої його було залучено внаслідок укладання спірного Контракту.
		Крім зазначених порушень прав споживача, ст.ст. 2, 15 Контракту регламентує порядок розірвання Контракту таким чином: розірвання Контракту на паритетних правах можливе лише протягом 7 (семи) днів з моменту підписання Контракту. У разі виявлення бажання Клієнтом системи розірвати Контракт після зазначеного терміну, з Клієнта системи утримується штраф 10%, розмір штрафу ніколи не буде нижче вартості 2 (двох) Чистих внесків, нарахованих на підставі ціни продукту, що є дійсною в день повернення, а також, відповідач не повертає Клієнту системи сплачений ним Вступний внесок, адміністративні витрати, страховий внесок, чим порушує п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»надання можливості виконавцю не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від виконавця у звязку з розірванням або не виконанням ним договору. Разом з тим, при розірванні Контракту для самого відповідача будь-яких негативних наслідків взагалі не передбачено.
		Частиною 4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлюється, що перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. 
		Згідно ч.,ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобовязана повернути потерпілому це майно. Ці положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
		Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВС України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів». При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. 
		2. В результаті укладання Контракту, що порушує його права як споживача, йому спричинена моральна шкода, про відшкодування якої на підставі ч. 2 ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів” суд вирішує питання одночасно із задоволенням основних позовних вимог. Згідно п. 3 Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам. Отже, спричинена йому моральна шкода полягає у порушенні його прав, як споживача та неправомірному користуванні його коштами, вкладеними до системи придбання автомобілів в групі Кар Кредит, що порушує його право власності на ці кошти. Неправомірні дії відповідача, якими спричинено таку шкоду залучення його до пірамідальної схеми і укладання останнім Контракту, який є недійсним внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики. Його грошові кошти були залишені відповідачем на своїх рахунках, і, з метою задоволення власних потреб та можливого отримання прибутку за відповідний період, використовувалися ним в здійсненні власної фінансово-господарської діяльності. В той час він, крім того, що поніс витрати при укладенні та виконанні зобовязань за спірним Контрактом, з 27 грудня 2006 року по теперішній час позбавлений можливості користуватися та вільно розпоряджатися своїми коштами з вини відповідача, чим порушується право його власності. Все це призводить його до постійного хвилювання, глибокого обурення і відчуття несправедливості від збагнення того, що його просто використали обманним шляхом. Від цього він переживає глибокі душевні страждання, які почалися від дня укладання даного Контракту та тривають до теперішнього часу. Спричинену йому відповідачем моральну шкоду він оцінює в розмірі 5000, 00 грн. 
		В судовому засіданні позивач та його представники підтримали позовні вимоги покликаючись на викладені в позовній заяві обставини.
		Представник відповідача Носік В.П. в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, пояснив, що сума яка була сплачена позивачем в період з 27.12.2006 року по 09.12.2010 року є сукупністю різних платежів: щомісячний чистий внесок, щомісячні адміністративні витрати, щомісячний страховий внесок, тому сума чистого внеску, який призначений саме на оплату автомобіля, являється меншою після вирахування сум на адміністративні витрати та на щомісячні страхові внески. Також, вартість автомобіля в зазначений вище період змінювалась кілька разів, про що позивач повідомлявся з бланків платіжних доручень, які йому надсилались щомісяця. Порядок розподілу ні в якій мірі не залежить від власного розсуду, а на пряму залежить від членів групи та їх активності.
		Від позивача не надходило ніяких заяв, а навпаки позивач почав систематично сплачувати щомісячні внески в період з 25.01.2007 року по 09.12.2010 року відповідно до контракту, що свідчить про чітке усвідомлення та бажання користуватись послугами системи «КАР Кредіт». Відповідач не створює пірамідальну схему, а своєю діяльністю намагається допомогти споживачам отримати бажаний товар з найменшими витратами для самих споживачів, тому позиція позивача щодо пірамідальної схеми у діяльності відповідача є недоведеною та необґрунтованою належним чином. 
		Оскільки позивач почав ігнорувати умови контракту і з 09.12.2010 року, з дати надходження останнього платежу відповідно до контракту, перестав здійснювати чергові щомісячні платежі, тому відповідач 01.04.2011 року був змушений розірвати контракт відповідно до умов передбачених п. Б ст. 17 Контракту. Вся сума внесених позивачем платежів окрім, відповідно до принципів ст. 15 контракту буде повернута після ліквідації групи.
		Щодо моральної шкоди, то жодного доказу того, що відповідач порушив свої зобовязання чи будь яке положення чинного законодавства України та/або умов укладеного з позивачем правочину, позивач не надав, тому заявлені вимоги вважає необґрунтованими та недоведеними. 
		Вважає, що позивач не поніс моральної шкоди, оскільки жодного доказу того, що відповідач порушив свої зобовязання позивачем не подано. Позивач не навів фактів заподіяння йому моральної шкоди, не обґрунтував її розміру.
		Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а судові витрати залишити за позивачем.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, представників, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
		В судовому засіданні достовірно встановлено, що 27.12.2006 року позивач уклав з ДП „Філдес Україна” Компанії „Філдес Ентерпрайзис ЛТД”, правонаступником якого є ЗАТ „Філдес Україна”, яке на даний час перереєстроване у ПАТ „Філдес Україна” контракт № 0505696 з метою придбання легкового автомобіля Chevrolet Aveo B4LM510 на суму 58800, 00 грн. 
		Також встановлено, що позивач на виконання умов контракту станом на 09.12.2010 року сплатив позивачу 72643,75 грн., при тому, що ціна автомобіля, який він мав намір придбати складав 58800 грн., тобто сплатив 123 % вартості автомобіля.
		Відповідно до ст. 1 предметом контракту є надання особі, що уклала контракт, послуг з адміністрування системи, умовно іменованої КАР КРЕДИТ з метою придбання автомобіля. При підписанні контракту на виконання ст. 4 позивач сплатив відповідачу 2116, 80 грн. вступного внеску. 
		Суд вважає, що вказана умова контракту є несправедливою стосовно позивача, як споживача, так як кошти сплачені ним на користь відповідача в якості декларативної умови, яка не має під собою реального виконання відповідачем будь яких обовязків забезпечених цією оплатою.
		Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
		Згідно з ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»- умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обоіязків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обовязків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.
		Згідно ч.ч. 5,6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути замінено або визнано недійсним, або договір може бути визнаний недійсним в цілому.
		Відповідно до ст. 18 контракту, розірвання вказаного контракту на паритетних правах можливе лише протягом 7 (семи) днів з моменту його підписання. У разі виявлення бажання клієнтом системи розірвати контракт після закінчення терміну, з клієнта системи утримується штраф 10 % , розмір штрафу ніколи не буде нижче вартості 2 чистих внесків, розрахованих на основі діючої ціни автомобіля, яка має чинність в день повернення, а також відповідач не повертає клієнту системи сплачений ним вступний внесок, адміністративні витрати, страховий внесок. Вказана умова договору, на думку суду порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого виступав позивач якості споживача, а тому її слід визнати не справедливою відносно позивача, що може бути підставою для визнання вказаного договору недійсним.
		Окрім зазначеного, в умовах контракту вбачається здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності, а саме: позивач, як клієнт системи, повинен за контрактом сплачувати щомісячні повні внески в розмірі 949,62 грн., заповнювати та направляти на адресу відповідача пропозицію для визнання автомобіля (ст.ст. 10, 11 Контракту). Позивач виконував свої обовязки належним чином, про що свідчить оплата 76 щомісячних повних внесків відповідно до отриманих платіжних доручень від відповідача, але автомобіля так і не отримав. Загальна сума сплачених ним щомісячних платежів складає 72643, 75 грн.. При цьому ціна автомобіля Chevrolet Aveo B4LM510, який позивач мав намір придбати за допомогою послуг відповідача, складала суму 58800, 00 грн..
		Відповідач, згідно умов контракту формує групу клієнтів системи та здійснює акт визнання щодо права на одержання автомобіля клієнтом один раз на місяць. Відповідно до визначення понять (термінів), які використовуються у контракті «Визнання», «Чистий внесок»та п. в) ст. 8 передбачено, що підтвердження права клієнта на одержання автомобіля, отримане клієнтом системи за результатами акту визнання, є підставою для придбання автомобіля за рахунок чистих внесків для клієнта системи, що входить у дану групу. 
		Таким чином, відповідач, відповідно до ст. 5 Контракту формує групу клієнтів системи за рахунок сплати щомісячних повних внесків, як вказано в ст. 8 Контракту, сплачених клієнтами системи, тобто за кошти клієнтів системи, формуванні фонду даної групи, як вбачається у ст. 10 Контракту. Крім того, із фонду групи формується чистий фонд, який призначений для придбання автомобілів для клієнтів системи, його наступний щомісячний розподіл між клієнтами системи споживачами ЗАТ «Філдес Україна»шляхом надання визнання права клієнта системи на одержання автомобіля з наступною його оплатою. При цьому, визнання, яке підтверджує право клієнта системи на одержання автомобіля надається не всім клієнтам системи, а тільки тим клієнтам системи які матимуть найбільшу кількість проплат (внесків), або надали найбільшу пропозицію дострокових внесків. Отже розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п. 7 ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», коли один клієнт системи за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує автомобіль іншому клієнту системи. При цьому надання визнання, що підтверджує право клієнта системи на одержання автомобіля, що передається у власність клієнта системи, є компенсацією за рахунок коштів інших клієнтів системи, залучених до системи придбання автомобіля «КАР КРЕДИТ».
		Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів»забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатацію або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
		Ч. 5 ст 19 ЗУ «Про захист прав споживачів»визначається, що правочини здійсненні з використання нечесної підприємницької практики є недійсними. 
		На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання недійсним контракту № 0505696 від 27.12.2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та ДП «Філдес Україна»компанії «Філдес Ентерпрайзис ЛТД»правонаступником якого є ЗАТ «Філдес Україна», яке на даний час перереєстроване у ПАТ «Філдес Україна»законні та обґрунтовані і підлягають задоволенню внаслідок здійснення ЗАТ «Філдес Україна»нечесної підприємницької практики, та такий що містить несправедливі умови.
		Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
		Тому суд вважає, що сплачена позивачем за контрактом сума в розмірі 72643, 75 грн., що підтверджується наданими позивачем платівками, підлягає стягненню із ПАТ «Філдес Україна»на користь позивача.
		В частині стягнення моральної шкоди, то умови контракту сторін не передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди. П. 5 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів»передбачає право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоровя продукцією. У звязку з цим суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.
		У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача, понесені ним витрати з оплати ІТЗ в сумі 120 грн..
		В частині судового збору в сумі 748 грн. за розгляд майнового спору, суд стягує з відповідача на користь держави.
		Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст. 55 Конституції України, ст. ст. 3, 23, 1212, 1213 ЦК України, ст., ст. 4, 18, 19, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 1 постанови Пленуму ВС України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», постановою Пленуму ВС України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», суд, 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково.
		Визнати недійсним контракт № 0505696 від 27.12.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ДП «Філдес Україна»компанії «Філдес Ентерпрайзис ЛТД»правонаступником якого є ЗАТ «Філдес Україна», яке на даний час перереєстроване у ПАТ «Філдес Україна».
		Стягнути з ПАТ «Філдес Україна»в користь ОСОБА_1 74760, 55 грн. сплачених за контрактом.
		В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.
		Стягнути з ПАТ «Філдес Україна»в користь ОСОБА_1 судові витрати: 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 
		Стягнути з ПАТ «Філдес Україна»в користь держави 748 грн. судового збору.
		 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. 
		 
			 
				 
					 
					Суддя:І. М. Микитчин

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...