Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-3087/11 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 10.09.2011. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2011.
Дата набрання законної сили: 28.09.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		18.07.2011 
		 
		 Справа № 2-а-3087/11 р.
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 18 липня 2011 року м.Маріуполь
		Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: головуючого - судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської Ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ»(далі ТОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ») про визнання рішень незаконними,- 
		В С Т А Н О В И В :
		 Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.05.1985 року вона є власником жилого домоволодіння за АДРЕСА_1, на земельній ділянці, площею 759 кв.м. На час отримання спадщини вказане домоволодіння складалося із двох жилих будинків Літ.Б-1, Літ.А1-1, жилою площею 43,4 кв.м. погреба, вбиральні, сараю Літ.Г, огорожі. У вересні 2008 року їй стало відомо, що рішенням Маріупольської міської Ради №5/15-2876 від 23.10.2007 року на конкурс виставлена земельна ділянка площею 0,0262 га. для розміщення торгового павільйону по реалізації будівельних матеріалів по АДРЕСА_1. Переможцем конкурсу, згідно протоколу від 24.12.2007 року, визнаний відповідач ТОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ», після чого Маріупольською міською Радою прийнято рішення від 23.02.2010 року за №5/41-6334 «Про надання в оренду земельної ділянки по вул.Шевченко,20 в м.Маріуполі ТОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ», на підставі якого, між відповідачами укладений договір оренди вказаної земельної ділянки від 23.04.2010 року. З 2008 року вона неодноразово зверталася до відповідачів з метою відміни проведення конкурсу, та прийнятих рішень, так як спірна земельна ділянка знаходиться у її користуванні тривалий час з 1985 року. Передача земельної ділянки мала місце з без погодження з нею, як з землекористувачем, з порушенням вимог ст.ст.134,149,151,198 ЗК України.
		В судовому засіданні позивач, та її представник наполягали на задоволенні позову на підставах зазначених в позовній заяві, при цьому позивач особисто зазначила, що земельна ділянка площею 759 кв.м. належить роду Зубенко з 1907 року, на спірній земельній ділянці площею 0,0262 га. знаходився її сарай, але його знесли.
		Представник відповідача Маріупольської міської Ради в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на наступні обставини. Спірна земельна ділянка площею 0,0262 га. належать Маріупольській міській Раді, згідно рішення Маріупольської міської Ради від 23.10.2007 року за №5/15-2876 вона виставлена на конкурс, переможцю конкурсу погоджено місце розміщення та дозволено розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки для встановлення торгівельного павільйону з реалізації будівельних матеріалів по АДРЕСА_1. У матеріалах, на підставі яких було прийнято рішення органом місцевого самоврядування від 23.02.2010 року, міститься висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Управління Держкомзему у м.Маріуполі Донецької області від 13.08.2009 року за №548/09-1306/пр., та лист Головного Управління Деркомзему у Донецькій області від 18.09.2009 року № 0159-4428/3976-03. Зазначеними органами викладені позитивні висновки щодо надання земельної ділянки в оренду. Відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії з проведення земельного конкурсу від 24.12.2007 року за №21 переможцем конкурсу на право оренди земельної ділянки для розміщення торгівельного павільйону з реалізації будівельних матеріалів по АДРЕСА_1 визнано ТОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ». На підставі рішення від 23.02.2010 року за №5/41-6334, між Маріупольською міською Радою та ТОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ»23.04.2010 року укладений договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстрований в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», про що в книзі записів державної реєстрації оренди землі вчинено запис від 28.04.2010 року. Позивачці на підставі свідоцтва про право на спадщину належить 19/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1, але земельна ділянка, площею 0,0759 га. використовується нею без документів, що посвідчують право власності або користування нею, чим порушені вимоги ст.ст.125,126 ЗК України, в наслідку чого державним інспектором відділу державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Деркомзему у м.Маріуполі була проведена позапланова перевірка з питання додержання вимог земельного законодавства гр.ОСОБА_1, про що складено акт від 17.06.2010 року, та видано припис. Посилання позивача на ст.134 ЗК України є безпідставним, так як на час проведення конкурсу земельної ділянки у 2007 році, на ній споруди відсутні.
		Представник відповідача ТОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ»в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, так як у позивача немає жодного документу, який би свідчий про її законне право на користування земельною ділянкою, площею 759 кв.м., про що свідчить Акт від 17.06.2010 року перевірки вимог земельного законодавства, у звязку з яким ОСОБА_3 видано обовязковий для виконання припис від 17.06.2010 року за №000082 про усунення виявленого порушення вимог земельного законодавства України. З часу проведення конкурсу до теперішнього часу на спірній земельній ділянці відсутні будь-які будівлі, що належать позивачу, тому її посилання на ст.134 ЗК України є безпідставним. Зазначені обставини свідчать про те, що позивач протягом тривалого часу самовільно та незаконно використовує з 1985 року вказану земельну ділянку, в той час коли ТОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ»несе збитки, так як починаючи з 23.02.2010 року сплачує орендну плату за не орендовану земельну ділянку.
		Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, ознайомившись з інвентарною справою будинку №20/138 по вул.Шевченко в.Маріуполі, приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав та правових норм. 
		Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.05.1985 року, позивач ОСОБА_1 успадкувала від ОСОБА_4 спадкове майно, що складається із двох жилих будинків Літ.Е-1, Літ.А1-1, погребу, вбиральні, сараю Літ.Г., огорожі, розташованих на земельній ділянці, площею 759 кв.м. (а.с.11-12)
		На підставі вказаного свідоцтва Маріупольським бюро технічної інвентаризації видане реєстраційне свідоцтво, яке свідчить про реєстрацію 10.06.1985 року в реєстровій книзі за №2532 права власності на вказане домоволодіння за ОСОБА_1 (а.с.72)
		Згідно наданих позивачем експлікацій генерального плану домоволодіння від 18.09.1960 року та 16.10.1978 року на території домоволодіння значиться сарай Літ.В, що розміщений на спірній земельній ділянці, площею 0,0262 га. (.а.с.85-86)
		Слід зазначити, що позивач ОСОБА_1 в якості спадщини у 1985 році не прийняла сарай Літ.В і не стала його власником. Стосовно саме цього сараю позивач стверджує, що його безпідставно знесли і таким чином надали земельну ділянку в оренду відповідачу ТОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ».
		За договором купівлі продажу від 27.10.1987 року, зареєстрованого в реєстрі №2-8360, ОСОБА_1 продала 6/25 частину вказаного домоволодіння ОСОБА_5, до набувача перейшло право власності на частину будинку Літ.А1-1, а саме коридор, комора, кухня, жила кімната, тамбур, вбиральня, сарай Літ.Г-1, частина огорожі. В договорі теж не значиться сарай за Літ.В. (а.с.155-157)
		Підтвердженням наведеному є технічний паспорт від 16.08.2007 року домоволодіння за АДРЕСА_1, який свідчить про право власності ОСОБА_1 на 19/25 частину, а ОСОБА_5 на 6/25 частину домоволодіння і відсутність будь яких будівель на спірній земельній ділянці, площею 0,0262 га., у тому числі сараю за Літ.В. (а.с.73-80)
		При цьому слід зазначити, що технічний паспорт про наявність будівель був складений 16.08.2007 року, а оскаржуване рішення Маріупольською міською Радою за №5/15-2876 прийняте 23.10.2007 року, тобто на час проведення конкурсу на спірній земельній ділянці, відсутні будь які будівлі, що належать ОСОБА_1 чи ОСОБА_5, тому посилання позивачки з цього приводу на ст.134 ЗК України є безпідставним.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на ті обставини, що земельна ділянка, площею 759 кв.м., до складу якої входить і спірна земельна ділянка, площею 0,0262 га.,
		належить роду Зубенко з 1907 року, тому нею вона має право користується на законних підставах.
		Наданий позивачем з цього приводу документ від 14.01.1887 року свідчить про купівлю Зубенко маєтку з землею в м.Маріуполі. Це твердження позивача ніким не спростоване.
		З вказаним твердженням ОСОБА_1 суд не може погодитись посилаючись на наступні норми матеріального права.
		Згідно ЗК України від 8.07.1970 року (втратив чинності на підставі постанови ВР УССР від 18.12.1990 року), що діяв на час прийняття спадщини у 1985 році, та укладенні договору купівлі-продажу у 1987 році, Велика Жовтнева соціалістична революція знищила  
			напівкріпосницький земельний устрій царської Росії, що прирікав селянство на злидні і гальмував розвиток продуктивних сил країни. Декретом "Про землю" Другого Всеросійського з'їзду Рад від 26 жовтня (8 листопада) 1917 року, запровадженим в Українській РСР  
				відповідно до постанови Першого Всеукраїнського з'їзду Рад, приватна власність на землю була скасована назавжди, вся земля перетворена у всенародне добро і безплатно передана трудящим у користування. 
			
			При зазначених обставинах до ОСОБА_1 не могло перейти право власності, чи право користування земельною ділянкою площею 759 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належала її роду на праві власності за часів царської Росії.
		
		За вказаним Земельним Кодексом :
		Стаття 16. Надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і  
			Української РСР. 
		
		Стаття 20. Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок  
			в натурі. 
		
		Стаття 21. Видача державних актів на право користування землею, а також  
			актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.
		
		Стаття 22. Приступати до користування наданою земельною ділянкою до  
			встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.
		
		Стаття 90. На землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі. Якщо попередній власник будівлі одержав земельну ділянку на пільгових умовах за нормами, що перевищують діючі, за новим власником будинку може бути закріплена в користування земельна ділянка, виходячи з норм, встановлених статтею 88 цього Кодексу. 
		Стаття 91. Особи, яким належить будинок на праві спільної власності,  
			користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею  
				визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в  
					спільній власності на будинок. Наступні зміни в розмірі часток в спільній власності на  
						будинок, які сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою. Угода про порядок користування земельною ділянкою є обов'язковою і для особи, яка згодом придбає відповідну частку в  
							спільній власності на цей будинок. Якщо згоди на користування спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується в порядку, встановленому статтею 167 цього Кодексу.
						
						Зазначені вимоги щодо користування земельною ділянкою, одержання її у власність містяться і в положеннях ЗК України від 18.12.1990 року, що втратив чинність з 01.01.2002 року на підставі ЗК України від 25.10.2001 року, що діє на теперішній час, зі змінами та доповненнями. 
					
					З часу набуття права власності на домоволодіння, по теперішній час ОСОБА_1 не скористалась своїм правом отримати у користування, чи у власність земельну ділянку на якій розташоване її домоволодіння, межі ділянки ніким не визначались, порядок її користування з співвласником ОСОБА_5 не визначався.
				
				Витребувані, та досліджені в судовому засіданні матеріали інвентарної справи не містять даних про надання ОСОБА_1, ОСОБА_5 у власність, чи у користування земельної ділянки, а свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27.05.1985 року, та матеріали інвентарної справи, в яких засвідчена площа, та розмір земельної ділянки не є тими документами, на підставі яких виникає право користування, чи власності на земельну ділянку. 
			
			На підставі викладеного, суд погоджується з доводами відповідачів, що спірна земельна ділянка площею 0,0262 га. належать Маріупольській міській Раді, тому міська рада вправі була прийняти 23.10.2007 року рішення за №5/15-2876, яким виставила на конкурс вказану земельну ділянку, переможцю конкурсу погоджено місце розміщення та дозволено розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки для встановлення торгівельного павільйону з реалізації будівельних матеріалів по АДРЕСА_1. 
		
		Відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії з проведення земельного конкурсу від 24.12.2007 року за №21 переможцем конкурсу на право оренди земельної ділянки для розміщення торгівельного павільйону з реалізації будівельних матеріалів по АДРЕСА_1 визнано ТОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ».
		Вказане рішення Маріупольської міської Ради відповідає вимогам ст.151 ЗК України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоуправління в Україні», тому підстав для його скасування не існує.
		Рішенням від 23.02.2010 року за №5/41-6334 Маріупольська міська Рада затвердила проект землеустрою по відводу та наданню із земель запасу житлової і громадської забудови в оренду ТОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ»строком на 10 років земельну ділянку площею 0,0262 га. для розміщення торгівельного павільйону з реалізації будівельних матеріалів по АДРЕСА_1. Цим же рішенням вказана земельна ділянка віднесена до земель житлової і громадської забудови.
		У матеріалах, на підставі яких було прийнято рішення органу місцевого самоврядування від 23.02.2010 року, міститься висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Управління Держкомзему у м.Маріуполі Донецької області від 13.08.2009 року за №548/09-1306/пр., та лист Головного Управління Деркомзему у Донецькій області від 18.09.2009 року № 0159-4428/3976-03. Зазначеними органами викладені позитивні висновки щодо надання земельної ділянки в оренду.
		Зазначені обставини свідчать про законність прийнятого рішення, посилання позивачки на порушення вимог ст.149,151 ЗК України не відповідає дійсності, враховуючи, що земельна ділянка не вилучалась у ОСОБА_1, так як їй не виділялась, не знаходилась у її користуванні, тому не мали місце питання повязані з погодженням.
		На підставі рішення від 23.02.2010 року за №5/41-6334, між Маріупольською міською Радою та ТОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ»23.04.2010 року укладений договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстрований в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», про що в книзі записів державної реєстрації оренди землі вчинено запис від 28.04.2010 року. 
		Прийняті Маріупольською міською Радою рішення не порушують і не можуть порушувати прав ОСОБА_1 щодо утримання свого домоволодіння, враховуючи ті обставини, що тільки частина домоволодіння ОСОБА_5 розміщена на земельній ділянці, яка граничить із земельною ділянкою переданою в оренду ТОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ». 
		У звязку з визнанням позову необґрунтованим, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, на її користь не можуть бути стягнені понесені нею витрати. 
		На підставі ст.ст.125,126,151 ЗК України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.ст.9,10,11,86,94,161, 160,162,163,167 КАС України, суд -
		 П О С Т А Н О В И В :
		 Відмовити ОСОБА_1 в задоволені адміністративного позову до Маріупольської міської Ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ» про визнання незаконними рішень Маріупольської міської Ради №5/15-2876 від 23.10.2007 року та №5/41-6334 від 23.02.2010 року.
		Апеляційна скарга на постанову подається до суду апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		 
		 Суддя :

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...