Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-715/2008 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.05.2008. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2008.

Номер судового провадження: не визначено

<head>
<meta http-equiv=Content-Type content="text/html; charset=utf-8">
<meta name=ProgId content=Word.Document>
<meta name=Generator content="Microsoft Word 11">
<meta name=Originator content="Microsoft Word 11">
<link rel=File-List href="10002204648.files/filelist.xml">
<title>№2-715/08</title>

<style>

</style>

</head>

<o:p> </o:p>

№2-715/08<o:p></o:p>

Р І Ш Е Н Н Я<o:p></o:p>

<h1 align=center style='text-align:center;page-break-after:avoid'>ІМЕНЕМ УКРАЇНИ<o:p></o:p></h1>

<o:p> </o:p>

розглянувши
у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за
позовом ОСОБА_1до Національного банку України, Державного казначейства України
про визнання авторських майнових та особистих немайнових прав на твір
порушеними, стягнення компенсації за порушення авторських майнових та особистих
немайнових прав на твір, стягнення компенсації за моральну шкоду завдану
порушенням авторських майнових та особистих немайнових прав на твір та
зобов'язання вчинити дії, -<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

<o:p> </o:p>

-     стягнути з
Національного банку України на користь позивача компенсацію у розмірі 11104
мінімальних заробітних плат, а саме, 3159088 (три мільйони сто п'ятдесят
дев'ять тисяч вісімдесят вісім) гривень за порушення Національним банком
України авторських майнових прав позивача на твір скульптури «ІНФОРМАЦІЯ_1»,
права на який засвідчені Свідоцтвами України про державну реєстрацію прав
автора на твір від 17 липня 1996 р. НОМЕР_1та НОМЕР_2на банкнотах номіналом 200
гривень зразка 2001 року за період з 01 січня 2005 р. по 31 серпня 2005 р.
включно;<o:p></o:p>

-     стягнути з
Національного банку України на користь позивача 100000 (сто тисяч) гривень
компенсації за моральну шкоду, завдану порушенням Національним банком України
особистих немайнових прав позивача на твір скульптури «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на
який засвідчені Свідоцтвами України про державну реєстрацію прав автора на твір
від 17 липня 1996 р. НОМЕР_1та НОМЕР_2, на купонах багаторазового використання
номіналом 1 (один), 3 (три), 5 (п'ять), 10 (десять), 25 (двадцять п'ять), 50
(п'ятдесят), 100 (сто), 200 (двісті), 500 (п'ятсот), 1000 (одна тисяча), 2000
(дві тисячі), 5000 (п'ять тисяч) карбованців протягом 1992 - 1996 років;<o:p></o:p>

-     стягнути з
Національного банку України на користь позивача 200000 (двісті тисяч) гривень
компенсації за моральну шкоду, завдану порушенням Національним банком України
особистих немайнових прав позивача на твір скульптури «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на
який засвідчені Свідоцтвами України про державну реєстрацію прав автора на твір
від 17 липня 1996 р. НОМЕР_1та НОМЕР_2на банкнотах номіналом 200 гривень зразка
2001 року;<o:p></o:p>

-     постановити
рішення, яким зобов`язати Національний банк України до 01 червня 2008 р.
вилучити з обігу всі примірники банкнот номіналом 200 гривень зразка 2001 року,
у яких вміщено з порушенням авторських особистих немайнових та майнових прав
позивача та без зазначення імені позивача як автора твору - зображення Либіді з
твору скульптури „ІНФОРМАЦІЯ_1”, права на який засвідчені Свідоцтвами України
про державну реєстрацію прав автора на твір від 17 липня 1996 р. НОМЕР_1та
НОМЕР_2;<o:p></o:p>

-     постановити
рішення, яким зобов`язати Національний банк України до 01 червня 2008 р.
передати позивачу всі випущені в 2001 - 2007 роках примірники банкноти
номіналом 200 гривень зразка 2001 року, у яких вміщено з порушенням авторських
особистих немайнових та майнових прав позивача та без зазначення імені позивача
як автора твору - зображення Либіді з твору скульптури „ІНФОРМАЦІЯ_1”, права на
який засвідчені Свідоцтвами України про державну реєстрацію прав автора на твір
від 17 липня 1996 р. НОМЕР_1та НОМЕР_2;<o:p></o:p>

-     постановити
рішення, яким зобов`язати Національний банк України до 01 червня 2008 р.
здійснити за власний рахунок публікацію в газетах „Урядовий кур`єр” та „Голос
України” інформації про допущене з боку Національного банку України порушення
та про те, що авторство на твір скульптури «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на який
засвідчені Свідоцтвами України про державну реєстрацію прав автора на твір від
17 липня 1996 р. НОМЕР_1та НОМЕР_2, та частина якої використана на банкноті
номіналом 200 гривень зразка 2001 року, належить автору ОСОБА_1.<o:p></o:p>

Представники позивача з'явившись в судове засідання,
підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх в повному обсязі. Крім
того, подали уточнення та зміни до позовної заяви, відповідно до яких вимоги
про стягнення коштів пред'явили до Державного казначейства України та просили
наступне:<o:p></o:p>

-     визнати
Національний банк України порушником авторських майнових прав позивача на твір
скульптури «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на який засвідчені Свідоцтвами України про
державну реєстрацію прав автора на твір від 17 липня 1996 р. НОМЕР_1та НОМЕР_2,
на банкнотах номіналом 200 гривень зразка 2001 року за період з 01 січня 2005
р. по 31 серпня 2005 р. включно, та порушником авторських особистих немайнових
прав позивача на зазначений твір на банкнотах номіналом 200 гривень зразка 2001
року;<o:p></o:p>

-     визнати
Національний банк України порушником авторських особистих немайнових прав
позивача на твір скульптури «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на який засвідчені
Свідоцтвами України про державну реєстрацію прав автора на твір від 17 липня
1996 р. НОМЕР_1та НОМЕР_2, на купонах багаторазового використання номіналом 1
(один), 3 (три), 5 (п'ять), 10 (десять), 25 (двадцять п'ять), 50 (п'ятдесят),
100 (сто), 200 (двісті), 500 (п'ятсот), 1000 (одна тисяча), 2000 (дві тисячі),
5000 (п'ять тисяч) карбованців протягом 1992 - 1996 років;<o:p></o:p>

-     стягнути з
Державного казначейства України на користь позивача компенсацію у розмірі 11104
мінімальних заробітних плат, а саме, 3159088 (три мільйони сто п'ятдесят
дев'ять тисяч вісімдесят вісім) гривень за порушення Національним банком
України авторських майнових прав позивача на твір скульптури «ІНФОРМАЦІЯ_1»,
права на який засвідчені Свідоцтвами України про державну реєстрацію прав
автора на твір від 17 липня 1996 р. НОМЕР_1та НОМЕР_2на банкнотах номіналом 200
гривень зразка 2001 року за період з 01 січня 2005 р. по 31 серпня 2005 р.
включно;<o:p></o:p>

-     стягнути з
Державного казначейства України на користь позивача 100000 (сто тисяч) гривень
компенсації за моральну шкоду, завдану порушенням Національним банком України
особистих немайнових прав позивача на твір скульптури «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на
який засвідчені Свідоцтвами України про державну реєстрацію прав автора на твір
від 17 липня 1996 р. НОМЕР_1та НОМЕР_2, на купонах багаторазового використання
номіналом 1 (один), 3 (три), 5 (п'ять), 10 (десять), 25 (двадцять п'ять), 50
(п'ятдесят), 100 (сто), 200 (двісті), 500 (п'ятсот), 1000 (одна тисяча), 2000
(дві тисячі), 5000 (п'ять тисяч) карбованців протягом 1992 - 1996 років;<o:p></o:p>

-     стягнути з
Державного казначейства України на користь позивача 200000 (двісті тисяч)
гривень компенсації за моральну шкоду, завдану порушенням Національним банком
України особистих немайнових прав позивача на твір скульптури «ІНФОРМАЦІЯ_1»,
права на який засвідчені Свідоцтвами України про державну реєстрацію прав
автора на твір від 17 липня 1996 р. НОМЕР_1та НОМЕР_2на банкнотах номіналом 200
гривень зразка 2001 року;<o:p></o:p>

-     постановити
рішення, яким зобов`язати Національний банк України до 01 червня 2008 р.
вилучити з обігу всі примірники банкнот номіналом 200 гривень зразка 2001 року,
у яких вміщено з порушенням авторських особистих немайнових та майнових прав
позивача та без зазначення імені позивача як автора твору - зображення Либіді з
твору скульптури „ІНФОРМАЦІЯ_1”, права на який засвідчені Свідоцтвами України
про державну реєстрацію прав автора на твір від 17 липня 1996 р. НОМЕР_1та
НОМЕР_2;<o:p></o:p>

-     постановити
рішення, яким зобов`язати Національний банк України до 01 червня 2008 р.
передати позивачу всі випущені в 2001 - 2007 роках примірники банкноти
номіналом 200 гривень зразка 2001 року, у яких вміщено з порушенням авторських
особистих немайнових та майнових прав позивача та без зазначення імені позивача
як автора твору - зображення Либіді з твору скульптури „ІНФОРМАЦІЯ_1”, права на
який засвідчені Свідоцтвами України про державну реєстрацію прав автора на твір
від 17 липня 1996 р. НОМЕР_1та НОМЕР_2;<o:p></o:p>

-     постановити
рішення, яким зобов`язати Національний банк України до 01 червня 2008 р.
здійснити за власний рахунок публікацію в газетах „Урядовий кур`єр” та „Голос
України” інформації про допущене з боку Національного банку України порушення
та про те, що авторство на твір скульптури «ІНФОРМАЦІЯ_1», права на який
засвідчені Свідоцтвами України про державну реєстрацію прав автора на твір від
17 липня 1996 р. НОМЕР_1та НОМЕР_2, та частина якої використана на банкноті
номіналом 200 гривень зразка 2001 року, належить автору ОСОБА_1.<o:p></o:p>

Представники відповідача Національний банк України
з'явившись в судове засідання, заперечували проти задоволення вимог позивача,
посилаючись на те, що хоча і на вищевказаних 
грошових купюрах зображено частину твору позивача (постать Либіді), але
таке використання є правомірним з урахуванням норм ст.ст. 473, 489 ЦК України
1963 року, який частково підлягає застосуванню до спірних правовідносин,
оскільки друк всіх грошових купюр відбувався у 1992-1993 роках. Крім того,
зазначили, що згідно ст. 10 Закону України «Про авторське право та суміжні
права» грошові знаки не є об'єктом авторського права, їх дизайн розроблявся
іноземною фірмою на підставі договору з НБУ і останній не мав можливості
здійснити будь-який вплив на дизайн, форму та інші елементи купюр, і на цій
підставі  не визнав порушення прав
позивача .<o:p></o:p>

Представник відповідача Державного казначейства України в
судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був
повідомлений належним чином, про причини неявки суд на повідомив, за таких
обставин суд визнав можливим слухати справу у відсутність представника
Державного казначейства України.<o:p></o:p>

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши
докази у сукупності, суд вважає, що в позов підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.<o:p></o:p>

Судом встановлено, що в 1960-1979 роках позивачем було створено твір
(скульптурна композиція) „ІНФОРМАЦІЯ_1”, який був встановлений в 1982 р. у
паpку імені Примакова у м. Києві як основна частина „Пам`ятного знаку на
відзнаку заснування м. Києва”, авторське право на вказаний твіp належить
позивачу. Виключні майнові та особисті немайнові права автора на твір
засвідчені Свідоцтвами України про державну реєстрацію прав автора на твір від
17 липня 1996 р.: НОМЕР_1(на твір скульптури „ІНФОРМАЦІЯ_1”) та НОМЕР_2(малюнок
„ІНФОРМАЦІЯ_1”), інформація про належність авторського права позивачеві була
опублікована 27 червня 1998 р. в 
газеті  „Урядовий кур'єр” №
121-122 , а також вміщена також вміщена у численному ряді словників, зокрема, в
Украинском советском энциклопедическом словаре (К., 1989. - Т. 3. - С. 208
(іллюстр.), які позивачем надано до матеріалів позовної заяви .<o:p></o:p>

У 1992 - 1996 роках Національним Банком України було
вперше використано  твір ”ІНФОРМАЦІЯ_1”
на купонах багаторазового використання номіналом від 1 карбованця до 5000
карбованців,  авторська винагорода за
використання твору  виплачена не була, ім'я
автора та назва твору на купонах зазначені також не були . У серпні 2001 року
Національний Банк України вперше ввів в обіг 
банкноти  номіналом 200 гривень .
На звороті зазначеної банкноти зображено частину  твору позивача „ІНФОРМАЦІЯ_1”, а саме:
постать Либіді, що не заперечувалося представниками відповідача в судовому
засіданні . З пояснень представників відповідача вбачається, що 200 гривневі
банкноти до кінця 1993 року були затверджені до друку, виготовлені, доставлені
на територію України і зберігались в сховищах Національного банку України та
його територіальних управлінь. Листом від 11 січня 2005 р. позивач
повідомив відповідача про порушення ним 
авторських особистих немайнових та 
майнових прав на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» та запропонував йому викупити  ці права на підставі авторського договору з
виплатою одноразової винагороди. Однак, відповідач відмовився укласти
авторський договір,  01.03.2007р.
Постановою Національного банку України № 70 від 01.03.2007р. було затверджено
введення в обіг з 28 травня 2007 року банкнот номіналом 200 гривень нового
зразка 2007 року , згідно із ч. 2 зазначеної постанови зазначено, що банкноти
номіналом 200 гривень зразка 2007 року перебувають в обігу разом з банкнотами
номіналом 200 гривень зразка 2001 року, таким чином, банкноти зразка 2001 року
не  вилучені відповідачем з обігу до
цього часу.<o:p></o:p>

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються
розділом IV ЦК УРСР 1963 року щодо правовідносин по захисту
виключного немайнового та майнового авторських прав на твір позивача, частина
якого відтворена на купонах багаторазового
використання номіналом від 1 карбованця до 5000 карбованців, випуску 1993 року
та в частині, що стосується виготовлення банкнот номіналом 200 гривень зразка
2001 року, які також  були надруковані у
1993 році. Решта правовідносин регулюється Законом України “Про авторське право
та суміжні права”, який набув чинності з 24.02.1994 року та чинним ЦК України
.   <o:p></o:p>

Статтею 438 ЦК України 2003 року , 475 ЦК УРСР 1963 року
та ст. 14 Закону України „Про авторське право і суміжні права”( В редакції
Закону № 2627-III від 11.07.2001р.) встановлено, що автору належить, зокрема,
таке особисте немайнове право, як право вимагати визнання свого авторства
шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за
будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо.<o:p></o:p>

Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦК України 2003 року  та ч. 3 ст. 15 Закону України „Про авторське
право і суміжні права”  автору належить,
зокрема,  виключне право на дозвіл чи
заборону використання твору іншими особами, зокрема відтворення та
розповсюдження твору. Згідно із визначенням, наведеним у ст. 1 цього Закону,
розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - це будь-яка
дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав
безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення
цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити
доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.<o:p></o:p>

Всупереч вимогам вимог
зазначених законів протягом періоду з 10 січня 1992р. по 1 жовтня 1994р. НБУ
розповсюджував на території України купони зразка 1991р. номіналом 1, 3, 5, 10,
25 та 50 карбованців з частиною твору ОСОБА_1. „ІНФОРМАЦІЯ_1” (постаттю Либіді)
без зазначення імені автора та місця знаходження твору, протягом періоду з 22
травня 1992р. по 15 березня 1995р. НБУ розповсюджував на території України
купони зразка 1992р. номіналом 100 та 200 карбованців з твором ОСОБА_1.
„ІНФОРМАЦІЯ_1” без зазначення імені автора та місця знаходження твору, протягом
періоду з 22 червня 1992р. по 1 вересня 1995р. НБУ розповсюджував на території
України купони зразка 1992р. номіналом 500 
карбованців з твором ОСОБА_1. „ІНФОРМАЦІЯ_1” без зазначення імені автора
та місця знаходження твору, протягом періоду з 22 червня 1992р. по 1 вересня
1996р. НБУ розповсюджував на території України купони зразка 1992, 1993 та 1995
років номіналом 1000, 2000 та 5000 
карбованців з твором ОСОБА_1. „ІНФОРМАЦІЯ_1” без зазначення імені автора
та місця знаходження твору.<o:p></o:p>

Відповідно до ст..1,33
Закону України “Про Національний банк України” та статуту НБУ, затвердженого
Постановою Президії Верховної Ради України від 07.10.1991 року, який регулював
правове положення НБУ і  був чинним до
прийняття зазначеного закону, Національний банк України монопольно здійснює
емісію грошей та організує їх обіг, а також відповідальний за їх виготовлення
та зберігання,  тому суд вважає, що   ця установа була зобов”язана  дотримуватися 
в здійснення своєї діяльності вимог законодавства України,  в тому числі законодавства в сфері
інтелектуальної власності  <o:p></o:p>

За наведених обставин суд вважає, що Національний банк
України  протягом 1992 - 1996 років
неодноразово та систематично порушував авторське немайнове право скульптора на
твір „ІНФОРМАЦІЯ_1” (право на ім'я) ,  не
сплатив йому авторську винагороду. Проте, до цього часу відповідачем не вжито
ніяких дій по відновленню або захисту порушеного права, в зв”язку з чим суд
вважає, що позивач має право на  компенсацію
за порушення авторського права.<o:p></o:p>

При цьому суд критично ставиться до заперечень
відповідача - НБУ, згідно з якими виготовлення дизайну купонів багаторазового
використання номіналом 1 (один), 3 (три), 5 (п'ять), 10 (десять), 25 (двадцять
п'ять), 50 (п'ятдесят), 100 (сто), 200 (двісті), 500 (п'ятсот), 1000 (одна
тисяча), 2000 (дві тисячі), 5000 (п'ять тисяч) карбованців (далі - купони
багаторазового використання), а також банкнот номіналом 200 (двісті) гривень
зразка 2001 року (далі - банкноти), здійснювалося в той час, коли був чинним
Цивільний кодекс УРСР, зокрема ст. 489 даного закону, яка дозволяла
використовувати твори образотворчого мистецтва, які знаходяться у місцях,
відкритих для вільного відвідування.<o:p></o:p>

Відповідно до п.6. ст.. 489 ЦК України
1963 року допускається
без згоди автора і без сплати авторської винагороди, але з обов'язковим
зазначенням прізвища автора, твір якого
використано, і джерела запозичення
відтворення будь-яким способом, крім механічно-контактного копіювання, творів
образотворчого мистецтва, які
знаходяться у місцях, відкритих для вільного відвідування, за винятком виставок
і музеїв.<o:p></o:p>

З огляду на зазначену норму закону відтворення творів
образотворчого мистецтва допускалось без згоди автора і без сплати авторської
винагороди тільки за умови обов'язкового зазначення  прізвища автора та джерела запозичення, що
об”єктивно відсутнє на грошових купюрах. Крім того, оцінюючи ступінь порушень
прав позивача суд бере до уваги, що 
відповідно до пунктів 1 - 4 Протоколу, складеного між НБУ та Фірмою
22.06.1992 р., до обов'язків НБУ відносилось погодження дизайну та замовлення
кількості банкнот для друку. Таким чином, НБУ, всупереч його письмовим
поясненням наданим до суду, мав практичну можливість ще в 1993 році внести
будь-які зміни в банкноти та купони багаторазового використання, так як
узгодження дизайну цих грошових знаків було безпосереднім обов'язком НБУ. Більш
того, випуск в обіг грошових знаків планувався на території України, отже НБУ
повинен був діяти в межах чинного на той час законодавства України в сфері
охорони авторського права. Крім того, перед введенням в обіг грошових знаків
НБУ повинен був самостійно здійснити перевірку на предмет відповідності
елементів дизайну купонів та 200-гривневої банкноти вимогам норм в том числі
законодавства, яке регулює правовідносини в сфері авторського права.<o:p></o:p>

При цьому суд критично ставиться до посилання відповідача
на ту обставину, що публікація в ілюстрованому каталозі „Банкноти та монети
України” в 2001 та 2005 роках даних про те, що автором скульптурної постаті
Либіді є скульптор ОСОБА_1, є достатнім зазначенням прізвища автора, оскільки
технічно є неможливим вмістити в дизайн купюр прізвища автора. Вказану дію суд
вважає  такою, що не є виконанням вимоги
закону про обов'язкове зазначення джерела запозичення та імені автора, з огляду
нам безальтернативну вимогу ст.. 489 ЦК України 1963 року зазначати  ім'я автора твору та  джерела запозичення твору при використанні
об”єкта авторського права. Крім того, публікація ілюстрованого каталогу „Банкноти
та монети України” відбулася лише у 2001 , а не у 1993 році .<o:p></o:p>

За наведених обставин заперечення відповідача в цій
частині суд розцінює як нелогічне та  не
обґрунтоване, а його дії при використанні твору образотворчого мистецтва
(скульптури) „ІНФОРМАЦІЯ_1" на купонах багаторазового використання та
банкнотах щодо не зазначення ані прізвища автора ОСОБА_1., ані джерела
запозичення скульптури  порушенням
положень ч. 1 ст. 475 , 489 ЦК УРСР, ст. 13 Закону України „Про авторське право
і суміжні права” в редакції Закону від 23.12.1993р. та ст. 14 в редакції цього
Закону від 11.07.2001р., ст. 438 ЦК України, що визначають порядок охорони
особистих немайнових прав автора. <o:p></o:p>

При цьому суд не бере до уваги заперечення відповідача,
згідно з якими одночасно використовується ЦК УРСР, ст.ст. 473-513 якого
втратили силу 30 березня 1994р., та ст. 10 Закону України .,Про авторське право
і суміжні права", згідно з якими на
грошові знаки не розповсюджується правова охорона авторського права, оскільки
предметом спору є використання саме твору ОСОБА_1. та самостійної
частини цього твору, а не авторських прав на дизайн купонів та банкноти з
урахуванням сфери застосування  .<o:p></o:p>

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про авторське право і суміжні права”
частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й
оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до
цього Закону”.<o:p></o:p>

При вирішенні позовних вимог в частині компенсації за
порушення авторського немайнового права суд бере до уваги, що НБУ здійснював
розповсюдження купонів багаторазового використання протягом 1993 - 1995 років,
а також розповсюдження банкнот зразка 2001 року протягом 2001 - 2008 років.У
період з 22 серпня 2001р. по 01.01.2008р. банкнот номіналом 200 гривень зразка
2001р. НБУ випущено в обіг у кількості 183,3 млн. одиниць.   Право позивача на винагороду за використання
частини його твору на банкноті номіналом 200 гривень передбачено ст. 445 ЦК
України та ч. 5 ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права” в
редакції Закону № 2627-III від 11.07.2001р., згідно з якими автор  має право вимагати виплати винагороди за
будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового
(паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне
використання твору (роялті), або комбінованих платежів. <o:p></o:p>

З урахуванням тривалості порушення майнових авторських
прав позивача, способу їх вчинення - шляхом відтворення частини твору на
засобах платежу в державі, кількості випущених зразків, не вчинення будь-яких
дій щодо припинення допущеного порушення 
після отримання відповідного повідомлення, суд вважає достатнім для
компенсації порушення авторського права позивача стягнути 300 000,0 гривень.   <o:p></o:p>

Відповідно до ст.52 Закону України “Про авторське та суміжні права”  у випадку порушення будь-якою особою
авторського права, суб”єкт авторського права, зокрема, має право на подачу
позову про відшкодування моральної шкоди.<o:p></o:p>

З урахуванням зазначених вимог
закону, суд вважає, що оскільки в судовому засіданні встановлено
неправомірність дії відповідача НБУ в частині порушення авторських прав
позивача, вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню,
оскільки факт її спричинення діями відповідача суд вважає доведеним, при цьому
суд бере до уваги, що відповідачам було достовірно відомо про те, кому саме
належать виключні майнові та немайнові права на твір, який останнім
використовувався без дозволу, натомість таке використання припинено не
було,  мало загальнодержавний спосіб
розповсюдження та тривалий характер, не вчинювалися дії щодо укладення
ліцензійного або іншого договору, не здійснювалося пропозиції будь-якої оплати
. Оцінюючи розмір заподіяної моральної шкоди позивачу , суд вважає, що
визначена в позовній заяві сума  є
завищеною і вважає достатнім стягнути 
50000,0 гривень за порушення особистих немайнових прав позивача за
неправомірне використання твору позивача на українських купонах багаторазового
використання  та 100000,0 гривень за
порушення особистих немайнових прав позивача при виготовленні та використанні
як засобу платежу купюри номіналом 200 гривень зразка 2001 року.   <o:p></o:p>

Вимоги позивача щодо вилучення з обігу купюр номіналом 200 гривень зразка
2001 року та зобов”язання здійснити відповідні публікації в пресі, суд вважає
такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням достатньої сатисфакції,
застосованої судом у виді стягнення компенсації за порушення авторського права
та присудженого розміру моральної шкоди.  
<o:p></o:p>

Відповідно до статті 56 Конституції
України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави або органу
місцевого самоврядування матеріальної й моральної шкоди, заподіяної незаконними
рішеннями, діями або бездіяльністю цих органів, їх посадових і службових осіб
при здійсненні ними повноважень.<o:p></o:p>

Ст.. 1173 ЦК України встановлено,
що шкода, завдана фізичній особі незаконними дією чи
бездіяльністю органів державної влади при здійсненні ними своїх повноважень,
відшкодовується державою незалежно від вини цих органів. <o:p></o:p>

Таким чином, відповідальність за
шкоду, яка була спричинена органом державної влади, несе держава за рахунок грошових коштів, які
належать йому на праві власності. Оскільки
розпорядження майном відбувається через відповідні фінансові органи держави, то
саме вказані фінансові органи повинні бути відповідачами по майнових позовах,
які випливають з таких правовідносин.<o:p></o:p>

Відповідно до статті 48 Бюджетного
кодексу України, в Україні застосовується казначейська форма обслуговування
Державного бюджету, що передбачає здійснення Державним казначейством України
операцій з коштами Державного бюджету. Статтею 25 цього Кодексу встановлено, що Державне
казначейство здійснює безперечне списання з рахунків, на яких враховуються
засоби Державного бюджету й місцевих бюджетів, по рішеннях, які були прийняті
державним органом, який, відповідно до закону, має право на його застосування. <o:p></o:p>

Таким чином, відшкодування
позивачеві шкоди, заподіяної незаконними діями Національного банку України,
повинно бути здійсненоя державою (в особі фінансового органу, через який
відбувається розпорядження грошовими коштами держави) - за рахунок коштів
Державного бюджету України, а не Національним банком України - за рахунок
коштів, які виділялися державою на утримування банку для здійснення в
покладених на нього державою функцій. <o:p></o:p>

Відповідно до ст. 88 ЦПК України 
витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають
стягненню з відповідача - Національного банку України , а судовий збір з огляду
на п. 29 ст. 4 Декрету КМ України “Про державне мито” підлягають
компенсації  за рахунок держави.  <o:p></o:p>

На підставі викладеного та керуючись 
ст.. 56 Конституції України ст.475,489 ЦК УРСР 1963 року, ст..ст..
441,1173 ЦК України 2003 року ст.. 10,14,15,31-33,52 Закону України “Про
авторське право і суміжні права”, ст.. 1,33 Закону України “Про Національний
банк України ”, ст. 5,57-60,62, 88, 212-215ЦПК України , суд -<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

В И Р І Ш И В :<o:p></o:p>

Позов ОСОБА_1до Національного банку України, Державного
казначейства України про визнання авторських майнових та особистих немайнових
прав на твір порушеними, стягнення компенсації за порушення авторських майнових
та особистих немайнових прав на твір, стягнення компенсації за моральну шкоду
завдану порушенням авторських майнових та особистих немайнових прав на твір та
зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.<o:p></o:p>

Стягнути з Державного казначейства України на користь
ОСОБА_1компенсацію за порушення 
авторського майнового права на твір скульптури “ІНФОРМАЦІЯ_1” у розмірі
300 000,0 гривень, відшкодування моральної шкоди за порушення авторських немайнових
прав у розмірі 150 000,0 гривень, а всього стягнути 450 000,0 (чотириста
п”ятдесят тисяч) гривень.<o:p></o:p>

Стягнути з Національного банку України на користь держави
витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.<o:p></o:p>

Судовий збір у розмірі 1700,0 гривень компенсувати за
рахунок  держави. <o:p></o:p>

На Рішення може бути принесено апеляцію шляхом подачі заяви про апеляційне
оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, з подачею в
подальшому апеляційної скарги  протягом
20 днів з дня подачі такої заяви до Апеляційного суду м. Києва через Печерський
районний суд м. Києва.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Суддя:                                                                                                    Гримич
М.К.<o:p></o:p>

</div>

</body>

</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...