Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21-21во07 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.05.2008. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2008.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		 
			П О С Т А Н О В А
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
			5 лютого 2008 року                                                                                              м. Київ
			 
			Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
			 
			головуючого          Кривенка В.В.,
			суддів                       Гусака М.Б., Маринченка В.Л., 
			Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -
			 
			 
			розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргами заступника Генерального прокурора України та Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі – Іванківська МДПІ) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тетерів” (далі – ТОВ “Тетерів”) до Відділення Державного казначейства України в Іванківському районі Київської області, Іванківської МДПІ про повернення суми надміру сплаченого акцизного збору,
			 
			в с т а н о в и л а:
			 
			У грудні 2004 року ТОВ “Тетерів”  звернулось до суду з позовом про зобов’язання Відділення Державного казначейства України в Іванківському районі Київської області повернути 13 304 006 грн 74 коп. надміру сплаченого акцизного збору за квітень, червень, жовтень 2002 року, лютий-червень 2003 року, серпень і вересень 2004 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ “Тетерів” розташоване в смт Іванків Київської області (це підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 26 квітня 2001 року серії АОО № 091512, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від          9 вересня 2004 року № 3436/2004 та ліцензією Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів від          14 грудня 2001 року серії АА № 126308), яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня           1991 року № 106, віднесене до зони гарантованого добровільного відселення, і це, на думку позивача, дає підстави для його звільнення від оподаткування (крім платежів і відрахувань до місцевих бюджетів). 
			Справа розглядалася судами неодноразово.
			Господарський суд Київської області рішенням від 5 грудня 2005 року позов задовольнив.
			Постановою від 18 квітня 2006 року Київський міжобласний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.
			Вищий адміністративний суд України ухвалою від 5 грудня 2006 року постанову апеляційного суду скасував, а рішення суду першої інстанції залишив без змін.
			Іванківська МДПІ та заступник Генерального прокурора України ускаргах до Верховного Суду України про перегляд за винятковими обставинами ухвали касаційного суду просять скасувати її та залишити в силі постанову апеляційного суду, посилаючись на неоднакове порівняно з іншими справами і неправильне застосування в цій справі норм матеріального права. 
			У доданих до скарг рішеннях судів касаційної інстанції -постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 5 липня 2005 року та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2006 року -викладено висновок суду про те, що статтею 7 Закону Закон України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 791а-XII)не передбачене звільнення від сплати акцизного збору. 
			У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України дійшов протилежного висновку.
			Перевіривши за матеріалами справи доводи скаржників, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України знаходить підтвердженим неоднакове та помилкове застосування в ній судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
			У частині 1 статті 7 Закону № 791а-XIIустановлено, що підприємства, об'єднання, організації, колгоспи і радгоспи, розташовані в зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, звільняються від оподаткування, крім платежів і відрахувань до місцевих бюджетів. Для них Кабінетом Міністрів України встановлюються пільгові умови фінансування, гарантоване матеріально-технічне забезпечення.
			Проте цей Закон не є спеціальним законом з питань оподаткування. Він регулює питання поділу території на відповідні зони, режим їх використання та охорони, умови проживання і роботи населення, господарську, науково-дослідну й іншу діяльність у цих зонах; закріплює і гарантує забезпечення режиму використання та охорони зазначених територій з метою зменшення дії радіоактивного опромінення на здоров'я людини і на екологічні системи.
			Відповідно до частини 1 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від         26 грудня 1992 року № 18-92 “Про акцизний збір” акцизний збір – це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).
			Згідно з частиною 1 статті 3 зазначеного Декрету до об’єктів оподаткування акцизним збором віднесено: 
			обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених із давальницької сировини;
			обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;
			вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.
			Законом України від 15 вересня 1995 року № 329/95-ВР “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” врегульовано особливості нарахування і сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Відповідно до статті 2 цього Закону платниками акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби є суб’єкти підприємницької діяльності – українські виробники алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах.
			Таким чином, ТОВ “Тетерів” як виробник підакцизних товарів, є платником акцизного збору. 
			У статті 14 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII“Про систему оподаткування” передбачено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) належить, зокрема, акцизний збір.
			Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону встановлення та скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування (частина 1). Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування (частина 3).
			Спеціальним законом з питань адміністрування акцизного збору є Закон “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”. Оскільки ним не були встановлені пільги зі сплати такого збору, то Закон № 791а-XIIне є чинним у частині, що суперечить зазначеному спеціальному закону.
			Звільнення від оподаткування, крім платежів і відрахувань до місцевих бюджетів, було передбаченостаттею 7 Закону № 791а-XIIдля підприємств, об'єднань, організацій, колгоспів і радгоспів, що були розташовані у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю на день прийняття цього Закону. Саме для них Кабінетом Міністрів України встановлювалися пільгові умови фінансування, гарантоване матеріально-технічне забезпечення.
			Згідно з частиною 1 статті 16 зазначеного Закону в зоні гарантованого добровільного відселення (до якої віднесено смт Іванків) забороняється, зокрема, будівництво нових, розширення діючих підприємств, безпосередньо не пов'язаних із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення, а також умов його життя та праці.
			Суд касаційної інстанції не звернув уваги на ці положення Закону № 791а-XIIі нату обставину, що позивач був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності у квітні 2001 року.
			Враховуючи те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суд касаційної інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.
			Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 
			 
			п о с т а н о в и л а:
			 
			Скарги заступника Генерального прокурора України та Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області задовольнити.
			Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 5 грудня 2006року скасувати, постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 18 квітня 2006 рокузалишити без змін.
			Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
			 
			 
			 
			Головуючий                                                                                 В.В. Кривенко
			 
			Судді                                                                                        М.Б. Гусак
			 
			                                                                                                   В.Л. Маринченко
			 
			І.Л. Самсін
			 
			О.О. Терлецький
			 
			Ю.Г. Тітов 
			 
				<img width="740" height="2" src="1.wmf" />

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...