Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2023/2-а-8124/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.09.2011. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2011.
Дата набрання законної сили: 02.09.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа №2023/2-а-8124/11 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 02 вересня 2011 року Купянський міськрайонний суд Харківської області 
		у складі: головуючого судді Скородєлової В.В. 
		при секретарі Бутковій В.М., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Купянську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС взводу ДПС м. Чугуїв БДПС Рубушкова Михайла Віталійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -  
		 ВСТАНОВИВ: 
		 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІДПС взводу ДПС м. Чугуїв БДПС Рубушкова Михайла Віталійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АХ1 №109062 від 17.06.2011 року, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП України у розмірі 255 грн.. 
		Поззивач зазначає, що він 17.06.2011 року на автомобілі «Чері джагі»зеленого кольору, державний номер НОМЕР_2, що належить йому, рухався по трасі «Харків-Купянськ». Швидкість руху авто була в межах дозволеного та близько 13.40 год., десь в районі н.п.Комісарівка, його, було зупинено особою в формі працівника ДАІ, який не представився, нагрудного жетону не помітив, останнім було наказано позивачу передати страховий поліс, посвідчення водія, технічний паспорт на автомобіль та слідувати за ним до патрульної машини ВАЗ-21099, номерний знак НОМЕР_3, яка стояла на протилжній стороні дороги за приміщенням магазину «Кавказ». На прохання ОСОБА_1 щодо надання пояснення про причину зупинки, було пояснено, що позивачем було порушено вимоги пункту 12.4 ПДР, а саме перевищення швидкості руху. На підтвердження, особа у формі працівника ДАІ, продемонструвала позивачу технічний прилад «Радіс»№3039, на якому була зафіксована швидкість ніби то його автомобіля, що становила 87 км/год.. Пояснення позивача, що швидкість авто не перевищувала дозволеної у населеному пункті (що підтверджується не тільки спідометром автомобіля, а і свідченнями пасажирів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які надали свідчення на місці зупинки працівнику міліції у формі ДАІ) особа у формі ніяк не відреагувала на свідчення свідків. Біля патрульної машини стояв автомобіль ВАЗ, червоного коліру №НОМЕР_1, який в очевидь рухався в протилежному напрямку та був зупинений разом з позивачем і водій якого знаходився у патрульній машині. Особа в формі працівника ДАІ почала заповнювати протокол серії АХ 1 №137012 про адміністративне правопорушення щодо позивача, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КупАП. На час складення протоколу, позивачу дозволили «погуляти», або почекати у власному авто. Через деякий час особа у формі надала позивачу протокол, зі змісту, якого останній дізнався, що він перевищив швидкість на 27 км.\год., що було зафіксовано приладом контролю швидкості «Радіс»№3039. При складені протоколу про адміністративне правопорушення було порушено положення ст. 280 КУпАП, а саме, достаменно не зясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, бо свідчення свідків до протоколу не внесені і під час винесення постанови до уваги не взяті. На запит позивача про надання сертифікату відповідності на цей технічний прилад, а саме: «Радіс»№3039 на застосування його на території України, працівник ДАІ відмовився та пояснив, що технічний прилад «Радіс»№3039 має сертифікат тільки вимірювання швидкості. 
		Свою позицію позивач, щодо відсутності в його діях ознак адміністративного правопорушення виклав в тексті протоколу. Від підпису протоколу позивач відмовився на підставі того, що вважає, він був складений безпідставно. Від вручення протоколу та постанови позивач відмовився, бо взагалі вважає, що вони складені не про його порушення. На це вказує той аргумент, що в той час з протилежного напрямку з гори рухався автомобіль ВАЗ 2105-07, червоного кольору, номерний знак НОМЕР_1, який було зупинено перед позивачем. Враховуючи те, що він рухався з боку м. Купянська, під великим ухилом, можна припустити, що він міг перевищити дозволену швидкість, а позивач рухався по нерівній дорозі з вибоїнами та на підйом, взагалі не міг швидко розігнатися. Позивач зазначає, поєднуючи все це, можна уявити, що з верху на великій швидкості рухався автомобіль ВАЗ 2105-07 червоного кольору, номерний знак НОМЕР_1, який добре було видно з низу працівниками ДАІ. Йому виміряли швидкість, а одночасно з низу рухався позивач на своєму автомобілі і в момент зупинки ВАЗ 2105-07, зупинили і позивача. 
		Позивач помітив інспектора тільки коли той вийшов з піднятою рукою до узбіччя, десь приблизно 50 метрів. До цього ні позивач, а ні працівник ДАІ, не мали змоги бачити один одного і тим більше останній не мав змоги зафіксувати швидкість (інспектор знаходився поза зоною прямої видимості, а саме за приміщенням магазину «Кавказ»зі сторони позивача). Враховуючи один і той же показник швидкості, позивача, на автомобілі «Чері джагі»та водія на автомобілі ВАЗ 2105-07, з невеликим інтервалом (10-20 секунд) зупиняють та надають, на думку позивача, йому та іншому водієві одну і ту ж саму інформацію з технічного приладу «Радіс»№3039 зі швидкістю 87 км/год., на якому не можливо відрізнити де чия інформація, бо він не прилаштований до реєстрації обєкту пересування. На ньому не фіксується місто події, пересувний засіб, його колір та номерний знак. 
		Також, позивач відмовився отримувати постанову серії АХ1 №109062 від 17.06.2011 року по справі про адміністративне правопорушення. В той же час інспектор наполегливо наголошував позивачу, що за не підписання протоколу йому буде ще гірше, бо у суді все «домовлено»і йому там можна взагалі не приймати участі, бо позивач на думку інспектора «не правильно домовляється». Невдовзі інспектор, зупинив транспортний засіб та попросив свідків, щоб вони засвідчили відмову позивача. Після того, як позивачеві були повернуті документи, він вирушив далі. 
		ОСОБА_1 зазначає, що фіксація швидкості здійснювалась за допомогою приладу без фото фіксації, а саме: технічним приладом «Радіс»№3039, тобто показники даного технічного приладу можуть належати будь-якому транспортному засобу з тих, що рухались взагалі не у тому напрямку, поруч з позивачем або взагалі попереду. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 вважає, що постанова підлягає скасуванню. 
		Копії протоколу та постанови позивач, отримав по пошті 24.06.2011 року і тільки тоді він дізнався, що працівник ДАІ, який зупив його був прапорщик міліції Рубушков М.В.. Ні в протоколі, а ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного технічного приладу вимірювальної техніки, а саме технічного приладу для вимірювання швидкості «Радіс»№3039, що до застосування в Україні, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Тому показання технічного приладу «Радіс»№3039 не можуть бути визнані доказами по справі. 
		Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показниками технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. 
		Між тим, саме у постанові суду Дніпровського району м. Київ, справа №2-а-309/09 від 17.03.2009 року, вказується на те, що саме показники технічного приладу «Радіс»можуть бути застосовані як основний доказ при розгляді у суді справи про адміністративне правопорушення, бо він немає технічної можливості, щодо фото-, кіно-, відео фіксації обєкту правопорушення. 
		Так як, факт фіксації порушення позивачем ПДР був ніби-то зафіксований саме технічним приладом «Радіс»№3039, перевищення саме позивачем швидкості не може бути підтверджено виключно цим приладом і не може відноситись до показань швидкості саме транспортного засобу позивача, на момент фіксації часу, вказаного в постанові серії АХ1 №109062 від 17.06.2011 року. 
		ОСОБА_1, зазначає, що викладена відповідачем Рубушковим М.В., інформація в протоколі серії АХ1 №137012 та постанові серії АХ1 №109062 є виключно його субєктивною позицією, свавіллям та небажанням визнавати свої помилки, або пряме порушення прав позивача, і не може вважатися належним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення. Бо крім цього приладу немає ніяких свідчень, або свідків які могли б підтвердити факт скоєння правопорушення. 
		П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останім доводів. 
		Відповідно до п. 12.1 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС 26.2.2009 р. №77 (із змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.4.2009 р. за №374/16390: фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення … на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом. 
		Відповідно до п. 12.2 Інструкції про використання спеціального технічного засобу, працюючого в автоматичному режимі, що має функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобу фото і кінозйомки, відеозапису, робляться відповідні записи про їх використання в журналі обліку матеріалів фіксації порушень правил дорожнього руху. 
		Відповідно до п. 12.6 Інструкції єдиною підставою для винесння постанови в справі про адміністративне правопорушення є матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису. 
		Крім того, позивач зазначає, що приймаючи до уваги положення ст.ст. 222, 255 КУпАП, якими визначено обмежений перелік осіб, які мають право складати протокол та виносити постанову, приймаючи до уваги відсутність у позивача будь-якої інформації щодо того, чи дійсно пр-щик міліції Рубушков М.В. є посадовою особою органів ДАІ, та чи має він право складати протокол та виносити постанову, а також позивач звертає увагу на необхідність подання Рубушковим М.В. відповідних документів та підтвердження того, що останній є інспектором ДПС, має спеціальне звання, чи був на службовому чергуванні 17.06.2011 року в с. Комісарівка, Купянського району, Харківської області, між 13-30год. та 14-00 год.. 
		Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд скасувати постанову серії АХ1 №109062 в справі про адміністративне правопорушення від 17.06.2011 року про накладення на нього штрафу в розмірі 255 грн..  
		У судове засідання позивач не зявився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує у повному обсязі. 
		Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив. 
		У відповідності до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справине відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. 
		Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, підлягають задоволенню з наступних підстав. 
		Пунктом 2 ч.1 ст. 18 КАС України ( із змінами згідно Законом № 808-VI від 25.12.2008 року) передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. 
		Згідно ч.2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання ( перебування, знаходження) позивача. 
		Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. 
		Позивач ( особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України. 
		Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. 
		Судом встановлено, що 17.06.2011 року був винесений протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 6) відносно ОСОБА_1.. На підставі якого, 17.06.2011 року винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АХ1 №109062 посадовою особою, відносно ОСОБА_1, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП України у розмірі 255 грн. (а.с. 7). 
		Суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням порядку, передбаченого Законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух», ПДР України,КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а тому підлягає скасуванню. 
		Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягне за собою накладення штрафу від пятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 
		Доказів того, що позивач дійсно порушив правила дорожнього руху, передбачені ч.1 ст. 122 КУпАП, відповідачем у судове засідання не надано, оскільки відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		За таких обставин, постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню. 
		Керуючись ч. 1 ст.122, ст.ст. 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 10-11,71, 86, 89, 158, 160-164, 171-2 ч.2 КАС України, суд  
		ПОСТАНОВИВ: 
		 Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІДПС взводу ДПС м. Чугуїв БДПС Рубушкова Михайла Віталійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення  задовольнити. 
		Скасувати постанову серії АХ1 №109062 від 17.06.2011 року в справі про адміністративне правопорушення про накладення стягнення в розмірі 255 грн. на ОСОБА_1. 
		Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
			Суддя Купянського міськрайонного 
			суду Харківської області В.В. Скородєлова

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...