Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-7244/11/2670 : не визначено.
Надіслано судом: 12.09.2011. Зареєстровано: 22.09.2011. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2011.
Дата набрання законної сили: 22.09.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 
				 
			
			Вн. №27/136
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			02 вересня 2011 року                     № 2а-7244/11/2670
			 
				 
				за позовомВсеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України"  
				до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві  
					Головного управління Державного казначейства України в м.Києві  
				
				простягнення надмірно сплаченого збору  
				Суддя О.В.Головань
				          Обставини справи:
				          Позовні вимоги заявлені про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України" 16 244, 98 грн. примусово сплаченого збору.
				          В судовому засіданні 29.08.11 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки в судовому засіданні відсутній представник позивача, пояснення якого суд заслухав, відсутня необхідність заслуховування свідка чи експерта. 
				          Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
				ВСТАНОВИВ:
				          Всеукраїнською громадською організацією "Асоціація платників податків України" згідно договору купівлі-продажу №GM-5086 від 30.03.11 р. було придбано автомобіль Toyota-Highlander вартістю 451 609 грн.
				          При реєстрації автомобіля в органах Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Києві позивача зобов'язано сплатити збір до пенсійного фонду в розмірі 16 244, 98 грн., що ним і було зроблено згідно платіжного доручення №107 від 18.04.11 р.
				          Позивач - Всеукраїнська громадська організація "Асоціація платників податків України" - вважає незаконним стягнення з нього збору до пенсійного фонду та просить суд його повернути з таких підстав.
				          Згідно п. 7 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. 
				          Тобто, обов'язок зі сплати збору покладається на осіб у випадку відчуження, а не придбання автомобілів, і позивач як покупець не є платником збору.
				          При цьому, на думку позивача, п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.98 р. №1740, яким передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі даних автомобілів, у тому числі, у виробників або торговельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно чинного законодавства), не підлягає застосуванню, оскільки суперечить п. 7 ст. 1 Закону як акту вищої юридичної сили. 
				          Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
				          Згідно ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
				          Саме таким актом є Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.98 р. №1740, п. 12 якого передбачає, що суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі даних автомобілів, у тому числі, у виробників або торговельних організацій.
				          Відповідач - Головне управління Державного казначейства України у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
				          Повернення сплачених позивачем коштів можливе за умови подання Головному управлінню наступних документів: заяви платника, подання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, платіжних доручень, які підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету, що передбачено Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.02 р. №226.
				          Позивач з вказаним пакетом документів до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві не звертався, у зв'язку з чим його заява про повернення коштів не розглядалася.
				          Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
				          Згідно ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. 
				          При цьому, порядок сплати збору деталізовано постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.98 р. №1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", згідно п. 12 якого передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі даних автомобілів, у тому числі, у виробників або торговельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно чинного законодавства). 
				          Вказаний нормативно-правовий акт станом на час придбання позивачем автомобіля згідно договору купівлі-продажу №GM-5086 від 30.03.11 р. був чинний і підлягав застосуванню при відчуженні і придбанні всіх легкових автомобілів, як і є чинним станом на час розгляду справи. 
				          Тобто, органи державної влади, в тому числі, Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві, зобов'язане було застосовувати Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій і не мало підстав вимагати сплати збору від продавця автомобіля і не приймати збір від позивача як покупця автомобіля. 
				          
				          Відповідно до ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. 
				          В той же час, для вирішення питання про законність нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України передбачений спеціальний порядок судового оскарження, визначений у ст.171 КАС України.
				          Наслідком розгляду справи в порядку ст. 171 КАС України може бути визнання нормативно-правового акту незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині, і таке судове рішення буде мати обов'язковий характер як для органів державної влади, що застосовують оскаржуваний нормативно-правовий акт, так і для інших осіб, прав та обов'язків якого стосується такий нормативно-правовий акт.
				          В той же час, у випадку надання судом оцінки відповідності нормативно-правового акту закону в порядку ст. 9 КАС України таке тлумачення загальнообов'язкового характеру мати не буде, а буде стосуватися виключно обставин конкретної справи.
				          Вказане може призвести до ситуації, коли одні і ті ж самі положення нормативно-правового акту матимуть обов'язковий характер для одних осіб та не матимуть його для інших під час застосування такого акту.
				          На думку суду, вказана ситуація є неприпустимою з точки зору правозастосування, оскільки створить невизначену правову ситуацію, за якої нормативно-правовий акт та його окремі положення, що розраховані на багаторазове застосування в аналогічних випадках, будуть вибірково застосовуватися до одних суб'єктів та не застосовуватися до інших (в даному випадку при придбанні та відчуження легкових автомобілів).
				          За таких обставин суд не вважає за можливе в межах розгляду даної адміністративної справи надавати оцінку відповідності п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.98 р. №1740, акту вищої юридичної сили - Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
				          На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -
				ПОСТАНОВИВ:
				          1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
				          2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України. 
				          
				 
					 Суддя                                                                                 О.В. Головань 
					 
						 Повний текст постанови
						виготовлено і підписано 02.09.11 р.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...