Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/1570/3189/2011 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.09.2011. Зареєстровано: 26.09.2011. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2011.
Дата набрання законної сили: 28.03.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 2а/1570/3189/2011 
		 ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 06 вересня 2011 року                                                                                           м.Одеса
		Одеський окружний адміністративний суд у складі
		головуючого судді:                                        Юхтенко Л.Р.
		при секретарі судового засідання:                     Мануліковій О.О.
		 за участю сторін: 
		від позивача представник - ОСОБА_1, за довіреністю 
		від відповідача представник - ОСОБА_2, за довіреністю
		від прокуратури представник - ОСОБА_3, за посвідченням
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси за участю Прокуратури у Суврововському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0000055171 від 29.03.2011року та №0000056171 від 29.03.2011року., -
		 ВСТАНОВИВ:
		 До суду звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0000055171 від 29.03.2011року та №0000056171 від 29.03.2011року.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту перевірки від 24.02.2011 року № 792/17-1/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року»Державною податковою інспекцією у Суворовському районі було винесено податкове повідомлення №0000055171 від 29.03.2011року про донарахування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за основним платежем в сумі 94363, 71 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23590, 93 грн., та податкове повідомлення –рішення №0000056171 від 29.03.2011року про донарахування податку на додану вартість за основним платежем в сумі 254662, 30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 63665, 58 грн., у звязку з порушенням позивачем пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пп. 4.2.8. п. 4.2. ст.4, пп. 9.12.1., 9.12.2. п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
		Позивач не згоден з винесеними податковими повідомленнями –рішеннями, оскільки суми, які булі визначені відповідачем як валовий дохід підприємця у 2009 році в сумі 360999, 89 грн. та у 2010 році –477788, 62 грн., не є таковими, тому що це є кошти, перераховані позивачем на свій поточний рахунок як її власні заощадження та відповідно не є виручкою позивача від реалізації товарів, робіт чи послуг. Крім того, ТОВ «Цитрус Дискаунт»згідно платніжного доручення № 2975 від 06.11.2009 року та № 2086 від 12.11.2009 року помилково перерахував суми 70000 грн. та 100000 грн., що підтверджено листами ТОВ «Цитрус Дискаунт», що також не є виручкою від реалізації товарів, послуг, робіт.
		У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
		Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях (а.с.213), зокрема на те, що вимоги позивача є безпідставними, а прийняті податкові повідомлення-рішення є законними та обгрунтованими.
		Представник прокуратури у відкритому судовому засіданні підтримв позицію представника відповідача та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
		Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
		ОСОБА_4 зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради як фізична особа –підприємець, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію физичної особі –підприємця від 21.09.2007 року (а.с. 14).
		Відповідно до свідоцтв про сплату єдиного податку (а.с. 15- 18), позивач була платником єдиного податку у 2009 році та 2010 році, за видом діяльності посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту. 
		Судом встановлено, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 19.01.2011 року № 60 «Про проведення документальної планової перевірки»(а.с 20) та направлення на перевірку від 28.01.2011 року № 148/17-1 (а.с. 19) фахівцями Державної податкової інспекції у Суворовському раойні м. Одеси була проведена планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої був складений акт від 24.02.2011 року № 792/17-1/НОМЕР_1 (а.с. 23-39).
		Вказаним актом зафіксовано, що ФОП ОСОБА_4 здійснювала торгівлю товарами, які належать до комісійної торгівлі, а також реалізовувала власний товар, надавала послуги. Кошти за реалізований товар отримані на банківський рахунок ФОП ОСОБА_4 не відображались в повному обсязі в книзі обліку доходів та витрат та не враховувались до загального валового доходу. З цих підстав перевіряючими виявлено перевищення доходів у 2009 році в сумі 360999, 89 грн. та у 2010 році –477788, 62 грн., які підлягають оподаткуванню згідно з ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян». Виходячи із приписів Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо підприємець від здійснення підприємницької діяльності отримав інші доходи, ніж доходи, які можуть обкладатися єдиним податком згідно з правилами, встановленими спеціальним законодавством з питань спрощеної системи оподаткування, такий підприємець повинен сплатити з цих доходів (тобто із суми перевимщення понад 500 тис. грн.) податок з доходів фізичних осіб –СПД. Отже, враховуючи перевищення доходів у 2009 році в сумі 360999, 89 грн. позивач повинен доплатити податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 40612, 49 грн. (360999, 89 грн. –90249, 97 грн.) * 15% та у 2010 році –477788, 62 грн. позивач повинен доплатити податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 53751, 22 грн. (477788, 62 –119447, 16)* 15%. Також актом перевірки зафіксовано, що враховуючи, що за результатом перевірки обсяг виручки від реалізації товарів у 2009 році наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році складає 795522, 89 грн. ФОП ОСОБА_4 втратила право на застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності та відповідно з 01.10.2009 року ФОП ОСОБА_4 несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість в сумі 254662, 30 грн.
		На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси були прийняті податкове повідомлення №0000055171 від 29.03.2011року про донарахування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за основним платежем в сумі 94363, 71 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23590, 93 грн. та податкове повідомлення –рішення №0000056171 від 29.03.2011року про донарахування податку на додану вартість за основним платежем в сумі 254662, 30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 63665, 58 грн. (а.с. 21,22). Розрахунок фінансової санкції з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та податку на додану вартість додається до акту перевірки.
		Судом встановлено, що позивачем подавалися письмові заперечення до акту перевірки (а.с. 40-45), які листом ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 24.03.2011 року № 9749/с/17-123 (а.с. 46-49) залишені без задоволення. Також судом встановлено, що позивачем разом із супровідними листами від 01.03.2011 року (а.с. 50), від 03.03.201 року (а.с. 51)від 04.03.2011 року направлялися заяви на переказ готівки, на підтвердження внесення до розрахункового рахунку власних заощаджень (а.с. 53-66) та листи ТОВ «Цитрус Дискаунт»про помилково перераховані кошти у загальній сумі 170000 грн. (а.с. 67, 68).
		Також судом досліджені опис документів, що надавалися позивачем для проведення перевірки (а.с. 70), до якого були включені виписки банку по рахунку позивача за спірний період, книга обліку доходів та витрат (а.с. 71-82), виписки банку по рахунку позивача за спірний період (а.с. 83-193) та відомості щодо витрачення коштів (власних заощаджень). 
		Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування»та Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
		Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування», спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, в тому числі як: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
		Згідно зі ст. 2 Указу, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право  
			самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. 
		
		Судом встановлено, що відповідно до свідоцтв про сплату єдиного податку (а.с. 15- 18), позивач була платником єдиного податку у 2009 році та 2010 році, за видом діяльності посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту. 
		Банківськими виписками підтверджено, що обсяг виручки від реалізації товарів за 1 квартал 2009 року у позивача складає 138953, 89 грн., за 2 квартал 2009 року наростаючим підсумком скаладає 250606, 1 грн., за 3 квартал 2009 року –201776, 1 грн., за 4 квартал 2009 року –294372, 95 грн.
		Відповідно до ст. 1 Указу, під виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) слід розуміти суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). 
		Судом встановлено, що у спірний період позивачем були перераховані на свій поточний рахунок свої власні заощадження та помилково перерахувані ТОВ «Цитрус Дискаунт»на розрахунковий рахунок позивача суми 70000 грн. та 100000 грн., які не були відображені у книзі обліку доходів та витрат, що на думку перевіряючих привело до заниження позивачем валового доходу підприємця у 2009 році в сумі 360999, 89 грн. та у 2010 році –477788, 62 грн.
		З акту перевірки вбачається, що перевіряючі прийшли до висновку щодо необхідності донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб із сум заниженого валового доходу, виходячи із приписів п. 9.12.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якого, якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності, а також із приписів ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян». 
		Суд не може погодитися з такою позицією Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси з наступних підстав.
		Відповідно до п. 1.2. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід –це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Згідно з п.1.3. цієї статті Закону, дохід з джерелом його походження з України –є будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України.
		Відповідно до ст. 2 цього Закону платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України. 
		Згідно зі ст. 3 вказаного Закону, об’єктом оподаткування є загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи. 
		Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.
		Згідно зі ст. 2 вказаного Декрету, об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.
		Стаття 5 цього Декрету регулює питання щодо сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, відповідно до якої до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються: ї) суми, одержані громадянами в результаті розміщення їх власних заощаджень на поточних (депозитних) рахунках банків України, в тому числі в іноземній валюті.
		Відповідно до ч. 2 цієї статті Декрету, суми виплат, що не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу громадян відповідно до підпунктів "а" - "о", "с" - "х", "ч" та "ш" пункту 1 статті 5, не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків, податків і зборів, які нараховуються на фонд оплати праці відповідно до законів України. 
		З огляду на вищевикладені приписи законодавства України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, суд вважає, що відповідачем протиправно був зроблений висновок про заниження валового доходу позивача внаслідок визначення її власних заощаджень на своєму розрахунковому рахунку як валовий доход підприємця.
		Також є помилковою думка відповідача щодо врахування до валового доходу помилково перерахованих коштів на розрахунковий рахунок позивача ТОВ «Цитрус Дискаунт», оскільки вказані кошти не відповідають поняттю «доходи, що підлягають оподаткуванню», виходячи із приписів ст.ст. 1,3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
		Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на ненадання позивачем доказів, що підтверджують переказ на розрахунковий рахунок власних заощаджень та помилково перерахованих коштів ТОВ «Цитрус Дискаунт»у період перевірки, оскільки як вбачається з опису документів, що надавалися позивачем для проведення перевірки (а.с. 70), до цього пакету були включені виписки банку по рахунку позивача за спірний період, з яких видно рух коштів та призначення платежів.
		Крім того, відповідно до п. 8 розділу ІУ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття органом державної податкової служби податкового повідомлення-рішення за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 статті 44  
			розділу II Кодексу), такі документи повинні бути враховані органом державної податкової служби під час розгляду ним питання про прийняття рішення. З матеріалів справи вбачається, що позивачем разом із супровідними листами від 01.03.2011 року (а.с. 50), від 03.03.201 року (а.с. 51)від 04.03.2011 року направлялися заяви на переказ готівки, на підтвердження внесення до розрахункового рахунку власних заощаджень (а.с. 53-66) та листи ТОВ «Цитрус Дискаунт»про помилково перераховані кошти у загальній сумі 170000 грн. (а.с. 67, 68), в той час як податкові повідомлення –рішення були винесенні 29 березня 2011 року.
		
		 
			 З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб, тому позовні вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення №0000055171 від 29.03.2011року про донарахування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за основним платежем в сумі 94363, 71 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23590, 93 грн. підлягають задоволенню шляхом визнання його протиправним та скасування.
		
		Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення –рішення №0000056171 від 29.03.2011року про донарахування податку на додану вартість за основним платежем в сумі 254662, 30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 63665, 58 грн., оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем не був перевіщений обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік в сумі 500 тис. гривень. Тому, ці позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення №0000056171 від 29.03.2011року про донарахування податку на додану вартість за основним платежем в сумі 254662, 30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 63665, 58 грн.
		Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю шляхом визнання протипраними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000055171 від 29.03.2011року та №0000056171 від 29.03.2011року.
		Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд керуючись п. 1 ст. 94 КАС України присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.) з Державного бюджету України.
		На підставі вищевикладеного, відповідно до положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування»та Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»та керуючись ст.ст. 2,4,71, 94,158-163, 254 КАС України суд, -
		 ПОСТАНОВИВ:
		 Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси за участю Прокуратури у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0000055171 від 29.03.2011року та №0000056171 від 29.03.2011року–задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси №0000055171 від 29.03.2011року.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси №0000056171 від 29.03.2011року.
		Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
		Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
		Повний текст постанови складений 12 вересня 2011 року.
		Суддя: /підпис/
		З оригіналом згідно: 
		Суддя Л.Р. Юхтенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...