Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 4-1740/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.09.2011. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2011.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 4-1740/11 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 15 вересня 2011 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О. А. , при секретарі Антоненко В.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Генеральної прокуратури України, 
		 В С Т А Н О В И В:
		 ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить визнати незаконною дії (бездіяльність) Генеральної прокуратури України відносно розгляду його заяви про вчинення злочину працівниками прокуратури Харківської області, відсутність прокурорського реагування з боку прокуратури Харківської області від 19.03.2011 року.
		В обґрунтування скарги зазначається, що ОСОБА_1 19.03.2011 року подав до Генеральної прокуратури України заяву про скоєння злочину працівниками прокуратури Харківської області, відсутність прокурорського реагування з боку прокуратури Харківської області у звязку з розглядом неодноразових звернень до вказаної обласної прокуратури з приводу неприйняття заходів для відновлення прав скаржника, невиконання рішення суду, яке стосувалось інтересів ОСОБА_1
		ОСОБА_1 у вказаній заяві зазначав про численні порушення вимог законодавства в діях працівників прокуратури Харківської області, які свідчать про халатність таких дій, що призвели до істотної шкоди у вигляді порушення прав заявника, однак Генеральна прокуратура України всупереч вимогам ст.97 КПК України не здійснила належної перевірки за вказаною заявою та безпідставно направила її до прокуратури Харківської області. 
		В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, просив суд розглянути скаргу у його відсутність.
		Прокурор, не зважаючи на неодноразові повідомлення про день та час судового розгляду, в судові засідання не зявлявся, про причини неявки суд не повідомив. Залишилась без реагування і винесена судом окрема постанова з цього приводу.
		Суд вичерпав всі, передбачені Законом, можливості для виклику в судове засідання прокурора.
		Відповідно до п.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 р., кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку, відтак суд вважає за необхідне забезпечити право ОСОБА_1 на судовий розгляд його вимог шляхом вирішення скарги по суті за неявки сторін у справі.
		 У відповідності з положеннями ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб. 
		Таке право не може бути обмеженим навіть у разі відсутності норм закону, які б передбачали можливість звернення особи до суду та розгляд відповідної скарги в порядку, визначеному Кримінально процесуальним кодексом України.
		Зазначені конституційні положення є нормами прямої дії. Правовідносини, які виникли між субєктом звернення та Генеральною прокуратурою України в частині вирішення заяви про вчинення злочину в порядку ст.97 КПК України за своєю природою є кримінально-правовими.
		За таких обставин суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Генеральної прокуратури України у вказаній частині підлягає розгляду навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують такий розгляд.
		У відповідності до положень ст.97 КПК України прокурор зобовязаний приймати до розгляду заяви і повідомлення про вчинені злочини, за результатами розгляду яких повинен порушити справу, відмовити в її порушенні або ж направити їх за належністю.
		В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 19.03.2011 року звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою, в якій, зокрема, вказав на вчинення злочину працівниками прокуратури Харківської області та просив провести відносно цього перевірку в порядку ст.97 КПК України. 
		Заява ОСОБА_1 відповідала вимогам ст.95 КПК України і за своїм змістом є заявою про вчинення злочину: вона містить посилання на подію злочину ( фактичні обставини справи), тобто дані, які вказують на обєктивну та субєктивну сторону кримінально караного діяння. Вона підлягала розгляду Генеральною прокуратурою України в порядку ст.97 КПК України. 
		В судовому засіданні встановлено, що заяву скаржника було розглянуто Генеральною прокуратурою України не в порядку, передбаченому ст.97 КПК України: 30.03.2011 року її направлено до прокуратури Харківської області для проведення перевірки.
		При цьому, Генеральна прокуратура України визначила заяву про вчинення злочину як звернення щодо неправомірних дій службових осіб Харківського національного університету внутрішніх справ, неякісного проведення перевірки органами прокуратури. 
		Разом з тим, заява ОСОБА_1 не містила посилань на неправомірні дії службових осіб Харківського національного університету внутрішніх справ, та стосувалась злочинних дій ( бездіяльності) халатності в діях працівників прокуратури Харківської області, вказані у заяві скаржника обставини мали бути приводом для проведення перевірки в порядку кримінально процесуального провадження згідно ст.97 КПК України.
		Суд бере також до уваги і ту обставину, що ОСОБА_1 звернувся із вимогою зобовязання Генеральної прокуратури України вчинити дії по заяві від 19.03.2011 року в порядку ст.97 КПК України, які є способом відновлення його прав та законних інтересів. При цьому, з урахуванням змісту заяви, в якій йдеться про вчинення злочину працівниками прокуратури Харківської області, така перевірка мала проводитись Генеральною прокуратурою України з винесенням відповідної постанови.
		Разом з тим, поза межами кримінально правових відносин, які склались між ОСОБА_1 і Генеральною прокуратурою України у звязку із вирішенням його заяви від 19.03.2011 року, скаржником висунуті вимоги щодо зобовязання Генеральної прокуратури України вжити заходи прокурорського реагування у звязку з частковим виконання рішення суду, невиплаті заробітної плати та пенсії, неоформленні документів та притягненні до відповідальності винних в цьому осіб, відтак ці вимоги не підлягають судовому розгляду в порядку норм КПК України.
		Таким чином, суд приходить до висновку про не дотримання вимог закону з боку посадових осіб Генеральної прокуратури України при розгляді заяви ОСОБА_1, відтак про необхідність частково задовольнити дану скаргу.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції, ст.ст. 95, 97 КПК України,
		 ПОСТАНОВИВ:
		 Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Генеральної прокуратури України задовольнити частково. 
		Визнати незаконними дії та одночасно бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.03.2011 року про вчинення злочину працівниками прокуратури Харківської області.
		Зобовязати Генеральну прокуратуру України розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.03.2011 року про вчинення злочину працівниками прокуратури Харківської області в порядку ст.97 КПК України з винесенням постанови за результатами розгляду.
		Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Генеральної прокуратури України в частині вимоги щодо зобовязання Генеральної прокуратури України вжити заходи прокурорського реагування у звязку з частковим виконанням рішення суду, невиплатою заробітної плати та пенсії, неоформленням документів та притягнути до відповідальності винних в цьому осіб залишити без розгляду.
		Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення.
		 
			 Суддя О.Білоцерківець

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...