Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22ц-1211/2011 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.09.2011. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		08.09.2011 
		Справа № 22ц-1211/2011р. Головуючий у першій
		інстанції Котешко Л.Л.
		Категорія 41 Доповідач у апеляційній 
		 інстанції Єфімова В.О. 
		 УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 08 вересня 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
		 головуючого:Єфімової В.О.,
		суддів:Алєєвої Н.Г., Саліхова В.В.,
		при секретарі:Босенко Є.О., 
		за участю:позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3.,
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 23 березня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення, зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа Служба у справах дітей Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя, про визнання такою, що втратила право на житло, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя, про визнання права власності,
		 ВСТАНОВИЛА:
		 У червні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5., ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя, у якому просила усунути перешкоди у здійсненні права на проживання шляхом вселення її та її неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в квартиру АДРЕСА_1 та спонукувати відповідачів надати ключі від вказаної квартири негайно після набрання рішенням законної сили.
		Вимоги позову мотивовані тим, що з жовтня 2009 року відповідачі по справі не пускають ОСОБА_1 та її малолітніх дітей у зазначену вище квартиру, тобто чинять позивачу перешкоди у користуванні цим житловим приміщенням, при тому, що позивач з 1994 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_5., та є зареєстрованою разом із її дітьми за адресою цієї квартири.
		У вересні 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа Служба у справах дітей Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя, у якому просили визнати ОСОБА_1 та її дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування житловим приміщення за адресою: АДРЕСА_1
		Вимоги позову мотивовані тим, що ОСОБА_1 разом із її дітьми не проживає у спірному приміщенні більше року. Виїхала позивач із квартири у добровільному порядку. Спроб знову вселитися у квартиру остання не вживала. 
		У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5., ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя, у якому просила визнати 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю її та ОСОБА_5., та здійснити розділ вказаного майна, визнавши за нею право власності на 1/6 частку цієї квартири, обґрунтовуючи вимоги тим, що право власності на 1/3 частину спірного майна було набуто ОСОБА_5. у результаті приватизації у 1996 році, тобто під час перебування у зареєстрованому шлюбі із позивачем, отже вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя.
		Ухвалами Нахімовського районного суду м.Севастополя від 20 жовтня 2010 року та від 07 лютого 2011 року зазначені вище позови обєднані в одно провадження.
		Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 23 березня 2011 року (з урахуванням додаткового рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 28 липня 2011 року). Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5., ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Нахімовської РДА м.Севастополя, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення задоволений. У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5. до ОСОБА_1, третя особа Служба у справах дітей Нахімовської РДА м.Севастополя, про визнання такою, що втратила право на житло, та позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5., ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Нахімовської РДА м.Севастополя, про визнання права власності відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
		Не погодившись з рішенням суду у частині задоволення позовних вимог позивача про вселення та відмови в задоволенні позову про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловою площею, відповідачі подали апеляційну скаргу, у якій ставлять питання про його скасування з підстав невідповідності нормам матеріального і процесуального права, та ухвалення про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права на проживання шляхом вселення, та задоволення позовних вимог ОСОБА_5., ОСОБА_2, ОСОБА_4
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді  доповідача, пояснення осіб, що зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
		Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення, та залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_5., ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на житло, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 покинула житлове приміщення у добровільному порядку, але через перешкоди, які чиниться їй власниками квартири, була позбавлена можливості вселитися у неї знов у строк, передбачений ч.2 ст.405 ЦК України.
		З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
		Згідно ч.ч.1,2 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. 
		Зі справи видно, що ОСОБА_1, яка із 1994 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5., з 1996 року зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 власниками якої являються подружжя ОСОБА_5. і ОСОБА_2, та їх син ОСОБА_4 (а.с.7,8,9)
		Із часом за вказаною адресою були зареєстровані і діти позивача: ОСОБА_6 15 грудня ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7 20 березня ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с.7,10,11).
		У жовтні 2009 року ОСОБА_1 разом із дітьми вибула із вказаного житлового приміщення у добровільному порядку, менш ніж через рік після цього здійснила спробу вселитися у квартиру знов, однак через перешкоди, що чиняться їй відповідачами, реалізувати своє право на користування вказаною квартирою не змогла, у звязку з чим звернулася у червні 2010 року до суду із відповідним позовом про захист свого порушеного права (а.с.2-4). 
		Викладені обставини, сторонами по справі не заперечуються.
		На підставі викладеного, а також враховуючи те, що відповідачі звернулися до суду із вимогами про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщення, у вересні 2010 року, тобто до спливу річного строку, передбаченого ч.2 ст.405 ЦК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, та залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_5., ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на житло, оскільки позивач не втратила права користування квартирою, що є власністю відповідачів, так як тривалість її відсутності у житловому приміщенні без поважних причин не перевищує одного року.
		Крім того, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 вибула на інше постійне місце проживання доказами не доведено. 
		Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують. 
		Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.
		Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		 Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.
		Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 23 березня 2011 року залишити без змін.
		Ухвала суду набирає законну сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
		 Головуючий: В.О.Єфімова 
		 
		Судді: Н.Г.Алєєва
		  В.В.Саліхов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...