Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1797/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.09.2011. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2-1797/11
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 12.09.2011 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі: 
		головуючого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. Циганаш І.А. 
		при секретарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Притула О.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до УМВС України в Кіровоградській області, Державного Казначейства України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: слідчого відділу розслідування ДТП СУ України УМВС України в Кіровоградській області лейтенанта міліції ОСОБА_4 про визнання незаконної бездіяльності та відшкодування завданої моральної шкоди,- 
		ВСТАНОВИВ:
		06 червня 2011 року позивач звернулася до суду з позовом до УМВС України в Кіровоградській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: слідчого відділу розслідування ДТП СУ України УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_4 про визнання незаконної бездіяльності та відшкодування завданої моральної шкоди.
		Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що 03.05.2011 року в ході дорожньо  транспортної пригоди, яка сталася з вини водія ОСОБА_5, який порушив правила дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу і допустив зіткнення з автомобілем, в якому був позивач та інші пасажири. В результаті ДТП, яке сталося з вини водія ОСОБА_5, вона та інші пасажири отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Відносно гр. ОСОБА_5, було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України. Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5, визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. Згідно ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробувальним строком на 2 роки. Стягнуто з ОСОБА_5, на її користь 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Розслідування даної кримінальної справи проводило СУ УМВС України в Кіровоградській області. Слідчим даного управління ОСОБА_4, в ході проведення слідчих дій згідно ст.ст.125, 126, 130 КПК України, з метою забезпечення цивільного позову 27 серпня 2009 року була винесена постанова про накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого ОСОБА_5 27 серпня 2009 року слідчим ОСОБА_4, згідно протоколу опису майна описано автомобіль Фольксфаген Пасат, державний номерний знак НОМЕР_1, який на праві власності належав обвинуваченому та передав останньому на зберігання. У звязку з тим, що засуджений ОСОБА_5, відмовився в добровільному порядку сплатити кошти, позивач звернулася з виконавчим листом до Саксаганського відділу ДВС Криворізького МУЮ про примусове виконання рішення суду. Проведена робота працівниками виконавчої служби ніяких позитивних результатів не дала, кошти згідно вироку суду їй не повернуті, виконавче провадження було закрито у звязку з відсутністю коштів боржника. На її особистий запит МРЕВ ДАІ у Дніпропетровській області повідомило, що слідчим ОСОБА_4, не накладений арешт на автомобіль боржника ОСОБА_5, який скориставшись бездіяльністю слідчого, продав його 29.09.2009 року в ході розслідування кримінальної справи. За доводами позивача, у звязку з незаконною бездіяльністю посадових осіб УМВС України в Кіровоградській області їй не відшкодовані кошти у сумі 20000 грн. Просить винести судове рішення, яким визнати незаконною бездіяльність посадових осіб УМВС України в Кіровоградській області і зобовязати відповідача відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 20000 грн. згідно вироку суду від 03 листопада 2009 року.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. 
		Представник відповідача  Управління МВС України в Кіровоградській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, пояснив, що управління УМВС не може нести відповідальність за дії винної особи ОСОБА_5, з якого, згідно вироку Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, стягнуто на користь позивача моральну шкоду. Слідчим ОСОБА_4, при розслідуванні кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, виконані в межах строків досудового слідства слідчі дії, в тому числі і вимоги ст. 125-126, 130 КПК України, в частині забезпечення відшкодування цивільних позовів. Дії слідчого на стадії досудового слідства, а також на стадії судового розгляду в Кіровоградському районному суді Кіровоградської області потерпілою не оскаржувалися. 
		Третя особа на стороні відповідача  слідчий відділу розслідування ДТП СУ України УМВС в Кіровоградській області  ОСОБА_4 в судове засіданні не зявився, про час та місце слухання справи повідомлявся в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
		Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 червня 2011 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державне Казначейство України.
		Представник співвідповідача Державного Казначейства України в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, пояснив, що моральна шкода, відповідно до вироку Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, стягнута на користь позивача з засудженого ОСОБА_5 За поясненням представника, чинним законодавством України не передбачено покладення обовязку відповідальності на іншу особу по відшкодуванню шкоди, ніж та, щодо якої постановлено вирок та відкрито виконавче провадження. 
		Після залучення до участі у справі співвідповідача, позивач  ОСОБА_3, позовні вимоги не уточнила, вимог щодо стягнення шкоди з Державного казначейства не предявила, за таких обставин розгляд справи здійснюється судом виходячи з фактичних обставин справи та наявних у ній доказів.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали кримінальної справи №1-177/2009, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до УМВС України в Кіровоградській області, Державного Казначейства України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: слідчого відділу розслідування ДТП СУ України УМВС України в Кіровоградській області лейтенанта міліції ОСОБА_4 не підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступних підстав
		Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі. 
		Судом встановлено, що 30 травня 2009 року на 692 кілометрі автодороги «Стрій-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка» сталось ДТП за участю автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT під керуванням водія ОСОБА_5 В результаті вказаного ДТП позивач  ОСОБА_3, отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад здоровя. 
		Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2009 року ОСОБА_5, був визнаний винним у скоєнні даного ДТП та засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до кримінального покарання. 
		Стягнуто з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_3 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2009 року набрав законної сили 19 листопада 2009 року.
		Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі , що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду , з питань , чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. 
		Таким чином обставини ДТП та встановлений вироком суду факт винності у вчиненні цього злочину саме ОСОБА_5, стягнення з нього на користь потерпілої розміру суми грошового відшкодування у вигляді моральної шкоди судом не досліджуються. Крім того сторонами ці обставини не оспорюються. 
		Дослідивши матеріали кримінальної справи №1-177/2009, в частині вчинення слідчим дій направлених на забезпечення цивільного позову ОСОБА_3, судом встановлено.
		12 травня 2009 року слідчим відділу розслідування ДТП СУ України УМВС України в Кіровоградській області лейтенантом міліції ОСОБА_4 за фактом ДТП, яке сталося 30 травня 2009 року за участю водія ОСОБА_5, було порушено кримінальну справу за ст..286 ч.2 КК України, а 27 серпня 2009 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за фактом грубого порушення ним правил дорожнього руху України за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ( т. 1 а.с. 189 -190 кримінальної справи ).
		Постановою слідчого відділу розслідування ДТП  ОСОБА_4, потерпілу ОСОБА_3, визнано по даній кримінальній справі визнано цивільним позивачем (а.с. 132 Т.1 крим.спр.). 
		Згідно ст..28 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі предявити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов. 
		Статтею ст. 29 КПК України визначено, що при наявності достатніх даних про те, що злочином завдана матеріальна шкода або понесені витрати закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобовязані вжити заходів до забезпечення цивільного позову. 
		Відповідно до ст.125 КПК України, слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї власної ініціативи зобовязаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову. 
		В справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна, слідчий зобовязаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, склавши про це постанову. 
		Судом встановлено, що 18 серпня 2009 року, цивільним позивачем ОСОБА_3 предявлено до обвинуваченого ОСОБА_5, цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (а.с.110, 143 матеріали кримінальної справи) завданої в результаті ДТП 30 травня 2009 року..
		27 серпня 2009 року слідчим відділу розслідування ДТП лейтенантом міліції ОСОБА_4, з метою забезпечення цивільного позову, на підставі ст.125, 126, 130 КПК України накладено арешт на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого ОСОБА_5, 1979 року народження, де б таке не знаходилось. Копія постанови направлена прокурору, відповідно до вимог ст. 130 КПК України.
		Копія даної постанови від 27 серпня 2009 року направлена слідчим до МРЕО ДАІ в Кіровоградській області.
		Суд вважає, що дані дії вчинені слідчим ОСОБА_4 відповідно до вимог КПК України. 
		27 серпня 2009 року, на підставі постанови про накладення арешту на майно слідчим відділу розслідування ДТП ОСОБА_4, описано майно, а саме автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_2., що належав гр. ОСОБА_5 Вказане майно передано на зберігання обвинуваченому, про кримінальну відповідальність за розтрату та приховування майна (на яке накладено арешт) останній був попереджений.
		Статтею 126 КПК України передбачено, що забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось.
		Майно, на яке накладено арешт, відповідно до ч. 2 цієї статті, описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження. 
		Ці дії також були вчинені слідчим ОСОБА_4, у відповідності з вимогами закону в ході розслідування справи виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 126 КПК України, що арешт і вилучення майна передбачені як альтернативні, а не тотожні заходи.
		Клопотання та заяви від цивільного позивача ОСОБА_3, про передачу їй на відповідальне зберігання, або передачі на штраф майданчик ДАІ автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_2 не надходили.
		Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" від 31.03.1989 року №3, відповідно п.4 якого при відданні обвинуваченого до суду необхідно зясувати, чи вжито заходів до забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної злочином, і чи заявлено цивільний позов. Якщо не вжито зазначених заходів, суддя або суд у розпорядчому засіданні приймають рішення про накладення арешту на майно обвинуваченого
		Згідно ст.234 КПК України дії та постанови слідчого можуть бути оскаржені прокуророві або до суду за правилами, передбаченими цим Кодексом. 
		Рішенням Конституційного Суду України, кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. 
		Скарги на акти та дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури в частині провадження у кримінальній справі розглядаються судом в порядку, визначеному нормами КПК України. 
		Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. 
		В даному випадку слідчий при розслідуванні кримінальної справи  ОСОБА_4, діяв відповідно до своїх повноважень, вживаючи заходів щодо забезпечення цивільного позову. Кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_5, розглянута Кіровоградським районним судом Кіровоградської області. 
		Враховуючи дані обставини, судом не встановлено підстав для визнання незаконною бездіяльності дій слідчого відділу ДТП УМВС України в Кіровоградській області при розслідуванні кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, як на підставу для стягнення шкоди з відповідача  УМВС України в Кіровоградській області.
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		Пунктом 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.
		Суд погоджується з твердженням представника відповідача  УМВС України в Кіровоградській області, що чинним законодавством України не передбачено порядку відшкодування шкоди іншими особами, коло яких не встановлено відповідно до вимог ст. 1166, 1167 ЦК України. 
		На підставі ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		Згідно п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 з відповідними змінами та доповненнями, відшкодування моральної шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини посадових осіб органів дізнання та попереднього слідства.
		Згідно до вимог ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 
		Натомість представник позивача в передбаченому законом порядку не довів обставини на які містить посилання позовна заява, а саме доведеності факту бездіяльності працівників УМВС України в Кіровоградській області при розслідуванні кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5, як на підставу для стягнення шкоди. 
		Крім того, позивач ОСОБА_3, не звернулась з позовом до співвідповідача Державного казначейства України і вимог щодо стягнення завданої шкоди до нього не предявила. 
		За таких обставин позовні вимоги заявлені до УМВС України в Кіровоградській області не підлягають задоволенню шляхом стягнення завданої шкоди з Державного казначейства України, оскільки позивач з відповідними позовними вимогами до суду не звертався. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 України, суд ,- 
		В И Р І Ш И В:
		 В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до УМВС України в Кіровоградській області, Державного Казначейства України, третьої особи, на стороні відповідача: слідчого відділу розслідування ДТП СУ України УМВС України в Кіровоградській області лейтенанта міліції ОСОБА_4 про визнання незаконною бездіяльності посадових осіб та відшкодування завданої моральної шкоди  відмовити в повному обсязі.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Кіровограда до Апеляційного суду Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		 
			 Суддя Ленінського районного
			суду м. КіровоградаЦиганаш

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...