Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2029/2-25/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.10.2011. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2011.
Дата набрання законної сили: 21.09.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		29.07.2011 СуддяГлібко О. В. 
		 
		Справа №2029\2-25\11
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 липня 2011 року Орджонікідзевський районний суд м. Харькова у складі:
		головуючого судді Глібко О.В., при секретарі Фатуллаєвої Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Ритуал»Харківської міської ради, третя особа Адміністрація Орджонікідзевського району Харківської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про захоронення, видачу свідоцтва про захоронення та визнання права власності на надмогильні споруди, 
		В С Т А Н О В И В :
		Позивачка звернулася до суду із позовом в якому просила суд постановити судове рішення яким визнати за нею - ОСОБА_1 право власності на знову створену надмогильну споруду, а саме, гранітний памятник ОСОБА_3, гранітну плитку та гранітну огорожу захоронення , розташовані на території Харківського міського цвинтаря №4. В обґрунтування наданого позову посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові помер її чоловік - ОСОБА_3, який 04.02.2005 року був похований поруч з могилою діда ОСОБА_4, на території Харківського міського цвинтаря №4. Крім того позивачка посилається на те, що родичі померлого чоловіка відмовилися розподілити витрати , щодо встановлення памятника ОСОБА_3, у звязку із чим позивачкою було сплачено гроші за встановлення та придбання памятника, а також благоустрій даного поховання, в звязку із чим і просить визнати за нею право власності на вищевказану надмогильну споруду.
		В подальшому позивачка доповнила свої позовні вимоги та просила суд також визнати недійсним свідоцтво про поховання ОСОБА_3, виданого на імя ОСОБА_2 , та зобовязання оформити та видати свідоцтво про захоронення ОСОБА_3 на імя ОСОБА_1, як дійсній дружині. При цьому посилалася на те, що робітники цвинтаря не мали право видати таке свідоцтво, т.я. ОСОБА_2, незаконно представилася дружиною померлого, скориставшись важким станом позивачки під час похорон, та в наслідок чого, незаконно отримала свідоцтво про захоронення.
		В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити .
		Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечувала, та пояснила, що з ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі 25 років, від шлюбу мають сина та доньку. ОСОБА_3 пішов з сімї та став проживати з позивачкою, з якою в подальшому уклав шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, в звязку із чим вона не мала можливості залишитися в стороні та не прийняти активної участі у похованні. На прохання матері померлого, було прийнято рішення поховати ОСОБА_3 на території Харківського міського цвинтаря №4 поруч з могилою діда померлого ОСОБА_4. Т.я. цвинтар є закритим, на прохання матері померлого ОСОБА_2 прибула до місця захоронення, надала робітникам цвинтаря документи, що посвідчували захоронення ОСОБА_4, а також документі , що вона є матірю дітей померлого та першою дружиною, сплатила витрати, повязані з похованням, після чого на її імя і було виписано свідоцтво про поховання. Вважає, що посвідчення видано без порушень законодавства. Щодо вимог позивачки про визнання за ОСОБА_1 право власності на надмогильні споруди, а саме на гранітний памятник ОСОБА_3, гранітну плитку та гранітну огорожу захоронення , розташовані на території Харківського міського цвинтаря №4, квартал АДРЕСА_1, вказала, що в замовленні надмогильної споруди не брала участі. Посилання ж позивачки , щодо внесення останньою всієї суми за гранітний памятник є безпідставними, т.я. гроші вносили діти померлого та родичі померлого, а квитанція була виписана лише на позивачку. Просила в задоволенні позову відмовити. 
		Представник Комунального підприємства «Ритуал»Харківської міської ради проти позову заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити. Посилалася на те, що захоронення ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проводилося на території Харківського міського цвинтаря №4 за номером 22 в книзі реєстрації захоронень в графі «прізвище, імя, по батькові близьких родичів, що проводять захоронення»зазначено «ОСОБА_2», т.я. похованням займалася вона, та з нею було укладено догорів замовлення на організацію та проведення поховання, та на її імя було виписано свідоцтво про поховання ОСОБА_3. Таким чином робітники КП «Ритуал»Харківської міської ради діяли в межах діючого на той час законодавства.
		Представник третьої особи - Адміністрація Орджонікідзевського району Харківської міської ради про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином , про причини неявки їх представника суд не повідомили.
		Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові помер - ОСОБА_3 (а.с.6), який на час смерті перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 (а.с.5). Відповідно до посвідчення про поховання №7613 ОСОБА_3 був похований на території Харківського міського цвинтаря №4, квартал АДРЕСА_1 в могилу померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 родича ( діда) ОСОБА_4 (а.с.79).
		Як пояснила позивачка ОСОБА_1 нею в ЧП «ОСОБА_6»було замовлено памятник та сплачено 25.02.2006 року аванс за меморіальний комплекс у розмірі 3060 грн., а в подальшому 17.03.2006 року та 01.03.2006 року проведено доплати за гранітний памятник відповідно у сумі 6770 грн. та 2040 грн. ( а.с.7) . Також позивачка пояснила, що памятник було вибрано спільно із родичами померлого чоловіка, а саме при його огляді були присутні сестра померлого ОСОБА_7, син померлого ОСОБА_8, донька померлого ОСОБА_9 За попередньою домовленістю між позивачкою та родичами померлого було вирішено провести оплату в рівних частинах кожний, але внаслідок розбіжностей з приводу встановлення памятника , яка виникла в подальшому між донькою померлого та ОСОБА_1 родичі її чоловіка відмовилися сплачувати гроші, внаслідок чого позивачка і проводила особисто оплату за його встановлення.
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про поховання та похоронну справу»від 10.07.2003 року ( зі змінами та доповненнями) власником надмогильної споруди, склепу вважається особа, яка за власні кошти встановила цю споруду на могилі ( місці родинного поховання).
		Як вбачається із наданих до суду квитанцій оплату за встановлення памятника та меморіального комплексу здійснено ОСОБА_1 Щодо посилань опитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які пояснювали в судовому засіданні, що дійсно були присутніми разом із ОСОБА_1 при виборі памятника, та при цьому ОСОБА_9 особисто заплатила гроші в розмірі 3060 грн., які були передані ОСОБА_11 не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому суд не приймає їх до уваги.
		Таким чином суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 та визнає право власності на надмогильні споруди, а саме на гранітний памятник ОСОБА_3, гранітну плитку та гранітну огорожу захоронення , розташовані на території Харківського міського цвинтаря №4, квартал АДРЕСА_1.
		В частині позовних вимог, що до визнання недійсним свідоцтва про поховання ОСОБА_3, виданого на імя ОСОБА_2 , та зобовязання оформити та видати свідоцтво про захоронення ОСОБА_3 на імя ОСОБА_1, як дійсній дружині суд відмовляє позивачці виходячи з наступного.
		Відповідно до рішення виконкому Харківської міської ради №1826 від 30.12.2005 року прийнято та затверджено Порядок функціонування цвинтарів та інших міст поховання. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10.07.2003 року ( зі змінами та доповненнями), п. 6.2., п.6.4. Порядку функціонування цвинтарів та інших міст поховання поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. 
		Як вбачається із документів наданих суду поховання ОСОБА_3 проводила ОСОБА_2, т.я. нею як замовником було укладено договір замовлення на організацію та проведення поховання, нею було проведено оплату за ритуальні послуги та товари , необхідні для поховання ОСОБА_3
		Відповідно п. 6.11. Порядку функціонування цвинтарів та інших міст поховання відвід земельної ділянки для поховання проводиться на підставі оформленого договору замовлення на організацію та проведення поховання.
		Згідно ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу», та п.6.14 Порядку функціонування цвинтарів та інших міст поховання підпоховання на вільне місце в огорожі раніше похованого здійснюється на підставі свідоцтва про смерть померлого, за згодою користувача місця поховання, оригіналу свідоцтва про смерть раніше померлого.
		Як вказала в судовому засіданні представник Комунального підприємства «Ритуал»Харківської міської ради під час проведення поховання ОСОБА_3 замовником ОСОБА_2 були надані всі документи , в тому числі оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_4, в звязку із чим адміністрацією Харківського міського цвинтаря №4 було дозволено поховання померлого ОСОБА_3 поруч з раніше померлим ОСОБА_4 Дане поховання зареєстровано в книзі реєстрації захоронень та в графі «прізвище, імя, по батькові близьких родичів, що проводять захоронення»зазначено «ОСОБА_2», т.я. похованням займалася вона, та з нею було укладено догорів замовлення на організацію та проведення поховання, та на її імя було виписано свідоцтво про поховання ОСОБА_3 квартал АДРЕСА_1. Дана обставина підтверджена копією виписки з книги реєстрації (а.с.89).
		Також, представник Комунального підприємства «Ритуал»Харківської міської ради пояснила, що згідно до ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу»заборонено здійснювати поховання інших померлих (підпоховання), встановлення надмогильних споруд без згоди користувача місця поховання. Надмогильні споруди ОСОБА_3 були встановлені за згодою ОСОБА_2
		За таких обставин позовні вимоги, щодо визнання недійсним свідоцтва про поховання ОСОБА_3, виданого на імя ОСОБА_2 не доведені і не підлягають задоволенню. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 61,209, 212, 214 215, 218 ЦПК ЦПК України, Закону України «Про поховання та похоронну справу»від 10.07.2003 року ( зі змінами та доповненнями), суд 
		В И Р І Ш И В :
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Ритуал»Харківської міської ради, третя особа Адміністрація Орджонікідзевського району Харківської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про захоронення, видачу свідоцтва про захоронення та визнання права власності на надмогильні споруди задовольнити частково.
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на надмогильні споруди, а саме на гранітний памятник ОСОБА_3, гранітну плитку та гранітну огорожу захоронення , розташовані на території Харківського міського цвинтаря №4, квартал АДРЕСА_1.
		В частині визнання недійсним свідоцтва про поховання ОСОБА_3, виданого на імя ОСОБА_2 , та зобовязання оформити та видати свідоцтво про захоронення ОСОБА_3 на імя ОСОБА_1, як дійсній дружині відмовити. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10 денний термін з дня проголошення рішення апеляційної скарги. 
		СУДДЯ : О.В.ГЛІБКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...