Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-28286св07 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.05.2008. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2008.

Номер судового провадження: не визначено

<head>
<meta http-equiv=Content-Type content="text/html; charset=utf-8">
<meta name=ProgId content=Word.Document>
<meta name=Generator content="Microsoft Word 11">
<meta name=Originator content="Microsoft Word 11">
<link rel=File-List href="10002281917.files/filelist.xml">
<title>Р І Ш Е Н Н Я </title>

<style>

</style>

</head>

<o:p> </o:p>

<table class=MsoNormalTable border=0 cellspacing=0 cellpadding=0
 style='margin-left:5.4pt;border-collapse:collapse;mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'>
 <tr style='mso-yfti-irow:0;mso-yfti-firstrow:yes'>
 <td width=624 valign=top style='width:467.8pt;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'>
 Р І Ш Е Н Н Я   <o:p></o:p>
 </td>
 </tr>
 <tr style='mso-yfti-irow:1;mso-yfti-lastrow:yes'>
 <td width=624 valign=top style='width:467.8pt;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'>
  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ<o:p></o:p>
 </td>
 </tr>
</table>

<o:p> </o:p>

16 квітня 2008 року                                                                        м. Київ<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі :<o:p></o:p>

<o:p></o:p>

головуючого                Григор'євої Л.І., <o:p></o:p>

суддів:                             Гуменюка В.І.,           Балюка М.І.,<o:p></o:p>

Барсукової В.М.,           Косенка
В.Й.,-                                                <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

розглянувши  в 
судовому  засіданні  цивільну 
справу  за  позовом 
відкритого акціонерного товариства 
(далі - ВАТ) “Харківське 
автотранспортне     підприємство”
до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Автотранспортна
колона № 1”, ОСОБА_2, закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) “ОТП
Банк”, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального
округу Харківської області ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського
нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, приватний нотаріус
Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, про
визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки, за касаційною скаргою          ТОВ “Автотранспортна колона № 1” на рішення Орджонікідзевського районного
суду м. Харкова від 15 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської
області від 27 листопада 2007 року,    <o:p></o:p>

<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

встановила:<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

У листопаді 2006 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом,
мотивуючи вимоги тим, що 11 квітня 2003 року між ВАТ “Харківське
автотранспортне підприємство” та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу
нерухомого майна, який не відповідає статутним цілям діяльності ВАТ “Харківське
автотранспортне підприємство” та вимогам закону, оскільки відсутнє прийняте в
порядку, передбаченому статутом, рішення правління ВАТ “Харківське
автотранспортне підприємство” про продаж цього майна.    <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Просив визнати недійсними: договір купівлі-продажу від                             11 квітня 2003 року,
укладений між ВАТ “Харківське автотранспортне підприємство” та ОСОБА_1, договір
купівлі-продажу від 5 жовтня 2005 року, укладений  між ОСОБА_1 і ТОВ “Автотранспортна колона №
1”; договір купівлі-продажу  від  6 
червня  2006  року, укладений між   ТОВ “Автотранспортна колона № 1” і  ОСОБА_2, в якої витребувати нежитлові
приміщення, відчужені за спірними договорами.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Доповнивши та уточнивши позовні вимоги, просив визнати недійсним, крім
того, договір іпотеки від 6 червня 2006 року № РСМL - 702/012/2006 року, укладений між АКБ “Райффайзенбанк
Україна” і ОСОБА_2, та договір купівлі-продажу від 6 червня 2006 року,
укладений між ТОВ “Автотранспортна колона № 1” і  ОСОБА_2, у частині купівлі-продажу спірного
майна.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від                      15 червня 2007 року,
залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27
листопада 2007 року, позов ВАТ “Харківське автотранспортне підприємство”
задоволено. Визнано недійсними спірні договори, приведено сторони в попередній
стан, витребувано в   ОСОБА_2 спірні
нежитлові приміщення.       <o:p></o:p>

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі                                ТОВ
“Автотранспортна колона № 1” просить скасувати рішення Орджонікідзевського
районного суду м. Харкова від 15 червня 2007 року, ухвалу апеляційного суду
Харківської області від 27 листопада 2007 року та ухвалити нове рішення, яким
відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами
норм матеріального права та порушення норм процесуального права.  <o:p></o:p>

Касаційна скарга ТОВ “Автотранспортна колона № 1” підлягає задоволенню, а
судові рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з
таких підстав.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Судом установлено, що 11 квітня 2003 року ВАТ “Харківське автотранспортне
підприємство” уклало з ОСОБА_1 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу
нежитлових будівель: виробничого корпусу літ. “А”; будівлі трансформаторної
підстанції літ. 3-1; пропускного пункту літ. Б-1; механічної майстерні літ.
Е-1; складу запасних частин літ. Г-2; складу для продуктів літ. И-1; будівлі
ТО-2 літ. Д-1; механічної мийки літ. Ж-1; паливно-заправного   пункту  
літ.  В-1,   розташованих   за  
адресою:  м.  Харків, вулиця Плиткова, будинок № 2 г (а.с.
11).<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

6 червня 2006 року ці приміщення за нотаріально посвідченим договором
перейшли у власність ОСОБА_2, якою в забезпечення кредитного договору від 6
червня 2006 року зазначене нерухоме майно передано в іпотеку АКБ
“Райффайзенбанк Україна” (правонаступник - ЗАТ “ОТП Банк”) за договором іпотеки
від 6 червня 2006 року (а.с. 105 - 108).<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Задовольняючи позов ВАТ “Харківське автотранспортне підприємство” та
визнаючи недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від                               11 квітня 2003
року, суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив із
невідповідності договору статутним цілям товариства та вимогам закону, а саме:
порушення порядку відчуження майна товариства, встановленого його статутом, що
за висновком суду тягне визнання угоди недійсною на підставі ст. 48 ЦК
Української РСР (чинного на момент вчинення угоди) із застосуванням
передбачених цією нормою наслідків.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Визнаючи недійсними наступні угоди купівлі-продажу спірного нерухомого
майна: від 5 жовтня 2005 року, 6 червня 2006 року - договір іпотеки від 6
червня 2006 року, суд вважав, що визнана недійсною угода від 11 квітня 2003
року не породжує юридичних наслідків, а тому, як у  ОСОБА_1, так і у наступних покупців не
виникло право власності на нерухоме майно за укладеними договорами.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Витребовуючи на підставі ст. 145 ЦК Української РСР 1963 року з володіння
ОСОБА_2 на користь позивача спірне нерухоме майно, придбане нею за плату за
договором від 6 червня 2006 року, суд виходив із того, що це майно вибуло з
володіння ВАТ “Харківське автотранспортне підприємство” поза його волею.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Ухвалюючи рішення, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що  правовідносини, які випливають із договору
від 11 квітня 2003 року, регулюються нормами ЦК Української РСР 1963 року та
іншим законодавством, яке діяло на той час, а на договори, укладені після 1
січня 2004 року, поширюється дія ЦК України 2004 року.<o:p></o:p>

Правильно встановивши характер правовідносин сторін, обставини справи щодо
укладених договорів, суди допустили помилку при застосуванні норм матеріального
права.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Згідно зі ст. 26 ЦК Української РСР юридична особа має цивільну
правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності, яка виникає з
моменту затвердження і реєстрації її статуту.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Відповідно до ст. 29 ЦК Української РСР юридична особа набуває цивільних
прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах
прав, наданих їм за законом або статутом.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Норма аналогічного змісту міститься в Цивільному кодексі України, який
набув чинності з 1 січня 2004 року (ч. 1 ст. 92 ЦК України).<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною
діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом, роботою якого
керує голова правління і який вправі без довіреності здійснювати дії від імені
товариства. Правління діє від імені товариства в межах, передбачених законом і
статутом товариства (ст. ст. 47, 48 Закону України “Про господарські товариства”
(далі - Закон), який діяв на час виникнення спірних правовідносин).  <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Згідно зі ст. 62 ЦК Української РСР угода, укладена однією особою
(представником) від імені другої особи (яку представляють) у силу повноваження,
що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо
створює, змінює і припиняє цивільні права й обов'язки особи, яку представляють.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Згідно з п. “і” ч. 5 ст. 41 Закону до компетенції загальних зборів
віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує
вказану в статуті товариства.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Однак статутом ВАТ “Харківське автотранспортне підприємство”( далі -
Статут) (пунктом 8.2.3 якого визначено компетенцію загальних зборів товариства)
не передбачено порядку затвердження угод залежно від певної суми, тобто не
передбачено обмеження права виконавчого органу товариства на укладення
договорів.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Відповідно до п. 8.4.5 Статуту голові правління надано право без доручення
здійснювати дії від імені товариства, представляти товариство в його відносинах
з третіми сторонами, укладати угоди від імені товариства (а.с. 45 - 46).<o:p></o:p>

Судом разом з тим установлено, що 8 квітня 2003 року правління  ВАТ “Харківське автотранспортне підприємство”
прийняло рішення (оформлене протоколом від 8 квітня 2003 року № 17) про продаж
ОСОБА_1 спірних будівель і споруд, на підставі якого головою правління було
укладено 11 квітня 2003 року оскаржуваний договір купівлі-продажу між ВАТ
“Харківське автотранспортне підприємство” і ОСОБА_1 (а.с. 11, 88).<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

За таких обставин, за відсутності в Статуті товариства обмежень права
виконавчого органу на укладення договорів, у тому числі і про відчуження майна
товариства, та за наявності рішення правління від 8 квітня 2003 року підписаний
головою правління (чи уповноваженою ним за довіреністю особою) договір не можна
вважати таким, що укладений з порушенням наданих йому повноважень.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

У зв'язку з цим  безпідставним є і
висновок суду про порушення передбаченого Статутом порядку відчуження майна
товариства, оскільки п. 8.4.2 цього Статуту до компетенції правління віднесено прийняття
рішень про продаж товариством власних акцій, акцій інших товариств; прийняття
рішень про ремонт та списання основних та обігових фондів і не передбачено
повноваження правління про прийняття рішень з питань продажу майна товариства
із зазначенням істотних умов такого продажу, як не передбачено й обмеження
права голови правління на вчинення угод від імені товариства про відчуження
майна.<o:p></o:p>

Зазначений висновок ґрунтується на рішенні господарського суду Харківської
області від 30 січня 2008 року, залишеному без змін ухвалою Харківського
апеляційного господарського суду від 17 березня 2008 року, яким відмовлено в
задоволенні позову про визнання недійсним рішення правління ВАТ “Харківське
автотранспортне підприємство”, оформленого протоколом від 8 квітня 2003 року №
17.<o:p></o:p>

Що   стосується   рішення  
господарського  суду   Харківської 
області  від <o:p></o:p>

13
березня 2007 року, на яке посилався суд, то воно скасовано постановою Вищого
господарського суду України від 10 вересня 2007 року, що не було враховано
апеляційним судом при вирішенні 27 листопада 1997 року справи в апеляційному
порядку.<o:p></o:p>

Таким чином, враховуючи наведене, судова колегія виходить із правомірності
рішення правління від 8 квітня 2003 року № 17 про продаж ОСОБА_1 нерухомого
майна товариства, оскільки, в установленому законом порядку це рішення не
визнано неправомірним. <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

З огляду на це, при відсутності у Статуті товариства обмежень виконавчого
органу та його голови на укладення договору та доведеності факту прийняття
правлінням  товариства  8 квітня 
2003  року  рішення, 
оформленого протоколом № 17, про продаж ОСОБА_1 спірного нерухомого
майна, слід дійти висновку про те, що при укладенні договору від 11 квітня 2003
року про купівлю-продаж нерухомого майна не було допущено порушення порядку
укладення договору, передбаченого Статутом, а голова правління діяв у межах
своїх повноважень.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Посилання позивача на те, що це рішення прийнято з порушенням обмежень прав
правління на відчуження майна товариства, встановлених рішенням загальних зборів
від 30 березня 2001 року, є безпідставним, оскільки зазначене рішення зборів не
можна визнати тим обмеженням прав виконавчого органу на укладення угод, яке
передбачене п. “і” ч. 5 ст. 41 Закону, ураховуючи відсутність указівки на суму
обмеження.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Оскільки підставою недійсності угоди від 11 квітня 2003 року позивачем
зазначено порушення порядку укладення договору, передбаченого Статутом
товариства, то з наведених мотивів не вбачається передбачених ст. 48 ЦК
Української РСР підстав для визнання недійсною угоди купівлі-продажу нерухомого
майна від 11 квітня 2003 року.<o:p></o:p>

Доводи позивача, що укладання договору від 11 квітня 2003 року суперечать
основній статутній діяльності товариства, не знайшли свого підтвердження.<o:p></o:p>

Ураховуючи, що підставою недійсності наступних угод з продажу спірного
майна: від 5 жовтня 2005 року, від 6 червня 2006 року - та договору
іпотеки   від   6 
червня  2006  року 
позивачем  зазначено  недійсність  
угоди  від <o:p></o:p>

11
квітня 2003 року, яка на думку позивача згідно зі ст. 59 ЦК Української РСР не
породжує у сторін угоди прав і обов'язків, у позові слід відмовити, оскільки
угода від 11 квітня 2003 року недійсною не визнана.<o:p></o:p>

Крім того, позивач не був стороною інших оскаржуваних угод, а відтак
підстави, передбачені законом для визнання їх недійсними, відсутні.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором
придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і
не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно
від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій
він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він
передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він
передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.  <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Оскільки позивачем не доведено факту недійсності угоди про відчуження ним
майна та про те, що майно є його власністю та вибуло з його володіння не з його
волі, то слід відмовити і в позові до ОСОБА_2 про витребування цього майна.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

На  підставі  ст. ст. 
29,  48,  50, 
59, 62,  225 ЦК Української РСР
1963 року, <o:p></o:p>

ст. ст.
41, 47, 48  Закону України “Про
господарські товариства”, ст. 655, 658 ЦК України,  керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України  <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранспортна
колона № 1” задовольнити.  <o:p></o:p>

<o:p></o:p>

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від                              15 червня 2007
року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від                  27 листопада 2007 року
скасувати, ухвалити нове рішення.<o:p></o:p>

<o:p></o:p>

У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства “Харківське
автотранспортне підприємство” до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранспортна
колона № 1”, ОСОБА_2, закритого акціонерного товариства “ОТП Банк”, треті особи:
приватний нотаріус Харківського міського нотаріального
округу Харківської області ОСОБА_3, приватний
нотаріус Харківського міського нотаріального
округу Харківської області ОСОБА_4, приватний
нотаріус Харківського міського нотаріального
округу Харківської області ОСОБА_5, про визнання
недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки відмовити. <o:p></o:p>

Головуючий                                                 
Л.І. Григор'єва<o:p></o:p>

Судді:                                                                 
В.М. Барсукова <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

<h3 style='text-align:justify;page-break-after:avoid'>                                                                                        
М.І. Балюк  <o:p></o:p></h3>

<o:p></o:p>

<h3 style='text-align:justify;text-indent:35.4pt;page-break-after:avoid'>                                                                               В.І.
Гуменюк<o:p></o:p></h3>

<h1 style='text-align:justify;page-break-after:avoid'>                                                                                        
 В.Й. Косенко   <o:p></o:p></h1>

</div>

</body>

</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...