У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 лютого 2008 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в
складі:
Головуючого - Яреми А.Г.,
Суддів: Данчука В.Г., Левченка Є.Ф.,
Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні
справу за позовом дочірнього підприємства (далі - ДП) “Моноліт-Сервіс” до ОСОБА_1 про укладення договору на надання
житлово-комунальних послуг та стягнення суми заборгованості по оплаті послуг з
утримання будинку та прибудинкової території,
в с т а н о в и л а :
У червні 2006 року ДП “Моноліт-Сервіс” звернулося до суду з зазначеним
позовом, посилаючись на те, що за умовами інвестиційного договору, укладеного
між ТОВ БФ “Моноліт”
та ОСОБА_1, відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 у м. Іллічівську,
договором передбачений його обов'язок після прийняття квартири у власність
укласти договори з відповідними організаціями на експлуатацію будинку та
отримання комунальних послуг, такий обов'язок для власника квартири
передбачений і законом, однак ОСОБА_1. відмовляється укласти відповідний
договір та оплачувати послуги з утримання будинку й прибудинкової території,
хоча саме ДП “Моноліт-Сервіс” здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 та надає
відповідні послуги.
Позивач просив
зобов'язати ОСОБА_1. укласти з ДП “Моноліт-Сервіс” договір про участь у
витратах на утримання будинку АДРЕСА_1 у м. Іллічівську та прибудинкової його території з часу
прийняття квартири - 5 жовтня 2004 року, стягнути з відповідача заборгованість
по оплаті послуг з утримання будинку й прибудинкової території за період з
жовтня 2004 року по червень 2006 року в сумі 1135 грн. 48 коп.
Рішенням Іллічівського
міського суду від 6 лютого 2007 року позов задоволено.
Рішенням Апеляційного
суду Одеської області від 21 червня 2007 року рішення суду першої інстанції
скасоване та постановлене нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ДП
“Моноліт-Сервіс” просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі
рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції
встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 у м. Іллічівську на
підставі договору, укладеного ним з ТОВ БФ “Моноліт”, цим
договором передбачено його обов'язок після прийняття квартири у власність
укласти договори з відповідними організаціями на експлуатацію будинку та отримання
комунальних послуг. 17 червня 2004 року
ТОВ БФ “Моноліт” з метою утримання та експлуатації будинку АДРЕСА_1 створило ДП
“Моноліт-Сервіс”, була розроблена калькуляція витрат на утримання будинку,
власники 56 квартир (із 59 квартир у будинку № 48) уклали з ДП “Моноліт-Сервіс”
відповідні договори, натомість ОСОБА_1. договору не уклав, витрати по утриманню
будинку й прибудинкової території за період з жовтня 2004 року по червень 2006
року не оплачував.
При встановленні зазначених
фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права і
правильно застосовані норми матеріального права.
Скасовуючи рішення суду першої
інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того,
що ДП “Моноліт-Сервіс” не є стороною по договору інвестування будівництва житла
від 29 квітня 2003 року, в якому до того ж безпосередньо не зазначено про
обов'язок відповідача укласти договори на експлуатацію будинку та отримання
комунальних послуг саме з ДП “Моноліт-Сервіс”, а тому згідно ст. 627 ЦК України
ОСОБА_1. має право укласти такі договори з будь-якою організацією за власним
вибором; крім того, не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення суми
заборгованості по оплаті послуг ДП “Моноліт-Сервіс”, оскільки між сторонами
відсутні договірні-відносини, відсутні документи на підтвердження надання
послуг та обґрунтування суми боргу з відповідною калькуляцією усіх витрат.
Проте з такими висновками
апеляційного суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Статтями
20, 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначені обов'язки
споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком
споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг,
підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата
житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а
обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із
законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із
споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням
відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов'язок власника квартири
укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані
послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових
будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року.
Таким чином, необхідність
укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і
його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.
На
підтвердження своїх вимог позивачем надано розшифровку суми заборгованості
відповідача з урахуванням витрат на експлуатацію будинку (а.с.24), а також
розрахунки витрат підприємства на утримання будинку та прибудинкової території
(а.с.27-38).
Апеляційний
суд у порушення вимог ст.ст. 303, 316 ЦПК України на зазначені доводи позивача
та положення Закону України “Про житлово-комунальні
послуги” уваги не звернув і помилково скасував правильне рішення суду
першої інстанції.
За таких обставин рішення
апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої
інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України
у х в а
л и л а :
Касаційну скаргу ДП
“Моноліт-Сервіс” задовольнити.
Рішення Апеляційного суду
Одеської області від 21 червня 2007 року скасувати, залишити в силі рішення
Іллічівського міського суду від 6 лютого 2007 року .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий -
А.Г.Ярема
Судді:
В.Г.Данчук
Є.Ф.Левченко
Я.М.Романюк
Ю.Л.Сенін