У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у
цивільних справах Верховного Суду України в складі :
головуючого
|
Гнатенка А.В.,
|
суддів:
|
Патрюка М.В.,
|
Данчука В.Г.,
|
|
|
Балюка М.І.,
|
Косенка В.Й.,
|
Прокопчука Ю.В.,
|
|
Барсукової В.М.,
|
Левченко Є.Ф.,
|
Пшонки М.П.,
|
|
Берднік І.С.,
|
Лихути Л.М.,
|
Романюка Я.М.,
|
|
Григор'євої Л.І.,
|
Лященко Н.П.,
|
Сеніна Ю.Л.,
|
|
Гуменюка В.І.,
|
Охрімчук Л.І.,
|
Шабуніна В.М., -
|
|
|
|
|
розглянувши
в судовому засіданні справу за заявою компанії “Remington Wordwide Limited Ltd” (далі - Компанія) про видачу дубліката виконавчого
листа, за скаргою державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча
компанія “Енергоатом” ( далі - ДП НАЕК “Енергоатом”) про перегляд у зв'язку з
винятковими обставинами ухвали Верховного Суду України від 30 листопада 2007
року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2003
року Компанія звернулася
в суд із
клопотанням про
визнання та виконання на території України рішення Арбітражного
суду Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 24 грудня 2002 року про
стягнення з ДП НАЕК “Енергоатом” на користь Компанії 23 080 000 доларів США.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2003 року клопотання задоволено. Постановлено визнати та
дати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду
Санкт-Петербурга та Ленінградської області
від 24 грудня 2002 року та стягнуто з ДП НАЕК “Енергоатом” на користь Компанії
123 057 944 грн.
4 липня
2006 року представник Компанії звернувся до суду із заявою про видачу дубліката
виконавчого листа.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва
від 20 липня 2006 року заяву задоволено та видано дублікат виконавчого листа.
Ухвалою Верховного Суду України від
30 листопада 2007 року ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2006 року
залишено без змін.
У січні 2008 року ДП НАЕК
“Енергоатом” звернулося зі скаргою про перегляд у зв'язку з винятковими
обставинами ухвали Верховного Суду України від 30 листопада 2007 року, яку
ухвалою Верховного Суду України від 6 лютого 2008 року допущено до провадження
у зв'язку з винятковими обставинами.
Підставою перегляду
оскаржуваного судового рішення
зазначено
п. 1 ст. 354 ЦПК України, а саме неоднакове застосування
Верховним Судом України одного і того самого положення цивільно-процесуального
закону щодо участі у справі повноважного представника сторони - ст. ст. 113-115
ЦПК УРСР, які за змістом аналогічні ст. ст. 42, 44 ЦПК України. Прикладом
іншого, ніж у зазначеній справі, застосування цих процесуальних норм ДП НАЕК
“Енергоатом” зазначає ухвали Верховного Суду України від 6 вересня 1989 року та
від 20 жовтня 2004 року у справі за позовом Рівненського заводу тракторних
агрегатів до Рівненського обласного об'єднання “Агробуд” про стягнення суми
боргу та у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Моквинська паперова фабрика” про
розірвання договору оренди.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши
доводи скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК
України підставою оскарження у зв'язку з винятковими обставинами судових
рішень у цивільних справах після їх
перегляду у касаційному порядку є неоднакове застосування судами касаційної
інстанції одного і того самого положення закону.
Встановлено, що рішенням
Арбітражного суду Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 24 грудня 2002
року у справі № 7455/00 були підтверджені зобов'язання ДП НАЕК “Енергоатом”
перед Компанією зі сплати боргу в сумі 23 080 000 доларів США, що виникли в
результаті їх господарської діяльності.
Ухвалою Економічної
Апеляційної палати Республіки Молдова від
20 квітня 2004 року № 2е-1525/04
було визнано рішення Арбітражного суду Санкт-Петербурга та Ленінградської
області від 24 грудня 2002 року, а ухвалою суду Кеушенського району Республіки
Молдова від 26 квітня 2004 року у справі № 2-308 було накладено арешт і
звернено стягнення на грошові кошти в сумі 4 200 000 доларів США, що
знаходилися на кореспондентських та інших рахунках Акціонерного комерційного
промислово-інвестиційного банку ( далі - ЗАТ АКПІБ), та накладено арешт і
звернено стягнення на кредиторську заборгованість фірми SRL “Raselev-Com” перед ДП НАЕК “Енергоатом” в
розмірі 26 000 000 лей у рахунок погашення боргу ДП НАЕК “Енергоатом” перед
Компанією (постанова Вищого
господарського суду України
від 7 лютого
2006 року у
справі № 1912 (а.с. 122-126)).
Таким чином, судами встановлено, що
рішення Арбітражного суду Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 24
грудня 2002 року на підставі ухвали Економічної
Апеляційної палати Республіки Молдова від
20 квітня 2004 року та суду Кеушенського району Республіки Молдова
від 26 квітня 2004 року було примусово виконано за рахунок третьої особи - ЗАТ
АКПІБ - зобов'язання ДП НАЕК “Енергоатом” перед Компанією шляхом списання 21
травня 2004 року з його кореспондентського відкритого в комерційному промислово-будівельному банку
“Молдіндкомбанк”
4 200 000 доларів США (а.с. 124).
Ухвалою апеляційного суду м. Києва
від 17 грудня 2003 року визнано рішення Арбітражного суду Санкт-Петербурга та
Ленінградської області від 24 грудня 2002 року та дано дозвіл на примусове його
виконання на території України.
27 лютого 2004 року представником
Компанії отримано виконавчий лист у даній справі ( а.с. 108).
4 липня 2006 року представник
Компанії Рижий В.Ф. на підставі ст. 370 ЦПК України звернувся до суду із заявою
про видачу дубліката виконавчого листа,
посилаючись на його
втрату. Ухвалою апеляційного
м. Києва від
20 липня 2006 року заяву задоволено
та видано дублікат виконавчого листа.
25 грудня 2006 року державний
виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної
виконавчої служби МЮ України на підставі зазначеного виконавчого листа
постановою № 150/30 відкрив виконавче провадження.
Приймаючи до розгляду заяву про
видачу дубліката виконавчого листа, подану представником Компанії Рижим В.Ф., і
розглядаючи вказану заяву за його участю в судовому засіданні, суд виходив із
того, що він є належним представником Компанії відповідно до виданої йому 4
липня 2006 року директором компанії “Remington Worldwide Limited Ltd” Джозефом Кенні довіреності
(посвідченої печаткою Компанії, місцем знаходження якої є Гібралтар), у той час
як стягувачем у справі є компанія “Remington Wordwide Limited Ltd”(а.с. 113).
Однак з таким висновком не можна
погодитись.
Стаття 38 ЦПК України надає право
сторонам та іншим особам брати участь у цивільній справі (в тому числі і в
стадії звернення рішення суду до виконання) особисто або через представника.
Справи юридичних осіб ведуть в
цивільному процесі їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом,
статутом чи положенням, або їх представники ( ч. 3 ст. 38 ЦПК України ).
Процесуальний представник діє у
цивільному процесі від імені і в інтересах іншої особи в межах наданих нею
повноважень.
Таким чином, набуття правосуб'єктності
процесуального представника і здійснення його процесуальних функцій можливе за
наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними цивільно-процесуальним законом та
належно оформленими документами (ст. ст. 42, 44 ЦПК України).
Повноваження представника юридичної
особи підтверджуються її довіреністю, яка видається за підписом посадової
особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, посвідченою
печаткою юридичної особи (ч.ч. 1, 3, ст. 42 ЦПК України).
Зазначені норми поширюються на всіх юридичних осіб, внесених
відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних
осіб-підприємців” до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних
осіб-підприємців (далі - Єдиний державний реєстр). Що стосується довіреностей,
виданих юридичними особами, які на території України не розташовані і не
внесені до Єдиного державного реєстру, то існує інший порядок їх застосування.
Порядок застосування на території
України довіреностей, виданих і посвідчених установою або уповноваженою особою
іншої держави, визначається Конвенцією, яка скасовує вимогу легалізації
іноземних офіційних документів від 5
жовтня 1961 року до якої Україна приєдналася
10 січня 2002
року (Гаазька конвенція) і яка набула
чинності для України
22 грудня 2003 року.
Зазначена Конвенція передбачає для
держав-учасниць звільнення офіційних документів, у тому числі довіреностей від
легалізації, але з поставленням на документах апостеля компетентним органом держави, який
реєструється цим органом і який
підтверджує справжність підпису особи, яка підписувала документ і справжність
печатки або штампа, якими скріплений документ.
Таким чином,
виходячи зі змісту
норм ст. ст. 3, 8, 38, 42, 44, ч.
7,
ст. 119, п. 3 ч. 3 ст. 121, ст. 370
ЦПК України при зверненні представника юридичної особи до суду, суд
зобов'язаний перевірити повноваження особи, яка діє від імені юридичної особи,
відповідність виданої представникові юридичної особи довіреності вимогам
закону, зокрема, наявність у посадової особи, яка підписала довіреність,
передбачених законом, статутом або положенням юридичної особи, повноважень на
це. У випадку видачі довіреності юридичною особою з місцем знаходження за
межами України суд повинен перевірити відповідність довіреності вимогам
Гаазької конвенції.
Усупереч зазначеним процесуальним
нормам суд повноваження Рижого В.Ф. на представництво компанії “Remington Wordwide
Limited Ltd” належним
чином не перевірив і допустив його як процесуального представника цієї Компанії
на підставі довіреності від 4 липня 2006 року, виданої йому директором компанії
“Remington Worldwide
Limited Ltd”, місцем знаходженням якої є Гібралтар, яка
зазначеним вимогам закону не відповідає, у зв'язку з чим прийняття судом до
розгляду та розгляд поданої нам заяви про видачу дубліката виконавчого листа в
інтересах цієї Компанії не можна визнати обґрунтованим.
Крім того, виходячи з аналізу
змісту норм ст. ст. 370, 371 ЦПК України, ч. 1 ст. 26 Закону України “Про
виконавче провадження” при вирішенні заяви про видачу дубліката виконавчого
листа суд повинен з'ясувати питання дотримання строків звернення з такою
вимогою, перевірити, чи не було виконання рішення за втраченим документом,
оскільки зазначені обставини мають ураховуватись при здійсненні виконавчих дій.
Зазначених вимог закону також не дотримано.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК
України, якщо заяву від імені заінтересованої особи надано особою, яка не має
повноважень на ведення справи, суд
постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.
З урахуванням наведеного,
постановлені у справі ухвали підлягають скасуванню із залишенням без розгляду
заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК
України, розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами,
Верховний Суд України має право постановити ухвалу про скасування судових
рішень і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду.
Керуючись ст. ст. 358, 359 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Скаргу державного підприємства Національної атомної
енергогенеруючої компанії “Енергоатом” про
перегляд у зв'язку з винятковими обставинами ухвали Верховного Суду України від
30 листопада 2007 року задовольнити.
Ухвалу Верховного Суду України від 30 листопада 2007 року
та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2006 року скасувати.
Заяву компанії “Remington Wordwide Limited Ltd” про видачу дубліката виконавчого
листа залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
|
А.В. Гнатенко
|
|
Судді:
|
М.В. Патрюк
|
|
|
М.І. Балюк
|
Л.М. Лихута
|
|
В.М.
Барсукова
|
Н.П. Лященко
|
|
І.С. Берднік
|
Л.І. Охрімчук
|
|
Л.І. Григор'єва
|
Ю.В. Прокопчук
|
|
В.І. Гуменюк
|
М.П. Пшонка
|
|
В.Г. Данчук
|
Я.М. Романюк
|
|
В.Й. Косенко
|
Ю.Л. Сенін
|
|
Є.Ф. Левченко
|
В.М. Шабунін
|
|
|
|