КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
01025, м.Київ, пров.
Рильський, 8
т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
15.05.2008
№ 20/33
Київський апеляційний господарський суд у
складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача 1 - Матушей Л.Ю.,
відповідача
2 -не з'явився,
відповідача
3 -не з'явився,
розглянувши
апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізична
особа ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від
04.03.2008
у справі № 20/33
за позовом Суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до 1.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче
об"єднання "Моліс"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма
"Моліс"
про
стягнення компенсації за порушення авторських прав в розмірі 500000,грн.
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності -
фізична особа ОСОБА_1 (далі - СПД- фізична особа ОСОБА_1) звернувся до
господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Фоззі-Фуд” (далі - ТОВ “Фоззі-Фуд”) та Товариства з обмеженою
відповідальністю “Виробниче об'єднання “Моліс” (далі - ТОВ “ВО “Моліс”) про
стягнення компенсації за порушення авторських прав у розмірі 500 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Київської
області від 21.05.2007 порушено провадження у справі № 17/200-07 за позовом
СПД- фізичної особи ОСОБА_1до ТОВ “Фоззі-Фуд” та ТОВ “ВО “Моліс” про стягнення
компенсації за порушення авторських прав в розмірі 500 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Київської
області від 19.09.2007 залучено до участі у справі в якості відповідача -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна фірма “Моліс” (далі - ТОВ
“ТФ “Моліс”).
Ухвалою господарського суду Київської
області від 19.12.2007 матеріали справи № 17/200-07 за позовом СПД- фізичної
особи ОСОБА_1до ТОВ “Фоззі-Фуд”, ТОВ “ВО “Моліс” та ТОВ “ТФ “Моліс” про
стягнення компенсації за порушення авторських прав в розмірі 500 000,00 грн.
передано за підсудністю до господарського суду м. Києва.
Ухвалою господарського суду м. Києва
від 12.01.2008 справі присвоєно номер 20/33 та призначено її до розгляду.
Рішенням господарського суду м. Києва
від 04.03.2008 позов задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ “ТФ “Моліс” на
користь СПД- фізичної особи ОСОБА_110 500,00 грн. компенсації за порушення
авторського права, а в іншій частині в позові відмовив. В задоволенні позовних
вимог до ТОВ “ВО “Моліс” та до ТОВ “Фоззі-Фуд” судом відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням
господарського суду м. Києва від 04.03.2008 СПД- фізична особа ОСОБА_1 подав
апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким
позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що
судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для
справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та матеріального
права.
ТОВ “ВО “Моліс”, ТОВ “ТФ “Моліс” та
ТОВ “Фоззі-Фуд” у відзивах на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної
скарги заперечували та просили рішення господарського суду м. Києва від
04.03.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу СПД- фізичної особи ОСОБА_1-
без задоволення.
ТОВ “ВО “Моліс” та ТОВ “ТФ “Моліс” в
засідання суду повноважних представників не направили та не повідомили суд про
причини їх неявки.
Керуючись ст. 75 ГПК України колегія
суддів вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній документами.
Розглянувши матеріали справи,
заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі
фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно
оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення
спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 17.07.1996 видано два Свідоцтва
про державну реєстрацію прав автора на твір: НОМЕР_1 Пам'ятний знак на відзнаку
заснування міста Києва - скульптура „Засновники Києва” та НОМЕР_2 ам'ятний знак
на відзнаку заснування міста Києва - малюнок „Засновники Києва”.
В газеті „Урядовий кур'єр” від
27.06.1998 № 121-122 було опубліковано оголошення про те, що авторське право (інтелектуальна
власність) на скульптурну композицію „Засновники Києва” належить члену Спілки
художників ОСОБА_2(Свідоцтво ДААСП України НОМЕР_1 та НОМЕР_2).
Про належність авторського права
ОСОБА_2на скульптурну композицію „Засновники Києва” також зазначено і в
„Украинском советском энциклопедическом словаре” (К., 1989. Т.3. - с. 208
(иллюстр.).
Між ОСОБА_2 та СПД - фізичною особою
ОСОБА_1 1.09.2005 укладено авторський договір про передачу виключних майнових
прав, за умовами якого, ОСОБА_2 передав СПД - фізичній особі ОСОБА_1. виключні
авторські майнові права на твори скульптури та малюнок «Засновники Києва»,
права на які засвідчені Свідоцтвами ДААСП України НОМЕР_1 та НОМЕР_2про
державну реєстрацію прав автора на твори.
У вересні 2005 року позивачу СПД-
фізичній особі ОСОБА_1. стало відомо, що у мережі магазинів “Сільпо” ТОВ
“Фоззі-Фуд” у продажу з'явився сир плавлений 40% “Подільський”, виробництва ТОВ
“Моліс” на етикетці якого зображено твір - скульптура “Засновники Києва”.
Факт розповсюдження ТОВ „ВО „Моліс” у
мережі магазинів “Сільпо” ТОВ “Фоззі-Фуд” сиру плавленого “Подільський” 40% із
зображенням твору - скульптури “Засновники Києва” підтверджується матеріалами
справи.
Позивач СПД - фізична особа ОСОБА_1
як особа, яка має виключне майнове право на твір, не надавав дозволу відповідачам використовувати скульптуру в
будь - якій формі, а тому згідно ст. 50 Закону України „Про авторське право та
суміжні права” з боку відповідачів має місце порушення авторського права і
позивач, в якості способу захисту порушеного права просить стягнути з
відповідачів компенсацію, що встановлена ст. 52 Закону України „Про авторське
право та суміжні права”.
Згідно
п. 1.ч. 1 ст. 433 ЦК України об'єктами авторського права є твори, а саме,
зокрема: твори живопису, архітектури, скульптури та графіки.
Первинним суб'єктом авторського
права, в силу ст. 435 ЦК України є автор твору. За відсутності доказів іншого
автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор
на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
Суб'єктами
авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на
твори відповідно до договору або закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону
України “Про авторське право і суміжні права” автору та іншій особі, яка має
авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на
використання твору будь - яким одним або всіма відомими способами на підставі
авторського договору.
Використання твору будь - якою особою
допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків,
передбачених статтями 21-25 цього Закону.
Відповідно
до ст. 440 ЦК України, ст. 15 Закону України “Про авторське право та суміжні
права” до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право)
належать, зокрема, виключне право на використання твору, виключне право на
дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України
“Про авторське право та суміжні права” за винятком випадків, передбачених
статтями 21 - 25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право)
має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.
Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або
відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті),
або комбінованих платежів.
Використанням твору є його
відтворення будь - яким способом та у будь - якій формі (п. 2 ч. 1 ст. 441 ЦК
України).
Репрографічне
відтворення (репродукування) - факсимільне відтворення у будь-якому розмірі (у
тому числі збільшеному чи зменшеному) оригіналу письмового чи іншого графічного
твору або його примірника шляхом фотокопіювання або іншими подібними способами,
крім запису в електронній (у тому числі цифровій), оптичній чи іншій формі, яку
зчитує комп'ютер (ст. 1 Закону України “Про авторське право та суміжні права”).
Згідно п. 3.3 авторського договору
отримане від ОСОБА_2 виключне право на дозвіл або заборону використання творів
дає СПД - фізичній особі ОСОБА_1. право дозволяти або забороняти іншим особам,
зокрема: відтворення творів; тиражування творів без обмеження тиражу;
опублікування та публічне сповіщення творів; будь-яке повторне оприлюднення
творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше
оприлюднення; репрографічне відтворення творів.
Виключні авторські майнові права на
твори, зазначені у розділі 3 даного договору, передаються ОСОБА_2 СПД- фізичній
особі ОСОБА_1. на строк з 01.09.2005 по 31.12.2009 включно (п. 9.3 авторського
договору).
Між ТОВ “ВО “Моліс” та ТОВ “ТФ
“Моліс” 10.05.2005 укладено договір № 19/07 на виготовлення пробної партії
продукції (далі - договір № 19/07), за умовами якого, ТОВ “ТФ “Моліс” замовляє,
а ТОВ “ВО “Моліс” зобов'язується виготовити таку продукцію (далі - продукція):
пробна партія сиру плавленого “Подільський” 40% з оригінальною етикеткою
загальний вигляд якої затверджується сторонами даного договору у додатку № 1 до
даного договору (п. 1.1 договору).
Загальний обсяг пробної партії
продукції, що підлягає виготовленню за даним договором вказується у додатку № 2
до даного договору, що є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору № 19/07).
Пунктом 3.1 договору № 19/07
передбачено, що сторони прийшли до згоди, що ТОВ “ТФ “Моліс” при розробці та
затверджені оригінального макету етикетки для продукції вказаної у п. 1.1
даного договору повинно неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства
щодо захисту права інтелектуальної власності та авторського права.
Відповідно до п. 3.2 договору № 19/07
у випадку, якщо під час виготовлення, подальшої реалізації виявиться, що
розроблена та затверджена ТОВ “ТФ “Моліс” оригінальна етикетка будь-яким чином,
чи у будь-який спосіб порушує майнові або немайнові права інтелектуальної
власності чи авторські права третіх осіб, відповідальність за це у повній мірі
покладається на ТОВ “ТФ “Моліс”.
Статтею 50 Закону України “Про
авторське право та суміжні права” передбачено, що порушенням авторського права
і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема,
вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів
авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього
Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з
урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень
майнових прав.
Виходячи із п. 3.2 договору № 19/07
та матеріалів справи колегія суддів погоджується з доводами суду першої
інстанції про те, що особою, яка безпосередньо використала об'єкт авторського
права і має нести за це відповідальність є ТОВ „ТФ „Моліс”, а інші особи, які
мають відношення до виготовлення або розповсюдження продукції із зазначеною
етикеткою не можуть нести відповідальності за порушення авторського права.
При цьому, ТОВ “Фоззі-Фуд” не може
нести відповідальність за порушення ТОВ “ТФ “Моліс” авторського права, оскільки
чинним законодавством не передбачено обов'язку розповсюджувача продукції з
використанням об'єкту авторського права здійснювати заходи щодо перевірки
дотримання особою, що виготовляє або постачає цю продукцію розповсюджувачу
законодавства про авторське право і (або) суміжні права, а ТОВ “ВО “Моліс” не
може нести відповідальність за порушення ТОВ “ТФ “Моліс” авторського права з
огляду на те, що п. 3.2 договору № 19/07 від 10.05.2005 відповідальність за
порушення майнових або немайнових прав інтелектуальної власності чи авторських
прав третіх осіб у повній мірі покладається на ТОВ “ТФ “Моліс”.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону
України “Про авторське право та суміжні права” суд має право постановити
рішення чи ухвалу про:
а)
відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського
права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
б)
відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних
прав;
в)
стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу,
отриманого внаслідок порушення;
г)
виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000
мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення
доходу;
д)
заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників
фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення
(конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм
мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і
відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у
ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або)
суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;
е)
вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права
позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні
контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу
технічних засобів та про канали розповсюдження.
При визначенні компенсації, яка має
бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд
зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити
розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Колегія суддів вважає, що суд першої
інстанції при визначені компенсації правомірно врахував те, що етикетки
виготовлені лише однією партією, яка повністю не реалізована, запланована
кількість етикеток не є великою з огляду на продукцію, припинено використання
етикеток для реалізації продукції, автору повернуто невикористані етикетки, а
також розмір доходу від реалізації продукції з використанням етикеток, тобто
визначив обсяг порушення та наміри ТОВ “ТФ “Моліс”, і обґрунтовано стягнув з
ТОВ “ТФ “Моліс” 10 500,00 грн. компенсації за порушення авторського права, а в
іншій частині в позові відмовив.
Також
суд першої інстанції обґрунтовано відмовив СПД - фізичній особі ОСОБА_1. в
задоволенні позовних вимог до ТОВ „ВО „Моліс” та ТОВ „Фоззі - Фуд”.
За
наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для
зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 04.03.2008.
Доводи
наведені СПД - фізичною особою ОСОБА_1в апеляційній скарзі колегією суддів до
уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими і
спростовуються матеріалами справи.
На
підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського
процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду м. Києва від
04.03.2008 у справі № 20/33 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1- без задоволення.
2.
Матеріали справи № 20/33 повернути до господарського суду м. Києва.
3.
Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді