Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-8689/11/1370 : не визначено.
Надіслано судом: 04.10.2011. Зареєстровано: 20.10.2011. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2011.
Дата набрання законної сили: 17.10.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
			79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			 30 вересня 2011 р. № 2а-8689/11/1370 
			 Львівський окружний адміністративний суд у складі:
			головуючого судді Кравчука В.М.
			за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,
			представника позивачаОСОБА_1,
			розглянувши адміністративну справу за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурорадо Дрогобицької міської радипро визнання незаконним рішення № 186 від 29.04.2011 р. "Про неприпустимість використання радянської символіки під час відзначення Днів памяті жертв Другої світової війни", - 
			 ВСТАНОВИВ:
			 21.06.2011 р. Дрогобицький міжрайонний прокурор звернувся з позовом до Дрогобицького міськрайонного суду про визнання незаконним рішення № 186 від 29.04.2011 р. "Про неприпустимість використання радянської символіки під час відзначення Днів памяті жертв Другої світової війни". 
			Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 23.06.2011 р. відкрито провадження у даній справі, а ухвалою від 19.07.2011 р. передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду за правилами предметної підсудності.
			В обґрунтування позову прокурор покликається на те, що рішення "Про неприпустимість використання радянської символіки під час відзначення Днів памяті жертв Другої світової війни" є незаконним, оскільки при його прийняті міська рада вийшла за межі законних повноважень. Вважає, що законодавством не передбачено скерування рішення органу місцевого самоврядування до Президента України з вимогами вчинити певні дії, а вирішення даного питання не належить до питань місцевого значення.
			В судовому засідання представник прокурора надав аналогічні пояснення і підтримав позов.
			Відповідач позов заперечив. Пояснив, що підстави позову є необгрунтованими, Рішення № 186 від 29.04.2011 р. нічиїх прав та інтересів не порушує. Оскаржуване рішення скеровано Президенту України в порядку ст. 40 Конституції України, яка гарантує право всім направляти індивідуальні чи колективні звернення. Крім того, міська рада діяла у відповідності до ст.3 Європейської хартії, в яка надає право органам місцевого самоврядування здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ. Також відповідач пояснив, що рішення має рекомендаційних характер, не містить загальнообовязкових норм, приписів, а тому не тягне настання правових наслідків за його не виконання. Просив в позові відмовити.
			Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
			29 квітня 2011 року Дрогобицькою міською радою VІ сесією 6-го скликання прийнято рішення № 186 "Про неприпустимість використання радянської символіки під час відзначення Днів памяті жертв Другої світової війни" в п. 1 якого вказано: «звернутися до Президента України В. Януковича з вимогою застосування права вето щодо Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р. (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги), прийнятого Верховною Радою України від 21.04.2011 р.; в п. 2 «органам державної влади, підприємствам, установам та організаціям м. Дрогобича рекомендувати під час відзначення Днів памяті жертв Другої світової війни чи Дня Перемоги не використовувати копії Прапора Перемоги та будь-яку іншу рядянсько-комуністичну символіку, яка є наругою над памяттю жертв московсько-більшовицького та німецько-нацистських режимів»; в п. 3 «в рамках відзначення 8-9 травня днів памяті жертв Другої світової війни в м. Дрогобичі провести поминальні й скорботні заходи для вшанування українців, які стали жертвами німецько-нацистського і радянсько-комуністичного режимів, а також провести заходи з висвітлення повної та обєктивної історії збройного національно-визвольного руху українців у 40-50 р.р. ХХ ст.».
			При прийнятті даного рішення Дрогобицька міська рада керувалась ст. 20 Конституції України, ч.1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішенням Львівської обласної ради від 25.05.2010 р. № 1232 «Про відзначення Днів памяті жертв Другої світової війни».
			20 травня 2011 р. прокурор Дрогобицької міжрайонної прокуратури вніс протест на рішення від 29.04.2011 р. № 186, в якому прокурор вимагає скасувати вказане рішення.
			31 травня 2011 року на сесії Дрогобицька міська рада розглянула протест прокурора та прийняла рішення № 215 про його відхилення. 07.06.2011 р. повідомлено прокурора про відхилення протесту.
			Таким чином, спір виник щодо повноважень Дрогобицької міської ради на прийняття оспорюваного рішення, наданих Конституцією та законами, а від так і щодо його правомірності.
			Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.
			Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
			Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб визначені в Конституції України та відповідних законах. Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.85 Конституції до повноважень Верховної Ради України належить прийняття законів.
			Відповідно до п. 30 ч.1 ст. 106 Конституції Президент України має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України. 
			Відповідно до ст. 140 Конституції та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання, вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Відповідно до ст. 144 Конституції органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. 
			Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. 
			На думку Дрогобицької міської ради, приймаючи оскаржуване рішення від 29.04.2011 р. № 186 "Про неприпустимість використання радянської символіки під час відзначення Днів памяті жертв Другої світової війни", вона вирішувала питання місцевого значення. 
			Оцінюючи рішення, прийняте Дрогобицькою міською радою на відповідність законності його прийняття в порівнянні з повноваженнями органів місцевого самоврядування, наданих Конституцією та законами України, Суд виходив з наступного.
			Статтею 25 Закону визначено загальні повноваження сільських, селищних, міських рад розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. 
			Відповідно до ст. 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. 
			З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. 
			Разом з тим, питання щодо порядку проведення святкових заходів, присвячених Дню Перемоги, визначаються Кабінетом Міністрів України, що передбачено Законом України від 20.04.2000, № 1684-III "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років".
			В ст.1 цього Закону встановлено, що Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування за участю народних депутатів України, депутатів місцевих рад, ветеранських організацій щорічно забезпечують у військових підрозділах, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах проведення заходів військово-патріотичного виховання на героїчних, бойових і трудових традиціях Українського народу часів Великої Вітчизняної війни.
			Крім того, в ст.2 Закону зазначено, що основними формами увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця, зокрема, є відзначення Дня Перемоги і днів визволення України, Автономної Республіки Крим, областей, міст та інших населених пунктів від німецько-фашистських загарбників; використання копій Прапора Перемоги біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса; суспільне використання копій Прапора Перемоги під час урочистих заходів, присвячених Дню Перемоги, які здійснюються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, громадськими об'єднаннями, покладання вінків до могили Невідомого солдата у місті Києві та інших пам'ятників Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років у День Перемоги й інші дні, пов'язані з подіями Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років, - дні визволення та дні оборони населених пунктів від німецько-фашистських загарбників.
			Таким чином, вирішення питання використання копії Прапора Перемоги не належить до питань місцевого значення територіальної громади м. Дрогобича, такі повноваження не делеговані Дрогобицькій міській раді. 
			Відповідно до ст. 144 Конституції, ст. 59 Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. 
			Конституційний Суд України пропонує Верховній Раді України встановити порядок використання державних символів України, зокрема Державного Прапора України, згідно з вимогами ч.6 ст. 20 Конституції України, визначено перелік державних символів України (Рішення, Конституційний Суд, від 16.06.2011, № 6-рп/2011).
			Покликання Дрогобицької міської ради на те, що пункти 2, 3 4 оспорюваного рішення мають рекомендаційний характер, Суд відхиляє, оскільки з назви самого рішення вбачається, що приймаючи його, рада висловлювала категоричну позицію щодо неприпустимості використання Прапора Перемоги, а отже всі заходи, передбачені в цьому рішенні, спрямовані на цю саму мету. З огляду на те, що використання копій Прапора Перемоги є формою увічнення Перемоги, що передбачена Законом "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років", Суд вважає, що заборона цього заходу суперечить Закону, а тому оскаржуване рішення є протиправним.
			Що ж до відсутності у ради права звертатися із зверненням до президента України, то ці доводи позивача Суд вважає помилковими, оскільки в Конституції України передбачено право усіх направляти письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення (ст. 40). Цим конституційним правом наділені і органи місцевого самоврядування. Звернення органу місцевого самоврядування до органу державної влади з певним питанням, зокрема, й до Президента України, само по собі, не є вирішенням міською радою питань місцевого значення, а свідчить про стурбованість громади певними питаннями суспільного та державного життя, якому вони мають право давати власну політичну і правову оцінку.
			Оцінюючи зібрані у справі та досліджені в судовому засіданні докази, Суд вважає, що рішення Дрогобицької міської ради від 29.04.2011 р. № 186 прийнято за межами визначених Конституцією та законами України повноважень. Обставини, на які покликався Дрогобицький міжрайонний прокурор як на підставу своїх вимог, знайшли підтвердження в судовому засіданні, відповідач їх не спростував та правомірності своїх дій у відповідності до ст. 71 КАС України не довів. 
			За таких обставин Суд вважає, що вимоги є обґрунтованими, а позов слід задовольнити повністю.
			Судові витрати у вигляді судового збору у справі відсутні, а тому між сторонами не розподіляються.
			Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд 
			 ПОСТАНОВИВ:
			 Позов задовольнити повністю.
			Визнати протиправним та скасувати рішення Дрогобицької міської ради № 186 від 29 квітня 2011 р. "Про неприпустимість використання радянської символіки під час відзначення Днів памяті жертв Другої світової війни",
			 Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
			Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
			Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
			 Повний текст постанови складено 02 жовтня 2011 р.
			 Суддя В.М.Кравчук

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...