Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К-41882/10-С : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.10.2011. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ 
		 У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		"02" вересня 2011 р. м. КиївК-41882/10 
		 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: 
		 
		головуючого  судді 
		суддів: Тракало В.В., 
		Кобилянського М.Г., 
		Стародуба О.П., 
		Федорова М.О., 
		Юрченка В.В.,  
			 
		
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до інспектора ДПС Ніжинського відділу ДАІ УМВС Дунько Костянтина Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,  
		в с т а н о в и л а : 
		У липні 2009 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом інспектора ДПС Ніжинського відділу ДАІ УМВС Дунько К.О. Просив скасувати постанову відповідача від 17 червня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення. 
		Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року, в позові відмовлено.  
		У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_6 посилається на те, що фіксування правопорушення здійснено інспектором ДПС в автомобілі, який рухався на зустріч, та фіксування здійснено приладом “Візир”, який не сертифікований. Крім того, посилався не те, що в оскаржуваній постанові не зазначено, яка особа проводила фіксування правопорушення. 
		Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що інспектором ДПС Ніжинського відділу ДАІ УМВС Дунько К.О. 17 червня 2009 року винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СВ № 077909, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн.00 коп. 
		В протоколі про адміністративне правопорушення серії АГ № 551305 від 17 червня 2009 року зазначено, що позивач, керуючи автомобілем «Деу»державний номер НОМЕР_1 (транзитний номер), в с. Талалаївка Ніжинського району, рухався зі швидкістю 87 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху на 27 км/год. та порушив п. 12.4 ПДР України. Правопорушення було зафіксоване технічним приладом “Візир”, який працював в автоматичному режимі. 
		Відповідно до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року № 1111, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил, експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. 
		Згідно п.3 ч.2 ст. 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.  
		Проте, зазначені обставини судами попередніх інстанцій не досліджувались. Так, судами не витребувано відповідне розпорядження відповідача про допущення до роботи з прибором “Візир” працівника ДАІ Дунько К.О. 
		Крім того, згідно п. 13.4 Інструкції на кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання, що заповнюється працівником ДПС ДАІ, що застосовував прилад при нагляді за дорожнім рухом. 
		Суди попередніх інстанцій не дослідили копію такого журналу обліку роботи технічних засобів вимірювань та не зясували законність перебування працівника ДПС ДАІ Дунько К.О. на певній ділянці дороги, а також наявності в нього права використання приладу “Візир”, що суттєво впливає на вирішення справи по суті. 
		Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		В порушення вищенаведених вимог закону, відповідачем до суду не надано будь-яких заперечень проти адміністративного позову, пояснень та доказів, які підтверджували правомірність його рішення, судами справу розглянуто за відсутністю представників відповідача, тому вищевказаних обставин суди не зясували. 
		Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		За таких обставин, коли суди попередніх інстанцій допустили порушення вищенаведених норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи та призвело до неправильного її вирішення, судові рішення не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.  
		Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів 
		у х в а л и л а : 
		Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити. 
		Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий: 
		 
			Судді: 
			 
				 
					 
						 
							 
								В.В. Тракало 
								 
									М.Г. Кобилянський 
									 
										О.П. Стародуб 
										 
											М.О. Федоров 
											 
												В.В. Юрченко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...