Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-7287/11/1370 : не визначено.
Надіслано судом: 05.10.2011. Зареєстровано: 22.10.2011. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2011.
Дата набрання законної сили: 13.12.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
			79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			 28 вересня 2011 р. № 2а-7287/11/1370 
			 11 год. 54 хв. 
			Львівський окружний адміністративний суд у складі:
			головуючого судді -Качур Р.П.,
			судді -Крутько О. В.
			судді - Сподарик Н. І.
			за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.
			представника відповідача Демяновської Н. Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до першого заступника голови Державної судової адміністрації України І. Балаклицького про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії, 
			 В С Т А Н О В И В: 
			 30 червня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до першого заступника голови Державної судової адміністрації України І. Балаклицького про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії.
			Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перший заступник голови Державної судової адміністрації України І. Балаклицький в порушення вимог Конституції України, Закону України «Про доступ до публічної інформації», будучи розпорядником інформації надав неповну інформацію по запиту на інформацію позивача від 30.05.2011 року, чим порушив право позивача на доступ до інформації, гарантоване ст. 40 Конституції України та Законом України «Про доступ до публічної інформації».
			Позивач в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленям про вручення поштового відправлення; подав 11.07.2011 року клопотання (вх. № 31556) про розгляд справи без його участі представника, позовні вимоги підтримує, суду довіряє, відводів до складу суду немає.
			Позиція відповідача викладена в запереченні № 10-4612/11 від 15.07.2011 року, де вказано, що державною судовою адміністрацією України при розгляді запиту позивача вчинено дії на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
			Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
			Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.
			13.05.2011 року позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію, в якому просив надати тексти судових рішень (судів першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанцій), які набрали законної сили, згідно яких задоволено позови громадян України до відділень Пенсійного фонду України, до Пенсійного фонду України, Кабінету Міністрів України по факту порушення норм ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»при призначенні та перерахунку пенсій. Інформацію просив надати за період 2007-2001 роки в електронному вигляді (дискеті).
			23.05.2011 року за № інф/Б-3/11 відповідач надіслав позивачу відповідь на запит, у якій вказав, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до судових рішень». Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Всі судові рішення, внесені до реєстру, оприлюднені та відкриті для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України за електронною адресою www.court.gov.ua в порядку, встановленому законом.
			30.05.2011 року позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію, в якому повторно просив надати тексти судових рішень (судів першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанцій), які набрали законної сили, згідно яких задоволено позови громадян України до відділень Пенсійного фонду України, до Пенсійного фонду України, Кабінету Міністрів України по факту порушення норм ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»при призначенні та перерахунку пенсій. Інформацію просив надати за період 2007-2011 роки в електронному вигляді (дискеті).
			10.06.2011 року за № інф/Б-11/11 відповідач надіслав позивачу відповідь на запит, у якій вказав, що згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації»цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації субєктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень, ухвалених судами загальної юрисдикції, регулюються Законом України «Про доступ до судових рішень».
			Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.
			Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
			Згідно ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
			Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
			Згідно ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. 
			Згідно ч. 2 ст. 2 цього ж Закону цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
			Згідно ст. 13 цього ж Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
			Згідно ст. 19 цього ж Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
			Згідно ст. 22 цього ж Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
			1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
			2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
			3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
			4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
			Згідно ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень»кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Особи, які не беруть (не брали) участі у справі, мають право ознайомитися з судовим рішенням у повному обсязі, якщо воно безпосередньо стосується їхніх прав, свобод, інтересів чи обов'язків, у порядку, передбаченому цим Законом.
			Згідно ст. 3 цього ж Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру включаються усі судові рішення судів загальної юрисдикції.
			Згідно ст. 3 цього ж Закону судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
			Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. 
			Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. 
			Будь-які обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади України не допускаються, крім випадків, визначених цим Законом.
			Надані сторонами докази вказують на відсутність порушень відповідачем ст. 40 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 5, 13, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». У відповіді на запит позивача відповідач правомірно вказав, що позивач може отримати тексти судових рішень в порядку Закону України «Про доступ до судових рішень», а саме на офіційному веб-порталі судової влади України за електронною адресою www.court.gov.ua в порядку, встановленому законом. Згідно ч. 2 ст. 2. Закону України «Про доступ до публічної інформації» цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Право позивача на отримання копій судових рішень може бути реалізоване ним в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до судових рішень». 
			Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані відповідачем переконують у безпідставності позовних вимог.
			Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
			Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.
			Згідно ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
			Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача стосовно надання відповіді на запит позивача на інформацію, оскільки відповідачем доведено належними та допустимими доказами відсутність у його діях порушень Конституції України та Закону України «Про доступ до публічної інформації».
			Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до першого заступника голови Державної судової адміністрації України І. Балаклицького про визнання протиправним надання неповної інформації по запиту на інформацію від 30.05.2011 року слід відмовити повністю.
			Інші позовні вимоги  про зобовязання відповідача надати відповідь на запит на інформацію від 30.05.2011 року ґрунтуються на твердженні про протиправність надання неповної інформації по запиту на інформацію від 30.05.2011 року і мають похідний характер. За умови, що Судом встановлена законність дій відповідача стосовно надання відповіді на запит позивача на інформацію від 30.05.2011 року, підстав для задоволення інших позовних вимог немає. 
			За таких обставин Суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а в задоволенні позову слід відмовити. 
			Правила ст. 94 КАС України про розподіл судових витрат не застосовуються.
			Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
			 П О С Т А Н О В И В :
			 У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
			 Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
			Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.
			 Повний текст постанови складено та підписано 3 жовтня 2011 року.
			 Суддя Качур Р.П.

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...