Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-785/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.10.2011. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2011.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 Справа № 1-785/11 
			В И Р О К 
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
			"30" серпня 2011 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі головуючого-судді Сизової Л.А., при секретарі Голуб Н.О., з участю прокурора Кам»янець Н.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. Чернігівської області, Борзнянського району, с.Головеньки, українець, гр.-н України, освіта вища, одружений, працює ПП ДУА «Вітязь»керівником групи охорони, зареєстрований : АДРЕСА_1, раніше не судимий в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 355 КК України, суд 
			ВСТАНОВИВ : 
			ОСОБА_2, 19.12.2010 року біля 11 години, знаходячись по вул.. М. Раскової, 3б в м. Києві, біля станції метро «Лівобережна»умисно, з метою примушування гр.. ОСОБА_3 до виконання цивільно правового зобов»язання, яке виникло між гр.. ОСОБА_3 та гр.. ОСОБА_4 в результаті їх спільної трудової діяльності, де ОСОБА_3 мав сплатити ОСОБА_4 гроші згідно з розпискою в сумі 7500 грн., маючи при собі вказану розписку, яку заздалегідь взяв в ОСОБА_4, став примушувати гр.. ОСОБА_3 до сплати боргу, яке виразилось в телефонуванні родичам ОСОБА_3, а саме його сину ОСОБА_5 та висунув вимогу на передачу йому суми боргу обумовленого з ОСОБА_4 з погрозою застосування фізичного насильства до потерпілого ОСОБА_3. Дані погрози, щодо свого батька ОСОБА_5 сприйняв як дійсні і реальні та дав згоду повернути борг батька гр.. ОСОБА_4 згідно з їх домовленістю в сумі 16000 грн., які мав передати останній 19.12.2010 року о 16 годині в приміщенні торгівельного центру «Піраміда» по вул.. Мішуги 4 а в м. Києві. 
			Після цього, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 на автомобілі таксі направились до ТЦ «Піраміда»по вул.. Мішуги в м. Києві та о 16 годині, де за пропозицією ОСОБА_2 чекала ОСОБА_4 та в подальшому приїхав ОСОБА_5, який передав ОСОБА_4 гроші в сумі 16000 грн. в рахунок погашення боргу його батька ОСОБА_3, до чого його примусив ОСОБА_2 
			В той же час ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції в приміщенні ТЦ «Піраміда»по вул.. Мішуги, 4а в м. Києві. 
			Будучи допитаним в судовому засіданні в якості підсудного, ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що в середині грудня 2010 року йому зателефонувала його знайома на ім.»я ОСОБА_7 і спитала дозволу дати номер його телефону своїй подрузі ОСОБА_4, на що він погодився. При зустрічі з ОСОБА_4, він дізнався , що протягом року ОСОБА_3 не сплачує їй кошти за виконану роботу, переховується від неї, попросила допомоги. Вони домовилися , що коли вона його знайде , то повідомить йому. Під час цієї зустрічі він взяв у ОСОБА_4 розписку на суму 7500грн. та вона йому сказала , що дійсний борг з урахуванням кризи 16000грн. 18.12.2010 року йому зателефонувала ольга та повідомила, що вона знайшла ОСОБА_3 і дала номер його мобільного телефона. Він попросив свою знайому ОСОБА_6 , щоб та призначила ОСОБА_3 зустріч. Вона домовилася зустрітися з ОСОБА_3 біля станції метро «Лівобережна»19.12.2010 року о 12год. Наступного дня , вони зустрілися з ОСОБА_3, який приїхав на таксі. В автомобілі він показав ОСОБА_3 розписку. ОСОБА_3 визнав борг, сказавши , що цю розписку писав він. Крім того, він повідомив ОСОБА_3 , що він буде винен з урахуванням відсотків та моральної шкоди 16000грн., на що ОСОБА_3 погодився і зателефонував своєму сину, попросивши гроші. Син сказав , що йому потрібен деякий час , щоб позичити гроші , оскільки такої суми у нього не було. Вони домовилися зустрітися в кафе «Пузата хата»по вул. Мішуги. ОСОБА_3 декілька разів телефонував сину, в ході розмови син спитав що буде , якщо він не привезе гроші, на що він ( ОСОБА_2) відповів , що буде погано, таким чином він хотів налякати. Син ОСОБА_3 привіз гроші, вони зайшли в кафе , щоб ОСОБА_4 написала розписку , що не має претензій. Коли їй передали гроші , то вони були затримані працівниками міліції.  
			Інші докази по справі у відповідності до ст. 299 КПК України не досліджувалися. 
			Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши правильне розуміння підсудним змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, розяснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведеною повністю і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов»язань, тобто вимога виконати цивільно-правове зобов»язання з погрозою насильства над потерпілим. 
			Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, а саме , що скоїв злочин невеликої тяжкості, його особу, що вину визнав повністю, щиро розкаявся, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий і вважає необхідним обрати йому покарання у вигляді обмеження волі. 
			Обставинами, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд враховує повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. 
			Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає. 
			З урахуванням обставин, що пом»якшують покарання підсудного та його особи, суд вважає можливим застосувати до підсудного ОСОБА_2 ст.. 75 КК України , звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком. 
			По справі цивільний позов не заявлено. 
			Керуючись ст. 323 - 324 КПК України, суд 
			 ЗАСУДИВ: 
			 ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину , передбаченого ч.1 ст. 355 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на два роки. 
			Застосувати до ОСОБА_2 ст.. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням строком на один рік. 
			На підставі ст. 76 КК України, зобовязати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, не змінювати місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично зявлятися в інспекцію на реєстрацію. 
			Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - підписку про невиїзд з постійного місця проживання до вступу вироку в законну силу залишити без змін. 
			Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві за послуги експерта ( код послуги 11023) 1522грн.80коп. 
			Речові докази: СД диск ТДК з записом розмови, копія боргової розписки, змиви з рук та контрольний зразок хімічної речовини «Промінь»в упаковках типу «файл»залишити при матеріалах справи; гроші в сумі 16000грн. залишити у потерпілого ОСОБА_5 
			Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва з моменту проголошення. 
			СУДДЯ:

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...