Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21-176а11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.10.2011. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		<img width="83" height="113" src="1.wmf" />
		 
		ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		12 вересня 2011 року        м. Київ
		 
		Верховний Суд України у складі:
		 
		головуючогоКривенка В.В.,
		 
		суддів:Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., ГлосаЛ.Ф., Гошовської Т.В., Григорєвої Л.І., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Заголдного В.В., Кліменко М.Р., Короткевича М.Є., КосарєваВ.І., Кривенди О.В., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., МаринченкаВ.Л., Охрімчук Л.І., ПатрюкаМ.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., ПошвиБ.М., Редьки А.І., Романюка Я.М., СенінаЮ.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Тітова Ю.Г., ШицькогоІ.Б., Школярова В.Ф., Яреми А.Г., − 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом приватного підприємства «Містерія-ДК» (далі − Підприємство) до Вінницької митниці Державної митної служби України (далі − Митниця), третя особа  державна податкова інспекція у м.Вінниці, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень  рішень,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У червні 2007 року Підприємство звернулося в суд з позовом до Митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 20березня 2007 року №25, яким йому визначено суму податкового зобовязання за платежем «ввізне мито» у розмірі 31740 грн 98 коп.; №26, яким йому визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» (далі  ПДВ) у розмірі 38089 грн 17коп.; №27, яким йому визначено суму податкового зобовязання за платежем «митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів» у розмірі 317 грн 41 коп.
		Свої вимог позивач обґрунтував тим, що за змістом підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі  Закон №2181-ІІІ) митні органи не наділені правом проводити камеральні перевірки.
		Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 11 липня 2007 року позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Митниці форми «Р» від 20 березня 2007 року №№ 25, 26, 27.
		Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 12березня 2009 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове  про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 квітня 2011року скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
		Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, Митниця звернулася із заявою про її перегляд з підстави неоднакового застосування касаційним судом підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ. На підтвердження неоднакового застосування норми матеріального права заявник посилається на рішення Вищого адміністративного суду України від 20 січня та 14 квітня 2010року (справи К-7483/07 та К-21984/08 відповідно). 
		Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
		Суди встановили, що 14 березня 2007 року Митниця провела камеральну перевірку митного оформлення автомобілів Підприємства за вантажними митними деклараціями від 8листопада 2006 року №401000007/6/219456 та від 17 жовтня 2006 року №401000007/6/217762, про що було складено відповідний акт перевірки від 14 березня 2007року.
		Як убачається з акта, у ході камеральної перевірки було встановлено, що при здійсненні митного оформлення транспортних засобів не врахувалась вартість додаткового обладнання  навантажувальних пристроїв транспортних засобів, що є порушенням вимог статей 266275 Митного кодексу України (далі  МК), вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2003 року №1375 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України». Таким чином, Підприємство за названими вище вантажно-митними деклараціями не донарахувало суми митних платежів через заниження митної вартості товару, внаслідок чого виник борг зі сплати митного збору, ввізного мита та ПДВ.
		За наслідками перевірки Митниця прийняла оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
		Ухвалюючи рішення у цій справі, Вищий адміністративний суд України, погодившись із висновком суду першої інстанції, виходив із того, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень МК, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів. У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені МК, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з МК.
		У справах, рішення касаційного суду в яких додано до заяви, Вищий адміністративний суд України зазначив, що Митниця, приймаючи оскаржувані по справах податкові повідомлення-рішення про нарахування податкових зобовязань у звязку з помилковим визначенням товарної номенклатури на підставі підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, діяла в межах наданих їй повноважень.
		Пунктом 35 статті 1 МК визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України  це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, повязаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
		За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.
		Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобовязання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
		Так, згідно з цим підпунктом контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання. Оспорювані податкові повідомлення-рішення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій позивачем податковій декларації.
		Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобовязань у звязку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажних митних деклараціях недостовірних відомостей.
		Суд першої інстанції встановив, що Митниця не довела наявність додаткового завантажувального обладнання на момент митного оформлення транспортних засобів Підприємства.
		Отже, у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України правильно застосував норми матеріального права, а тому у задоволенні заяви Митниці слід відмовити.
		Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України  
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		У задоволенні заяви Вінницької митниці Державної митної служби України відмовити.
		Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий             В.В. Кривенко 
		Судді:                                 М.І. Балюк                            В.П. Барбара                                                     І.С. Берднік                           Л.Ф. Глос                                            Т.В. Гошовська                             Л.І. Григорєва                                            М.І. Гриців                           В.С. Гуль                                            В.І. Гуменюк                           А.А. Ємець                                            В.В. Заголдний                              М.Р. Кліменко                                            М.Є. Короткевич                           В.І. Косарєв                                              О.В. Кривенда                           О.Т. Кузьменко                                            Н.П. Лященко                           В.Л. Маринченко                                            Л.І. Охрімчук                           М.В. Патрюк                                            В.Ф. Пивовар                           О.І. Потильчак                                            Б.М. Пошва                           А.І. Редька                                            Я.М. Романюк                           Ю.Л. Сенін                                            А.М. Скотарь                           Т.С. Таран                                             Ю.Г. Тітов                           І.Б. Шицький                                            В.Ф. Школяров                           А.Г. Ярема

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...