Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 4-48/2011 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.10.2011. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2011.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 Справа № 4-48/2011 
		 05 жовтня 2011 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
		у складі:головуючого-судді Волкової О. І. 
		при секретарі-Чернієнко Н.С. 
		за участю прокурора - Кравченка К.І., 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Южноукраїнську Миколаївської області подання начальника слідчого відділу Южноукраїнського МВ УМВС України у Миколаївській області Митрофанського В.О., погодженого прокурором м. Южноукраїнська Миколаївської області по кримінальній справі №04260121 про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сергіївка Новомиколаївського району Запорізької області, громадянина України, раніше судимого:
		 
		- 10.07.1975 року Запорізьким міським судом за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 142, ст. 93 "а", ст. 42 КК України (в ред. 1960 року) до 10 років позбавлення волі;
		- 07.06.1983 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 206 ст. 42,43 КК України (в ред. 1960 року) до 12 років позбавлення волі;
		- 22.03.1995 року звільнився в зв'язку з відбуттям покарання.
		 - за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, 
		 В С Т А Н О В И В:
		 Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, а саме у тому, що 02.12.2003 року о 12 годин 30 хвилин біля будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4,, ОСОБА_5 з корисних мотивів із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого відкрито викрали у ОСОБА_6 дипломат з грошима, що належали ОСОБА_7, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на суму 76650 грн. 
		Продовжуючи злочинну діяльність 23.12.2003 року о 18-00 годині біля будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_4 з корисних мотивів із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого відкрито викрали майно ОСОБА_10, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на суму 114820 грн. 
		За даним фактом 24.12.2003 року СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області порушено кримінальну справу № 03260272 за ч.5 ст.186 КК України.
		26.03.2004 кримінальну справу № 03260272, № 03260272 обєднано в одне провадження, обєднаної кримінальної справи привласнений загальний № 03260272. 
		Слідчий мотивує необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2 тим, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, на неодноразові виклики до міліції не зявлявся та з місця проживання виїхав, ухиляючись у такій спосіб від слідства, в звязку з чим оголошений в міжнародний розшук. 
		Вивчивши матеріали кримінальної справи, заслухавши думку прокурора, який підтримав подання з мотивів аналогічним викладеним у ньому, прихожу до слідуючого. 
		Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилятися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжити злочинну діяльність. 
		Згідно ч. 4 ст. 165-2 КПК України якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку його в суд під вартою. Затримання в цьому випадку не може продовжуватися більше сімдесяти двох годин; а в разі коли особа перебуває за межами населеного пункту, в якому діє суд, - не більше сорока восьми годин з моменту доставки затриманого в цей населений пункт. 
		В силу ч. 6 ст. 165-2 КПК України суд приймає рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за відсутності особи лише у разі оголошення її в міжнародний розшук. У таких випадках після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки до місця провадження у справі суд за її участю розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну та виносить постанову. 
		«Практика застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства», Узагальнення Верховного Суду України від 01.07.2010 року.
		Відмічено, що за вимогами кримінально-процесуального закону, судам необхідно дотримуватися передбаченої ч. 3 ст. 165-3 КПК процедури розгляду подання слідчого чи прокурора про продовження строку тримання під вартою і розглядаючи таке подання, суд повинен не тільки з'ясувати обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу (статті 148, 150, 155, 165-2 КПК), а також умови, за яких продовження строку є можливим (ст. 156 КПК), та що строки проведення досудового слідства продовжені відповідно до ст. 120 КПК.
		Слідчим в подані не наведено обґрунтування причин невиконання нових слідчих дій в минулому та необхідності застосування зазначеного запобіжного заходу для проведення нових слідчих дій в майбутньому, основні слідчі дії у справі саме з ОСОБА_2 не провадилися .
		Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності в подальшому обрання запобіжного заходу, але з часом існування лише цієї умови вже є недостатнім обґрунтуванням для обрання такого заходу.
		А тому, посилання у поданні , слідчого щодо обсягу проведених слідчих дій у певний проміжок часу, не відповідають матеріалам справи і не ґрунтуються на наведених вище вимогах національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
		На зазначених помилках судів України, які визнаються Європейським судом з прав людини такими, що порушують ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та призводять до винесення рішень проти України, наголошує у своєму Поданні про виконання рішень Європейського суду з прав людини, які набули статусу остаточного від 04.03.2011 року, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини ОСОБА_11
		Зазначаючи, що порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у рішеннях Європейського суду «Білий проти України», «Корнев і Карпенко проти України», «Петухов проти України», «Болдирєв проти України», «Прокопенко проти України», «Осипенко проти України», «Молодорич проти України», «Хайредінов проти України», констатувалося Європейським судом з огляду на відсутність у рішеннях суду щодо тримання особи під вартою обґрунтування застосовності законодавчо визначених підстав для тримання особи в контексті обставин конкретної справи. Зокрема, це полягає у перерахуванні визначених законом підстав тримання під вартою без зазначення, що саме з обставин справи змусило суд дійти такого висновку та відсутності у рішеннях, щодо продовження тримання особи під вартого аналізу актуальності ризиків, які на початку слідства були підставою для взяття під варту.
		Європейський суд з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне подання про продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.
		(Рішення Європейського суду з прав людини по справах «Єлоєв проти України», «Фельдман проти України», «Харченко проти України», «Ткачев проти України», суми стягнень з України наведені у рішеннях.) 
		Зазначене є підставою для висновку про те, що за змістом Закону суд може прийняти рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту тільки за відсутності особи, яка оголошена в міжнародний розшук. 
		Оскільки ОСОБА_2 на цей час перебуває на волі, ухиляється від слідства, але за даними УІТ УМВС України в Миколаївській області знаходиться в регіональному та міждержавному розшуку, тобто в міжнародний розшук не оголошувався, тому законних підстав для обрання запобіжного заходу у його відсутність немає. 
		Водночас, як вбачається з матеріалів кримінальної справи (а.с.9) постановою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17.07.2006 р. надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 та доставку його в суд під вартою , яке є достатнім. 
		Перевіряючи обставини викладені в поданні слідчого, суд виходить із того, що само по собі формальне оголошення розшуку, не може свідчити про наміри особи ухилитися від слідства чи суду.
		Однак, як убачається з матеріалів справи, у поданні органи досудового слідства не навели відповідного обґрунтування ризиків, посилаючись головним чином на первинні підстави взяття ОСОБА_2 під варту, та не розглядали можливість застосування будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою. 
		 
			 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 148, 150, 155, 165-2 ч. 8 КПК України, 
			 П О С Т А Н О В И В :
			 У задоволенні подання начальника слідчого відділу Южноукраїнського МВ УМВС України у Миколаївській області Митрофанського В.О., погодженого прокурором м. Южноукраїнська Миколаївської області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2 - відмовити. 
			На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду Миколаївської області протягом трьох діб з дня її винесення. 
			 
				 
				Суддя Южноукраїнського міського суду  О. І. Волкова

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...