У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого
|
Кармазіна Ю.М.,
|
суддів
|
Кліменко М.Р. і Вус С.М.,
|
за участю прокурора засудженого
|
Кривов'яза Я.І.,ОСОБА_1.
|
|
|
розглянула в судовому засіданні 22
квітня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою
засудженогоОСОБА_1. на вирок колегії суддів
судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської
області від 22 січня 2008 року.
Вироком Луцького міськрайонного суду
від 9 листопада 2007 року
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця м.
Луцька,
українця, громадянина
України,
раніше судимого:
- 29.12.1989 р. за ст.2298 КК України на 1
рік позбавлення волі;
- 19.01.1993 року за ч.1 ст.2296 КК України
на 1 рік
6 місяців позбавлення волі;
- 13.05.1996 року ч.2 ст. 2296 КК
України на 3 роки позбавлення волі;
- 14.07.1999 року за ч.2 ст. 2296
КК України на 2 роки позбавлення волі;
- 05.10.1999 року за ч.2 ст. 2296
КК України на 2 роки 6 місяців
позбавлення волі;
- 04.11.2004 року за ч.2ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі,
звільненого від відбування покарання
04.11.2006 року по відбуттю строку
покарання,
засуджено:
- за ч.2 ст.307 КК
України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч.2 ст.311 КК
України на 4 роки позбавлення
волі;
- за ч.2 ст.317 КК
України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів
шляхом часткового складання
призначених покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому
майна.
За ч.2 ст.309 КК
України ОСОБА_1. виправдано за недоведеністю вчинення ним даного злочину.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку та мешканку
м. Луцька, громадянку України, не працюючу, в силу ст. 89 КК України не судиму,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років і 6
місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;
- за ч.2 ст. 311 КК України на 4 роки
позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 317 КК України на 5 років 6
місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.
На підставі ч. 1 ст. 70
КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених
покарань ОСОБА_2 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк
6 років з конфіскацією всього належного їй майна.
За ч.2 ст.309 КК
України ОСОБА_2 виправдано за недоведеністю вчинення нею даного злочину.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженці та мешканця
м. Луцька, громадянина України, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не
судимого,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років і 6
місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч.2 ст. 311 КК України на 4 роки
позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 317 КК України на 5 років 6
місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70
КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених
покарань ОСОБА_3 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк
6 років з конфіскацією всього належного йому майна.
За ч.2 ст.309 КК
України ОСОБА_3 виправдано за недоведеністю вчинення ним даного
злочину.
Апеляційним судом Волинської області частково задоволено апеляцію
прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і вирок Луцького
міськрайонного суду від 9 листопада 2007 року щодоОСОБА_1., ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 скасовано в частині
кваліфікації їх дій, призначеного покарання та
в частині виправдання за ч. 2 ст. 309 КК України та постановлено свій
вирок від 22 січня 2008 року, яким засуджено:
ОСОБА_1:
за ч.3 ст. 307 КК України на 9 років позбавлення
волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ч.3 ст. 311 КК України - на 7
років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ч.3 ст. 28 і ч. 2 ст.
317 КК України - на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього
належного йому майна; за ч.2 ст. 309
КК України - на 3 роки позбавлення волі; на підставі ст.70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом
часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією всього
належного йому майна;
ОСОБА_2: за ч.3 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна; за ч.3 ст. 311 КК України
- на 6 років позбавлення волі з
конфіскацією всього належного їй
майна; за ч.3 ст. 28 і ч. 2 ст. 317 КК України - на 6 років позбавлення волі з
конфіскацією всього належного їй майна;
за ч.2 ст. 309 КК України - на 2 роки позбавлення волі; на підставі ст.70 ч. 1 КК України за сукупністю
злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_2 визначено остаточне покарання
у виді позбавлення волі на строк 8 років
і 6 місяців із конфіскацією всього належного їй майна;
ОСОБА_3: за
ч.3 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з
конфіскацією всього належного йому майна; за ч.3 ст. 311 КК України - на 6
років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за ч.3 ст. 28 і ч. 2 ст.
317 КК України - на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього
належного йому майна; за ч.2 ст. 309
КК України - на 2 роки позбавлення волі; на підставі ст.70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом
часткового складання призначених покарань ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років і 6 місяців із конфіскацією всього належного йому майна.
За вироком апеляційного суду
ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3 засуджено за незаконне придбання,
перевезення, виготовлення, зберігання з
метою збуту, а також збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинене повторно
організованою групою; за незаконне придбання,
перевезення та зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення
наркотичних засобів, вчинене повторно
організованою групою; за організацію,
утримання місць та надання приміщення - квартири для незаконного вживання
наркотиків, вчинене повторно організованою групою; за незаконне
придбання, перевезення, виготовлення та зберігання особливо небезпечних
наркотичних засобів без мети збуту за попередньою змовою групою осіб, вчинене
повторно.
Як визнано у вироку, злочини вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_1. з засудженими ОСОБА_2. та
ОСОБА_3 у січні 2007 року зорганізувались у стійке об'єднання для
систематичного незаконного придбання та виготовлення наркотичних засобів з
метою збуту, для утримання та надання квартири для незаконного вживання
наркотиків. Усі їх дії були об'єднані єдиним планом на вчинення злочинів,
відомим усім учасникам групи, охоплювалися єдиним умислом на реалізацію цього плану та мали єдину кінцеву
мету: виготовлення і збут наркотичних засобів для отримання доходів. Між
членами групи існували певні правила поведінки і розподіл функцій: зокрема,
придбанням макової соломи, прекурсорів та опію ацетильованого займався
ОСОБА_1., іноді за допомогою ОСОБА_3; виготовленням опію ацетильованого
займалися спільно всі засуджені, в більшості ОСОБА_3.; питаннями узгодження з
наркозалежними особами в телефонних розмовах часу продажу їм опію займалася, в
основному, ОСОБА_2.; реалізацією
наркотичних засобів займалися всі засудженні, в більшості випадків - ОСОБА_2.
та ОСОБА_1.; отримані доходи використовувались засудженими за погодженням з
ОСОБА_1..
На виконання поставленої мети у період з лютого
2007 року по квітень 2007 року ОСОБА_1. разом із ОСОБА_2. та ОСОБА_3, діючи у
складі організованої групи, для виготовлення наркотичних засобів з метою збуту
і для власного вживання придбавали у невстановлених досудовим слідством осіб
прекурсори - ангідрид оцтової кислоти, розчинник, що містить понад 10 %
толуолу, та калій перманганат, незаконно перевозили їх до місця свого
проживання, за адресою: АДРЕСА_1, де зберігали та використовували для
виготовлення наркотичних засобів з метою збуту. Частину прекурсорів було
вилучено працівниками міліції при проведенні обшуку в указаній квартирі
11.04.2007 року, а саме: дві пляшки, в яких знаходилося загалом 662 мл
розчиннику, що містив понад 10 % толуолу, та скляний флакон, в якому знаходився
калій перманганат масою 4,31 гр..
У період з лютого 2007 року по
квітень 2007 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. та
ОСОБА_3 повторно з метою збуту та для власного вживання скуповували у
невстановлених досудовим слідством осіб макову солому та опій ацетильований,
перевозили по місцю свого проживання, де
виготовляли із макової соломи опій ацетильований, частину якого вживали, а
частину збували особам, схильним до вживання наркотичних засобів, яким також
надавали приміщення для вживання цих наркотиків у квартирі, в якій проживали.
Усього у зазначений період за обставин, викладених у
вироку, ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. у
складі організованої групи було вчинено
97 епізодів збуту особливо-небезпечного наркотичного засобу - опію
ацетильованого загальним об'ємом 387,5мл, за який отримано коштів на
суму 7875 грн. та мобільний
телефон "Сіменс С-65" і DVD-плеєр, та наркозалежним особам,
зазначеним у вироку, надано приміщення для вживання наркотиків.
11.04.2007 року близько
7 год. працівниками міліції під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 було
вилучено предмети, що використовувались для виготовлення наркотичних засобів з
метою збуту, і медичні шприці та системи для ін'єкцій, на яких виявлено залишки
наркотичної речовини - морфіну, а також пляшки з 2042 мл концентрату з макової
соломи - опієм екстракційним, який є особливо небезпечним наркотичним засобом,
що в перерахунку на суху речовину становило 25,2 гр., 4 медичних шприца з
особливо-небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, вагою в перерахунку
на суху речовину 1,93 гр., та пакет із
особливо-небезпечним наркотичним засобом - подрібненою маковою соломою, вагою в
перерахунку на суху речовину 445,7 гр..
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. доводить, що вирок Апеляційного суду Волинської області
від 22.01.2008 року є незаконним, оскільки його безпідставно засуджено за
вчинення злочинів у складі організованої групи. Крім того, вказує, що по справі було порушено його право на захист
тим, що показання про обставини скоєння злочинів організованою групою були дані ним у відсутності захисника, участь
якого, на його думку, була обов'язковою з огляду на підтверджений висновком судово-психіатричної експертизи стан його здоров'я - наркозалежність.
Зазначає, що зазначені показання на досудовому слідстві він давав у
хворобливому стані під впливом застосованого до нього психологічного тиску.
Також посилається на те, що його обвинувачення за ч.2 ст.309 КК України
неконкретне, а тому його незаконно засуджено за вчинення дій з наркотичними
засобами без мети збуту. Вказує на призначення йому надмірно суворого
покарання. Просить вирок Апеляційного суду Волинської області від 22.01.2008
року щодо нього змінити, виключивши з вироку кваліфікуючу ознаку вчинення ним
злочинів у складі організованої групи та засудження його за ч. 2 ст. 309 КК
України, а також пом'якшити призначене йому покарання. У доповненні до
касаційної скарги вказує на неправильність
вирішення апеляційним судом ухвалою від 25 лютого 2008 року його
зауважень на протокол судового засідання.
Засудженою ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій вона доводить, що її дії
неправильно кваліфіковані за кваліфікуючою ознакою - вчинення злочинів у складі
організованої групи та зазначає про порушення її права на захист на досудовому
слідстві. Просить вирок Апеляційного суду Волинської області від 22.01.2008
року скасувати та залишити без зміни вирок Луцького міськрайонного суду
Волинської області від 09.11.2007 року.
Вирок щодо ОСОБА_3 у касаційному порядку не оскаржено.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженогоОСОБА_1. на підтримання своєї
касаційної скарги, думку прокурора, який просив
касаційні скарги засуджених залишити без задоволення, а вирок
апеляційного суду щодо ОСОБА_2 скасувати у зв'язку зі смертю засудженої,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія
суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватостіОСОБА_1. та ОСОБА_2 у незаконному придбанні, перевезенні,
виготовленні, зберіганні з метою збуту,
а також збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненому повторно
організованою групою; у незаконному
придбанні, перевезенні та зберіганні прекурсорів з метою їх використання для
виготовлення наркотичних засобів, вчиненому повторно організованою групою; в
організації та утриманні місць, наданні
приміщення для незаконного вживання наркотиків, вчиненому повторно
організованою групою, підтверджений сукупністю доказів, зібраних у
встановленому законом порядку, ретельно досліджених та належно оцінених судом,
і є правильним.
Факти умисного придбання засудженими, перевезення, зберігання і використання прекурсорів з метою
виготовлення наркотичних засобів, придбання, перевезення, зберігання і
виготовлення ними з метою збуту наркотичних засобів та їх збут наркозалежним
особам з наданням деяким з них, а саме: ОСОБА_4.,ОСОБА_5., ОСОБА_6.,
ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11тощо для вживання наркотиків своєї квартири,
вчинені в дати та за обставин, встановлених судом по всім зазначеним у вироку
епізодам злочинної діяльності, підтверджені наведеними у вироку доказами,
зокрема, показаннями засудженихОСОБА_1.,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які частково визнали свою вину в суді, показаннями
свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13,
ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, дослідженими судом
показаннями на досудовому слідстві свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21.,
ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26, даними очних ставок
засуджених між собою та зі свідками, матеріалами оперативних закупок
наркотичних засобів, даними дослідження оперативних відео-зйомок, аудіо-записів
та стенограм розмовОСОБА_1., ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 під час збуту наркотичних засобів та надання квартири для вживання
наркотиків, даними протоколів обшуку,
огляду, вилучення речових доказів, висновками судово-хімічних експертиз та
іншими доказами.
Достовірність показань свідків та письмових доказів, зібраних органами
досудового слідства, а також
правильність встановлення судом обставин вчинення ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
повторно незаконних дій з прекурсорами, наркотичними засобами з метою
збуту, збуту наркотиків з наданням приміщення для його вживання, в тому числі і
обставин щодо кількості епізодів та
розміру прекурсорів і наркотичних
засобів, з якими учинялися зазначені дії, - не заперечується засудженими і в
касаційних скаргах.
У той же час посилання засудженихОСОБА_1. та ОСОБА_2 в касаційних скаргах
на те, що зазначені вище дії вони вчиняли кожний окремо або за попередньою
змовою групою осіб, а не у складі організованої групи, є безпідставними.
Це твердження спростовується показаннямиОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які
вони неодноразово давали під час досудового слідства по справі, у тому числі
при очних ставках та відтворенні обстановки та обставин події.
Так, ОСОБА_1. при допитах як
підозрюваний та обвинувачений визнавав, що, будучи наркоманом та маючи великий
досвід спілкування з раніше судимими та
наркоманами, з метою постійного
отримання коштів на проживання і придбання для власного вживання наркотиків,
він вирішив зайнятися виготовленням наркотиків і їх збутом. Взяти участь у
цьому в січні 2007 року він запропонував своїй сестрі ОСОБА_2 та її чоловіку
ОСОБА_3, з якими проживав в одній квартирі. Останні погодились з його
пропозицією, і вони виробили план своїх дій для системного зайняття виготовленням та збутом наркотичних засобів з
отриманням прибутку. При цьому домовилися, що, як правило, він буде шукати
сировину для виготовлення наркотиків, разом з ОСОБА_3. виготовляти наркотичні
засоби, а всі разом - збувати їх за місцем свого проживання, але тільки особам, яких вони знали і яким
довіряли, і тільки за попередньою домовленістю по телефону, чим було
доручено займатися ОСОБА_2, що та, в
основному, й робила. Також для конспірації вони встановили необхідність підтримання
добрих стосунків з сусідами, виключення можливості відвідин їх квартири особами
без мети придбання наркотику, встановили для покупців певний часу приходу за
наркотиком, коли його вже виготовлено і
коли покупців менше за все могли помітити, використовували в розмовах з
покупцями умовні висловлювання. Крім того, він - ОСОБА_1. встановлював ціну за
наркотик та розпоряджався грошима, які надходили від його продажу, або давав
дозвіл на їх використання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Ці правила всіма ними дотримувались
в період їх діяльності по виготовленню і збуту наркотичних засобів з лютого по
11 квітня 2007 року.
Аналогічні показання під час досудового слідства неодноразово давали також ОСОБА_2 та ОСОБА_3..
Ці показання підтверджували й допитані по справі свідки.
ТвердженняОСОБА_1. про те, що зазначені показання він давав у хворобливому стані під впливом незаконного
тиску на нього та з порушенням його права на захист, є безпідставними.
Як видно з протоколів допитівОСОБА_1., будучи затриманим, в первинних своїх
поясненнях та показаннях до 14.04.2007 року він заперечував факти збуту ним і
подружжям ОСОБА_2 наркотичних засобів,
однак, упевнившись, що органам слідства відома частина епізодів збуту, при допиті 14.04.2007 року і в подальшому
він визнав свою вину в цьому і виклав
обставини вчинених у групі з ОСОБА_2 та ОСОБА_3. злочинів, повідомляючи в тому
числі такі дані, які не були відомі органам слідства і містили таку
деталізацію, що свідчила про достовірність зазначених показань. При цьому
ОСОБА_1. власноручно вносив до показань доповнення та зазначав, що вони дані
ним без будь-якого фізичного та психічного тиску, уважно ним прочитані й
записані вірно.
Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було належно
роз'яснено право на захист, але вони відмовились від участі захисника, і ця
відмова у встановленому законом порядку була прийнята органами слідства.
З висновків судово-психіатричних експертиз видно, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2
страждали наркоманією, виявляли ознаки психічних і поведінкових розладів
внаслідок вживання опіоїдів, однак ступінь цих розладів не позбавляла їх
можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Зазначені розлади не відносяться до психічних вад, які перешкоджають
особі самостійно реалізовувати своє право на захист і тягнуть обов'язкову
участь у справі захисника.
Таким чином, немає підстав вважати, що допитиОСОБА_1. та ОСОБА_2 на
досудовому слідстві були проведені з порушенням їх права на захист та показання
дані під впливом незаконних методів слідства.
Отже, встановлені за показаннями
засуджених та іншими доказами кількісний склад групи (3 особи), попередня її
зорганізованість (до початку вчинення злочинів), мета утворення (вчинення
злочинів), стійкість (існування протягом лютого - квітня 2007 року, стабільність
та згуртованість учасників), об'єднаність єдиним планом із розподілом функцій
учасників групи, наявність між ними певних правил поведінки свідчать про те, що злочини були вчинені ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3. у складі
організованої групи.
Цим даним апеляційний суд дав належну оцінку і правильно визнав наявність в
діях засуджених кваліфікуючої ознаки - вчинення злочинів у складі організованої
групи.
Ця кваліфікуюча ознака конкретизована в пред'явленому ОСОБА_1, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 обвинуваченні та у вироку апеляційного суду.
З огляду на викладене, дії засуджених
апеляційним судом правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 307, ч. 3 ст.
311, ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 317 КК
України.
Підстав для перекваліфікації їх дій на ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2
ст.317 КК України, як про це порушується питання в касаційних скаргах, по
справі не встановлено.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що органами досудового слідства та
апеляційним судом помилково визнано доведеним обвинувачення ОСОБА_1., ОСОБА_2
та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.309 КК України, тобто у
вчиненні повторно за попередньою змовою
групою осіб незаконного
придбання, перевезення, виготовлення та зберігання особливо небезпечних
наркотичних засобів без мети збуту.
Відповідно до вимог ст. 44 Кодексу України про адміністративні
правопорушення і ст. 309 КК України
незаконні придбання, зберігання, перевезення, виготовлення наркотичних
засобів без мети збуту у невеликих розмірах тягнуть адміністративну
відповідальність, і лише вчинення цих дій у значному, великому чи особливо
великому розмірі визнається злочином і
тягне настання кримінальної відповідальності.
Таким чином, для визнання наявності в діях особи складу злочину, передбаченого ст. 309 КК
України, є необхідним установлення розміру наркотичного засобу, з яким без мети
збуту учинялись незаконні дії. Для визначення цього розміру
використовуються затверджені у
встановленому законом порядку Таблиці розмірів наркотичних засобів, які знаходяться
у незаконному обігу, згідно з якими розмір виготовлених наркотичних засобів у
вигляді екстрактів, витяжок, відварів, інших рідин, у тому числі ацетильованого
опію, повинен визначатись у перерахунку
на суху речовину.
Як видно з матеріалів справи, органи досудового слідства і апеляційний суд, встановивши за
показаннямиОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а
також свідків те, що частину
виготовленого з лютого по квітень 2007 року наркотичного засобу -
ацетильованого опію зазначені особи в розмірі добової дози 1-2 мл вживали в дні
збуту наркотиків, тобто при вчиненні незаконних дій з цим наркотичним
засобом не мали мети збуту, в той же
час, допустивши неконкретність пред'явленого обвинувачення, не встановили
дійсний розмір в перерахунку на суху речовину наркотичного засобу, який кожного
разу у зазначений період було вжито ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3.., хоча це
мало істотне значення для встановлення наявності чи відсутності в діях
зазначених осіб складу злочину, передбаченого ст. 309 КК України.
Можливість встановлення цього розміру на даний час втрачена.
За таких обставин слід визнати недоведеною винуватістьОСОБА_1., ОСОБА_2 та
в порядку ст. 395 КПК України - і
ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Крім того, в порушення вимог ст. ст. 334, 378 КПК України апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду в частині
виправданняОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України і
постановляючи в цій частині свій обвинувальний вирок з визнанням засуджених
винуватими у вчиненні цього злочину, не
виклав у вироку формулювання зазначеного обвинувачення, визнаного судом
доведеним, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і
тягне скасування вироку в цій частині.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирок апеляційного суду в частині
засудженняОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст.309 КК України підлягає
скасуванню, а справа в цій частині - закриттю
на підставі ч.1 п. 2 ст. 213, ч.1
п. 2 ст. 6 КПК України за недоведеністю вчинення ними
цього злочину.
Покарання засудженим ОСОБА_1,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за злочини, передбачені ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст.
28 і ч. 2 ст. 317 КК України, призначено
відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених
злочинів, даних про їх особу, внаслідок чого визнано можливим призначити їм
покарання у виді позбавлення волі, але не в максимальній межі санкції цих
статей кримінального закону. Також у вироку суду належно мотивовано відсутність
підстав для застосування щодо засуджених ст.ст. 69, 75 КК України і необхідність
застосування при призначенні їм покарання за сукупністю злочинів принципу
часткового складання призначених покарань.
Разом з тим, ураховуючи зменшення
обсягу обвинувачення засуджених - визнання недоведеним вчинення ними злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, який за вироком суду входив до
сукупності злочинів при призначенні покарання, колегія суддів вважає, що
призначене засудженим основне покарання
на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за своїм розміром є надмірно суворим
і підлягає пом'якшенню шляхом зменшення строку цього покарання з внесенням
відповідних змін до вироку апеляційного суду.
Таке рішення належить прийняти щодо
ОСОБА_1. та в порядку ст. 395 КПК України
щодо ОСОБА_3.
Стосовно ОСОБА_2
в частині її засудження за ч.3 ст. 307, ч. 3 ст.
311, ч.3 ст. 28 і ч. 2 ст. 317 КК
України вирок суду не може бути змінений, а підлягає
скасуванню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 376, ч. 1 п.
8 ст. 6 КПК України при встановленні
апеляційним судом, що засуджена особа
померла, суд скасовує обвинувальний вирок і закриває справу щодо померлого у зв'язку з його смертю.
Зазначене правило застосовується і
касаційним судом при перевірці у касаційному порядку вироків апеляційного
суду.
З огляду на те, що відповідно до листа Луцького слідчого ізолятора №862 від 11.03.2008
року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4
у Волинській обласній лікарні м. Луцька, колегія суддів вважає, що вирок
щодо неї в частині її засудження за ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 і ч. 2 ст.317 КК України підлягає
скасуванню, а справа закриттю у зв'язку з її смертю.
Істотних порушень вимог
кримінально-процесуального закону при розгляді
судом зауваженьОСОБА_1. на протокол
судового засідання і при постановленні судом з цього питання ухвали від
25 лютого 2008 року, як про це зазначено в доповненнях до касаційної скарги
засудженого, по справі не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.
394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційні скарги засудженихОСОБА_1. та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Волинської області від 22 січня
2008 року щодо ОСОБА_1 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_3 змінити: в частині їх засудження за ч. 2 ст.309 КК
України вирок скасувати, а справу в цій
частині закрити за недоведеністю вчинення ними цього
злочину; пом'якшити призначене
їм на підставі ч. 1 ст. 70 КК
України за сукупністю злочинів,
передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 311, ч.3 ст. 28 і ч.2 ст. 317 КК України,
покарання: ОСОБА_1 до 9 років і 1 місяця позбавлення волі з
конфіскацією всього належного йому майна, а ОСОБА_3 - до 8 років і 1 місяця позбавлення волі з
конфіскацією всього належного йому майна.
Цей же вирок
Апеляційного суду Волинської області від 22 січня 2008 року щодо ОСОБА_2 скасувати: в частині засудження за ч. 2 ст.309
КК України - за недоведеністю
вчинення нею цього злочину, а в частині засудження за ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 311, ч.3 ст.28 і ч.2
ст. 317 КК України - у зв'язку з її смертю , а
справу щодо неї провадженням закрити.
Судді:
Кармазін Ю.М.
Кліменко М.Р.
Вус С.М.