Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-5115/11/1270 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.09.2011. Зареєстровано: 04.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2011.
Дата набрання законної сили: 07.09.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий у 1 інстанції - 
		Суддя-доповідач - Яманко В.Г. 
		 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		ПОСТАНОВА 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		01 вересня 2011 року справа №2а-5115/11/1270 
		приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 
		Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: 
		головуючого судді Яманко В.Г. 
		суддів Казначеєва Е.Г. , Васильєва І. А. 
		розглянувши у письмовому провадженні 
		апеляційну скаргу ОСОБА_2 
		на постановуЛуганського окружного адміністративного суду 
		від 14 липня 2011 року  
		у справі № 2а-5115/11/1270 (суддя Островська О. П.) 
		за позовом ОСОБА_2 
		до 1) Управління Пенсійного фонду України у м. Краснодоні, 
		2) Головного управління Державного казначейства України 
		про відшкодування протиправно стягнутого збору, - 
		ВСТАНОВИЛА: 
		20 червня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 3-4) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краснодон про стягнення з УПФУ у м. Краснодоні через Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області на користь позивача 3320 грн. примусово сплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля. В обґрунтування позову позивач зазначив, що за пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» передбачена сплата збору при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі, у звязку з чим позивачем було зайво за вимогою працівників ДАІ при реєстрації автомобіля було сплачено 3320 грн. збору на обовязкове державне пенсійне страхування. 
		Луганський окружний адміністративний суд при відкритті провадження у справі 21 червня 2011 року (арк. спр. 1) залучив Головне управління державного казначейства України в Луганській області в якості другого відповідача. 
		Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року (арк. спр. 37-38) було відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позову. Суд першої інстанції обґрунтував відмову в задоволенні позову тим, що сплата збору на обовязкове державне пенсійне страхування позивачем відбулася на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1740 від 2 листопада 1998 року, яка на даний час є діючою. 
		Позивач не погодився з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу (арк. спр. 43-46) та просив постанову суду першої інстанції скасувати, а позовні вимоги задовольнити. Позивач направив заяву про розгляд справи за його відсутності. 
		Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. 
		11 червня 2011 року ОСОБА_2 за договором № 412341-Y00544 (арк. спр. 5-7) придбав автомобіль KIA, 2011 року випуску за 128800 грн. з ПДВ. 
		Відповідно до вимог пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740 (далі - Порядок), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством);міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством. 
		За пунктом 13 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість. 
		При реєстрації автомобіля в відділі Державної автомобільної інспекції позивачем був сплачений за вимогою співробітників ДАІ з огляду на приписи вищенаведених пунктів 12, 13 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування збір в розмірі 3320 грн. 00 коп. (3 % вартості автомобіля), що підтверджено квитанцією № 0086087У від 14 червня 2011 року (арк. спр. 9). 
		При цьому, співробітники ДАІ діяли на підставі пункту 14 Порядку, за яким органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору та на підставі пункту 3.4 розділу 3 Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобі, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 квітня 2002 року N 335, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 2002 р. за N 472/6760 (далі  Інструкція). 
		Стосовно положень наведеної Інструкції колегія суддів зазначає, що згідно з Висновком Міністерства юстиції України від 14 лютого 2006 року N 2/60 рішення про державну реєстрацію Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України було скасовано та2 березня 2006 року зазначена Інструкція виключена з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади. 
		З питання застосування у спірних правовідносинах Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740 колегія суддів зазначає наступне. 
		Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. 
		У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року N 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини. 
		Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР, в редакції станом на час спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, серед яких юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. 
		Натомість, відповідно до пункту 12 Порядку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій. 
		Зазначена суперечність між законом і підзаконним актом, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9, свідчить про те, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає пункт 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". 
		Згідно пункту 16 Порядку сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачена позивачем за квитанцією № 0086087У від 14 червня 2011 року була зарахована в установленому порядку до спеціального фонду державного бюджету, тому позов ОСОБА_2 про стягнення збору підлягає задоволенню в частині стягнення суми 3320 грн. не з УПФУ в м. Краснодоні, а з Державного бюджету України з врахуванням приписів статті 11 КАС України. 
		З огляду на викладене апеляційна скарга та позовна заява задовольняються частково, постанова суду першої інстанції скасовується з прийняттям нової постанови. 
		Керуючись статтями 11, 94, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - 
		ПОСТАНОВИЛА: 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-5115/11/1270 задовольнити частково. 
		Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-5115/11/1270 скасувати. 
		Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краснодон про стягнення з УПФУ у м. Краснодоні через Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області на користь позивача 3320 грн. примусово сплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля задовольнити частково. 
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3320 грн. сплаченого за квитанцією № 0086087У від 14 червня 2011 року збору на обовязкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля. 
		В іншій частині позовних вимог відмовити. 
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 4 грн. 25 коп. 
		Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили. 
		Головуючий суддя В.Г.Яманко  
		Судді: Е.Г.Казначеєв  
		І.А.Васильєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...