Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-1089/2009 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2011. Зареєстровано: 04.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2011.
Дата набрання законної сили: 03.10.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		 
		   
			 
		
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		03 жовтня 2011 р.  Справа № 63337/09/9104 
		  
			 
		
		Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі: 
		головуючого суддіШавеля Р.М., 
		суддівЛіщинського А.М. та Носа С.П., 
		при секретарі судового засідання  Васильків А.А., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Військової частини 1241 Управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України на постанову Шевченківського районного суду м.Чернівці від 15.07.2009р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини 1241 Управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України про стягнення грошової компенсації за невикористане речове майно, - 
		В С Т А Н О В И Л А: 
		26.05.2009р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача Військової частини 1241 Управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України на його користь грошову компенсацію замість недоотриманих належних предметів речового майна в сумі 7585 грн. 66 коп., а також понесені судові витрати у розмірі 406 грн. (а.с.4-6). 
		Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 15.07.2009р. заявлений позов задоволено, стягнуто з відповідача Військової частини 1241 Управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України на користь позивача грошову компенсацію замість недоотриманого речового майна в сумі 7585 грн. 66 коп., а також понесені судові витрати (а.с.23-24). 
		Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Військова частина 1241 Управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України, яка покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити (а.с.29-31). 
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Законом України «Про деякі заходи економії бюджетних коштів» призупинено дію ч.2 ст.19 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна. 
		Таким чином, зазначеній категорії військовослужбовців, починаючи з 11.03.2000р., законних підстав для нарахування та здійснення грошової компенсації замість речового майна не має. 
		Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав. 
		Із змісту заявленого позову слідує, що такий стосується стягнення на користь військовослужбовця внутрішніх військ МВС України, звільненого у запас, грошової компенсації за неотримане в період служби речове майно. 
		Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність коштів, необхідних для виплати компенсації за речове майно, не може вважатися підставою для невиконання постанов КМ України № 316 від 12.03.1996р. та № 1444 від 28.10.2004р., якими передбачено видачу вказаного речового майна; у випадку звільнення військовослужбовця у запас слід провести повний розрахунок із звільненою особою. 
		Між тим, такі висновки суду не відповідають нормам матеріального права, з огляду на наступне. 
		Як слідує з матеріалів справи, старший прапорщик ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді командира господарчого взводу 5 стрілецької роти Військової частини 1241 Управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України та звільнений у запас за станом здоровя наказом начальника Управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України № 43 о/с від 16.12.2008р. та у відповідності до наказу командира вказаної частини № 326 від 31.12.2008р.-01.01.2009р. виключений із списків особового складу з направленням для зарахування на військовий облік у Чернівецький МВК (а.с.8). 
		Згідно довідки Військової частини Військової частини 1241 Управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України № 1/1-165 від 13.03.2009р. сума компенсації за неотримане речове майно складає 7585 грн. 66 коп. (а.с.9), при цьому вказана сума не виплачена позивачу в звязку з відсутністю фінансування. 
		Частиною 2 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. 
		Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються КМ України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів. 
		28.10.2004р. постановою КМ України № 1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, яким визначено порядок та умови забезпечення речовим майном та виплати грошової компенсації за нього. 
		Проте, Законом України № 1459-III від 17.02.2000р. «Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів» дію частини другої ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них призупинено. 
		Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги зупинення ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з 11.03.2000р., колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов не підлягає до задоволення за безпідставністю. 
		З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів. 
		Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, - 
		П О С Т А Н О В И Л А: 
		Апеляційну скаргу Військової частини 1241 Управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України задоволити. 
		Постанову Шевченківського районного суду м.Чернівці від 15.07.2009р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Військової частини 1241 Управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України про стягнення грошової компенсації за невикористане речове майно, - відмовити. 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України  з дня складення постанови в повному обсязі. 
		 
			 
				Головуючий суддя: Р.М.Шавель 
				 
					 
						Судді: А.М.Ліщинський 
						 
							 
								С.П.Нос

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...