Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21/235-09 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			"01" листопада 2011 р. Справа № 21/235-09 
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			Головуючого Плюшка І.А. 
			суддівКочерової Н.О.,
			Самусенко С.С., 
			розглянувши
			касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" 
			на постановуХарківського апеляційного господарського суду 
			від 17.08.2011 року 
			у справі№ 21/235-09
			господарського суду Харківської області 
			за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" 
			дотовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Сади України" 
			провизнання недійсним договору
			за участю представників сторін:
			від позивача: ОСОБА_1 дов. від 31.10.2011
			від відповідача: ОСОБА_2 дов. від 04.03.2011
			 ВСТАНОВИВ:
			 У жовтні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Сади України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 04000315 від 25.04.2007 року, укладеного між сторонами.
			В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що зазначений договір між сторонами ніколи не укладався та є підробленим: його підписано іншою, ніж зазначено в договорі, особою та цей підпис не скріплено печаткою товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія", а отже даний договір необхідно визнати недійсним.
			Рішенням господарського суду Харківської області 15.06.2011 року (суддя: Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволено.
			Визнано договір купівлі-продажу № 04000315 від 25.04.2008 року, укладений між ТОВ ім. газети "Ізвєстія" та ТОВ Агрофірмою "Сади України" недійсним. 
			При цьому, місцевий господарський суд, керуючись висновками проведених експертиз у даній справі, виходив з того, що наявний у договорі підпис не є підписом особи, яка уповноважена на це установчими документами товариства, а отже, зазначена обставина є порушенням сторонами при укладенні договору ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України та є підставою для визнання його недійсним. 
			Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 року (судді: Могилєвкін Ю.О. головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
			Постанова мотивована відсутністю правових підстав для визнання спірного договору недійсним, оскільки наявність саме печатки товариства у спірному договорі в розумінні ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 1841 Господарського кодексу України свідчить про скріплення сторонами вчиненого правочину (договору), а дійсність підпису директора товариства на видатковій накладній, в якій є посилання на спірний договір, та довіреності підтверджена висновком експерта.
			В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. 
			Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
			Як встановлено господарськими судами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, предметом даного позову є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 04000315 від 25.04.2007 року, укладеного між сторонами у справі.
			Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. 
			Товариством з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвєстія" була отримана позовна заяви товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Сади України" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвєстія" грошових коштів у розмірі 88 991, 10 грн. внаслідок невиконання останнім взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу №04000315 від 25.04.2008 року, укладеним між ТОВ Агрофірмою "Сади України" і ТОВ ім. газети "Ізвєстія". 
			При цьому, позивач зазначав, що товариство з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвєстія" договір купівлі-продажу № 04000315 від 25.04.2008 року з товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Сади України" не укладало, а зазначений договір є підробленим - замість підпису директора товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвєстія" ОСОБА_3 договір - містить підпис іншої особи і цей підпис не скріплений печаткою товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвєстія". Станом на 25.04.2008 року єдиною особою, що мала право підписувати від товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвєстія" договори, був директор ОСОБА_3, призначений на посаду директора наказом №1К від 09.01.2005 року, на підставі Статуту товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвєстія". Довіреність на підписання договорів ним жодній особі не видавалась.
			Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. 
			Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України (ст. 215 ЦК України).
			Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
			Так, зокрема, частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
			За твердженням позивача підставою недійсності договору № 04000315 від 25.04.2007 року є його укладення з особою, зі сторони позивача, яка не мала на те відповідний обсяг повноважень.
			При цьому, позивач зазначав, що відсутність у договорі підпису особи, яка уповноважена на це установчими документами товариства, а саме підпису ОСОБА_3, є порушенням ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України.
			Як вбачається з матеріалів справи, підпис у спірному договорі не відповідає дійсному підпису директора товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" ОСОБА_3, що підтверджено висновками судово-почеркознавчої експертизи № 438 від 12.02.2010 року (Т.2, а.с. 28-34) та № 5597 від 12.10.2010 року (Т.3, а.с11-15), складеними Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса у даній справі.
			Однак, оригінал договору купівлі-продажу № 04000315 від 25.04.2007 року (Т.3 а.с. 33-34) містить печатку товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія".
			Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
			Аналогічні приписи містяться і в ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
			Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено письмову, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі. 
			Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду відносно того, що наявність печатки на спірному договору є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документу.
			Крім того, в матеріалах справи наявна видаткова накладна № 04000660 від 25.04.2008 року (Т.1 а.с.145), в якій є посилання на спірний договір.
			Відповідно до зазначеної накладної товар, поставлений товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Сади України", було отримано ОСОБА_4 по довіреності серії ЯОД № 453411 від 25.04.2008 року. 
			Однак, з пояснень ОСОБА_4 вбачається, що довіреність серії ЯОД № 453411 від 25.04.2008 року йому не видавалась, в цій довіреності він не розписувався, товар за зазначеною видатковою накладною не отримував та в ній не розписувався. Твердження ОСОБА_4 підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: 
			- копією книги обліку довіреностей товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія", в якій підпис ОСОБА_4 та взагалі будь-якої особи за отримання довіреності серії ЯОД № 453411 від 25.04.2008 року відсутній;
			- оригіналом самої довіреності серії ЯОД № 453411 від 25.04.2008 року (Т.3 а.с.61), яка в графі "зразок підпису особи, що одержала довіреність" підпису ОСОБА_4 не містить, натомість містить підпис керівника підприємства ОСОБА_3, що підтверджено висновком повторної судово-почеркознавчої експертизи № 5597 від 12.10.2010.
			- копією видаткової накладної № 04000660 від 25.04.2008 року, в графі "Отримав" якої міститься підпис керівника підприємства ОСОБА_3 (аналогічний підпису на довіреності) із зазначенням "по довіреності серії ЯОД № 453411 від 25.04.2008 року".
			Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд цілком вірно зазначив, що позивач своїми подальшими діями, а саме: отриманням у відповідача товару на підставі накладної в котрій є посилання на укладений договір, видачею довіреності, схвалив укладений з відповідачем правочин.
			Крім того, доказів втрати товариством з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" печатки та доказів наявності службового розслідування за фактом незаконного використання печатки товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" матеріали справи не містять, про що також цілком вірно зазначив апеляційний господарський суд.
			Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для визнання договору купівлі-продажу № 04000315 від 25.04.2008 року недійсним, оскільки дії позивача свідчать про схвалення ним спірного договору, а саме: наявність печатки підприємства позивача на спірному договорі є свідченням схвалення останнім укладеного з відповідачем правочину, а наявність підписів керівника підприємства ОСОБА_3 на видатковій накладній № 04000660 від 25.04.2008 року та довіреності серії ЯОД № 453411 від 25.04.2008 року, належність яких саме ОСОБА_3 підтверджена проведеною у справі повторною експертизою, є свідченням виконання спірного договору сторонами у справі. 
			З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову скасоване, відповідає вимогам закону, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятої апеляційним господарським судом постанови не вбачається.
			Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.
			Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
			 ПОСТАНОВИВ:
			Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 року у справі № 21/235-09 без змін.
			 Головуючий І. Плюшко
			 Судді Н. Кочерова
			 
			С. Самусенко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...