Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К-6819/09-С : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 У Х В А Л А
		 "18" жовтня 2011 р.                               м. Київ                                        К-6819/09 
		                                                                                                              К-7223/09
		 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		головуючого - Смоковича М.І.,
		суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
		 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення одноразової компенсації у зв`язку з призначенням групи інвалідності, провадження по якій відкрито
		 за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року і Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року, 
		 в с т а н о в и л а :
		 У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення одноразової компенсації у зв`язку з призначенням йому групи інвалідності. 
		Вимоги обґрунтовував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та мав ІІІ групу інвалідності, отриману під внаслідок виконання робіт на ЧАЕС, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 
		13 серпня 2008 року висновком МСЕК йому була встановлена ІІ група інвалідності. Частиною першою статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується одноразова компенсація: для інвалідів ІІ групи –у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, для інвалідів ІІІ групи –30 мінімальних загробних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. 
		Позивачу як інваліду ІІІ групи відповідачем була нарахована одноразова компенсація, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,у розмірі 189,60 гривень, а після встановлення інвалідності ІІ групи, була донарахована різниця у компенсаціях в розмірі 94,80 гривень відповідно вищевказаної постанови КМУ. Оскільки зазначені суми він не отримав, вважав, що Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області зобов`язано сплатити йому одноразову компенсацію в розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Однак звернувшись із відповідною заявою до відповідача отримав відмову в проведенні перерахунку.
		Після уточнення та доповнення позовних вимог в ході розгляду справи, просив суд визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області щодо відмови у виплаті одноразової компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат та зобов`язати відповідача перерахувати та стягнути з нього одноразову компенсацію в розмірі 45 мінімальних заробітних плат.
		Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації особам, яким встановлена група інвалідності, в розмірі, встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на час встановлення інвалідності; стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриману суму одноразової компенсації особам, яким встановлена група інвалідності, у розмірі 23175,00 гривень. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково. Дії Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації особам, яким встановлена група інвалідності в розмірі, встановленому Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на час встановлення інвалідності, визнано протиправними; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача суму одноразової компенсації особам, яким встановлена група інвалідності, у розмірі 8064,60 гривень.
		У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позов. 
		Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області у своїй касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд скасувати їх рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		Касаційні скарги обох сторін підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
		Судом апеляційної інстанції встановлено і це не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. З листопада 1994 року позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності від захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а з 13 серпня 2008 року встановлена ІІ група інвалідності.
		Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі –Закон № 796-ХІІ) передбачена одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, яка виплачується в таких розмірах: інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат.
		Ознайомившись із матеріалами справи, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що позивач має право на виплату компенсації за встановлення інвалідності від захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про визначення її розміру.
		Так, позивачу ІІІ група інвалідності від захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС була встановлена з листопада 1994 року.
		Відповідно до частини третьої статті 48 Закону № 796-ХІІ виплата компенсації здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.
		Розмір мінімальної заробітної плати на час встановлення інвалідності ІІІ групи позивачу, відповідно до постанови Верховної Ради України № 3653-ХІІ від 25 листопада 1993 року «Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком»складав 60000 карбованців, що становить 6 гривень за грошовою реформою 1996 року.
		Таким чином розмір грошової компенсації позивача при встановленні ІІІ групи інвалідності у листопаді 1994 року з урахуванням приписів статті 48 Закону № 796-ХІІ становить 180,00 гривень. В той же час позивачу була нарахована одноразова компенсація в сумі 189,60 гривень, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі –Постанова № 836). 
		Виходячи з приписів частини третьої статті 22 Конституції України, для запобігання звуження обсягу існуючих прав ОСОБА_1 суд обґрунтовано визнав правильним застосування Управлінням праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області приписів Постанови № 836 при нарахуванні йому грошової компенсації і зобов`язав стягнути з відповідача невиплачену ним суму в розмірі 189,60 гривень.
		Щодо виплати вищезазначеної компенсації при зміні групи інвалідності необхідно зазначити наступне.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Частиною другою статті 48 Закону № 796-ХІІ передбачено, що у разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
		Згідно із Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»розмір мінімальної заробітної плати на момент нарахування різниці у компенсації у вересні 2008 року становила 525,00 гривень.
		Оскільки з 13 серпня 2008 року ОСОБА_1 замість ІІІ групи була встановлена ІІ група інвалідності, він має право на виплату різниці між одноразовими компенсаціями у зв`язку із встановленням інвалідності вищої групи, яка складає 15 мінімальних заробітних плат.
		З урахуванням того, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, розмір різниці одноразової компенсації складає 7875,00 гривень. 
		Постановою № 836 всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір одноразової компенсації як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) для інвалідів установлено конкретні розміри такої компенсації в твердій грошовій сумі: для інвалідів І групи - 379 гривень 30 копійок, для інвалідів ІІ групи –284 гривень 40 копійок, для інвалідів ІІІ групи –189 гривень 60 копійок.
		Керуючись цими нормами Постанови № 836 відповідач нарахував ОСОБА_1 різницю між одноразовими компенсаціями у розмірі 94,80 гривень.
		Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню стаття 48 Закону № 796-ХІІ та Закон України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а не постанова КМУ № 836.
		Отже суд апеляційної інстанції прийшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірною відмови Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області щодо доплати одноразової компенсації при встановленні інвалідності та стягнення на користь ОСОБА_1 недоплаченої різниці цієї компенсації у сумі 7875,00 гривень.
		З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що Донецький апеляційний адміністративний суд правомірно та обґрунтовано задовольнив позов частково і стягнув з Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача суму одноразової компенсації особам, яким встановлена група інвалідності, у розмірі 8064,60 гривень.
		Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та обставин справи.
		Висновки суду апеляційної інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування чи зміни його постанови немає.
		Керуючись статтями 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
		 у х в а л и л а :
		 Касаційні скарги ОСОБА_1 та Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області залишити без задоволення.
		Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року в цій справі залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
		 
			 
				 Суддя М.І. Смокович

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...