Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-11889/10/2670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		 
			 Справа: № 2а-11889/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. 
			Суддя-доповідач: Твердохліб В.А. 
			 
				 У Х В А Л А
				Іменем України
				"13" жовтня 2011 р. м. Київ 
				Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
				головуючого судді Твердохліб В.А.,
				суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,
				при секретарі Савчук Р.А., 
				 
				розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр», ОСОБА_3 про зобов»язання вчинити певні дії та скасувати розпорядження, -
				 В С Т А Н О В И Л А :
				 ОСОБА_2 (далі Позивач) звернувся в Окружний адміністративний суд з позовом до Київської міської державної адміністрації (далі - Відповідач), треті особи: Комунальне підприємство «Головний нформаційно-обчислювальний центр»(далі - Третя особа-1), ОСОБА_3 (далі - Третя особа-2), в якому просив визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо сприяння по збиранню, зберіганню, використанню та поширенню конфіденційної інформації про Позивача з боку Третьої особи-1; визнання протиправною бездіяльність Відповідача щодо сприяння по виставлянню рахунків Позивачу і прийняттю грошових коштів на «транзитні рахунки»з боку Третьої особи-1; визнання таким, що не відповідає Закону України «Про інформацію»і скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації № 487 від 15 квітня 1997 року «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги».
				Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.01.2011 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено. 
				Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою його вимоги задовольнити. 
				В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. 
				Третя особа-2 також не погодився з прийнятим судовим рішенням та подав апеляційну скаргу з проханням скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свою вимогу обгрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції є, на його думку, неправосудним, а тому підлягає скасуванню.
				Крім того Позивачем було подано суду апеляційної інстанції заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження Київської міської державної адміністрації № 487 від 15 квітня 1997 року «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
				В ході апеляційного розгляду Позивач просив не розглядати вищевказану заяву, а тому суд апеляційної інстанції, з врахуванням думки Позивача, залишив заяву про забезпечення позову без розгляду.
				Вислухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. 
				Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Позивач мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений будинок обслуговується Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду КП «Липкижитлосервіс».
				За квартирою Позивача КП «Липкижитлосервіс» закріплено особовий рахунок, по якому ведеться облік обсягів наданих Позивачеві житлово-комунальних послуг, їх вартість, обсяг проплат за спожиті послуги та борги.
				02.01.2009 року між Третьою особою-1 та КП «Липкижитлосервіс» було укладено договір від № 294 «Про надання послуг»та договір від 26.09.2008 року № 2428 «На виконання робіт». 
				Відповідно до умов договору №2428 КП «Липкижитлосервіс» (Замовник) доручається та ним оплачується, а Третя особа-1 (Виконавець) виконує роботи по інформаційно технологічному супроводженню програмного забезпечення, розробленого Виконавцем та встановленого на компютері замовника, для виконання Замовником платних для споживачів за спожиті ними житлово-комунальні послуги.
				Умовами договору №294 передбачено, що КП «Липкижитлосервіс»(Замовник) доручає та оплачує, а Третя особа-1 (Виконавець) виконує роботи по: 1) обробці, розщепленню та перерахуванню комунальних платежів населення, що надійшли на розподільчий рахунок Третьої особи-1 за комунальні послуги, надані КП «Липкижитлосервіс» і підприємствами-виробниками житлово-комунальних послуг; 2) виготовленню для квартиронаймачів «Рахунків на сплату житлово-комунальних послуг», згідно баз даних нарахувань Замовником. 
				Судом першої інстанції встановлено, що Третій особі-1 відома лише інформація про Позивача, яку Третя особа-1 отримує від КП «Липкижитлосервіс»в рамках угод, укладених між сторонами для виконання Третьою особою-1 робіт, обумовлених вказаними угодами. 
				В зв»язку з чим, Третя особа-1 лише роздруковує на замовлення КП «Липкижитлосервіс»рахунки на сплату Позивачем вартості спожитих послуг та надає дані рахунки КП «Липкижитлосервіс», а не розповсюджує дані рахунки серед необмеженого кола осіб, а КП «Липкижитлосервіс»передає зазначені рахунки Позивачеві для оплати.
				На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Третя особа-1 не є ні виконавцем, ні виробником житлово-комунальних послуг, ні розповсюджувачем інформації.
				Згідно зі ст.14 Закону України «Про інформацію» основними видами iнформацiйної дiяльностi є одержання, використання, поширення та зберiгання iнформацiї. Одержання iнформацiї - це набуття, придбання, накопичення вiдповiдно до чинного законодавства України документованої або публiчно оголошуваної iнформацiї громадянами, юридичними особами або державою. Використання iнформацiї - це задоволення iнформацiйних потреб громадян, юридичних осiб i держави. Поширення iнформацiї - це розповсюдження, обнародування, реалiзацiя у встановленому законом порядку документованої або публiчно оголошуваної iнформацiї. Зберiгання iнформацiї - це забезпечення належного стану iнформацiї та її матерiальних носiїв. Одержання, використання, поширення та зберiгання документованої або публiчно оголошуваної iнформацiї здiйснюється у порядку, передбаченому цим Законом та iншими законодавчими актами в галузi iнформацiї. 
				Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку з приводу того, що вимоги Позивача про визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо сприяння збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації відносно Позивача з боку Третьої особи-1 є безпідставними та не підлягать задоволенню, оскільки Позивачем не надано суду належних доказів та такі докази відсутні в матеріалах справи, що Третя особа-1 збирає, зберігає, використовує та поширює конфіденційну інформацію про ОСОБА_2 Матеріали справи містять лише рахунки на сплату Позивачем спожитих ним житлово-комунальних послуг за календарні місяці.
				Відповідно до ст.24 Житлового кодексу України для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку.
				Статтями 66 та 67 Житлового Кодексу України встановлено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України. А плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
				Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Третя особа1 роздруковує рахунки на сплату Позивачем вартості спожитих ним послуг та надає зазначені рахунки до КП «Липкижитлосервіс»відповідно до договорів № 2428 та №294.
				Отже, Позивачем не було доведено факт сприяння Відповідачем незаконній діяльності Третьої особи-1 по виставлянню рахунків Позивачу і прийняттю грошових коштів на «транзитні рахунки»з боку Третьої особи-1 та порушення внаслідок такої діяльності прав та інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин.
				З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про визнання протиправною бездіяльність Відповідача щодо сприяння виставленню Позивачу рахунків і прийняттю грошових коштів на «транзитні рахунки»з боку Третьої особи-1, задоволенню не підлягає.
				Суд першої інстанції дійшов висновку, що розпорядження від 15.04.1997 року № 478 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги», винесено для врегулювання наслідків виконання розпорядження від 27.01.1997 року № 80 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги»та вирішує господарські питання щодо виконання державними органами своїх функцій. 
				В своїх позовних вимогах Позивач не вказує яким саме нормам Закону України «Про інформацію»не відповідає оспорюване розпорядження.
				Проаналізувавши Закон України «Про інформацію», суд першої інстанції не знайшов підстав вважати, що розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.04.1997 року № 487 є таким, що не відповідає вказаному Закону.
				У відповідності до офіційного тлумачення Конституційним Судом України пункту 2 розділу VІІ Закону України «Про столицю України-місто-гегой Київ»(Рішення №21-рп/2003 від 25.12.2003 року, №9-рп/2005 від 13.10.2005 року) Відповідачу делеговано повноваження Київської міської ради встановлювати ціни та тарифи на житлово-комунальні послуги. Згідно з розпорядженням Відповідача «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги»від 27.01.1997 року №80 (зі змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Відповідача від 06.01.2000 року №12, 19.05.2000 року №748), з метою прискорення надходженя платежів населення на рахунки підприємств постачальників комунальних послуг.
				Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог щодо скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.04.1997 року№ 478 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги», адже права та охоронювані законом інтереси Позивача не порушені, а спірне розпорядження прийнято Відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
				Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
				Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
				Із вищенаведеного вбачається, що Позивач на виконання вимог ст.71 КАС України не надав суду першої інстанції доказів на підтвердження своїх позовних вимог. 
				Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
				Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
				Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам, дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог Позивача.
				Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 203 КАС України. 
				Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
				Таким чином, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін. 
				Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів,- 
				 У Х В А Л И Л А :
				Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 січня 2011 року - без змін. 
				Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України. 
				 Головуючий суддя: 
				 Судді: 
				 Ухвала складена в повному обсязі 20 жовтня 2011 року

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...