Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-3268/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 Справа № 2-3268/11  
		27.10.2011 рокум. Сімферополь 
		27.10.2011 року Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим в складі:  
		головуючої судді: Гулевича Ю.Г.,  
		при секретарі - Іващенко О.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, третя особа КРП СМБРТІ про надання дозволу на використання жилого приміщення під цілі нежилого призначення 
		ВСТАНОВИВ: 
		Позивач ОСОБА_4 просить визнати за нею право використання жилого будинку АДРЕСА_1 в цілому під цілі нежилого призначення. 
		Від відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність. 
		Від КРП СМБРТІ надійшла заява про розгляд справи у відсутність свого представника. |по  
		Суд, |очевидців|дослідивши матеріали справи|речі|, оцінивши докази по справі|речі| в їх сукупності, вважає|лічить| позовну заяву обґрунтованою і підлягаючою задоволенню по наступних|таких| підставах. 
		Судовим розглядом встановлено|установлено|, що на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 03 листопада 2009 року реєстровий № 2761, зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_2, ОСОБА_1 є власником 1/2 частки, відповідач ОСОБА_3- 1/4 частки, відповідач ОСОБА_2 1/2 частки житлового будинку № 54 «А» з внутрішньобудинковою будовою за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 30,0 кв.м, на присадибній земельній ділянці площею 129 кв.м.  
		20.04.2011 року позивачем отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 877003 розташований за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будов.  
		На прийомі в Сімферопольському міськвиконкомі, у відділі видачі дозволів на усне звернення позивача про дачу йому дозволу використовувати АДРЕСА_1 під цілі нежилого призначення непромислового характеру було відмовлено. 
		Частина 1 ст. 41 Конституції Україна закріплено положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніяких застережень щодо можливого обмеження, такого права законами або іншими нормативними актами Конституція не містить. Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.  
		Згідно зі ст. 6 ЖК України забороняється надання приміщень в житлових будинках для потреб промислового характеру. 
		Ст.41 Конституції України гарантує право кожного володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. 
		Ст.319 ЦК України передбачає те, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків встановлених законом.  
		Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок ( частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. 
		Таким чином, громадянин, який має на праві власності жилий будинок чи квартиру, вправі на свій розсуд вирішувати питання щодо доцільності їх використання, тим більш, що діюче законодавство не містить заборони на використання жилого (нежилого) приміщення під офіс, торгові цілі тощо. 
		Таким чином, суд вважає можливим для захисту порушених прав позивача захистити його право на володіння, користування, розпорядження будинком АДРЕСА_1 шляхом дозволу на використання будинку АДРЕСА_1 в цілому під цілі нежилого призначення непромислового характеру. 
		Позивач не наполягав на відшкодуванні судових витрат. 
		Керуючись ст. 11,319,320 ЦК України, ст. ст.150 ЖК України 5,6,10, 60,61,88,212-215,218,223-233 ЦПК України, суд 
		 ВИРІШИВ: 
		Позов задовольнити. 
		Визнати за власником право використання жилого будинку АДРЕСА_1 в цілому під цілі нежилого призначення для потреб непромислового характеру.  
		Рішення може бути оскаржено в 10-денний строк з дня його проголошення.  
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...