Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-26962св09 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 
		2 листопада 2011 року       м. Київ 
		   
		Колегія суддів Верховного Суду України в складі: 
		 
		головуючого Патрюка М.В., суддів: Гуменюка В.І.,  Лященко Н.П., Жайворонок Т.Є., Онопенка В.В.,- 
		 розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація, житлово-будівельний кооператив «Восход», про усунення перешкод в реалізації права власності та зобовязання знести незаконно зведену прибудову до балкона, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 28 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22вересня 2009 року, 
		 в с т а н о в и л а : 
		 У листопаді 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. 
		Зазначав, що споруджена відповідачами прибудова до балкона квартири №165, що розташована на першому поверсі будинку АДРЕСА_1, порушує його права як власника квартири № 171, яка розташована на другому поверсі того ж будинку, оскільки була здійснена незаконно, без дозволів і погоджень відповідних інстанцій та без узгодження з ним як власником квартири, що знаходиться над квартирою, до якої здійснено прибудову. Прибудова до балкона розташовується безпосередньо під вікнами його квартири, через що на даху збирається сміття, виникають сприятливі умови для несанкціонованого проникнення до квартири; його квартира внаслідок незаконної прибудови на першому поверсі будинку втратила належний товарний вигляд. 
		Посилаючись на вищенаведені обставини, просив зобовязати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не чинити йому перешкод в реалізації права власності на квартиру № 171 в будинку АДРЕСА_1 та знести зведену відповідачами прибудову до балкона квартири № 165 у вказаному будинку; стягнути з відповідачів солідарно на його користь 5тис.грн. на відшкодування моральної шкоди.  
		 Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2008 року позов ОСОБА_6 задоволено частково: зобовязано ОСОБА_7, ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_6 в реалізації права власності на належну йому квартиру № 171 у будинку АДРЕСА_1 та знести самочинно зведену прибудову до балкону квартири № 165 по АДРЕСА_1; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2008 року вказане заочне рішення суду скасовано. 
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2009року, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено. 
		 У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 Відповідно до п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України від 7липня 2010 року № 2453VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом. 
		У звязку із цим справа підлягає розгляду в порядку ЦПК України від 18березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453  VI «Про судоустрій і статус суддів». 
		 Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. 
		 Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив лише з того, що позивач не має права на звернення з таким позовом, оскільки про знесення самочинного будівництва з підстав ст. 376 ЦК України можуть звертатися лише органи державної влади чи місцевого самоврядування, у власності чи віданні яких знаходяться обєкти нерухомості, на які покладено обовязок здійснювати контроль за утриманням будинків (квартир), що належать громадянам. 
		 Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного та всебічного зясування дійсних обставин справи, прав і обовязків сторін у спірних правовідносинах. 
		 Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_6 зазначав, що прибудова до балкона квартири № 165 є обєктом самочинного будівництва, оскільки її було побудовано без отримання дозволу на проведення робіт з улаштування прибудови до квартири всупереч п. 2.3.18 розд. 2 Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київради від 27 січня 2005 року №11/2587, відповідно до яких улаштовувати прибудови до перших поверхів багатоквартирних житлових будинків для веранд та господарських приміщень квартир забороняється 
		При спорудженні прибудови до балкона квартири № 165 в будинку АДРЕСА_1 були порушені його права як власника квартири №171 у тому самому будинку, що розташовується безпосередньо під вікнами його квартири, через що на даху збирається сміття, виникають сприятливі умови для несанкціонованого проникнення до квартири, крім того, його квартира внаслідок незаконної прибудови на першому поверсі будинку втратила належний товарний вигляд. 
		 Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. 
		Проте ці вимоги закону залишилися поза увагою суду, який всупереч вимогам ст. ст. 212-214 ЦПК України належної правової оцінки доводам позивача не дав. 
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення (ч. 2 ст. 16 ЦК України). 
		Викладене свідчить про те, що висновок судів про те, що позов про знесення самочинного будівництва може бути предявлений лише органом державної влади чи місцевого самоврядування, у власності чи віданні якого знаходяться обєкт нерухомості, на який покладено обовязок здійснювати контроль за утриманням будинків (квартир), що належать громадянам, й таке право не належить особі, права якої порушені самочинним будівництвом, є помилковим. 
		Суд не дав належної правової оцінки поясненням ОСОБА_6 та дійшов передчасного висновку про те, що права ОСОБА_6 як власника квартири № 171 в будинку АДРЕСА_1 при зведенні самочинної прибудови до балкона квартири № 165 в будинку АДРЕСА_1 не порушені. 
		Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст.ст.303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, та залишив рішення суду першої інстанції без змін, обмежившись лише посиланням на те, що позивачем не доведений факт створення йому перешкод у користуванні та розпорядженні його власністю.  
		За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України 
		 у х в а л и л а: 
		 Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити. 
		Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2009 року скасувати. 
		Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.    
		    Ухвала оскарженню не підлягає.  
		 
		 
		 Головуючий М.В. Патрюк Судді: В.І. Гуменюк   Т.Є. Жайворонок  Н.П. Лященко 
		  В.В. Онопенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...