Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5008/1269/2011 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2011.
Дата набрання законної сили: 23.01.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ 
		 
		04.11.2011 Справа № 5008/1269/2011 
		10/5008/1269/2011 12127/2011 
		За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Максавто", м. Ужгород
		до відповідача Ужгородської міської ради, м. Ужгород
		про стягнення 554165,99 грн. (з урахуванням заяви від 31.10.11 про зменшення розміру позовних вимог).
		Головуючий суддя - Івашкович І.В. 
		представники:
		позивача ОСОБА_1., довіреність від 21.07.2011р.
		відповідача ОСОБА_2., довіреність №02-11/458 від 02.12.2020р.
		Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю звернулось з позовом до Ужгородської міської ради , м. Ужгород про стягнення суми 581797,26 грн., розмір вимог по якому згідно з поданою в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України заявою від 31.10.11 зменшив та просить стягнути з відповідача 554165,99 грн., в т.ч. 103758,64 грн. повернення сплаченої орендної плати за визнаним в судовому порядку недійсним договором оренди земельної ділянки від 21.03.06, 22281,19 грн. збитків у вигляді інфляційних втрат коштів, сплачених за договором оренди; 343505,00 грн. повернення суми, сплаченої за визнаним в судовому порядку недійсним договором купівлі-продажу від 03.04.09, 72051,00 грн. збитків у вигляді інфляційних втрат коштів, сплачених за договором купівлі-продажу; 10070,16 грн. збитків у вигляді витрат на оформлення документації на земельну ділянку, 2500,00 грн. збитків у вигляді витрат на оплату правової допомоги адвоката.
		Позов мотивовано з посиланням на ті обставини, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.09.2010р., яке набуло законної сили відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 30.03.2011р., було визнано недійсними усі правовстановлюючі документи щодо права власності на об"єкти нерухомості АДРЕСА_1, видані Ужгородською міською радою на ім"я ТОВ компанія "Максавто" та юридичних осіб, правонаступниками яких є товариство, визнано недійсними та скасовано рішення Ужгородської міської ради та договори оренди будівель та земельної ділянки, укладені між Ужгородською міською радою та ТОВ компанія "Максавто". На виконання наказу господарського суду по вказаній справі позивач в межах виконавчого провадження №272776619, відкритого відділом ДВС Ужгородського МУЮ 24.06.11, звільнив земельну ділянку АДРЕСА_1 та нерухоме майно, що знаходиться на ній.
		Зазначає, що внаслідок прийняття судового рішення по справі 2/4 товариство залишилося без належного йому на праві власності, викупленого від держави та новоствореного в процесі діяльності майна та придбаної земельної ділянки.
		Стверджує, що всупереч норм матеріального права реституція у зв"язку з визнанням правочинів недійсними не застосована. Внаслідок визнання недійсними усіх правочинів щодо нерухомого майна та земельної ділянки АДРЕСА_1 товариству завдано значних матеріальних та моральних збитків, діяльність товариства фактично припинена.
		Посилається на положення ст.216 Цивільного кодексу України, згідно з якими кожна сторона за недійсним правочином зобов"язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв"язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
		Посилається на норми ст.22 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, якими передбачено відшкодування збитків внаслідок порушення цивільного права. 
		Стверджує, що за визнаним судом недійсним договором оренди земельної ділянки від 21.03.06 підлягають поверненню позивачу сплачені грошові кошти по орендній платі в розмірі 103758,64 грн., а також відшкодуванню збитки у вигляді інфляційних втрат коштів, сплачених за договором оренди, за період з 01.04.09 по день подання позову в розмірі 22281,19 грн. (згідно із заявою про зменшення позовних вимог); за визнаним судом недійсним договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03.04.2009р. підлягають поверненню сплачені грошові кошти по оплаті вартості земельної ділянки в розмірі 343505,00 грн. та відшкодуванню збитки у вигляді інфляційних втрат сплачених коштів за договором купівлі-продажу земельної ділянки в розмірі 72051,00 грн. за період з травня 2009р. по липень 2011р.
		Наголошує, що судом встановлено недійсність правочинів внаслідок неправомірних дій Ужгородської міської ради, що полягали у прийнятті незаконних рішень та укладенні незаконних договорів.
		Зазначає, що викупу земельної ділянки передувало вчинення ряду обов"язкових юридично значимих дій, оплату яких здійснено позивачем, в т.ч. сплачено 3500,00грн. за проведення грошової оцінки земельної ділянки,4063, 00 грн. за нотаріальне посвідчення договору, 1500,00 грн. за виконані технічні роботи у зв"зку із замовленням технічної документації на земельну ділянку, 1007,16 грн. за виготовлення кадастрової справи.
		Окрім того, посилається на понесення збитків на оплату правової допомоги адвокату у судовій справі щодо права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 та майна, що на ній знаходиться, яка розглядалась в Ужгородському міськрайонному суді.
		Уповноваженим представником позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримано в повному обсязі.
		Відповідачем на неодноразові вимоги суду письмового відзиву на позов не подано. Уповноваженим представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ ЗФ по оптовій та роздрібній торгівлі "Укрторгбудматеріали". Клопотання мотивовано тим, що між ТОВ ЗФ по оптовій та роздрібній торгівлі "Укрторгбудматеріали" та ТОВ "Максавто" триває судовий спір по справі господарського суду Закарпатської області №2/4 про витребування з чужого незаконного володіння приміщення в АДРЕСА_1 і ця обставина має бути врахована судом.
		Зазначене клопотання відповідача судом відхилено як безпідставне та таке, що суперечить змісту норм ст.26 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарського суду, подавши позов до однієї або обох сторін. Таким чином, господарський суд не залучає третіх особі із самостійними вимогами на предмет спору, а лише вирішує питання про прийняття самостійно поданої такою особою позовної заяви та вступ третьої особи у справу шляхом винесення відповідної ухвали.
		Після відхилення клопотання відповідача судом з"ясовано позицію відповідача по суті спору. Уповноваженим представником відповідача заявлено, що письмовий відзив на позов не підготовлено, однак проти позову відповідач заперечує. Разом з тим, жодних мотивів заперечень представником відповідача не наведено, жодного доказу стосовно предмету спору не подано.
		Приймачи до уваги, що
		відповідач, не дивлячись на неодноразові вимоги суду, письмового відзиву на позов не подав,
		07.11.11 (тобто наступного за днем даного судового засідання робочого дня) спливає двохмісячний строк вирішення спору, в межах якого розгляд справи неодноразово відкладався,
		а отже відповідачу в повній мірі було забезпечено можливість надати письмовий відзив на позов з документами в обгрунтування своїх позицій, 
		будь-яких заяв чи клопотань щодо необхідності підготувати та подати письмовий відзив на позов представником відповідача у судовому засіданні не заявлено,
		справа підлягає розгляду в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами. 
		На підставі дослідження та аналізу матеріалів справи, доводів позивача, суд констатує такі висновки.
		Як вбачається із фактичних матеріалів і обставин справи, рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.09.2010р., яке набуло законної сили відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 30.03.2011р., визнано недійсними, зокрема, договір оренди земельної ділянки від 21.03.2006р., згідно якого Ужгородська міська рада передала, а ТОВ "Максавто" прийняло в строкову оренду на 3 роки земельну ділянку площею 2300 кв.м АДРЕСА_1; договір купівлі-продажу від 03.04.2009р., посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3. за реєстраційним НОМЕР_1, відповідно до якого Ужгородська міська рада продала, а ТОВ "Максавто" купило земельну ділянку площею 2300 кв.м. АДРЕСА_1.
		Зазначене судове рішення мотивовано, зокрема, тим, що рішення Ужгородської міської ради від 27.01.2006р. та від 12.12.2008р. про передачу в оренду та продаж земельної ділянки ТОВ "Максавто" є такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, підлягають визнанню недійсними. Рішення Ужгородської міської ради від 27.01.2006р. та договір оренди від 21.03.2006р. прийнято/укладено з порушенням норм цивільного та земельного законодавства, оскільки на момент передачі земельної ділянки в оренду ТОВ "Максавто" власником об"єктів нерухомості, розташованих на ній, було ТОВ "УТБМ". Судом зазначено, що не здійснивши аналізу належності об"єктів нерухомості до приватної власності тієї чи іншої особи, не провівши земельних торгів з продажу земельної ділянки, Ужгородська міська рада передавши у власність ТОВ "Максавто" земельну ділянку по вул. Електрозаводська, 5 в м.Ужгороді, порушила права власника розташованих на них об"єктів нерухомості, тобто ТОВ "УТБМ", а тому рішення Ужгородської міської ради від 12.12.2008р. підлягає визнанню недійсним та відповідно договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений на підставі цього незаконного рішення, за правилами ст.215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.
		При винесенні зазначеного судового рішення судом не застосовано згідно зі ст. 216 Цивільного кодексу України наслідки недійсності договорів, внаслідок чого позивач обгрунтовує необхідність звернення з позовом про стягнення з відповідача суми 103758,64 грн. сплачених за визнаним судом недійсним договором оренди земельної ділянки від 21.03.06 орендних платежів та суми 343505,00 грн., сплаченої за визнаним в судовому порядку недійсним договором купівлі-продажу від 03.04.09. Окрім того, позивач обгрунтовує понесення ним у зв"язку із вчиненням договорів, визнаних судом недійсними, збитків у вигляді інфляційних втрат грошових сум, сплачених за договором оренди земельної ділянки, які за період з 01.04.09 по день подання позову складають 22281,19 грн., та інфляційних втрат грошових коштів, сплачених за договором купівлі-продажу, які за період з травня 2009р. по липень 2011 р. складають 72051,00 грн. Окрім того, вказує на понесення збитків у вигляді витрат в загальному розмірі 10070,16 грн., пов"язаних із оформленням документації на земельну ділянку, а також витрат на оплату правової допомоги адвокату в розмірі 2500,00 грн. у зв"язку з участю у судовому спорі стосовно оскарження права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1. 
		Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд виходить з наступного.
		Стаття 216 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. 
		У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		У відповідності до ч.2 вказаної статті, якщо у зв"язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
		Таким чином, згідно із законом встановлено правові наслідки недійсності правочину - двостороння реституція, а також додаткові наслідки - наслідками відшкодування збитків та моральної шкоди.
		В даному випадку в порядку застосування двосторонньої реституції позивачем заявлено вимогу про стягнення сплачених за недійсним договором оренди земельної ділянки від 21.03.11орендних платежів в розмірі 103758,64 грн.
		Разом з тим, слід врахувати положення ч.3 ст. 207 Господарського кодексу України, якими передбачено, що у разі, якщо за змістом зобов"язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов"язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Отже, фактичне користування земельною ділянкою на умовах договору оренди унеможливлює, в разі визнання його недійсним, проведення між сторонами реституції. 
		В даному випадку позивачем при звернення з вимогою про повернення сплачених орендних платежів не враховано правову природу орендних відносин, дія договору щодо яких може бути припинена лише на майбутнє, а відтак вимоги про стягнення суми 103758,64 грн. та інфляційних втрат сплачених за договором оренди земельної ділянки грошових коштів є безпідставними.
		Вимоги про повернення сплачених відповідачу за визнаним недійсним договором купівлі-продажу від 03.04.2009р. грошових сум в розмірі 343505,00 грн. є правомірними, узгоджуються із положеннями ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, а отже підлягають задоволенню.
		Що стосується вимог про стягнення завданих збитків у вигляді інфляційних втрат коштів, сплачених за договором купівлі-продажу, що за розрахунком позивача за період з травня 2009р. по липень 2011р. складає 72 051,00 грн., то позов в цій частині суд вважає обгрунтованим з наступних мотивів.
		Як зазначено вище, положеннями ч.2 ст.216 Цивільного кодексу України одним з наслідків недійсності правочину передбачено обов"язок винної сторони договору відшкодувати завдані другій стороні або третій особі у зв"язку із вчиненням недійсного правочину збитки.
		За врегульованими згідно зі ст.22 Цивільного кодексу України, ст. 224, 225 Господарського кодексу України загальними правилами особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
		Як зазначено вище, рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.09.2010р. по справі 2/4 встановлено, зокрема, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03.04.2009р. укладено на підставі незаконного рішення Ужгородської міської ради №919 від 12.12.2008р. У судовому рішенні констатовано, що крім порушення процедури продажу земельних ділянок комунальної власності, Ужгородська міська рада порушила законодавчі вимоги щодо непорушності права власності. Отже, встановлені судом підстави недійсності договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.04.2009р. пов"язані із незаконністю рішення Ужгородської міської ради та порушенням Ужгородською міською радою законодавчих вимог.
		Таким чином, встановлений судовим рішенням по справі 2/4 факт вчинення недійсного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.04.2009р. через неправомірні дії відповідача в силу ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиційне значення для даної справи.
		Оскільки у зв"язку із вчиненням недійсного договору відповідачем було отримано суму 343505,00 грн. вартості продажу земельної ділянки, яка в силу положень ст.1212 Цивільного кодексу України вважається такою, що набута відповідачем без достатньої правової підстави, правомірними слід визнати вимоги позивача про відшкодування збитків у вигляді інфляції грошової суми 343505,00 грн. за весь період неправомірного використання її відповідачем.
		Вимоги про стягнення суми 72051,00 грн. збитків у вигляді інфляції за період з травня 2009р. по липень 2011р. суд визнає заявленими з правомірних підстав та в обгрунтованому розмірі. 
		Обгрунтованими також визнано судом вимоги про відшкодування збитків в розмірі 10070,16 грн. у вигляді витрат, пов"язаних із оформленням та виготовленням у зв"язку із укладенням договору купівлі - продажу земельної ділянки від 03.04.2009р. технічної документації на земельну ділянку. Обставини понесення таких витрат, в саме сплата 3500,00 грн. за проведення грошової оцінки земельної ділянки, 4063, 00 грн. - за нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, 1500,00 грн. - за виконані технічні роботи у зв"зку із замовленням технічної документації на земельну ділянку, 1007,16 грн. - за виготовлення кадастрової справи, є документально підтвердженими позивачем. Понесення позивачем таких витрат було зумовлено підготовкою необхідних для укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки документів та нотаріальним посвідченням такого договору. Отже, такі фактично понесені позивачем витрати у відповідності до ст.ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.225 Господарського кодексу України відносяться до складу збитків, які завдані позивачу через неправомірність дій та рішень відповідача та підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
		Що стосується витрат позивача по оплаті правової допомоги адвоката у зв"язку з участю у судовій справі зі спору про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, то такі витрати понесено позивачем на його розсуд. Здійснення оплати послуг адвоката у зв"язку з участю в судовій справі не знаходиться у причинному зв"язку із наслідками недійсності договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.04.2009р. Таким чином, вимоги в цій частині судом визнано безпідставними.
		На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума 343505,00 грн. повернення сплачених за договором купівлі-продажу від 03.04.2009р. коштів, 72051,00 грн. інфляційних витрат, 10070,16 грн. витрат, пов"язаних з оформленням документації на земельну ділянку. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
		За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами вирішення спору покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 4255,87 грн., 172,63 грн. - витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 1828,75 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.
		Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задоволити частково.
		2. Стягнути з Ужгородської міської ради (м.Ужгород, пл.Поштова,3, і.к. 333868924) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Максавто2 ( м.Ужгород, вул. Шумна,25, і.к. 20466315) 425626,16 грн. ( в т.ч. 343505, 00 грн. повернення сплачених за договором купівлі-продажу від 03.04.2009р. коштів, 72051,00 грн. інфляційних витрат, 10070,16 грн. витрат, пов"язаних з оформленням документації на земельну ділянку) та 4255,87 грн. відшкодування витрат по оплаті державного мита, 172,63 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг, 1828,75 грн. відшкодування витрат по оплаті правової допомоги. Видати наказ.
		3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. 
		 Суддя І.В.Івашкович 
		 Повний текст рішення підписано 11.11.11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...