Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21/118-10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		 ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			"08" листопада 2011 р. Справа № 21/118-10   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. –головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
			розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Хімікл Агро”, м. Васильків Київської області (далі –ТОВ “Хімікл Агро”),
			на рішення господарського суду Київської області від 12.01.2011 та 
			постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011
			зі справи № 21/118-10
			за позовом Е.І.Дюпон де Немур енд Компані (E.I. du Pont de Nemours and Company), Уілмінгтон, Сполучені Штати Америки, та
			товариства з обмеженою відповідальністю “Дюпон Україна”, м. Київ (далі –ТОВ “Дюпон Україна”),
			до ТОВ “Хімікл Агро”
			про заборону використання знаків для товарів і послуг та стягнення 2 240 860,50 грн.
			Судове засідання проведено за участю представників сторін:
			Е.І.Дюпон де Немур енд Компані –Мамуні О.С., Чижової Ю.В.,
			ТОВ “Дюпон Україна”–Журкової Т.О., Мамуні О.С., Чижової Ю.В.,
			ТОВ “Хімікл Агро”–Бонтлаба В.В.
			 За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
			 ВСТАНОВИВ:
			           Е.І.Дюпон де Немур енд Компані як володілець свідоцтв України №№ 27872, 43507, 43508, 43596, 44424, 54917, 54918 на знаки для товарів і послуг відповідно “DUPONT”, “ТІТУС” “TITUS”, “ГРАНСТАР”, “GRANSTAR”, “ХАРМОНІ”, “HARMONY”, зокрема, для товарів 5 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі –МКТП) “гербіциди” та ТОВ “Дюпон Україна” як ліцензіат, що має виключну ліцензію на використання названих торговельних марок, звернулися до господарського суду Київської області з позовом про: заборону ТОВ “Хімікл Агро” здійснювати будь-яке використання цих торговельних марок та позначень, схожих настільки, що їх можна сплутати, з даними торговельними марками для товарів 5 класу МКТП “гербіциди”; стягнення з ТОВ “Хімікл Агро” на користь ТОВ “Дюпон Україна” 2 140 860, 50 грн. збитків та 100 000 грн. моральної шкоди.
			          Рішенням господарського суду Київської області від 12.01.2011 (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 (колегія суддів у складі: суддя Мартюк А.І. –головуючий, судді Новікова М.М.. Зубець Л.П.), позов задоволено частково: відмовлено в задоволенні вимог про стягнення 100 000 моральної шкоди, решту позовних вимог задоволено.
			          ТОВ “Хімікл Агро” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права.
			У відзиві на касаційну скаргу Е.І.Дюпон де Немур енд Компані та ТОВ “Дюпон Україна” заперечують проти доводів скаржника і просить залишити оскаржувані судові акти зі справи без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
			Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
			Господарськими судами у справі встановлено, що: 
			- компанія Е.І.Дюпон де Немур енд Компані є володільцем свідоцтв України № 27872, 43507, 43508, 43596, 44424, 54917, 54918 на знаки для товарів і послуг відповідно “DUPONT”, “ТІТУС” “TITUS”, “ГРАНСТАР”, “GRANSTAR”, “ХАРМОНІ”, “HARMONY”, зокрема, для товарів 5 класу МКТП “гербіциди”;
			- ТОВ “Дюпон Україна” має виключну ліцензію на використання в Україні зазначених торговельних марок;
			- зі змісту поданого позивачами листа товариства з обмеженою відповідальністю “Комінтернівська фабрика” (далі –ТОВ “Комінтернівська фабрика”) від 20.11.2009 № 958, адресованого ТОВ “Дюпон Україна”, вбачається, що: ТОВ “Комінтернівська фабрика” на підставі договору поставки від 07.04.2009 № 07-04/К придбало у ТОВ “Хімікл Агро” гербіциди марок “Тітус”, “Хармоні” та “Гранстар” на суму 2 140 860, 50 грн, припускаючи, що це товар виробництва компанії Е.І.Дюпон де Немур енд Компані, оскільки він був маркований торговельною маркою “DUPONT”;
			- водночас ТОВ “Комінтернівська фабрика” передало ТОВ “Дюпон Україна” опечатані зразки поставлених ТОВ “Хімікл Агро” гербіцидів;
			- у наявному у справі висновку судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності від 29.11.2010 № 659 зазначено, що: 
			комбіноване позначення “DUPONT”, нанесене на етикетку та упаковку гербіцидів марок “Тітус”, “Хармоні” та “Гранстар” є тотожним з торговельною маркою “DUPONT” за свідоцтвом України № 27872;
			словесне позначення “ТІТУС”, нанесене на етикетку гербіциду марки “Тітус” є схожим із торговельною маркою “ТІТУС” свідоцтвом України № 43507 настільки, що їх можна сплутати.
			Згідно з частиною першою статті 495 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є, зокрема: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.
			Пунктом 4 статті 5 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” встановлено, що обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
			Пунктами 2, 4 статті 16 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” встановлено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. 
			Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака. Відповідно до статті 20 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
			Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що у предметом спору у справі є, зокрема, питання про наявність або відсутність фактичних даних про порушення прав позивачів шляхом використання знаків для товарів і послуг “DUPONT”, “ТІТУС”, “TITUS”, “ГРАНСТАР”, “GRANSTAR”, “ХАРМОНІ”, “HARMONY за свідоцтвами України відповідно №№ 27872, 43507, 43508, 43596, 44424, 54917, 54918 для товарів 5 класу МКТП “гербіциди”, у тому числі у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
			З урахуванням встановлених судовими інстанціями доказів щодо неправомірного використання відповідачем торгових марок позивачів, суди дійшли правильного висновку щодо спричинення цими діями збитків у вигляді упущеної вигоди.
			Відповідно до пункту 3 статті 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
			Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
			Таким чином, судовими інстанціями у відповідності з нормами чинного законодавства задоволено позовні вимоги у частині стягнення збитків.
			У той же час передні судові інстанції правомірно відмовили позивачеві в стягненні моральної шкоди, оскільки ними не було встановлено наявності необхідних для цього підстав через недоведеність позивачем як розміру визначеної ним шкоди, так і самого факту завдання відповідачем шкоди діловій репутації позивачів (моральної шкоди). 
			З урахуванням зазначеного у суду касаційної інстанції відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових актів.
			Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
			 ПОСТАНОВИВ:
			 Рішення господарського суду Київської області від 12.01.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 зі справи № 21/118-10 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Хімікл Агро” –без задоволення.
			 
				 Суддя І. Бенедисюк
				 
					 Суддя Б. Львов
					 
						 Суддя В. Харченко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...