Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-6032/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2011.
Дата набрання законної сили: 13.12.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 Справа № 2-6032/11
			  Р І Ш Е Н Н Я
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			11 листопада 2011 року місто Луцьк
			Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: 
			головуючого судді Пахолюка А.М.
			при секретарі Лищук О.В., 
			з участю: 
			представника позивача ОСОБА_2, 
			представника відповідача - Недоріз Л.Я. 
			прокурора Бордюженко Е.Р.
			розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імопортний банк України»про зобовязання виконати умови договору банківського вкладу та визнання припиненим зобовязання про кредитному договору, - 
			 
			в с т а н о в и в :
			 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк»(далі Банк) про зобовязання виконати умови договору банківського вкладу та визнання припиненим зобовязання по кредитному договору. 
			Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 листопада 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № 86707С41, згідно з умовами якого Банк надав позивачу кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 511000 доларів США зі сплатою 10,75 % річних та терміном повернення коштів до 22 жовтня 2010 року відповідно до графіку. Отримані позивачем кошти були продані на міжбанківському валютному ринку і зараховані в національній валюті на депозитні рахунки, відкриті на імя позивача.
			З метою забезпечення належного і своєчасного виконання зобовязань за кредитним договором 13 листопада 2007 року та 14 листопада 2007 року між сторонами було укладено договори застави майнових прав позивача, а саме: права вимоги коштів з депозитних рахунків на загальну суму 3000000 грн. За умовами договорів банківського вкладу Банк у випадку отримання від вкладника вимоги про дострокове повернення вкладу повинен здійснити перерахування грошових коштів на погашення кредитної заборгованості. 
			У звязку з фінансовою кризою та збільшенням курсу долара позивач стала неспроможною сплачувати кредит і звернулася 19 листопада 2008 року до відповідача із вимогою про розірвання договорів банківського вкладу та перерахування коштів на погашення отриманого кредиту. Вважає, що Банк неправомірно відмовив їй у проведенні такого перерахунку коштів
			Просить суд зобовязати відповідача здійснити перерахунок коштів в розмірі 3000000 гривень з депозитних рахунків на її картковий рахунок та спрямувати ці кошти на погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 511000 доларів США із розрахунку 5,9936 грн. за 1 долар США та визнати припиненим її зобовязання по зазначеному кредитному договору в частині погашення заборгованості за кредитом на суму 511000 доларів США (3000 000 грн. по курсу Національного банку України станом на 20.11.2008 року із розрахунку 5,9936 грн. за 1 долар США).
			07.11.2011 року представник позивача ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги, просила суд зобовязати відповідача здійснити перерахунок коштів в розмірі 3000000 гривень з депозитних рахунків на її картковий рахунок та спрямувати ці кошти на погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 511000 доларів США із розрахунку 5,9988 грн. за 1 долар США та визнати припиненим її зобовязання по зазначеному кредитному договору в частині погашення заборгованості за кредитом на суму 511000 доларів США (3000 000 грн. по курсу Національного банку України станом на 21.11.2008 року із розрахунку 5,9988 грн. за 1 долар США). 
			В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві. Додатково суду пояснила, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.07.2011 року висловлена правова позиція суду щодо аналогічних позовних вимог. 
			В судовому засіданні представника відповідача Недоріз Л.Я., прокурор Бордюженко Е.Р. уточнені позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що підстав для задоволення позову не має, оскільки погашення кредитної заборгованості за рахунок депозитних коштів позивача є правом, а не обовязком банку. Просили суд відмовити в задоволенні позову. 
			Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково.
			Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
			Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
			Згідно з ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. 
			Судом встановлено, що 13 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк»(який змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 86707С41, згідно з умовами якого Банк надав позивачу кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 511000 доларів США зі сплатою 10,75 % річних та кінцевою датою погашення 22 жовтня 2010 року відповідно до графіку надання та погашення кредиту (а.с.4-12) із внесеними до нього додатковою угодою від 26 листопада 2007 року змінами (а.с. 13). 
			З метою забезпечення виконання зобовязань між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договори застави № 86707Z46 від 13.11.2007 року та №№ 86707Z49, 86707Z50 від 14.11.2007 року, за умовами яких позивач передала Банку в заставу майнові права права вимоги коштів на загальну суму 3 000 000 гривень з депозитних рахунків №№ НОМЕР_3, НОМЕР_2, НОМЕР_1, відкритих позивачу на підставі договорів банківського вкладу з частковою зміною суми депозиту зі сплатою процентів щомісяця строком на три роки № 849-1149 від 12.11.2007 року, №№ 863-1149, 867-1149 від 13.11.2007 року з додатковими угодами до них (а.с. 16-51).
			Відповідно до пункту 2.6.1 кредитного договору позичальник може здійснити дострокове погашення кредиту або його частини разом з усіма нарахованими до дати дострокового погашення процентами за користування кредитом та іншими платежами, належними до сплати за цим договором. 
			Згідно до п. 2.4.2 кредитного договору та п. 1.2 договорів застави строк погашення кредиту, зазначений у п. 2.1 договору (22 жовтня 2010 року), не приймається до уваги і відповідно новим строком погашення кредиту вважається дата предявлення власником депозитного рахунку або будь-якою іншою особою вимоги щодо дострокового повернення коштів (вкладу, частини), розміщених на депозитному рахунку.
			Погашення заборгованості за кредитом, процентами та платежами є обовязковим для здійснення позичальником у день предявлення до Банку вимоги щодо дострокового повернення коштів, розміщених на депозитному рахунку, або у день порушення будь-ким (крім Банку) питання про розірвання, визнання недійсним тощо кредитного чи депозитного договорів, а також правочинів, спрямованих на забезпечення зобовязань за кредитним договором. 
			Відповідно до пунктів 3.1.7 договорів банківського вкладу, вкладник має право звернутися до банку із заявою про дострокове повернення вкладу або частини вкладу та процентів на вклад або на частину вкладу. Заява про дострокове повернення вкладу або частини вкладу та процентів на вклад або на частину вкладу повинна подаватися до Банку не пізніше ніж за два робочих дні до запланованої дати отримання коштів.
			За змістом п.п. 3.4.9, 6.8 договорів банківського вкладу (з врахуванням внесених додатковими угодами змін), банк зобовязаний після отримання від вкладника вимоги про дострокове повернення вкладу здійснити перерахування вкладу та нарахованих процентів та зарахувати їх на рахунок вкладника №0321000310 (п. 3.4.6 договорів) не пізніше двох банківських днів з дати подання відповідної заяви та здійснити договірне списання на користь Банку коштів із вказаного рахунку у випадку виникнення простроченої заборгованості боржника за кредитним договором у розмірі суми такої заборгованості та у випадку настання терміну погашення суми кредиту за кредитним договором у розмірі такої суми кредиту.
			Вимогою про дострокове повернення вкладу, процентів на вклад та розірвання договору вважається вимога вкладника щодо повернення Банком вкладу, у термін, що не відповідає терміну одержання вкладу, зазначеному у п. 2.8 договору (12 листопада 2010 року), що передбачено п. 4.1 договорів банківського вкладу (з врахуванням внесених додатковими угодами змін).
			Аналіз вимог зазначених правових норм та положень укладених між сторонами договорів дає підстави для висновку про наявність у позивача, як позичальника, права на звернення до банку із вимогою про дострокове повернення вкладу чи розірвання договорів банківського вкладу і зарахування цих коштів в погашення кредиту (повністю або частково), а також наявність обовязку Банку провести таке перерахування протягом двох днів з моменту звернення позивальника. 
			Судом встановлено, що відповідач своїм листом від 19 листопада 2008 року повідомив позивача про необхідність у звязку з підвищенням курсу долара США по відношенню до гривні, погасити частину кредиту, на яку перевищено ліміт заборгованості, виходячи з розміру наявного забезпечення, або поповнити вклад на депозитному рахунку і суму поповнення передати в заставу протягом десяти банківських днів (а.с.53).
			19 листопада 2008 року позивач звернулася до банку з письмовою заявою, в якій повідомила, що не може сплачувати відсотки за користування кредитом у звязку із скрутним фінансовим становищем. З цих підстав просила розірвати договори банківських вкладів №849-1149 від 12 листопада 2007 року, №863-1149 від 13 листопада 2007 року, №867-1149 від 13 листопада 2007 року на загальну суму 3 000 000 грн. та спрямувати ці кошти з депозитних рахунків на погашення її заборгованості за кредитною угодою в сумі 511 000 доларів США. Зазначена заява була отримана банком 20.11.2008 року (а.с.52) 
			Із матеріалів справи вбачається, що вимога позивача про повернення вкладів та про дострокове погашення кредиту банком станом на 21.11.2008 року не була виконана. 
			Зокрема, банк своїм листом від 24.11.2008 року повідомив позивача про неможливість здійснення погашення кредитів за рахунок депозитних коштів із посиланням на постанову Національного банку України «Про додаткові заходи щодо діяльності банків»№319 від 11.10.2008 року. Крім того, банк повідомив позивача, що зобовязується достроково повернути депозитні вклади згідно з поданою 19.11.2008 року заявою (а.с.82). 
			Судом встановлено, що відповідач лише 29.12.2010 року здійснив зарахування депозитних коштів на погашення кредитної заборгованості позивача по курсу валют НБУ станом на 29.12.2010 року (а.с.83-107). Зазначену обставину підтвердила представник відповідача в судовому засіданні. 
			Суд розцінює повернення відповідачем спірних депозитних коштів та зарахування їх 29.12.2010 року в якості погашення заборгованості по кредитному договору, як неналежне виконання ПАТ «Державний експортно-імопортний банк України»своїх зобовязань по укладених з позивачем кредитному договору, договорам іпотеки та договорам застави, оскільки таке зарахування згідно заяви позивача від 19.11.2008 року було проведено банком не 21.11.2008 року, тобто з порушенням умов договорів. 
			На думку суду, такі дії банку порушують права позивача, як вкладника, на дострокове повернення вкладу і свідчать про невиконання банком обовязку видати вклад, встановленого ч.2 ст.1060 ЦК України, та про порушення банком передбаченого пунктом 2.6.1 кредитного договору права позивача, як позичальника, на дострокове погашення кредиту. 
			При цьому суд не бере до уваги посилання представника банку на вимоги вищезазначеної постанови НБУ як на підставу відмови позивачу у зарахуванні коштів, оскільки постанова НБУ є підзаконним нормативно-правовим актом, а право позивача на повернення депозитних коштів прямо передбачено вищезазначеними нормами Цивільного кодексу, які мають вищу юридичну силу.
			Станом на 21.11.2008 року сума депозитних коштів в розмірі 3000 000 грн. згідно офіційного курсу валют Національного банку (1 долар = 5,9988 грн.) становила 500100,02 долари США. 
			За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про зобовязання перерахувати кошти в сумі 300000 грн. з вкладних депозитних рахунків на картковий рахунок позивача підлягають до задоволення на суму кредитної заборгованості в розмірі 500100,02 доларів США. (3000 000 / 5,9988). 
			Оскільки, позивачем належним чином проведено всі дії по частковому виконанню свого зобовязання щодо погашення кредиту шляхом звернення до банку із заявою від 19.11.2008 року про погашення кредитної заборгованості за рахунок коштів на депозитних рахунках, однак, таке зарахування коштів вчасно, тобто до 21.11.2008 року, не відбулося з вини банку, то, на думку суду, зобовязання ОСОБА_3 по кредитному договору №86707С41 від 13.11.2007 року на підставі ст.ст. 598, 599, 601 ЦК України слід визнати припиненим на суму в розмірі 500100,02 доларів США (3000 000 грн. по курсу Національного банку України станом на 21.11.2008 року із розрахунку 5,9988 грн. за 1 долар США).
			За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково. 
			Не ґрунтуються на законі посилання представника відповідача та прокурора на отримання позивачем відсотків за депозитними вкладами, як на підставу для відмови у позові, оскільки кошти депозитних вкладів перебували у користуванні банку, а не були зараховані в рахунок погашення кредиту. 
			У відповідності до ст..88 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню 1700 грн. судового збору та 120 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 
			На підставі наведеного та керуючись ст.3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 629, 1060 Цивільного кодексу України суд, -
			 в и р і ш и в :
			Позов задовольнити частково.
			Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імопортний банк України» здійсними перерахунок коштів в розмірі 3 000000 (три мільйони гривень) з:
			вкладного (депозитного) рахунку № НОМЕР_3, відкритого ОСОБА_3 відповідно до договору банківського вкладу з частковою зміною суми депозиту зі сплатою процентів №849-1149 від 12.11.2007 року в сумі 1 000 000 (один мільйон) грн.;
			вкладного (депозитного) рахунку № НОМЕР_2, відкритого ОСОБА_3 відповідно до договору банківського вкладу з частковою зміною суми депозиту зі сплатою процентів №863-1149 від 13.11.2007 року в сумі 1 000 000 (один мільйон) грн.;
			вкладного (депозитного) рахунку № НОМЕР_1, відкритого ОСОБА_3 відповідно до договору банківського вкладу з частковою зміною суми депозиту зі сплатою процентів №867-1149 від 13.11.2007 року в сумі 1 000 000 (один мільйон) грн. 
			на картковий рахунок вкладника ОСОБА_3 №0321000310 та спрямувати ці кошти на погашення заборгованості за кредитним договором №86707С41 від 13.11.2007 року в сумі 500100 (пятсот тисяч сто) доларів США 02 центи із розрахунку 5,9988 грн. за 1 долар США.
			Визнати припиненим зобовязання ОСОБА_3 по кредитному договору №86707С41 від 13.11.2007 року, укладеному між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імопортний банк України»та ОСОБА_3 в сумі 500100 (пятсот тисяч сто) доларів США 02 центи (3000 000 грн. по курсу Національного банку України станом на 21.11.2008 року із розрахунку 5,9988 грн. за 1 долар США).
			В решті вимог відмовити. 
			Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імопортний банк України»на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 
			Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. 
			Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
			 
				 
					 
					Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...