Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1382/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність; Спори про самочинне будівництво.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.11.2011. Оприлюднено: 02.12.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2-1382/11
		 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А І Н И
		28.10.2011 
		Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
		головуючого судді: Трофименко Л. Р.
		при секретарі: Тюшкевич Г. В.
		за участю представника позивача:ОСОБА_1
		відповідача:ОСОБА_2
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину домоволодіння, про розділ в натурі на самостійний об`єкт нерухомого майна, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на ? частину домоволодіння, про розділ в натурі на самостійний об`єкт нерухомого майна. В обгрунтування позову вказала, що на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 18 жовтня 2000 року, виданого Сьомою донецькою державною нотаріальною конторою за реєстровим №3-1361 та зареєстрованого у КП. БТІ м. Донецька 08.11.2000 року за №64909 в книзі №232, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у рівних частках, по 1/2 кожному, належить домоволодіння АДРЕСА_1. В процесі мешкання вона виконала перебудування належної їй частини будинку, однак не має можливості зареєструвати це у КП БТІ м. Донецька, оскільки їй не видають новий технічний паспорт. Належна їй частина домоволодіння має самостійний вихід, тому позивачка вважає, що виділ в натурі частини спірного домоволодіння з припиненням права загальної часткової власності можливий, у зв`язку з чим звернулася з даним позовом та просила визнати за нею право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 у м. Донецьку; поділити в натурі долю майна, яке знаходиться у загальній частковій власності на самостійний об`єкт нерухомого майна з припиненням загальної часткової власності, виділивши їй частину житлового будинку за літ. А-1.
		Представник позивача за ордером, адвокат ОСОБА_1, у судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_3 та їх обґрунтування у повному обсязі, просила їх задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_2 з позовними вимогами не погодився. Зазначив, що між ним та позивачкою була домовленість стосовно користування спірним домоволодінням АДРЕСА_1 у м. Донецьку, яке знаходиться у загальній частковій власності. Кожний з них самостійно розпорядився своєю власністю, що фактично привело до перебудови будинку та створення двох квартир з окремими входами у складі одного домоволодіння. Таким чином, він разом із позивачкою здійснюють право загальної часткової власності за взаємною згодою. Однак, в процесі мешкання склався визначений порядок користування, з якого вбачається, що йому належить 51% домоволодіння, а позивачці 49 %, що також витікає з експертного дослідження, наданого позивачкою. 
		Суд, вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Так, у судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 18 жовтня 2000 року, виданого Сьомою донецькою державною нотаріальною конторою за реєстровим №3-1361 та зареєстрованого у КП. БТІ м. Донецька 08.11.2000 року за №64909 в книзі №232, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у рівних частках, по 1/2 кожному, належить домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 5). 
		Згідно з ч. 1 ст. 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. 
		Згідно ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ст. 364 ЦК України). Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ст. 367 ЦК України). 
		Відповідно до ст. 183 Цивільного кодексу України, подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.
		Згідно з розясненнями, наданими в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом ( квартиру ). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також між учасниками спільної сумісної власності.
		20.04.2011 року експертом Давидовським В. В. було проведено будівельно-технічне обстеження житлового будинку під літ. А-1, розташованого по АДРЕСА_1, на розгляд якого ставилися питання про можливість розділу домоволодіння, яке знаходиться у загальній частковій власності на самостійний об`єкт нерухомого майна з припиненням загальної часткової власності, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1 у м. Донецьку, яке складається з окремого житлового будинку літ. А-1, з урахуванням порядку користування, який склався (а.с. 9-14). 
		Відповідно до висновку виконати розділ домоволодіння, яке знаходиться у загальній частковій власності на самостійний об`єкт нерухомого майна з припиненням загальної часткової власності, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1 у м. Донецьку, яке складається з окремого житлового будинку літ. А-1, є можливим. При цьому, у користуванні ОСОБА_3 будуть знаходиться приміщення загальною площею 41,1 кв.м. (49/100 від загальної площі житлового будинку), а в користуванні ОСОБА_2 приміщення загальною площею 42,3 кв.м. (51/100 житлового будинку). Проти чого сторони у судовому засіданні не заперечували. 
		З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 щодо поділу в натурі долі майна, яке знаходиться у загальній частковій власності на самостійний об`єкт нерухомого майна з припиненням загальної часткової власності, а саме житлового будинку під літ. А-1, частково, виділивши їй 49/100 часток вказаного житлового будинку. 
		При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір не у повному розмір, а саме, у сумі 243,73 грн. Відповідно до копії технічного паспорту на спірний житловий будинок, його інвентаризаційна вартість складає 165 128,00 грн. Відповідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№7-93 від 21.01.1993 року, державне мито повинно бути сплачено в розмірі 1% від ціни позову, але не менш 3-х та не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Тобто, інвентаризаційна вартість 49/100 часток домоволодіння складатиме 80912,72 грн. У зв`язку з чим, на підставі ч.2 ст. 80 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у розмірі 565,40 грн.
		 
			 На підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№7-93 від 21.01.1993 року, ст.ст. 183, 355-358, 364 ЦК України, ст. ст. 41, 124 Конституції України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», та керуючись ст.ст. 10, 11, 80, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
			ВИРІШИВ:
			 Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину домоволодіння, про розділ в натурі на самостійний об`єкт нерухомого майна задовольнити частково.
			Виділити в натурі 49/100 часток житлового будинку літ. А-1 зі складу домоволодіння АДРЕСА_1.
			Визнати за ОСОБА_3 право власності на 49/100 часток житлового будинку літ. А-1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
			Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 565,40 грн.
			В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення.
			 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
			 
			Рішення ухвалено суддею у нарадчій кімнаті.
			 
				 
					 
						 
							 Суддя:Л. Р. Трофименко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...