Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-2514/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 2-2514/11
		  Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12 жовтня 2011 р. Приморський районний суд м. Одеси 
		у складі: головуючого судді  Науменко А.В.,
		при секретарі - Домніковій Т.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»в особі Одеської обласної дирекції ( далі «Оранта»), третьої особи ОСОБА_2, про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування, пені за прострочення виплати страхового відшкодування, матеріальних збитків та моральної шкоди, суд, - 
		 В С Т А Н О В И В:
		 Позивач звернувся в порядку захисту прав споживача до суду з позовом до ВАТ Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», ОСОБА_3 з позовними вимогами про стягнення зі страхової компанії 6774, 17 грн. недосплаченої суми страхового відшкодування внаслідок випадку ДТП та суми витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 579, 34 грн., стягнення з ОСОБА_3 матеріальних збитків в розмірі 6508,45 грн. та моральної шкоди в розмірі 2000,0 грн., стягнення з відповідачів судових витрат в розмірі 4120, грн.. 
		Позов обґрунтований тим що 05.06.2009 р. о 09-30 год. на Французському бульварі трапилось ДТП за участю автомобіля БМВ -525 держномер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ держномер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3. Постановою Приморського районного суду від 19.06.2009р. ОСОБА_3 було визнане винною у скоєні ДТП у звязку з порушенням п.13.1 ПДР України та її притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП. Під час оформлення ДТП стало відомо, що між ВАТ НАСК «Орната»та ОСОБА_3 укладений Поліс № ВС\5671978 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У звязку з чим, позивач одразу звернувся до відповідача для оформлення страхового випадку. ВАТ «Оранта»було виплачено позивачу страхове відшкодування у сумі 6814,38 грн., але згідно висновку експертного дослідження № 9431 від 06.10.2009р. сума матеріального збитку складає 13588, 55 грн. В свою чергу, згідно до рахунку ФОП ОСОБА_4 сума повного відновлення пошкодженого автомобіля складає 20097,0 грн. Таким чином посилаючись на ст. 29, 34 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»( далі Закон) та ст. 1194 ЦК України, позивач наполягає на задоволенні позову. Також, посилається на завдані в наслідок ДТП душевні страждання, яки просить стягнути у вигляді виплати суми моральної шкоди ( а.с. 4-7) 
		12.02.2010 р. позивачем були змінені позовні вимоги де позивач вказує, що ВАТ «Оранта» після численних звернень позивача та надання документів повинне було виплатити страхове відшкодування в строк до 02.08.2009р., але фактично виплата здійсненна 04.09.2009р., що є порушенням умов страхового Полісу та положень ст. 37 Закону, тому відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 126,73 грн. Також просить стягнути моральну шкоду і з ВАТ «Оранта»в розмірі 2000,0 грн. ( а.с 48-50)
		На судовому засіданні 08.04.2010р., за клопотанням представника позивача, Приморським районним судом м. Одеси ухвалено залучити до участі у справі ОСОБА_2, у якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача, який є власником автомобіля БМВ -525 держномер НОМЕР_1 та передав його у володіння та користування позивачу за довіреністю ( а.с 66-67)
		27.07.2010 року позивач подав до суду позов в новій редакції, звеличив позовні вимоги до ВАТ «Орната», просить стягнути з відповідача 4000,0 грн. моральної шкоди без зміни інших вимог до відповідача. Водночас, позивач зменшує позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3, залишив тільки вимогу, щодо стягнення суми матеріальної шкоди в розмірі 6508,45 грн. ( а.с. 91-95). 
		 19 жовтня 2010р. на підставі клопотання позивача та у відсутності заперечень з боку інших сторін, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси по справі призначена судова автотоварознавча експертиза, та провадження по справі на час проведення експертизи було зупинене( а.с 134-135).
		07 лютого 2011р. ухвалою Приморського районного суду м. Одеси провадження по справі було відновлене у звязку з закінченням проведення судової експертизи та поверненням справи до суду ( а.с. 145)
		20 червня 2011р. позивач звернувся з заявою про відмову від позовних вимог до співвідповідача ОСОБА_3 та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21червня 2011р. закрите провадження по справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3 ( а.с. 164 )
		26 липня 2011 р. позивач подав до суду позовну заяву в останній редакції в якої просить стягнути з відповідача 6774, 17 грн. недосплаченої суми страхового відшкодування внаслідок випадку ДТП та суми витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 579, 34 грн., пеню в розмірі 126,73 грн., моральну шкоду в розмірі 4000,0 грн., а також судові витрати в розмірі 5040,0 грн., з яких зокрема 4000,0 грн. витрати на правову допомогу і 920,20, грн. витрати на проведення судової експертизи. 
		Представник відповідача ВАТ «Оранта»заперечував у задоволенні позову повністю, вказавши на його неправомірність та необґрунтованість. Надав до матеріалів справи письмові заперечення ( а.с. 63-65, 97-101). Заявив, що відповідач діяв відповідно до діючого законодавства та умов договору страхування. Пояснив, що доводи позову ґрунтується на припущеннях та власному тлумаченні позивачем умов договору страхування. Вказав, що дійсно відповідачем був пропущений строк виплати страхового відшкодування, а саме з 15.08.2009р. по 04.09.2009р., тому пеня за це складає 72,72 грн. 
		Третя особа ОСОБА_2 зявився на первинне судове засідання, позов підтримав у повному обсязі, вказав що фактично продав автомобіль БМВ -525 держномер НОМЕР_1 позивачу та оформив його передачу у користування та володіння останнього «генеральною»довіреністю. Вказує, що завдяки ДТП, він не вважає себе таким, що отримав будь-яку шкоду, тому як не володіє та не користується вказаною машиною, витребувати її від позивача не збирається. Тому, здійснювати дії направлені на відновлення автомашини після пошкодження та захищати свої права має сам позивач. Далі звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутністю ( а.с. 86).
		Суд враховує пояснення учасника ДТП ОСОБА_3, яка первино брала участь у справі у якості відповідача, що вона підтримує позовні вимоги до відповідача ВАТ «Оранта». Вказала, що відповідно до страхового полісу, ліміт по сумі її відповідальності перевищує суму відшкодування ОСОБА_1 ( а.с 61)
		Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обґрунтування вимог позивача, заперечення відповідача, пояснення третьої особи та судового експерта ОСОБА_5 та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Статтею 526 ГК України передбачене, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		13.05.2009 року між ОСОБА_3, як страхувальником, відповідачем, як страховиком був укладений договір добровільного страхування обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС\56719 ( далі Договір), згідно якого ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб під час ДТП складає 35000,0 грн., терміном дії до 12.05.2010р. Договір був укладений на підставі положень вказаного Закону (а.с. 102). 
		Сторони визнають обставину, яка підтверджується матеріалами справи, що 05.06.2009 року в м. Одеса на Французському бульварі, трапилось ДТП за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3, в наслідок чого був пошкоджений автомобіль БМВ -525 держномер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 та знаходиться у володінні та керуванні водія ОСОБА_1. Пошкоджений автомобіль отримав численні механічні пошкодження ( деформація двох дверей з правої сторони, деформація заднього бамперу). Вказані обставини підтверджуються довідкою органу ДАІ № 034018 від 05.06.2009р. 
		Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2009р. по справ № 3-6119\09 ОСОБА_3 визнана винною в скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КПаП України. 
		 05.06.2009 року ОСОБА_3 та позивач завернулися до відповідача з заявою про страховий випадок та отримання страхової виплати. У той же день за участю ОСОБА_3, позивача та спеціаліста відповідача був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складений документ під назвою Протокол (акт) огляду транспортного засобу від 05.06.2009р. ( арк.с. 102) 
		Крім того, за наслідками огляду автомобілю, виконане автотоварознавче дослідження аварійним комісаром ОСОБА_6 ( свідоцтво № 736 від 23.11.2007 року), яким також були встановлені вказані вище суми вартості матеріального збитку в розмірі 6814,38 грн. без врахування ПДВ, та у сумі 8177, 26 грн. з врахуванням суми ПДВ, що підтверджується Звітом автотоварознавчого дослідження № 9/0115326 від 14.07.2009 року ( арк. с. 103-109).
		14.07.2009 року, за результатами огляду автомобілю, та за вище зазначеними результатами розгляду страхового випадку відповідачем був складений Розрахунок розміру страхового відшкодування від 14.07.2009р. згідно до якого в наслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу, встановлена матеріальна шкода в розмірі 6814,38 грн. ( а.с. 12) 
		04.09.2009р., згідно до заяви на видачу готівки № 6-11 позивач отримав страхове відшкодування в розмірі 6814,38 грн., тобто без врахування суми ПДВ ( а.с.13), що підтверджує визнання відповідачем право позивача на отримання страхового відшкодування. 
		Після звернення до ФОП ОСОБА_4., 07.09.2009р. позивачу стало відоме, що вказаної суми страхового відшкодування замало для проведення ремонтних робіт по відновленню пошкодженого автомобіля, тобто виплаченою сумою страхового відшкодування не відновлене його право на володіння та користування технічно справним автомобілем, який був пошкоджений в наслідок ДТП ( ч. 3 ст. 386 та ч. 1ст. 396 ЦК України).
		Позивач, до проведення ремонтних робіт отримав Висновок № 9431 судового експерта ОСОБА_5 від 06.2009 року, до якого додається огляд пошкодженого автомобіля, згідно якого сума матеріальної шкоди складає 13588, 55 грн. (а.с. 16-24)
		За проведення цього дослідження у Одеському НДІСЕ позивачем було сплачене 579, 34 грн., яки позивач правомірно відносить до матеріальних збитків, повязаних з відновленням свого порушеного права, як реальні збитки ( ст. 22 ЦК України).
		У звязку з заявою відповідача про сумнів у обєктивності та правильності вказаного висновку, по справі була призначена судова експертиза. Висновком судової експертизи № 14438 від 11.01.2011 року підтверджено, що сума матеріальної шкоди у наслідок ДТП складає 13588,55 грн.. За проведення судової експертизи позивачем було сплачена суму 902,16 грн. ( а.с. 137-144)
		По мотивуванню та висновкам викладеним у Висновку судової експертизи, за клопотанням представника відповідача був допитаний у якості свідка судовий експерт ОСОБА_5, який пояснив, що правомірно прямо не вказав суму матеріальної шкоди без врахування ПДВ. Вказав, що згідно положень «Методики товарознавчої експертизи та оцінки де транспортних засобів», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року при проведенні дослідження ціни на запчастини та роботи офіційних дилерів в України є пріоритетними, тобто при проведенні даної судової експертизи він керувався офіційними цінами дилера автомобілів марки «БМВ». Згідно положень «Методики»вартість запчастин та ремонту береться з офіційних джерел, де прямо не вказана вартість з врахуванням чи без врахування ПДВ, але вона дійсно в ці цини закладена. Тобто, вартість по запчастинам та роботам виведена за методикою, як середня величина з врахуванням НДС. 
		Відповідно ст. 988 ч. 3 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.
		Згідно до ст. 22 ч. 2 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Однак, страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав Страхувальник.
		На підставі викладеного суд погоджується з доводами відповідача, що фактично несплачений позивачем податок на додану вартість, як складової частини суми матеріального збитку по відновлювальному ремонту, не є прямим збитком позивача внаслідок страхового випадку. Враховуючи, що на час розгляду справи позивачем не надано належних документальних доказів обовязкового проведення ремонтних робіт у юридичної особи чи фізичної особи підприємця - платника ПДВ та встановлення ним оплати їх вартості з урахуванням суми ПДВ, суд робить висновок, що у позивача на цей час не має правових підстав для вимоги отримання виплати страхового відшкодування з врахуванням суми ПДВ. 
		Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Звідси суд критично ставиться до обставин на яки посилається представник відповідача, що різниця вартості робіт та матеріалів, що перевищує суму шкоди за обчисленням аварійного комісара відповідача та встановленої за Висновком судової експертизи, не відноситься до наслідків страхового випадку. На думку суду, цей довід суперечить висновку автотоварознавчої експертизи та не ґрунтується на нормах права і не був оговорений в Договорі страхування. Отже таки дії відповідача можливо розглядати, як одностороння відмова від зобовязання, що відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. 
		Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачем безпідставно було відмовлено позивачеві у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі, чим порушені його законні права та інтереси.
		На підставі викладеного сума завданої шкоди згідно до висновку судової експертизи без врахування ПДВ складає: 13588,55 грн. 20%(2717,71 грн.) = 10870,84 грн.
		Тому, підлягає частковому задоволенню вимога по стягненню з відповідача недоплаченої страхової суми, а саме в розмірі: 10870,84 грн. ( без врахування ПДВ) 6814,37(сплачені 04.09.2009р. без врахування ПДВ) = 4056, 46 грн. ( без врахування ПДВ).
		При цьому слід розяснити, що у разі отримання позивачем відповідних підтверджень проведення ремонтних робіт та придбання запчастин у особи - платника ПДВ, позивач, має право звернутися до відповідача за отриманням доплати 20% ПДВ у розмірі 2717,71 грн., як суми, яка в цьому випадку повинна бути включеної до реальних збитків останнього. 
		Також суд визнає, що підлягає задоволенню вимога по стягненню суми сплаченої за проведення вказаного дослідження та отримання Висновку № 9431 судового експерта ОСОБА_5 від 06.2009 року в розмірі 579, 34 грн., як реальних збитків останнього ( ст. 22 ЦК України) 
		 Згідно до ст. 37 зазначеного Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 Закону документів. 
		Суд погоджується з позицією представника відповідача, що зібраний по страховій справі пакет документів відповідає положенням п. 35.1-35.2 ст. 35 Закону, а зокрема останнім документом в цієї справі був отриманий вище вказаний Звіт № 9\01352 від 14.07.2009 р.. Суд встановлює, що по справі не має підстав для визнання початком строку на виплату страхового відшкодування з 02.07.2009р., а саме з дати отримання відповідачем постанови суду про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, на яку посилається позивач. Таким чином, страхове відшкодування підлягало виплаті у період з 15.07.2009р. по 14.08.2009р. Суд враховує, що представником відповідача підтверджується і не спростовується обставина, що страхова виплата здійснена відповідачем несвоєчасно та пеня за період з 15.08.2009р. по 04.09.2009р. складає 72,72 грн. 
		Таким чином, вимога по стягненню з відповідача суми пені по порушенню умов страхового договору підлягає частковому задоволенню в розмірі 72,72 грн.
		 Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Згідно з частиною 4 статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.
		Відповідно до положень ст.ст. 60 та 212 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивачем не доведені обставини заподіяння відповідачем маральної шкоди невиконанням умов договору страхування, тому в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 4000,0 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають. 
		Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу, а згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. По справі підтверджується, що позивачем сплачено 120 грн. на ІТЗ. Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі ст. 22 Закону України « Про захист споживачів». 
		Матеріалами справи підтверджується, що за проведення судової експертизи позивачем було сплачено 902,16 грн., що відносяться до судових витрат та підлягає стягненню з відповідача. 
		Відповідно до ч. 1. ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, мають право користуватися правовою допомогою. Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України, Правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
		Статтею 84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановлює, що надані докази наявності витрат на правову допомогу є не доведеними. Квитанція № 30\к від 14.10.2009р. про отримання коштів від ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_8 не має відповідного ознаку фінансового-бухгалтерського документу. Калькуляція загальної суми правової допомоги позивачем не надана. Крім того, адвокат ОСОБА_8 участь у розгляді справи не брав, а у засідання зявлявся представник позивача за довіреністю ОСОБА_9, який пояснив, що є помічником вказаного адвоката. На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що витрати на правову допомогу позивача по справі є не доведеними та не підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130,174, 209, 212-215, 223 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 22, 526, 982 988-990 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про страхування», суд - 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до ВАТ Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»в особі Одеської обласної дирекції ( далі «Оранта»), третьої особи ОСОБА_2, про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування, пені за прострочення виплати страхового відшкодування, матеріальних збитків та моральної шкоди задовольнити частково. 
		Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»в особі Одеської обласної дирекції на користь ОСОБА_1 суму невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 4056, 46 грн
		Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»в особі Одеської обласної дирекції на користь ОСОБА_1 суму матеріальних збитків в розмірі 579, 34 грн. 
		Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»в особі Одеської обласної дирекції на користь ОСОБА_1 суму пені по договору страхування № ВС\56719 від 13.05.2009р. в розмірі 72,72 грн. 
		Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»в особі Одеської обласної дирекції на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 922,16 грн. 
		В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити. 
		Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення рішення.
		Суддя А.В. Науменко 
		12.10.2011

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...